Постанова № 21971916, 14.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4469/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"14" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Луцак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айленд" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Департамента контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айленд" про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 311731,80 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення фінансових санкцій в сумі 311 731, 80 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 р. позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айленд»(02105, м. Київ, пр-т. Ю. Гагаріна, 9, кв. 24; ідентифікаційний код 31748637) фінансові санкції у розмірі 311731,80 грн. (триста одинадцять тисяч сімсот тридцять одна гривня 80 коп.).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, Департамент САТ України ДПА України за результатами перевірки ТОВ «Айленд»складено Акт №261034/0879/32-112 від 10.12.2008, у якому зафіксовані порушення ст. 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” внаслідок зберігання з метою реалізації алкогольних напоїв маркованих марками акцизного збору, що не видавались безпосередньо імпортерові зазначеної продукції.

На підставі Акту перевірки Департаменту САТ України ДПА України було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000171 від 23.04.2009, яким до ТОВ «Айленд» на підставі абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” було застосовано штраф у розмірі 311 731, 80 грн.

З огляду на те, що санкції, накладені рішенням про застосування фінансових санкцій №000171 від 23.04.2009, відповідачем сплачені добровільно не були, Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України звернувся до суду з позовом до ТОВ «Айленд»про стягнення штрафу у розмірі 311 731, 80 грн.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Айленд»звернулося до суду з позовом про скасування рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про застосування фінансових санкцій №000171 від 23.04.2009. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №2а-5028/09/2670 від 15.04.2010 вказаний адміністративний позов було задоволено та скасовано спірне рішення. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 по справі №2а-5028/09/2670 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №2а-5028/09/2670 від 15.04.2010 скасовано та постановлено нову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції послався на ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 по справі №2а-5028/09/2670, яка набрала законної сили, встановлено правомірність прийняття Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України рішення про застосування фінансових санкцій №000171 від 23.04.2009, суд прийшов до висновку про наявність у відповідача обовязку сплачувати санкції, застосовані Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України.

Однак, колегія звертає увагу на те, що дійсно постановою від 21.10.2010 р. у справі № 2а-5028/09/2670 Київський апеляційний адміністративний суд: задовольнив апеляційну скаргу Департаменту САТ ДПА України; скасував Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2010 р. у справі № 2а-5028/09/2670; ухвалив нову Постанову, якою відмовив в задоволені позовних вимог ТОВ «Айленд».

Не погоджуючись з прийнятою Постановою Київського апеляційного адміністративного суду ТОВ «Айленд»подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України про скасування Постанови Київського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва.

23 червня 2011 року Вищий адміністративний суд України розглянув касаційну скаргу ТОВ «Айленд»по вищезазначеній справі та ухвалив: касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Айленд»задовольнити; постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 року у справі № 2а-5028/09/2670 скасувати; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2010 року у справі № 2а-5028/09/2670, яка визнала рішення Департаменту протиправним, залишити в силі.

Виносячи рішення про залишення в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2010 року у справі № 2а-5028/09/2670, яка визнала рішення Департаменту протиправним, Вищий адміністративний суд України зазначив наступне.

Відповідно до пункту 20 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизною збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 567, вважаються немаркованими алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробникові (імпортерові) зазначеної продукції.

За своєю правовою природою штрафні санкції, установлені статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», є адміністративно-господарськими санкціями ст. 238 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідав за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При ньому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Таким чином, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог абзацу третього частини четвертої ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв. Положенням передбачено, що: підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів щомісяця подають органу державної податкової служби, уповноваженому Державною податковою адміністрацією, попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, платіжний документ з відміткою установи банку, що підтверджує оплату вартості замовлених марок акцизного збору з голографічними захисними елементами, та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці (пункт 3);

придбані марки передаються імпортерами (замовниками) іноземним виробникам для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів у процесі їх виробництва (пункт 17);

передача або продаж придбаних марок іншим об'єктам підприємницької діяльності (крім передачі їх змовниками (імпортерами) виробникам (постачальникам) з метою маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів) забороняється, за винятком передачі або продажу марок разом з відповідними правами і зобов'язаннями щодо підакцизних товарів за умови реєстрації у продавця марок (пункт 1 8).

З наведених законодавчих приписів випливає, що правовідносини з приводу отримання імпортерами акцизних марок на імпортовану алкогольну продукцію виникають між такими імпортерами та уповноваженим органом державної влади та перебувають поза межами впливу та контролю з боку інших учасників обороту.

Тобто позивач, не будучи ані виробником, ані імпортером спірної алкогольної продукції, не може бути суб'єктом відповідальності за зберігання алкогольної продукції з акцизними марками, які не видавалися імпортерові, внаслідок відсутності у нього такого обов'язкового елемента правопорушення, як вина. Адже, чинним законодавством України не передбачено можливості перевірки покупцями алкогольних виробів порядку видачі акцизних марок. Власне ж наявність марок акцизного збору встановленого зразка на придбаних позивачем виробах давала останньому достатні підстави вважати зазначені вироби такими, що перебувають в законному обігу. Наведене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що притягнення особи до відповідальності за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, порушує справедливий баланс, який міг підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов помилкового висновку в своєму рішенні від 13 квітня 2011 р., що визначення відповідачеві фінансових санкцій здійснено правомірно.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айленд" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2011 р. скасувати та винести нову, якою у задоволенні позову Департамента контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айленд" про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 311731,80 грн. відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.