Ухвала суду № 21975405, 09.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2012 р. Справа № 52241/09/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Носа С. П.,

суддів Ліщинського А. М., Шавеля Р. М.;

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Коломийської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2009 року в справі за позовом Коломийської обєднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Реліна»та товариства з обмеженою відповідальністю «Або-Мікс»про застосування санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2008 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Коломийської обєднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Реліна»та товариства з обмеженою відповідальністю «Або-Мікс»про визнання недійсним господарського зобовязання між товариством з обмеженою відповідальністю «Реліна»та товариством з обмеженою відповідальністю «Або-Мікс»від 31 серпня 2005 року, як такого, що укладено з метою, завідомо суперечною інтересам держави, зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «Реліна»повернути усе одержане нею другій стороні, а одержане останньою або належне їй до відшкодування стягнути в дохід держави.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що проведеною перевіркою дотримання вимог податкового законодавства ТзОВ «Або-Мікс»встановлено наступне. 31.08.2005 року ТзОВ «Або-Мікс»уклало договір купівлі-продажу з ТзОВ «Реліна». Відповідно до даного договору ТзОВ «Або-Мікс»отримало від ТзОВ «Реліна»товар (кукурудзу) на суму 90279,02 грн. згідно з податковою накладною № 52 від 31.08.2005 року та оплатило його платіжним дорученням № 230 від 31.08.2005 року. Враховуючи те, що ТзОВ «Реліна»зареєстроване за адресою Черкаська область, Черкаський район, с. Руська Поляна, вул. Горького, 5, Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області направлено запит до Державної податкової інспекції у Черкаському районі щодо проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Реліна»по взаєморозрахунках з ТзОВ «Або-Мікс». Згідно із відповіддю Державної податкової інспекції у Черкаському районі встановлено, що ТзОВ «Реліна»взято на податковий облік 24.07.2003 року. Актом перевірки щодо знаходження суб'єкта підприємницької діяльності за юридичною адресою від 30.03.2006 року встановлено, що за юридичною адресою підприємство не знаходиться, посадові особи суб'єкта господарської діяльності відсутні, активи та майно відсутні. Згідно з декларацією з податку на додану вартість, поданою ТзОВ «Реліна»за серпень 2005 року підприємство не здійснювало жодних господарських операцій з продажу товарів, та, відповідно не сплачувало до бюджету суми податку на додану вартість. Згідно з інформаційною довідкою з вересня 2005 року підприємство не подає податкову звітність по податку на додану вартість. Оскільки ТзОВ «Реліна»господарської діяльності на дату укладення господарського зобов'язання від 31.08.2005 року не здійснювало, податкову звітність не подає з вересня 2005 року, податки та обов'язкові платежі до бюджету не сплачує, дії ТзОВ «Реліна»на укладення усної угоди з ТзОВ «Або-Мікс»та видача ТзОВ «Реліна»податкової накладної на виконання такої угоди є безсумнівним підтвердженням мети завідомо суперечної інтересам держави та суспільства, а сам правочин є нікчемним.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2009 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Зазначену постанову мотивовано тим, що санкції, встановлені ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) та ненадання податкових звітів, зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем Коломийською обєднаною державною податковою інспекцією, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що складання податкових накладних субєктами господарювання, що не подають податкову звітність, не здійснюють господарську діяльність, тобто вчинення умисних протизаконних дій, направлених на ухилення від сплати податків є безсумнівним підтвердженням мети завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, а сам правочин є нікчемним.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення.

Встановлено, що позивачем проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТзОВ «Або-Мікс». Перевіркою встановлено, що 31.08.2005 року ТзОВ «Або-Мікс»уклало договір купівлі-продажу з ТзОВ «Реліна». Відповідно до даного договору ТзОВ «Або-Мікс»отримало від ТзОВ «Реліна»товар (кукурудзу) на суму 90279,02 грн. згідно з податковою накладною № 52 від 31.08.2005 року та оплатило його платіжним дорученням № 230 від 31.08.2005 року.

Також встановлено, що позивачем було направлено запит до ДПІ у Черкаському районі щодо проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Реліна»по взаєморозрахунках з ТзОВ «Або-Мікс». Згідно із відповіддю Державної податкової інспекції у Черкаському районі ТзОВ «Реліна»взято на податковий облік 24.07.2003 року. Актом перевірки щодо знаходження суб'єкта підприємницької діяльності за юридичною адресою від 30.03.2006 року встановлено, що за юридичною адресою підприємство не знаходиться, посадові особи суб'єкта господарської діяльності відсутні, активи та майно відсутні. Згідно з декларацією з податку на додану вартість, поданою ТзОВ «Реліна»за серпень 2005 року, підприємство не здійснювало жодних господарських операцій з продажу товарів, та, відповідно, не сплачувало до бюджету суми податку на додану вартість.

Частиною 1 ст. 207 ГК України визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

В ч. 1 ст. 208 ГК України зазначено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Правочин, який вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною другою ст. 228 ЦК України є нікчемним. В силу частини другої статті 215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звернутись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за право чинами, які вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

У інформаційній довідці № 5022/23-032 від 15.12.2006 року, наданій Державною податковою інспекцією у Черкаському районі Черкаської області, вказано, що ТзОВ «Реліна»і надалі перебуває на податковому обліку та являється платником ПДВ (номер свідоцтва платника ПДВ 32456171 від 03.02.2004 року).

Відповідно до розділу IV вищенаведеної інформаційної довідки, фактів проведення господарських операцій з суб'єктами господарювання, які мають ознаки «фіктивності», по яких установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію, угоди та (або) первині документи визнано судовими органами недійсними - не встановлено. Також не встановлена інформація, яка свідчить про причетність даного платника та його посадових осіб до схем ухилення від оподаткування (мінімізації податкових зобов'язань), здійснення «псевдоекспортних»операцій, незаконного отримання сум ПДВ з бюджету, тощо.

Реальність здійсненої господарської операції позивачем не заперечується.

Вірним є твердження суду першої інстанції, що санкції, встановлені частиною 1 статті 208 Господарського суду України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено наявності в учасників спірного правочину умислу на укладення такого з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний звязок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Водночас, згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07 червня 2011 року за № 10161163, отриманим Львівським апеляційним адміністративним судом 14 грудня 2011 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Реліна»(ідентифікаційний код юридичної особи - 32546857) ліквідовано шляхом припинення.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 157 КАС України встановлено, що суд закриває провадження в справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Згідно із ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Таким чином, з огляду на законність та обґрунтованість постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2009 року, суд апеляційної інстанції вважає, що таку постанову слід визнати нечинною, а провадження в справі № 2а-2а-894/08/0970 закрити

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 5 ч. 1 ст. 198, ст. 203, п. 5 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коломийської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2009 року в справі № 2а-894/08/0970 визнати нечинною.

Провадження в справі № 2а-894/08/0970 за позовом Коломийської обєднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Реліна»та товариства з обмеженою відповідальністю «Або-Мікс»про застосування санкцій закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: А. М. Ліщинський

Р. М. Шавель