Ухвала суду № 21971982, 14.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15324/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Парінова А.Б., Губської О.А.,

при секретарі Кропивному Є.В.

за участю представника позивача, представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Продекспрес-центр" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2010р. №0007302307/0,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2010р. №0007302307/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2011р. позовні вимоги було задоволено частково.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з"явились, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит в сумі 3156421,00 грн. за відповідними договорами купівлі-продажу товарів, на підставі належно оформлених його контрагентами податкових накладних та інших первинних документів. Позивач вважає, що доводи відповідача, стосовно того, що діяльність контрагентів позивача здійснювалася поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної правоздатності таких контрагентів, вважає не доведеними. Достатніми доказами виконання господарських договорів укладених ним з його контрагентами позивач вважає податкові накладні, видаткові накладні, сертифікати якості на товар та платіжні документи про оплату поставлених товарів.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Торговий дім "Продекспрес-центр" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП "СЕЙМ ТРЕЙД" за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року та ТОВ "ДЕЙЛІ ФРУТ" за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт від 30.08.2010 № 610/23-7/34691353.

В ході перевірки встановлені порушення, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту позивача із ПДВ на суму 3156421,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0007302307/0 від 27.09.10р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання у сумі 4734631,00 грн., з яких: 3156421,00 грн. основний платіж, 1578210,00 грн. - штрафні(фінансові) санкції.

Крім того, підставою для прийняття оскаржуваного податкового - рішення стало те, що результати співставлення бази даних "Автоматизованого співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту у розрізі контрагентів" за січень-червень 2010 року щодо ПП "СЕЙМ ТРЕЙД" та за червень 2010 року щодо ТОВ "ДЕЙЛІ ФРУТ", а саме встановлені відхилення ПДВ у податковому кредиті позивача та податкових зобовязань контрагентів внаслідок не подання податкової звітності контрагентами.

Крім того, відповідачем у Акті зазначається, що фактично, згідно податкової звітності, у ПП "СЕЙМ ТРЕЙД" та ТОВ "ДЕЙЛІ ФРУТ" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності та з вищезазначених фактів, ДПІ у Печерському районі вбачається, що діяльність контрагентів позивача здійснювалася поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної правоздатності таких контрагентів.

Суд першої інстанції звертає увагу на те, що актом перевірки визначено, що оскільки постачальником ПП "СЕЙМ ТРЕЙД" не було включено до складу податкових зобовязань суму податку на додану вартість у розмірі 2 920 717,09 грн., яка була відображена ТОВ "Торговий дім "Продекспрес-центр" у складі податкового кредиту у розмірі 2 920 717,09 грн.

Так, зокрема, у акті зазначено, що оскільки постачальником ТОВ "ДЕЙЛІ ФРУТ" не було включено до складу податкових зобовязань суму податку на додану вартість у розмірі 235703,87 грн., яка була відображена ТОВ "Торговий дім "Продекспрес-центр" у складі податкового кредиту за червень 2010 року, право на податковий кредит у ТОВ "Торговий дім "Продекспрес-центр" на суму 235703,87 грн. відсутнє.

Крім того, слід звернути увагу на те, що судом першої інстанції у якості свідка, був викликаний директор ТОВ "ДЕЙЛІ ФРУТ", яка надала пояснення щодо укладеного договору купівлі-продажу, також пояснення щодо податкової декларації ТОВ "ДЕЙЛІ ФРУТ" за червень 2010 року, яка неодноразово подавалася до ДПІ у Печерському районі м. Києва, проте не була визнана як податкова звітність. Додатково була залучена до матеріалів справи копія декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року із відміткою ДПІ у Печерському районі м. Києва про її отримання.

Судом першої інстанції у якості свідка викликався директор ТОВ "Торговий дім "Продекспрес-центр", що надав пояснення, щодо реальності та дійсності укладених із контрагентами угод на підтвердження чого до матеріалів справи були залучені засвідчені копії договорів купівлі-продажу, видаткові накладні, податкові накладні, сертифікати якості на товар, банківські виписки, що засвідчують факт розрахунку за поставлені товари, та сплату ПДВ у ціні такого товару. Надано копію договору оренди складських приміщень позивача площею приблизно 4000 кв.м.

Проте, ПП "СЕЙМ ТРЕЙД" подавало податкову звітність з ПДВ за період з 01.01.10р. по 01.06.2010р., що підтверджується наявним в матеріалах справи фотокопією запиту №25493/15-7 від 01.11.2011 року ДПІ у Печерському районі м.Києва про встановлення місцезнаходження платника податків, а саме: метою або причиною проведення заходів щодо встановлення місцезнаходження субєкта господарювання: не подання податкової звітності за період підприємство не звітує. Останній звіт з ПДВ поданий за липень 2010 року.

Крім того, слід звернути увагу, що відносини позивача із ПП "СЕЙМ ТРЕЙД" припинилися у червні 2010 року, за який останнім було прозвітовано до ДПІ у Печерському районі м. Києва за місцем обліку платника. Тобто дані, щодо відсутності податкової звітності контрагентів, вказані у акті, не відповідають дійсності, оскільки спростовуються наданими відповідачем та свідками, наявними у справі матеріалами та поясненнями.

Апеляційна інстанція звертає увагу на те, що судом першої інстанції в порядку ст.97 КПК України направлялася заява із додатками до Печерського районного відділення міліції м. Києва, яка була згодом передана до ГВПМ ДПІ у Печерському районі міста Києва, щодо вирішення питання стосовно порушення кримінальної справи, відносно посадових осіб ПП "СЕЙМ ТРЕЙД".

Відповідно до службової записки №7518/26-06/38 від 29.06.11 р. начальника ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва встановлено, що відносно керівника ПП "СЕЙМ ТРЕЙД" винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 205 КК України.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" передбачає порядок обчислення і сплати податку. Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 зазначеної статті податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 вказаної статті право на нарахування податку на додану вартість а складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 ЗУ "Про ПДВ", зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №186/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено, що на час здійснення господарських операцій між ТОВ "Торговий дім "Продекспрес-центр" із ПП "СЕЙМ ТРЕЙД" та ТОВ "ДЕЙЛІ ФРУТ" останні були належним чином зареєстровані як платник податку.

Крім того, податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ПП "СЕЙМ ТРЕЙД" та ТОВ "ДЕЙЛІ ФРУТ", що містяться в матеріалах справи, які були на момент їх видачі зареєстровані у встановленому податковим законодавством, як платник податку на додану вартість і їм відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що на момент виписки податкових накладних ТОВ ПП "СЕЙМ ТРЕЙД" та ТОВ "ДЕЙЛІ ФРУТ" були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірних відомостей про них.

Частинами 1-3 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суд першої інстанції звертає увагу на те, що відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Первинні документи, які фіксують певні факти, можуть бути визнані недійсними лише в разі спростування фактичного здійснення господарських операцій. Первинні документи мають складатись під час здійснення господарської операції і відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Крім того, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на підприємство за можливу недостовірність відомостей про їх контрагентів, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування на накладання штрафних санкцій.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що у позивача були наявні законні підстави для включення до податкового кредиту з ПДВ вартості придбаних позивачем у ПП "СЕЙМ ТРЕЙД" та ТОВ "ДЕЙЛІ ФРУТ" товарів, що підтверджуються податковими накладними, виданими цими підприємствами та іншими документами, долученими до матеріалів справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій податкового органу щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення задоволенню не підлягають, оскільки публічно-правовий спір між сторонами фактично виник з приводу неправомірного застосування до позивача штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення, якому суд першої інстанції надав правову оцінку, а визнання неправомірним та скасування рішення субєкта владних повноважень не потребує визнання неправомірними дій щодо його прийняття.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що винесена постанова про часткове задоволення позову є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки спірна постанова прийнята встановленими межами повноважень, що надані чинним законодавством України, з урахуванням всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2011 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування та постановлення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Продекспрес-центр" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2010р. №0007302307/0 - залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А. Парінов А.Б.