Ухвала суду № 21973182, 22.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9262/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Гром Л.М.;

суддів Денісова А.О.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Радаман»до Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Радаман»звернулося до Київського оружного адміністративного суду з позовом до Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2010 р. №0004601601/0 та від 01.10.2010 р. №0006051601/0.

Постановою Київського оружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою Київського оружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року, відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.07.2010 р. позивач направив на адресу відповідача, засобами поштового зв'язку цінним листом з описом, податкову Декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 р., що підтверджується чеком та описом вкладень.

20.09.2010 р. позивач направив на адресу відповідача, засобами поштового зв'язку цінним листом з описом, податкову Декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 р., що підтверджується зворотнім повідомлення про вручення поштового відправлення.

Підтвердженням того, що позивач подав декларації з ПДВ за червень 2010 р. та серпень 2010 р. Броварській ОДПІ Київської області є відповідно датовані 16.07.2010 р. та 20.09.2010 р. фіскальні чеки про відправлення поштової кореспонденції на адресу відповідача, опис вкладень у поштове відправлення з переліком документів, які відправлені, поштове повідомлення про вручення відправлення адресатові.

Листом від 22.07.2010 р. відповідач повідомив позивача про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період 01.06.2010 р. з посиланням на порушення: «Заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку: наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання».

Листом від 29.09.2010 р. відповідач повідомив позивача про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період 01.08.2010 р. з посиланням на порушення: «Заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку: звітність подана не в повному обсязі (подання додатків без основної декларації або відсутність обов'язкових додатків), відсутні реєстри податкових накладних в електронному вигляді».

09.08.2010 р. та 01.10.2010 р. відповідачем проведені перевірка позивача щодо своєчасності подання податкової звітності по податку на додану вартість за червень серпень 2010 р.

Перевірками встановлено порушення вимог пункту 4.1.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-111 (далі - Закон №2181-ІІІ). а саме, встановлено, що у терміни, передбачені для сплати податку (не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом) позивачем не подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 р. та липень-серпень 2010 р. За результатами даних перевірок складено акти №628/15-309/35875488 від 09.08.2010 р. та № №871/15-309/35875488 від 01.10.2010 р.

На підставі актів перевірок відповідачем, винесено податкові повідомлення-рішення №0004601601/0 від 09.08.2010 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 170, 00 грн. та №0006051601/0 від 01.10.2010 р. яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 340, 00 грн.

Відповідно до п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті.

Підпунктом "з" підпункту 4.4.2 пункту 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним (керівним) органом контролюючого органу, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

В свою чергу, п. 10.6 ст. 10 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" визначено, що форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що положеннями Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" форма та порядок заповнення декларації не встановлено.

Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 р. №213), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 р. за №702/10982. Згідно з підпунктом 1.5 вказаного Порядку декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться в розділі 5 цього Порядку.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначеними нормативними актами не встановлено, які саме реквізити є обов'язковими для податкової декларації з податку на додану вартість та декларації з податку на прибуток підприємств.

Також колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на положення методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України не можуть слугувати підставами правомірності винесення оскаржуваних податкових-повідомлень рішень, оскільки вони не є нормативно-правовим актом, а тому не є обов'язковими для виконання.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Денісов А.О. Міщук М.С.