Ухвала суду № 21974660, 08.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2012 р. Справа № 49915/11 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Дяковича В.П., Яворського І.О.

за участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків міста Львова, державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ЗАТ «Завод комунального транспорту» звернулося 29.12.2010 року в суд з позовом до ДПІ у Сихівському районі міста Львова про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001472301/0/3398 від 16.12.2010 року про визначення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 312312123,40 грн. У звязку із реорганізацією сторони суд замінив відповідача його правонаступником - спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивачем на підставі Закону України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні» правомірно застосовано нульову ставку податку на додану вартість (далі - ПДВ) при оподаткуванні коштів, отриманих у якості передоплати на підставі договорів комісії від посередників ТОВ «Львівські автобусні заводи», ВАТ «Автотранспортне підприємство № 12327», ТОВ «Українські комерційні автомобілі», виходячи з вимог п. 4.7 ст. 4, п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та стверджує, що правомірно видав посередникам податкові накладні із застосуванням нульової ставки ПДВ по першій події (отримання передоплати). При відвантаженні продукції у 2007-2010 роках суми ПДВ не перераховувалися, оскільки законодавством такого обовязку не передбачено. Щодо аргументів податкового органу про скасування пільг для автовиробників по сплаті ПДВ згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України», то такі не слід брати до уваги, оскільки до позивача застосовується Закон України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні» як спеціальний. З огляду на це, висновки органу ДПС про заниження податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 208208082,30 грн. не відповідають дійсності. Позивач також вважає, що наданими до перевірки первинними документами доведено реальність господарських операцій з контрагентом ТОВ «Дніпрометснаб», а отже і має місце правомірність формування податкового кредиту з ПДВ в жовтні 2007 року в сумі 92525,76 грн. Крім того, отримані від контрагента ТОВ «Ліга Партнерів» протягом липня 2007 року - вересня 2008 року послуги по переоформленню будівель на загальну суму 569591,37 грн. повязані з господарською діяльністю підприємства, відповідно, за рахунок сплаченого в ціні послуг ПДВ на загальну суму 113918,27 грн. позивачем правомірно сформовано податковий кредит на вказану суму.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року відмовлено в задоволенні позовних вимог. Суд виходив з того, що висновки ДПІ у м. Львові про заниження ЗАТ «Завод комунального транспорту» податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року на загальну суму 208208082,26 грн. підтверджуються достатніми доказами та свідчать про обґрунтованість податкового повідомлення рішення за № 0001472301/0/3398 від 16.12.2010 року. Долучений до матеріалів справи розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на вимогах ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Отже, на думку вказаного суду, позивачем неправомірно застосовано нульову ставку ПДВ при отриманні вказаних коштів від комісіонерів, оскільки підприємство на неодноразові вимоги ревізорів не надало будь-яких документів, що підтверджували факт поставки (продажу) автомобілів власного виробництва в період дії пільги (до 01.01.2008 року). Як вбачається зі змісту згаданих договорів посередництва, такі є договорами комісії, передача автомобіля комісіонеру для реалізації не тягне переходу права власності на таку річ. Згідно умов договорів посередництва посередники не придбавали товару (автомобілів), оскільки не є покупцями у даних правовідносинах, а тому перерахування ними коштів ЗАТ «Завод комунального транспорту» (комітенту) до моменту реалізації товарів третім особам - покупцям не підпадає під визначення поняття «поставка товару» згідно норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Цивільного кодексу України. Звертає увагу, що позивач не надав до перевірки та суду доказів переходу станом на 01.01.2008 року права власності на автомобілі до покупців (контрагентів згаданих комісіонерів). Станом на дату завершення перевірки заборгованість позивача перед комісіонерами становить понад 800 млн. грн..

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги в основному покликання маються на ті ж обставини, що викладені в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, що маються в матеріалах справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач зареєстрований як юридична особа 07.05.2003 року та з 12.05.2003 року перебуває на обліку в податковому органі як платник податків. Підприємство з 23.05.2003 року зареєстроване як платник ПДВ, що підтверджується відповідним свідоцтвом. З відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що основним видом діяльності підприємства є виробництво автомобілів.

ДПІ у м. Львові проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Завод комунального транспорту» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складений акт №1070/23-2/32483661 від 30.11.2010 року.

Податковий орган дійшов висновку, що ЗАТ «Завод комунального транспорту» в порушення п.1.6 ст.1, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.7 ст. 4, пп.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за перевірений період на суму 208238182,60 грн., в тому числі: заниження за грудень 2007 року в сумі 207373180 грн., за січень 2008 року в сумі 1220002,60 грн., за лютий 2008 року в сумі 70000 грн., за березень 2008 року в сумі 135000 грн., завищення за квітень 2009 року в сумі 560000 грн. Реально мало місце, що позивач отримав у якості передоплати від комісіонерів кошти на загальну суму 1032197413 грн., зокрема ТОВ «Львівські автобусні заводи» в межах договору посередництва №10/10 від 10.10.2007 року на загальну суму 912138413 грн.; ТОВ «Українські комерційні автомобілі» в межах договору посередництва № 07/22 від 01.11.2007 року на загальну суму 20059000 грн.; ВАТ «АТП 12327» в межах договору посередництва від 20.12.2007 року № 128 на загальну суму 100000000 грн. Відтак, ЗАТ «Завод комунального транспорту» неправомірно застосовано нульову ставку ПДВ при отриманні вказаних коштів від комісіонерів, оскільки підприємство на неодноразові вимоги ревізорів не надало будь - яких документів, що підтверджували факт поставки (відчуження) автомобілів власного виробництва в період дії пільги (до 01.01.2008 року). Згідно умов договорів посередництва перелічені посередники не придбавали товару (автомобілів), оскільки не є покупцями у даних правовідносинах, а тому операція по перерахуванню ними коштів ЗАТ «Завод комунального транспорту» (комітенту) до моменту відчуження автомобілів третім особам (покупцям) не підпадає під визначення поняття «поставка товару» згідно норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Цивільного кодексу України.

На підставі висновків вказаного вище акта перевірки від 30.11.2011 року ДПІ у м. Львові винесено оспорене податкове повідомлення - рішення № 0001472301/0/3398 від 16.12.2010 року про визначення ЗАТ «Завод комунального транспорту» податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 312312123,40 грн., в т.ч. за основним платежем у сумі 208208082,30 грн., а також 104104041,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що вказаним податковим повідомленням - рішенням від 30.12.20010 року податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 208208082,30 грн. визначене позивачу на підставі висновків акта перевірки щодо господарських операцій останнього з комісіонерами ТОВ «Львівські автобусні заводи», ТОВ «Українські комерційні автомобілі», ВАТ «АТП 12327». Висновки акта перевірки щодо інших господарських операцій, зокрема з контрагентами ТОВ «Дніпрометснаб» та ТОВ «Ліга партнерів» не лягли в основу даного податкового повідомлення рішення, відтак не є предметом дослідження в спірних правовідносинах.

З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ «Завод комунального транспорту» (надалі - Виробник) та ТОВ «Львівські автобусні заводи» (надалі - Посередник) уклали Договір посередництва за №10/10 від 10.10.2007 року, відповідно до умов якого, (п.1, 2.4, 3.1.4, 3.2.4, 3.2.5, 4.1, 4.5, 6.1) Посередник зобов'язується від власного імені реалізувати продукцію, вироблену Виробником (надалі - Товар), шляхом укладення з третіми особами (офіційними дилерами) договорів купівлі-продажу або інших договорів, які передбачають зміну /перехід права власності за ціною вказаною у специфікації до таких договорів купівлі-продажу, але не нижче мінімальних продажних цін, вказаних у додатку. Сторони погодили, що при виконанні вказаного договору та зокрема при передачі Товару, право власності на Товар від Виробника до Посередника не переходить.

За охоплений перевіркою період ЗАТ «Завод комунального транспорту» подав звіт про застосування пільги зі сплати ПДВ за 2007 рік у сумі 199269698 грн. ПДВ. Податковий орган стверджує, що позивачем занижено податкове зобов'язання з ПДВ по вищеописаних взаєморозрахунках із ТОВ «Львівські автобусні заводи» в межах договору №10/10 від 10.10.2007 року за рахунок неправомірного застосування нульової ставки ПДВ на суму 182427682,60 грн., в т.ч. за грудень 2007 року на суму 181336280 грн., за січень 2008 року на суму 1091402,60 грн.

Крім цього, ЗАТ «Завод комунального транспорту» та ВАТ «Автотранспортне підприємство №12327» уклали Договір посередництва №128 від 20.12.2007 року з додатком та додатковою угодою. Відповідно за охоплений перевіркою період платник податку подав звіт про застосування пільги зі сплати ПДВ за 2007 рік у сумі 199269698 грн. ПДВ, однак податковий орган вважає, що ЗАТ «Завод комунального транспорту» занижено податкове зобов'язання з ПДВ по вищеописаних взаєморозрахунках із ВАТ «АТП 12327» в межах договору №128 від 20.12.2007 року за рахунок неправомірного застосування нульової ставки ПДВ на суму 19440000 грн., в тому числі за грудень 2007 року занижено податкове зобов'язання на суму 20000000 грн., за квітень 2009 року завищено податкове зобов'язання на суму 560000 грн.

Крім цього, укладено подібний Договір посередництва №07/22 від 01.11.2007 року між ЗАТ «Завод комунального транспорту» та ТОВ «Українські комерційні автомобілі». Проаналізувавши, надані суду до розгляду матеріали, слід погодитися із висновком податкового органу про те, що занижено податкове зобов'язання з ПДВ по вищеописаних взаєморозрахунках із ТОВ «Українські комерційні автомобілі» в межах договору №07/22 від 01.11.2007 року за рахунок неправомірного застосування нульової ставки ПДВ на суму 6370500 грн., в т.ч. за грудень 2007 року - 6036900 грн., січень 2008 року - 128600 грн., лютий 2008 року -70000 грн., березень 2008 року - 135000 грн.

Оцінюючи доводи податкового органу про заниження ЗАТ «Завод комунального транспорту» податкового зобов'язання з ПДВ по взаєморозрахунках з комісіонерами ТОВ «Українські комерційні автомобілі», ВАТ «АТП 12327», ТОВ «Львівські автобусні заводи» в межах договорів посередництва за рахунок неправомірного застосування нульової ставки ПДВ слід зазначити наступне.

Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (положення якого діяли на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Отже, відповідно до цього Закону операції з поставки товарів (в т.ч. автобусів) є об'єктом оподаткування ПДВ. Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Пунктом 11.19 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що «... до 1 січня 2008 року оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою операції з продажу автомобілів власного виробництва резидентів України, які ...».

З системного аналізу наведених правових норм резюмується, що Закон України «Про податок на додану вартість» надавав платнику податку право до 01.01.2008 року застосовувати нульову ставку податку на додану вартість лише за умови здійснення операції продажу (поставки, реалізації - тобто правочину, що передбачає перехід права власності) автомобіля власного виробництва.

Даючи правову оцінку договорам посередництва №10/10 від 10.10.2007 року, №128 від 20.12.2007 року, №07/22 від 01.11.2007 року (далі - договори посередництва) суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що їх укладення не слід трактувати як «операції продажу автомобіля власного виробництва». За правовою природою названі правочини є договорами комісії та не передбачають переходу права власності на Товар від комітента до комісіонера, що прямо передбачено їх змістом.

За умовами вказаних правочинів посередники-комісіонери (ТОВ «Українські комерційні автомобілі», ВАТ «АТП 12327», ТОВ «Львівські автобусні заводи») зобов'язувалися від власного імені, але за рахунок та в інтересах виробника-комітента (ЗАТ «Завод комунального транспорту») реалізовувати Товар (автобуси), вироблений Виробником, в порядку на умовах, визначених зазначеним договором, шляхом укладення з третіми особами договорів купівлі-продажу та інших договорів, що передбачають перехід права власності на Товар за плату від позивача до третіх осіб.

Отже, згідно з умовами договорів посередництва комісіонер не придбаває Товар; передача комітентом Товару комісіонеру не тягне переходу права власності та жодним чином не свідчить про продаж такого Товару. З наведеного вбачається, що факт перерахування комісіонером коштів комітенту у якості попередньої оплати за Товар, щодо якого комісіонер ще не уклав правочину про продаж з третьою особою, не підпадає під визначення поняття «поставка», «продаж».

Крім цього, на час укладення вказаних договорів, Товар не був виготовлений в повній мірі Виробником. що вбачається з матеріалів справи.

Суд констатує, що на письмові вимоги ревізорів ЗАТ «Завод комунального транспорту» не надало під час проведення перевірки податковому органу звітів Посередників чи будь-яких документів, що підтверджували б факт реалізації до 01.01.2008 року третім особам товару, переданого Виробником Посередникам в межах договорів посередництва. Виробник також не надав доказів того, що переданий Посередникам у грудні 2007 році Товар на загальну суму 49800000 грн. (в т.ч. ТОВ «Львівські автобусні заводи» на суму 29540000 грн., ТОВ «Українські комерційні автомобілі» на суму 20260000 грн.) було реалізовано до 01.01.2008 року (в період дії пільги по ПДВ) третім особам на підставі договорів купівлі-продажу чи інших угод, що передбачають перехід права власності на Товар. Про існування таких правочинів платник податку також не вказав у запереченні від 08.12.2010 року на акт перевірки від 30.11.2010 року.

Оцінивши долучені до справи докази в сукупності, суд погоджується з висновками податкового органу, що ЗАТ «Завод комунального транспорту» безпідставно застосував нульову ставку ПДВ при отриманні коштів від комісіонерів на підставі Договорів посередництва, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ.

Відтак, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року по справі № 2а-12681/10/1370, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді В.П. Дякович

І.О. Яворський.