Ухвала суду № 21976048, 22.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 р. Справа № 5964/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Шаблій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Підволочиському районі Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2009 року по справіза позовом Державного підприємства "Новосілківський спиртовий завод" до Державної податкової інспекції в Підволочиському районі Тернопільської областіпро визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Державне підприємство «Новосілківський спиртовий завод» с. Новосілка Підволочиського району Тернопільського району звернулося в суд із позовом до Державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень №0000302300/0 від 27 жовтня 2009 року та №0000322300/0 від 27 жовтня 2009 року.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що ДПІ в Підволочиському районі Тернопільської області безпідставно зробила висновок, про нікчемність договору укладеного з ПП «Науково-виробниче підприємство «Компанія Укрпроменерго» від 02.04.2008 року про постачання газу на ДП «Новосілківський спиртовий завод» в кількості 200 тис куб. м., який був поставлений на завод в травні 2008 року і за придбання якого була проведена оплата в квітні-травні 2008 року в розмірі 269 527.00 грн., а тому в зв'язку з цим було донараховано податку на прибуток на суму 84 693.00 грн. та 77 677.50 грн. податку на додану вартість.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2009 року позов задоволено. Ухвалено визнати нечинними податкові повідомлення - рішення №0000302300/0 від 27 жовтня 2009 року та №0000322300/0 від 27 жовтня 2009 року, та їх скасувати.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що підставою звернення до суду ДП «Новосілківський спиртовий завод» з позовом до ДПІ у Підволочиському районі стали податкові повідомлення-рішення №0000302300/0, №0000322300/0 від 27 жовтня 2009 року, які №764/23/00375094 від 16.10.2009 року.

В ході проведеної перевірки встановлено, що ДП «Новосілківський спиртовий завод» уклало договір з ПП «Науково-виробниче підприємство «Компанія Укрпроменерго» від 02.04.2008 року №0204-08/01 про придбання природного газу. Наявні податкові накладні №65 від 24.04.2008 року та №163 від 31.05.2008 року, а також акт прийому передачі вартісних показників природного газу №0000000163 від 31.05.2008 року. У вказаних документах нібито стоять підписи ОСОБА_1, який формально зареєстрований як засновник та директор ПП «Науково-виробниче підприємство «Компанія Укрпроменерго».

Відповідно до висновку спеціаліста №171 від 14.07.2009 року (копія в матеріалах справи) фінансові та податкові документи ПП «Науково-виробниче підприємство «Компанія Укрпроменерго» підписувались не ОСОБА_1, а іншою особою.

Судом першої інстанції стверджується, що податкова накладна та договір від 02.04.2008 року, що знаходяться на ДП «Новосілківський спиртовий завод» не були предметом експертного дослідження. Однак на експертному дослідженні перебували податкові накладні ПП «Науково-виробниче підприємство «Компанія Укрпроменерго» за 2008 рік.

Судом не взято до уваги абзац перший підпункту 7.2.3. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №68/97-ВР, де вказано, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Отже, не може бути підписаний один примірник податкової накладної однією особою, а другий примірник іншою особою.

Тому договір від 02.04.2008 року №0204-08/01 укладений між ДП «Новосілківський спиртовий завод» та приватним підприємством «Науково-виробниче підприємство «Компанія Укрпроменерго», а також податкові накладні від 24.04.2008 року та від 31.05.2008 року не мають юридичної сили та доказовості.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Посадовими особами ДПІ у Підволочиському районі Тернопільської області було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року, висновки та результати якої викладені в Акті перевірки від 16.10.2009 року №764/23/00375094.

На підставі Акту перевірки, Підволочиською ДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000302300/0 від 27 жовтня 2009 року по донарахуванню 84693,00 грн. податку на прибуток де 56462,00 грн. основний платіж і 28231,00 штрафні фінансові санкції суму та №0000322300/0 від 27 жовтня 2009 року по донарахуванню податку на додану вартість на суму 77677,50 грн. з яких 44876,00 грн. основний платіж і 32801,50 грн. штрафні фінансові санкції.

В судовому засіданні встановлено, що 02.04.2008 року між ДП «Новосілківський спиртовий завод» і ПП «Науково-виробниче підприємство «Компанія Укрпроменерго» було укладено договір на постачання природного газу для використання в господарській діяльності заводу, даний договір складений у відповідності до вимог діючого законодавства, умови договору сторони виконали і претензій одне до одного не мають.

При цьому, доводи відповідача ДПІ у Підволочиському районі про нікчемність даного договору, а отже неправомірність господарських операцій між ДП «Новосілківський спиртовий завод» і ПП «Науково-виробниче підприємство «Компанія Укрпроменерго» по поставках газу, що потягло за собою неправомірність податкових зобов'язань не знайшли свого належного підтвердження в судовому засіданні.

Так, ПП «Науково-виробниче підприємство «Компанія Укрпроменерго» на час укладення договору знаходилася в Єдиному державному реєстрі як суб'єкт підприємницької діяльності, являлась платником ПДВ і перебувала на загальній системі оподаткування тобто, даний суб'єкт підприємницької діяльності являвся повноправним учасником на ринку господарських відносин в державі. Офіційних, правових документів про неправомірність участі ПП «Науково-виробниче підприємство «Компанія Укрпроменерго» в господарських операціях не було, а тому ДП «Новосілківський спиртовий завод» цілком правомірно уклало договір на постачання газу з ПП «Науково-виробниче підприємство «Компанія Укрпроменерго».

На підставі даного договору в травні 2008 року ПП «Науково-виробниче підприємство «Компанія Укрпроменерго» було поставлено заводу 200 тис. куб.м. газу, що підтверджується актом прийому-передачі його заводу підписаного між представниками ДП «Новосілківський спиртовий завод» і ВАТ «Тернопільгаз» як транспортера газу. За куплений в ПП «Науково-виробниче підприємство «Компанія Укрпроменерго» газ позивач провів оплату, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме №738 від 24.04.2008 року на суму 124 363.00 грн., №898 від 26.05.2008 року на суму 120 000.00 грн. і №912 від 27.05.2008 року на суму 24 894.00 грн.

Дані факти сторони підтверджують і визнають. Із цього випливає, що господарські операції по постачанню даного газу між ДП «Новосілківський спиртовий завод» і ПП «Науково-виробниче підприємство «Компанія Укрпроменерго» були проведені і виконані, тобто ПП «Науково-виробниче підприємство «Компанія Укрпроменерго» на виконання договору від 02.04.2008 року поставило газ позивачу, а позивач, ДП «Новосілківський спиртовий завод» провів за нього оплату.

Таким чином, у сторін після виконання даного договору виникли податкові зобов'язання, зокрема на підставі податкових накладних надісланих ДП «Новосілківський спиртовий завод» контрагентом в договорі були правові підстави нарахування податку на додану вартість в сумі 44876,00 грн. і віднесення його до податкового кредиту по податку на додану вартість за травень 2008 року, а також віднесення затрат на придбання газу в сумі 269527,00 грн. до валових витрат підприємства і цілком правомірного зменшення податку на прибуток на суму 56 462.00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що твердження представників ДПІ щодо того, що керівник ПП «Науково-виробниче підприємство «Компанія Укрпроменерго» податкової накладної не підписував, а її підписала інша особа в зв'язку з чим договір від 02.04.2008 року є нікчемним і в зв'язку з чим дії ДП «Новосілківський спиртовий завод» по податкових зобов'язаннях по податку на прибуток і податку на додану вартість за травень 2008 року є неправомірними є не обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною першою статті 203, частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані у ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатися до судів з позовами про стягнення на користь держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Санкції за вчинення нікчемного правочину (договору) застосовуються тільки у випадку коли він вчинений (укладений) сторонами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Санкції, встановлені цією, нормою, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування санкцій, передбачених частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховування ухилення від сплати податків.

В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про те, що ДП «Новосілківський спиртовий завод» і ПП «Науково-виробниче підприємство «Компанія Укрпроменерго» уклали договір від 02.04.2008 року на постачання газу завідомо і з метою ухилення від сплати податків в дохід держави і зокрема таких дій зі сторони позивача судом не встановлено.

Колегія суддів звертає увагу на те, що посилання відповідача на протокол допиту від 3 вересня 2008 року директора ПП «Науково-виррбниче підприємство «Компанія Укрпроменерго» ОСОБА_2 в якості свідка, в якому він стверджував, що не підписував ніяких фінансових документів, а також висновок спеціаліста, що договори за травень 2008 року і податкові накладні за травень 2008 року підписував не він, а інша особа не являються в даному конкретному випадку переконливим доказом щодо визнання договору від 02.04.2008 року нікчемним, і тим самим у звинуваченні позивача у вчиненні умисних дій з метою ухилення від сплати податків, а також дій, що завідомо суперечать інтересам держави.

Будь-яких інших переконливих доказів, чи фактів ДПІ в Підволочиському районі у неправомірних діях позивача направлених на порушення вимог податкового законодавства в судовому засіданні як суб'єкт владних повноважень не представила, а тому суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0000302300/0 від 27 жовтня 2009 року та №0000322300/0 від 27 жовтня 2009 року слід визнати нечинними і їх скасувати.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ч. 3.ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Підволочиському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2009 року по справі№2а-3236/09/1970 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі 27.02.2012 року.

Головуючий:І.В. Глушко

Судді:О.М. Довгополов

В.В. Святецький