Постанова № 21972236, 09.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-9031/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"09" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Заповіт Ілліча»про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Обухівському районі Київської області (далі Позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Заповіт Ілліча»(далі - Відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій в сумі 578240,12грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідач зареєстрований 17.03.2000 року Обухівською районною державною адміністрацією та з 16.04.2000 року перебуває на обліку у Позивача.

Позивачем проведено планову виїзну перевірку Відповідача з питань дотримання вимог податкового зобов»язання за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, в результаті якої складено акт №1423/231/30932064 від 02.08.2010 року.

За результатам перевірки виявлені наступні порушення:

-п.3.4, 3.5, 3.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320, внаслідок чого перевищено ліміт залишку грошей в касі Відповідача на загальну суму 218454,31 грн.;

-ст.3, ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виразилося в продажі продукції не власного виробництва (металобрухт) на загальну суму 28266,30 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій;

-п.9 ст.1, пп.8.1.1 ст.8, п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження податкового зобов»язання по податку з доходів фізичних осіб за 2007-2009 роки в сумі 160,28 грн.

12.08.2010 року Позивачем винесено податкове рішення форми «С»№0000572301/2438 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 578240,12 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, мотивував своє рішенням тим, що у видаткових відомостях про повернення грошових коштів із каси підприємства Відповідачем зазначені всі обов»язкові реквізити; застосування реєстратора розрахункових операцій не здійснювалося у зв»язку зі сплатою покупцем вартості металобрухту в касу Відповідача в приміщенні офісу; товар ним отримано не за місцем проведення оплати, що є підставою не застосовувати реєстратор розрахункових операцій, а отже контролюючим органом невірно застосовано штрафні санкції.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Нормативно-правовим актом, який визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (далі - Положення).

Відповідно до визначення п.1.2 Положення касовий ордер це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України; касові документи це документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Згідно п.п.3.4-3.5 Положення видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий.

Підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, можуть проводити видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, в яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що засвідчуються підписом здавальника.

У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

За правилами п.7.24 Положення у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

За період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року з каси Відповідача видано грошові кошти в порушення Положення на загальну суму 284100,00 грн. Вказані готівкові кошти не підтверджені правильно оформленими видатковими ордерами та додаються до залишку готівки в касі.

В результаті вказаного порушення ліміт залишку грошей в касі перевищено на суму 218454,31 грн.

Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»передбачено санкцію за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Таким чином, штрафна санкція за порушення Відповідачем норм з регулювання обігу готівки складає 436908,62 грн.

За правилами ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Статтею 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачені обставини, за яких реєстратори розрахункових операцій не застосовуються.

Даним положенням не передбачено такої обставини, як здійснення торгівлі продукцією не власного виробництва (металобрухтом), яка не потребує застосування реєстратора розрахункових операцій.

Пунктом 1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, зокрема, за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Таким чином, з Відповідача за продаж товарів не власного виробництва (металобрухту) без застосування реєстратора розрахункових операцій підлягає стягненню штрафна санкція в сумі 141331,50грн.

Крім того, Відповідачем податкове рішення форми «С»№0000572301/2438 від 12.08.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 578240,12 грн. не оскаржувалося, не визнано недійсним та є чинним.

Таким чином, дії контролюючого органу по винесенню оскаржуваного рішення вчинені ним у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

За ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Позивача слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу Відповідача - задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Заповіт Ілліча»(08740, Київська області, Обухівський район, с.Витачів, вул.Осоченка, 3-а) на користь держави в особі Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області (розподільчий рахунок р/р 34122999600449, МФО 821018, код 20575292, Банк управління Державного казначейства в Київській області по м.Києву) заборгованість по сплаті штрафних санкцій в сумі 578240,12грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Постанова складена в повному обсязі 16 лютого 2012 року.