Ухвала суду № 21976689, 21.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р. Справа № 38263/11/9104 Львівський апеляційний адміністративний суду в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Саламаха О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Трускавець Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Карпатський дім» до Державної податкової інспекції у м. Трускавець Львівської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010 року позивач Закрите акціонерне товариство «Карпатський дім» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Трускавець, в якому з врахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000202301/0 від 30.04.2010 року, № 0000202301/1 від 14.07.2010 року, № 0000862301/2 від 21.09.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 158 345,00 грн. (основний платіж 110 976,00 грн., штрафна санкція 47 369,00 грн.), № 0000052200/0 від 30.04.2010 року, № 0000052200/1 від 14.07.2010 року, № 0000052200/2 від 21.09.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 190 683,81 грн. (основний платіж 63 561,27 грн., штрафна санкція 127 122,54 грн.), № 000081703/0 від 30.04.2010 року, №000081703/1 від 14.07.2010 року, № 0069181701/2 від 21.09.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників сумі 28 557,48 грн. (основний платіж 9 519,16 грн., штрафна санкція 19 038,32 грн.), № 0000212301/0 від 30.04.2010 року, № 0000212301/1 від 14.07.2010 року, № 0000212301/2 від 21.09.2010 рокупро визначення податкового зобов'язання з земельного податку в сумі 43 342,00 грн. (основний платіж 28 895,00 грн., штрафна санкція 14 447,00 грн.), № 0000192301/0 від 30.04.2010 року, № 0000192301/1 від 14.07.2010 року, № 0000852301/2 від 21.09.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 327 502,20 грн. (основний платіж 32 709,50 грн., штрафна санкція 294 792,70 грн.).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на те, що за наслідком проведеної виїзної планової перевірки позивача податковий орган безпідставно прийшов до висновку про заниження останнім податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, земельного податку, оскільки за наслідком адміністративного оскарження скарга позивача була частково задоволена ДПА у Львівській області, а в іншій частині висновки ДПІ та ДПА не ґрунтуються на нормах законів, податкових роз'ясненнях та спростовуються первинними документами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000202301/0 від 30.04.2010 року, № 0000202301/1 від 14.07.2010 року, №0000862301/2 від 21.09.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 122 345,00 грн., з яких основний платіж 86 976,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 35 369,00 грн.

Скасовано податкові повідомлення-рішення №0000052200/0 від 30.04.2010 року, № 0000052200/1 від 14.07.2010 року, № 0000052200/2 від 21.09.2010 року про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток сумі 190 683,81 грн., з яких основний платіж 63561,27 грн. та штрафні (фінансові) санкції 127122,54 грн.

Скасовано податкові повідомлення-рішення № 000081703/0 від 30.04.2010 року, № 000081703/1 від 14.07.2010 року, № 0069181701/2 від 21.09.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників на суму 18 154,05 грн. з яких основний платіж 6 051,35 грн., та штрафні (фінансові) санкції 12 102,70 грн.

Скасовано податкові повідомлення-рішення №0000192301/0 від 30.04.2010 року, № 0000192301/1 від 14.07.2010 року, № 0000862301/2 від 21.09.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток 327 502,00 грн. з яких основний платіж 32 709,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції 294 793,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що за операцією з продажу апартаменту на користь ТзОВ «Доріанікс Холдінгс Лімітед» позивачем включено до податкового зобов'язання ПДВ в сумі 149 059,11 грн. Ці обставини підтверджуються податковими накладними та реєстрами виданих податкових накладних, банківськими виписками, деклараціями з ПДВ за січень, лютий, квітень, червень 2008 року, червень 2009 року, отже підстави для донарахування податкових зобов'язань з ПДВ та штрафних (фінансових) санкцій по даній операції відсутні.

Між позивачем та ТзОВ «ДІА-Юнайтед Будівельна та торгова група» було укладено договір, згідно якого для ЗАТ «Карпатський дім» виконано будівельно-монтажні роботи по будівництву санаторно-курортного комплексу за адресою: м. Трускавець, вул. Суховоля, 60а. На підтвердження виконання робіт сторонами складено та погоджено довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-3) за жовтень 2008 року та за січень 2009 року, акти приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) за жовтень 2008 року та за січень 2009 року, підсумкові відомості ресурсів, підсумкові відомості матеріалів замовника, акти списання, які були предметом дослідження ДПІ. Підставою для віднесення 616 751,49 грн. до складу податкового кредиту з ПДВ є належним чином оформлені податкові накладні № 661 від 30.09.2008 року, № 694 від 30.09.2008 року, № 695 від 30.09.2008 року, № 1272 від 31.10.2008 року, № 202 від 16.01.2009 року. Суму ПДВ згідно отриманих податкових накладних від ТзОВ «ДІА-Юнайтед Будівельна та торгова група» позивачем включено до складу податкового кредиту та відображено у реєстрах отриманих податкових накладних та декларації з ПДВ за період жовтень 2008 року в сумі 316 746,81 грн. та січень 2009 року в сумі 300 004,68 грн. Включення позивачем суми ПДВ до складу податкового кредиту підтверджується податковими деклараціями з ПДВ за відповідний період.

Щодо включення двічі до складу податкового кредиту суми ПДВ, які відображено у реєстрах отриманих податкових накладних та податкових декларації з ПДВ за відповідні звітні періоди з вартості придбаних матеріалів для сантехтехнічних робіт та сервісної теліжки, згідно отриманих податкових накладних від ТзОВ «Озонбуд» на суму ПДВ 22 999,33 грн. згідно податкових накладних № 3 від 08.10.08 року на суму 103 996,0 грн., в т.ч. ПДВ 17 332,67 грн. та № 9 від 09.12.08 року на суму 34 000,0 грн., в т.ч. ПДВ 5 666,66 грн., та від ТзОВ «Чистий світ-К» - н а суму ПДВ 1 000,00 грн. згідно податкової накладної №5808 від 02.06.09 року на суму 6 000 грн., то в цій частині представники позивача в судовому засіданні з висновками ДПІ погодились, визнавши правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 12 000,00 грн.

Щодо визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 190 683,81 грн. суд першої інстанції прийшов до висновку, що здійснена позивачем 24.02.09 року оплата на користь нерезидента в сумі 43 000,00 євро за угодою від 23.01.2009 року № Д-01-09 є різновидом компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента, і не є доходом від здійснення господарської діяльності, яка відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 повинна бути регулярною, постійною та суттєвою, а тому такі виплати нерезиденту джерелом походження з України не підлягають оподаткуванню.

Відносно винесення податкових повідомлень-рішень про визначення податкового зобовязання з податку з доходів найманих працівників в сумі 28557,48 грн., суд першої інстанції погодився з висновками ДПІ щодо не утримання податку з доходів фізичних осіб за фізичну особу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, так як в момент отримання коштів такі не мали статусу фізичної особи-підприємця. Щодо не утримання та не перерахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 2 466,36 грн. з доходів, отриманих фізичною особою ОСОБА_3, суд також погодився з висновками ДПІ, так як за договором управлінням майном від 14.10.2008 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4, а не ОСОБА_3, є установником управління.

Суд прийшов до переконання, що ДПІ правомірно прийшла до висновку про порушення позивачем п.п. «г» 4.2.9. п.4.2. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-1 від 22.05.2003 року щодо не утримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб на суму 225,93 грн. та правомірно прийшла до висновку про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 451,86 грн. щодо даних порушень на підставі п.п 17.1.9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року .

Щодо підстав прийняття податкових повідомлено-рішень про визначення податкового зобовязання з земельного податку суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивач є користувачем земельних ділянок на території м. Трускавця і відповідно до даних Трускавецького міського управління земельних ресурсів користується земельною ділянкою площею 2835 кв.м.

Беручи до уваги відомості з податкових розрахунків на 2008-2009 роки, а саме додатку 1, до податкового розрахунку земельного податку про основне цільове призначення земельної ділянки (будівництво), Довідку «Про визначення грошової оцінки земельної ділянки» від 17.12.2003 року № 499 та акта Державної приймальної комісії від 25.07.2008 року вбачається, що позивач з дати введення в експлуатацію готельно-оздоровчого комплексу ЗАТ «Карпатський дім» ( з 25.07.2008 року) використовував земельну ділянку, зайняту готельно-оздоровчим комплексом, не за цільовим (функціональним) призначенням, занизивши узгоджене податкове зобов'язання податку за землю за період жовтень-грудень 2008 року в сумі 5 089,62 грн., за 2009 рік в сумі 23 504,99 грн.

Суд погоджується з висновками ДПІ, що позивачем при поданні розрахунку земельного податку на 2008 та 2009 роки не враховано змінену нормативно-грошову оцінку земельної ділянки після введення в експлуатацію нового будівництва готельно-оздоровчого комплексу, що призвело до заниження узгодженого податкового зобов'язання земельного податку за жовтень-грудень 2008 року в сумі 5 089,62 грн. та за 2009 рік в сумі 23 805,00 грн., що є порушенням ч.1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Щодо податкових повідомлень-рішень про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 327502,00 грн., суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що жодних підстав для донарахування позивачу податку на прибуток за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року не має.

У відповідності до розрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток за четвертий квартал 2008 року та 2008 рік та за 2009 рік, наданого позивачем, загальна сума занижених валових витрат за 4 кв. 2008 року з урахуванням авансів виданих в сумі 3 486 392,42 грн. становить 13 985 455,00 грн., а занижені валові доходи з урахуванням приросту запасів в сумі 7 283 577 грн. становлять 7 549 755 грн. та об'єкт оподаткування за 2008 рік є від'ємний і підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. За рахунок збитків 2008 року об'єкт оподаткування у 2009 році відсутній, з чим погодилися представники ДПІ.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Державна податкова інспекція у м. Трускавець Львівської області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що позивачем укладено договір купівлі-продажу № 673 від 15.06.2010 року з нерезидентом ТзОВ «Доріанікс Холдінгс Лімітел» про продаж апартаментів на загальну суму 894355,00 грн. Однак, згідно представлених позивачем документів встановлено, що дана операція проведена тільки по реєстрах виданих податкових накладних в сумі 22477, 76 грн., в тому числі ПДВ 3 746,29 грн. Тобто, ЗАТ «Карпатський Дім» занижено податкове зобов'язання в червні 2009 року на суму 726 564,67 грн. без ПДВ. Позивачем в порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 та п.п.7.3.1, п.7.3, ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із внесеними змінами та доповненнями, занижено суму податкового зобов'язання в червні 2009 року на суму ПДВ 145 312,87 грн. за рахунок не включення до бази оподаткування реалізацію апартаментів за договором купівлі-продажу, який був укладений в червні 2009 року.

Крім того, позивач проводив взаєморозрахунки з ТзОВ «ДІА-Юнайтед Будівельна та торгова група» (код ЄДРПОУ 34003512), що перебувало на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та знято з обліку 24.11.2009 року, однак до перевірки не було представлено договорів укладених між вказаними платниками, хоча було надано оригінали: довідок про вартість виконаних підрядних робіт ( типова ф. КБ-3), акти приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в), підсумкові відомості ресурсів, акти списання та податкових накладних, які завірені ТзОВ «ДІА-Юнайтед Будівельна та торгова група».

Апелянт звертає увагу, що у ТзОВ «ДІА-Юнайтелд Будівельна та торгова група» відсутні необхідні трудові ресурси, основні фонди та виробничі потужності для здійснення відповідної господарської діяльності і проти посадових осіб товариства порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Отже, ПДВ в сумі 616 751,49 грн. по вищевказаних господарських операціях ЗАТ «Карпатський Дім» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту, оскільки інформація зазначена в податкових накладних про здійснені господарських операцій, є недостовірною з огляду на наступні обставини: не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, участі в таких операціях трудових ресурсів, транспорту та іншого обладнання, які економічно необхідні для виконання робіт, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, участі технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Апелянт звертає увагу на те, що в порушення п. 13.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року, із змінами та доповненнями, позивачем ЗАТ «Карпатський дім» не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходу нерезидента за ставкою 15% в сумі 63561,27 грн., так як будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, в порушення п.п. «а», п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п.8.1 ст.8, п.17.2 ст.17, п.19.2 ст.19, п.п. 20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року, із змінами та доповненнями, позивач, будучи податковим агентом, у червні 2009 року здійснив перерахунок коштів в розмірі 2880,00 грн. суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_5 за проживання в готелі ОСОБА_1, тобто фізичній особі ОСОБА_1 було надано додаткове благо у розмірі 2880,00 грн. Сума неутриманого податку з доходів фізичних осіб склала 432,00 грн.

ЗАТ «Карпатський дім», будучи податковим агентом, на підставі договору управління майном 5 листопада 2009 року перерахувало кошти фізичній особі нерезиденту ОСОБА_6 в сумі 14983,24 грн., чим було порушено п.п. 8.1.1 п.8.1 ст.8, п.17.2 ст.17, п.19.2 ст.19, п.п. 20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року із змінами і доповненнями, в результаті чого не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 4494,97 грн. з доходів, отриманих фізичною особою нерезидентом ОСОБА_6

ЗАТ «Карпатський дім», будучи податковим агентом, в квітні-травні 2009 року нарахувало дохід найманим працівникам нерезидентам, а саме ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які займали відповідні посади в ресторані. В порушення вимог п.п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року із змінами і доповненнями, до нарахованих доходів зазначених вище осіб було застосовано ставку оподаткування в розмірі 15%, а не 30%, як передбачено Законом, чим занижено належну до сплати суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1556,38 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Закрите акціонерне товариство «Карпатський дім», згідно Свідоцтва про державну реєстрацію від 22.08.2002 року, зареєстроване виконкомом Трускавецької міської ради народних депутатів та взято на податковий облік в Державній податковій інспекції м. Трускавець з 22.08.2002 року за №00349. У періоді, що перевірявся, позивач був платником податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів найманих працівників, плати за землю. Державною податковою інспекцію у м. Трускавець на підставі направлень проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року за результатами якої складено Акт від 20.04.2010 року № 70/23-3/32037555 у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено, зокрема, порушення ЗАТ вимог: п.п.1.20.1. п.п.1.20-5.1 п.1.20, п.1.31, ст.1, п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5, п.п.7.4.1,7.4.3 п.7.4 ст. 7 п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11, п.16.1 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 року №334 з наступними змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4 102385,00 грн., у тому числі за рахунок заниження за ІV квартал 2008 року в сумі 1 467 643,00 грн., за Іквартал 2009 року в сумі 702 147,00 грн., за II квартал 2009 року в сумі 368 714,00 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 1 821 965,00 грн. та завищення за III квартал 2009 року в сумі 258 084,00 грн. та вимог п. 13.2 Закону №334 в частині не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходу нерезидента в сумі 63 561,27 грн.; вимог п.п.31.1 п.3.1 ст.3, п.4.1, п.4.2 ст.4, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 року №168 з наступними змінами і доповненнями, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 1 177 512,00 грн., у тому числі за листопад 2008 року в сумі 341 549,00 грн., за січень 2009 року в сумі 165 592,00 грн., за лютий 2009 року в сумі 45 427,00 грн., за березень 2009 року в сумі 16 814,00 грн., за квітень 2009 року в сумі 274 543,00 грн., за вересень 2009 року в сумі 31 019,00 грн., за жовтень 2009 року в сумі 137 337,00 грн., за листопад 2009 року в сумі 84 000,00 грн. та за грудень 2009 року в сумі 81 231,00 грн.; вимог п.п. «г», п.п. 4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.3, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.14.1 ст.14, п.17.2 ст.17, п.19.2 ст.19, п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 від 22.05.2003 року з наступними змінами і доповненнями, чим занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 2 039 754,06 грн. в тому числі: у жовтні 2008 року на суму 1 124 758,75 грн., листопаді 2008 року на 900 458,40 грн., в грудні 2008 року на 105,00 грн., в квітні 2009 року на 1 110,66 грн., в травні 2009 року на 574,15 грн., в червні 2009 року на 432,00 грн., в липні 2009 року на 1745,35грн., в серпні 2009 року на 96,39 грн., у вересні 2009 року на 1 610,11 грн., у жовтні 2009 року на 3 551,39 грн., у листопаді 2009 року на 4 674,36 грн., у грудні 2009 року на 637,50 грн.; вимог ч.1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.92 року №2535 з наступними змінами та доповненнями, що призвело до заниження узгодженого податкового зобов'язання земельного податку за жовтень-грудень 2008 року в сумі 5 089,62 грн. та за 2009 рік в сумі 23 805,00 грн.

На підставі Акта перевірки в порядку процедури адміністративного оскарження за наслідком прийняття рішення про результати повторної скарги ДПА у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення №0000862301/2 від 21.09.2010 року яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 158 345,00 грн. з яких основний платіж 110 976,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 47 369 грн.; № 0000052200/2 від 21.09.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 190 683,81 грн., з яких основний платіж 63 561,27 грн. та штрафні (фінансові) санкції 127 122,54 грн.; №0069181701/2 від 21.09.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в розмірі 28 557,48 грн., з яких основний платіж 9 519,16 грн. та штрафні (фінансові) санкції 19 038,32 грн.; № 0000212301/2 від 21.09.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання за платежем земельний податок на суму 43 342, 00 грн., з яких основний платіж 28 895, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 14 447, 00 грн.; № 0000852301/2 від 21.09.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку на податок в сумі 327 502, 00 грн. з яких основний платіж 32 709, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 294 793,00 грн.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ під час проведення перевірки виявлено заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 786 063,70 грн.: за червень 2009 року на суму ПДВ 145 312,87 грн. за рахунок не включення до бази оподаткування реалізацію апартаментів ТзОВ «Доріанікс Холдінгс Лімітед» за договором купівлі-продажу, який був укладений в червні 2009 року; за рахунок включення до податкового кредиту, отриманих від ТзОВ «ДІА-Юнайтед Будівельна та торгова група», податкових накладних на суму 616 751,49 грн., в тому числі за жовтень 2008 року на суму 316 746,81 грн. (податкові накладні № 661 від 30.09.2008 року, №694 від 30.09.2008 року, № 695 від 30.09.2008 року, №1272 від 30.09.2008 року) та за січень 2009 року на суму ПДВ 300 004,68 грн. (податкова накладна № 202 від 16.01.2009 року).; включено двічі до складу податкового кредиту суми ПДВ, які відображено у реєстрах отриманих податкових накладних та податкових декларації з ПДВ за відповідні звітні періоди з вартості придбаних матеріалів для сантехнічних робіт та сервісної теліжки, згідно отриманих податкових накладних від ТзОВ «Озонбуд» на суму ПДВ 22 999,33 грн. та від ТзОВ «Чистий світ-К» - на суму ПДВ 1 000,00 грн.

Відповідно до вимог п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону №168, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (робіт) платником податку.

Згідно Договору купівлі-продажу від 15.06.2009 року позивач передав у власність ТзОВ «Доріанікс Холдінгс Лімітед» апартамент, оплату за який здійснено уповноваженою особою покупця на підставі договору доручення частково у попередніх періодах (21.01.08 року 186 715,17 грн., 13.02.08 року 186 715,17 грн., 30.04.08 року 186 715,17 грн., 25.06.08 року 186 715,17 грн.), підтвердженням чого є банківські виписки, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Вищевказані оплати в сумі 746 860,68 грн. були оподатковані і до податкових зобов'язань позивача з ПДВ включено за першою подією в момент оплати в попередньому звітному періоді в сумі 124 476,78 грн. на підставі податкових накладених №10 від 21.01.2008 року, №18 від 13.02.2008 року, №28 від 30.04.2008 року, №45 від 30.06.2008 року, що відображено у деклараціях з ПДВ та реєстрах виданих податкових накладних за січень, лютий, квітень, червень 2008 року. Грошові кошти, що були перераховані позивачу за апартамент до підписання Договору купівлі-продажу від 15.06.2009 року є оплатою за приміщення-апартамент №219, що у м. Трускавець по вул. Суховоля, 60 а, є оплатою за приміщення-апартемент.

У момент продажу апартаментів 15.06.2009 року на суму 147 494 грн., що дорівнює різниці між вартістю апартаментів 895 355,00 грн. і сумою передоплати 746 860,68 грн. позивачем нараховано податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 24 582,33 грн. і виписано податкову накладну № 300 від 30.06.2009 року, що відображено у декларації з ПДВ та реєстрах виданих податкових накладних за червень 2009 року. Таким чином, за операцією з продажу апартаменту на користь ТзОВ «Доріанікс Холдінгс Лімітед» позивачем включено до податкового зобов'язання з ПДВ 149 059,11 грн. (124 476,78 грн. + 24 582,33 грн.).

Ці обставини підтверджуються податковими накладними та реєстрами виданих податкових накладних, банківськими виписками, деклараціями з ПДВ за січень, лютий, квітень, червень 2008 року, червень 2009 року, отже підстави для донарахування податкових зобов'язань з ПДВ сумі 145 312,87 грн. та штрафних (фінансових) санкцій по даній операції відсутні.

Щодо твердження апелянта відносно заниження позивачем податкового зобовязання з ПДВ за рахунок включення до податкового кредиту податкових накладних, отриманих від ТзОВ «ДІА-Юнайтед Будівельна та торгова група» на суму 616751,49 грн., суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що таке твердження є безпідставним.

Підставою виключення ДПІ з податкового кредиту позивача отриманих від ТзОВ «ДІА-Юнайтед Будівельна та торгова група» податкових накладних на суму 616 751,49 грн., є висновки щодо відсутності необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності ТзОВ «ДІА-Юнайтед Будівельна та торгова група». Проте, на думку суду апеляційної інстанції, з такими висновками суд першої інстанції правомірно не погодився.

Між позивачем та ТзОВ «ДІА-Юнайтед Будівельна та торгова група» підприємство було включено до переліку підприємств, які отримали ліцензію Мінбуду на будівництво, було укладено договір, згідно якого для ЗАТ «Карпатський дім» виконано будівельно-монтажні роботи по будівництву санаторно-курортного комплексу за адресою: м. Трускавець, вул. Суховоля, 60а. На підтвердження виконання робіт сторонами складено та погоджено довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-3) за жовтень 2008 року та за січень 2009 року, акти приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) за жовтень 2008 року та за січень 2009 року, підсумкові відомості ресурсів, підсумкові відомості матеріалів замовника, акти списання, які були предметом дослідження ДПІ.

Підставою для віднесення 616 751,49 грн. до складу податкового кредиту з ПДВ є належним чином оформлені податкові накладні №661 від 30.09.2008 року, №694 від 30.09.2008 року, №695 від 30.09.2008 року, №1272 від 31.10.2008 року, №202 від 16.01.2009 року.

Суму ПДВ згідно отриманих податкових накладних від ТзОВ «ДІА-Юнайтед Будівельна та торгова група» позивачем ЗАТ «Карпатський дім» включено до складу податкового кредиту та відображено у реєстрах отриманих податкових накладних та декларації з ПДВ за період жовтень 2008 року в сумі 316 746,81 грн. та січень 2009 року в сумі 300 004,68 грн. Включення ЗАТ суми ПДВ до складу податкового кредиту підтверджується податковими деклараціями з ПДВ за відповідний період.

На підтвердження права ТзОВ «ДІА-Юнайтед Будівельна та торгова група» здійснювати підрядні роботи, зокрема, свідчить копії ліцензії, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки зі статистики та свідоцтва платника ПДВ. Як вбачається з акта готовності об'єкта до експлуатації від 28.05.2009 року, нове будівництво готельно-оздоровчого комплексу приймальна комісія встановила, що об'єкт готовий до експлуатації.

Щодо включення двічі до складу податкового кредиту суми ПДВ, які відображено у реєстрах отриманих податкових накладних та податкових декларації з ПДВ за відповідні звітні періоди з вартості придбаних матеріалів для сантехнічних робіт та сервісної теліжки, згідно отриманих податкових накладних від ТзОВ «Озонбуд» на суму ПДВ 22 999,33 грн. згідно податкових накладних № 3 від 08.10.08 року на суму 103 996,0 грн., в т.ч. ПДВ 17 332,67 грн. та № 9 від 09.12.08 року на суму 34 000,0 грн., в т.ч. ПДВ 5 666,66 грн., та від ТзОВ «Чистий світ-К» - на суму ПДВ 1 000,00 грн. згідно податкової накладної №5808 від 02.06.09 року на суму 6 000 грн., то в цій частині представники позивача в судовому засіданні з висновками ДПІ погодились та погодились з правомірністю застосування штрафних (фінансових) санкцій в порядку п.п. 17.1.3 Закону №2181 на суму 12 000,00 грн.

Відповідно до п.7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Щодо підстав прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000052200/0 від 30.04.2010 року, № 0000052200/1 від 14.07.2010 року та № 0000052200/2 від 21.09.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 190 683,81 грн. (основний платіж 63 561,27 грн., штрафна санкція 27 122,54 грн.), на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що здійснена позивачем 24.02.09 року оплата на користь нерезидента в сумі 43 000,00 євро за угодою від 23.01.2009 року № Д-01-09 є різновидом компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента, і не є доходом від здійснення господарської діяльності, яка відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 повинна бути регулярною, постійною та суттєвою, а тому такі виплати нерезиденту джерелом походження з України не підлягають оподаткуванню.

Як вбачається з акта перевірки, ЗАТ «Карпатський дім», будучи податковим агентом у червні 2009 року здійснило перерахунок коштів в розмірі 2 880,00 грн. суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_5 за проживання в готелі ОСОБА_1, надавши фізичній особі додаткове благо у розмірі 2 880,00 грн. Сума неутриманого податку з доходів фізичних осіб склала 432,00 грн.;

-на підставі договору управління майном 4 вересня 2009 року перерахувало кошти СПД фізичній особі ОСОБА_2 в сумі 2 290,44 грн., в результаті чого не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 343,57 грн. з доходів, отриманих фізичною особою ОСОБА_2 (Свідоцтво про сплату єдиного податку від 17.09.2009 року);

-4 вересня 2009 року та 5 жовтня 2009 року перерахувало кошти фізичній особі ОСОБА_3 в сумі 6 417,47 грн. та 10 024,90 грн. відповідно (виплата вигоди) без відповідних реєстраційних документів (Свідоцтва про державну реєстрацію, Свідоцтва про сплату єдиного податку), в результаті чого не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 2 466,36 грн. з доходів, отриманих фізичною особою ОСОБА_3;

-на підставі договору управління майном 5 листопада 2009 року перерахувало кошти фізичній особі нерезиденту ОСОБА_6 в сумі 14 983,24 грн., в результаті чого не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 4 494,97 грн. з доходів, отриманих фізичною особою нерезидентом ОСОБА_6;

-в квітні-травні 2009 року нарахувало дохід найманим працівникам нерезидентам, а саме ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, що працювали в ресторані. В порушення вимог п.п.7.3 ст.7 Закону №889 до нарахованих доходів зазначених вище осіб було застосовано ставку оподаткування в розмірі 15%, чим занижено належну до сплати суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1 556,38 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки ДПІ щодо неутримання позивачем податку з доходів фізичних осіб за фізичну особу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є правомірними, оскільки в момент отримання коштів такі не мали статусу фізичної особи-підприємця. Щодо не утримання та не перерахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 2 466,36 грн. з доходів, отриманих фізичною особою ОСОБА_3, суд також правомірно погодився з висновками ДПІ, так як за договором управлінням майном від 14.10.2008 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4, а не ОСОБА_3, є установником управління.

Щодо висновків ДПІ про не утримання та не перерахування податку з доходів фізичних осіб, отриманих фізичною особою нерезидентом ОСОБА_6, то суд першої інстанції правомірно зазначив, що згідно Доповнення №4 від 03.09.2009 року до договору управління майном від 23.04.2009 року, укладеному між ЗАТ «Карпатський дім» та нерезидентом ОСОБА_6, вигодонабувачем зазначено ФОП ОСОБА_10., якому і перераховано кошти в сумі 14 983,24 грн., про що свідчить банківська виписка, у звязку з чим розмір донарахованого податку в сумі 4494,97 грн. не ґрунтується на наявних письмових доказах.

Згідно пп. 9,12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону №889 оподаткування доходів отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань з урахуванням норм цього пункту. Спеціальним нормативним документом з регулювання таких відносин є Указ Президента України від 03.07.98 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в редакції Указ Президента України від 28.06.99 року №746. Згідно ст. 2 Указ дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань платника єдиного податку. Платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком.

Особа яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності, відповідно до діючого законодавства України, не має правових підстав визначати об'єкт оподаткування оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу та порушення сфер правового регулювання між нормативними документами. Так, зокрема, відповідно до податкового роз'яснення затвердженого Наказом ДПА України від 29.12.2003 року №633, надання контрагентом копії свідоцтва про державну реєстрацію його як підприємця є достатньою підставою для того, щоб податковий агент не утримував податок з доходів, виплачуваних суб'єкту підприємницької діяльності.

Указ поширюються на всі доходи суб'єкта спрощеної системи оподаткування, отримані ним як виручка від реалізації товарів, робіт, послуг у межах усіх видів здійснюваної ним підприємницької діяльності.

Щодо доходів нерезидентів фізичних осіб на період нарахування та виплати доходів зазначеним працівникам діяло Податкове роз'яснення щодо застосування окремих норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині оподаткування іноземців та нерезидентів, затверджене наказом ДПА України від 29.01.2004 року №50. Згідно ч.6 ст.2 Наказу заробітна плата, незалежно від джерела її виплати, що виплачується нерезиденту працедавцем-резидентом, підлягає оподатковуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 Закону №889 (15%, а не 30%), а відтак донарахування доходів зазначених вище осіб згідно з п.п.7.3 ст. 7 Закону №889 та, відповідно і штрафних (фінансових) санкцій, є неправомірними.

Аналізуючи подані суду звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт працівників ЗАТ «Карпатський дім» ОСОБА_11 №АО-0000294 від 30.10.2009 року, ОСОБА_12 №АО-0000370 від 11.12.2008 року, ОСОБА_13 №АО-0000127 від 24.07.2009 року, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про те, що у звітах відсутнє посилання на розрахункові документи відповідно до п.1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим Постановою НБУ № 637 від 15.12.2004 року - (касовий чек, розрахункова квитанція, товарний чек), які підтверджували б факт продажу товарів, надання послуг позивачем: квитанція про надсилання документів спецзв'язком та вантажна квитанція на транспортно-експедиційні послуги не являються розрахунковими документами, а подана до суду товарний чек на товар скретч-картки не приймається судом до уваги, оскільки такий не вказаний у звіті працівника ОСОБА_11

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до переконання про те, що позивачем ЗАТ «Карпатський дім» було порушено п.п. «г» 4.2.9. п.4.2. ст. 4 Закону №889 щодо не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб на суму 225,93 грн., у звязку з чим ДПІ було законно застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 451,86 грн.

Щодо підстав прийняття податкових повідомлено-рішень про визначення податкового зобовязання з земельного податку, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивач є користувачем земельних ділянок на території м. Трускавця і відповідно до даних Трускавецького міського управління земельних ресурсів користується земельною ділянкою площею 2835 кв.м.

Беручи до уваги відомості з податкових розрахунків на 2008-2009 роки, а саме додатку 1, до податкового розрахунку земельного податку про основне цільове призначення земельної ділянки (будівництво), Довідку «Про визначення грошової оцінки земельної ділянки» від 17.12.2003 року №499 та акта Державної приймальної комісії від 25.07.2008 року вбачається, що позивач з дати введення в експлуатацію готельно-оздоровчого комплексу ЗАТ «Карпатський дім» ( з 25.07.2008 року) використовував земельну ділянку, зайняту готельно-оздоровчим комплексом, не за цільовим (функціональним) призначенням, занизивши узгоджене податкове зобов'язання податку за землю за період жовтень-грудень 2008 року в сумі 5 089,62 грн., за 2009 рік в сумі 23 504,99 грн.

Суд погоджується з висновками ДПІ, що позивачем при поданні розрахунку земельного податку на 2008 та 2009 роки не враховано змінену нормативно-грошову оцінку земельної ділянки після введення в експлуатацію нового будівництва готельно-оздоровчого комплексу, що призвело до заниження узгодженого податкового зобов'язання земельного податку за жовтень-грудень 2008 року в сумі 5 089,62 грн. та за 2009 рік в сумі 23 805,00 грн., що є порушенням ч.1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Щодо підстав прийняття податкових повідомлень-рішень №0000192301/0 від 30.04.2010 року, №0000192301/1 від 14.07.2010 року, №0000852301/2 від 21.09.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 327 502,00 грн. (основний платіж 32 709,00 грн., штрафна санкція 294 793,00 грн.), суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону №334 валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Як зазначено в акті перевірки, перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.10.08 року по 31.12.09 року встановлено його заниження в сумі 23 229 353 грн., в тому числі по періодах: в четвертому кварталі 2008 року в сумі 14 063 410 грн., в першому кварталі 2009 року в сумі 363 356 грн., в другому кварталі 2009 року в сумі 745 296 грн., в четвертому кварталі 2009 року в сумі 8 057 291 грн. та занижено валові витрати за цей період на суму 6819816грн., в тому числі за рахунок завищення суми убутку ( ряд.04.2) в Деклараціях з податку на прибуток в 2009 році в сумі 1 373 024 грн., в тому числі: за перший квартал 2009 рокуу в сумі 2 445 231 грн.; за перше півріччя 2009 року в сумі 3174 791 грн.; за девять місяців 2009 року в сумі 2 142 457 грн. та за 2009 рік в сумі 1 373 024 грн., та за рахунок заниження валових витрат в сумі 8 192 840 грн., в тому числі: за четвертий квартал 2008 року на суму 8 192 840 грн.

Судом встановлено, що при веденні податкового та бухгалтерського обліку у 2008 році позивач керувався наказом №1 від 02.01.2008 року Про облікову політику, згідно п.45 якого витрати на придбання будівельних матеріалів не повинні включатися до складу валових витрат, а залишки таких будівельних матеріалів не повинні брати участь у розрахунку приросту (убутку) запасів.

В ході розгляду матеріалів повторної скарги позивача та поданих додаткових документів встановлено, що до складу валових витрат позивача за 2008 рік необхідно включити аванси, видані за 2008 рік в сумі 3 486 392,42 грн., що підтверджено сторонами в судовому засіданні. Окрім того, згідно наданої головної книги, позивачем за 2008 рік відображено залишки запасів в сумі 1 707 122,36 грн. станом на 01.01.2008 року по бухгалтерських рахунках 20 «Матеріали» та 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети», а відтак фактичний приріст балансової вартості запасів за 2008 рік становить 16 329 354,00 грн. У звязку з тим, що позивачем задекларовано приріст запасів за 2008 рік в сумі 9 045 777 грн., то занижений валовий дохід за рахунок заниження приросту балансової вартості запасів за 2008 рік становить 7 283 577,00 грн. (16 329 353,75-9045777,00).

У відповідності до розрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток за четвертий квартал 2008 року та 2008 рік та за 2009 рік, наданого ЗАТ Карпатський дім», загальна сума занижених валових витрат за 4 кв. 2008 року з урахуванням авансів виданих в сумі 3 486 392,42 грн. становить 13 985 455,00 грн., а занижені валові доходи з урахуванням приросту запасів в сумі 7 283 577 грн. становлять 7 549 755 грн. та об'єкт оподаткування за 2008 рік є від'ємний і підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. За рахунок збитків 2008 року об'єкт оподаткування у 2009 році відсутній, з чим погодилися представники ДПІ.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, підстави для донарахування податку на прибуток за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року та штрафних (фінансових) санкцій відсутні.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Карпатський дім» до Державної податкової інспекції у м. Трускавець Львівської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

гідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Трускавець Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року у справі № 2а-8801/10/1370 за позовом Закритого акціонерного товариства «Карпатський дім» до Державної податкової інспекції у м. Трускавець Львівської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.П. Сапіга

Повний текст ухвали складено та підписано 24.02.2012 року.