Ухвала суду № 21973153, 22.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3384/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Гром Л.М.,

суддів Денісова А.О.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Парк нових технологій»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Парк нових технологій»(далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №000222302/0/5278 від 21.02.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2011 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва № 0000222302/0/5478 від 21 лютого 2011 року, в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2011 року, відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ “С.Д.Ж.Р. Груп” за вересень-грудень 2008 року, травень, липень-жовтень 2009 року.

Зазначена перевірка була призначена в межах проведення слідчих дій по кримінальній справі № 69-107 відповідно до постанови Старшого слідчого слідчої групи СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

Результати перевірки оформлені Актом № 286/2320/32376542 від 09.02.2011.

Під час перевірки податковим органом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрував ТОВ “С.ДЖ.Р. Груп” за грошову винагороду. Тому ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп»є підприємством, що займалося підприємницькою діяльністю з порушенням вимог чинного законодавства України, не уповноважені особи здійснювали діяльність від його імені з метою надання іншим суб'єктам підприємницької діяльності необхідних умов для ухилення від сплати податків.

З огляду на це, угоди між позивачем та ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»є такими, що укладені з метою суперечною соціально-економічним інтересам держави і суспільства, а отже є нікчемними.

Відповідно до Акта перевірки, в результаті виконання сторонами нікчемного договору не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість (стор. 10 Акта).

Також в Акті перевірки зазначено, що виписані ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп» податкові накладні не відповідають вимогам чинного законодавства та не дають права на формування податкового кредиту позивачем (стор. 12 Акта перевірки).

21.02.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222302/5478, яким позивачу донараховано суму податкового зобовязання в розмірі 553142,5 грн. основного платежу, штрафних санкцій 138285,6 грн.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Таким чином, субєкт господарювання зобовязаний обліковувати всі здійснені ним господарські операції відповідно первинних документів.

Відповідно до п.2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про суперечність первинних документів податкових накладних, отриманих позивачем від ТОВ “С.Д.Ж.Р. Груп” нормативно-правовим актам.

З огляду на це, у позивача не було жодних правових підстав порушувати порядок ведення бухгалтерського обліку та не приймати до виконання податкові накладні від ТОВ „С.Д.Ж.Р. Груп”.

Згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював нараховування податкового кредиту з дати отримання ним податкової накладної.

Також, судова колегія вважає обґрунтованим твердження суду першої інстанції, що Відповідачем не надано доказів, що підтверджують наявність у ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп»мети, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Про відсутність такої мети та порушення вимог чинного законодавства з боку контрагента позивача свідчить також і висновок відповідача про відсутність розбіжностей між сумами ПДВ задекларованими ТОВ «С.ДЖР. Груп»та сумами податкового кредиту, задекларованого позивачем (стор.8 Акта перевірки, абзац 2).

Підтвердженням зазначеного є Постанова Старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»від 27.04.2011.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що в такому випадку відсутні підстави для донарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість та зменшення заявленої ним суми податкового кредиту.

В свою чергу, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Денісов А.О. Міщук М.С.