Ухвала суду № 21971960, 21.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16632/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"21" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Киричуку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2011 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехнагляд»до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехнагляд», в результаті якої був складений акт № 383/3-23-40-37249878 від 13.04.2011 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехнагляд», код ЄДРПОУ 37249878, з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Прима-Консалт»(код ЄДРПОУ 32552724), ТОВ «Західно-Українська енергетична компанія»(код ЄДРПОУ 37199618), ВАТ «Турбогаз»(код ЄДРПОУ 00158787), ПП «Торговий дім «Авто центр Харків»(код ЄДРПОУ 35407761), ПП «Бізнес-Центр «Євро-Трейд»(код ЄДРПОУ 35597988) за грудень 2010 року»; а також визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо визнання в акті № 383/3-23-40-37249878 від 13.04.2011 нікчемними правочинів, укладених товариством з обмеженою відповідальністю «Промтехнагляд».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2011 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі службового посвідчення серія УКМ №157679, виданого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, Ватр Лесею Василівною, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, інспектором податкової служби І рангу згідно із п. п. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75 п. 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Промтехнагляд»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Прима-Консалт»(код ЄДРПОУ 32552724), ТОВ «Західно-Українська енергетична компанія»(код ЄДРПОУ 37199618), ВАТ «Турбогаз»(код ЄДРПОУ 00158787), ПП «Торговий дім «Авто центр Харків»(код ЄДРПОУ 35407761), ПП «Бізнес-Центр «Євро-Трейд»(код ЄДРПОУ 35597988) за грудень 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 13.04.2011 №38/3-23-40-3749878.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивача не було належним чином повідомлено про проведення перевірки та не надано доказів того що, на підставі чого було здійснено дану перевірку. податковим органом не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи оскаржені договори сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що з аналізу підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, ст. ст. 77, 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення, тобто наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приймається після встановлення наявності підстав для проведення такої перевірки. Отже, для проведення перевірки мав би слугувати саме наказ, а не посвідчення посадової особи, що фактично мало місце в даному випадку.

Більш того, підставою для перевірки мало б стати виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих ТОВ «Промтехнагляд», та факт ненадання ТОВ «Промтехнагляд»пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит відповідача протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

В свою чергу, відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні додано до апеляції докази, в обґрунтування правомірності проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехнагляд».

З огляду на викладене вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проводилася з порушенням норм закону, та за відсутності направлення позивачу письмового запиту про надання пояснень та їх документальні підтвердження. Крім того, відповідач не надав суду доказів того, що ТОВ «Промтехнагляд»не надало пояснення та їх документальні підтвердження на його письмовий запит, тобто, рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки проведено за відсутності наказу та за відсутності підстав для проведення такої перевірки .

До того ж, при проведенні перевірки відповідачем було порушено вимоги п 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, а саме, не було належним чином повідомлено позивача про проведення перевірки та не надано доказів того, на підставі чого було здійснено дану перевірку.

Таким чином, вимоги позивача в частині визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехнагляд», в результаті якої був складений акт №383/3-23-40-37249878 від 13.04.2011 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехнагляд», код ЄДРПОУ 37249878, з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Прима-Консалт»(код ЄДРПОУ 32552724), ТОВ «Західно-Українська енергетична компанія»(код ЄДРПОУ 37199618), ВАТ «Турбогаз»(код ЄДРПОУ 00158787), ПП «Торговий дім «Авто центр Харків»(код ЄДРПОУ 35407761), ПП «Бізнес-Центр «Євро-Трейд»(код ЄДРПОУ 35597988) за грудень 2010 року»є такими, що підлягають задоволенню.

В іншій частині позовні вимоги також вірно задоволено судом першої інстанції з огляду на таке.

В акті перевірки зазначено, що встановлено нікчемність правочинів по ланцюгу надання послуг ТОВ «Прима-Консалт»(код ЄДРПОУ 32552724) позивачу та в подальшому ТОВ «Західно-Українська енергетична компанія»(код ЄДРПОУ 37199618), ВАТ «Турбогаз»(код ЄДРПОУ 00158787), ПП «Торговий дім «Авто центр Харків»(код ЄДРПОУ 35407761), ПП «Бізнес-Центр «Євро-Трейд»(код ЄДРПОУ 35597988) за грудень 2010 року, на підставі чого відповідачем зроблено висновок про невідповідність укладених договорів вимогам ст. 203 ЦК України та, відповідно, наявність, у звязку з цим, підстав передбачених п. 1 ст. 215 ЦК України, який є необгрунтованим, виходячи з наступного.

Так, згідно з вимогами ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює цивільні права та обовязки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обовязки з моменту вчинення цього правочину.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

У частині 2 статті 215 ЦК України зазначено, що визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

На час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у позивача на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

На час проведення перевірки та на час розгляду справи, як в суді першої інстанції, так і під час її апеляційного розгляду, відповідачем не надано належних доказів того, що ТОВ «Прима-Консалт»(код ЄДРПОУ 32552724), ТОВ «Західно-Українська енергетична компанія»(код ЄДРПОУ 37199618), ВАТ «Турбогаз»(код ЄДРПОУ 00158787), ПП «Торговий дім «Авто центр Харків»(код ЄДРПОУ 35407761), ПП «Бізнес-Центр «Євро-Трейд»(код ЄДРПОУ 35597988) ліквідовані або того, що їх підприємницьку діяльність припинено.

Також, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, та в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухилення контрагента позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобовязань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені, як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Отже, відповідачем не було враховано, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

При цьому, слід враховувати, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Колегія суддів звертає увагу на те, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З врахування викладених норм права колегія суддів вважає, що податковим органом не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи оскаржені договір сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, доводи відповідача не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції про правомірність позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2011 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В. Шурко О.І. Повний текст ухвали виготовлено 24.02.2012.