Постанова № 21971573, 16.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2370/3087/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"16" лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Гром Л.М., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області до Ватутінського комунального підприємства теплових мереж про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

22.04.2011 ДПІ у м. Ватутіне Черкаської області звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Ватутінського комунального підприємства теплових мереж про стягнення з відповідача заборгованість зі сплати податку на додану вартість в розмірі 287616 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не зявилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Ватутінське комунального підприємства теплових мереж зареєстровано як суб`єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Ватутінської міської ради Черкаської області 15.12.1993 та перебуває на обліку у позивача як платник податків і зборів з 04.01.1994 за № 19.

Також судом першої інстанції встановлено, що згідно поданих відповідачем декларацій з податку на додану вартість № 9006298493 від 19.01.2011 за грудень 2010 року, № 9000378748 від 17.02.2011 за січень 2011 року та № 9001084914 від 17.03.2011 за лютий 2011 року відповідачем самостійно нараховано суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного періоду, в розмірі 251804 грн.

З урахуванням суми пені станом на 12.04.2011 в сумі 35812,00 грн., загальна сума ПДВ до, що підлягає внесенню до бюджету становить 287616,00 грн. Дане зобовязання виникло за період з 01.01.2011.

Загальне зобовязання по ПДВ станом на 12.04.2011, з урахуванням боргів попередніх періодів становить 652818,68 грн.

На момент виникнення податкової заборгованості до 01.01.2011 діяв Закон України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На вимогу п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 цього Закону, ДПІ у м. Ватутіне Черкаської області на адресу відповідача направлені перша та друга податкові вимоги № 1/17 від 08.08.2007 та № 2/20 від 17.09.2007.

Однак, після проведених податковим органом передбачених діючим та той момент законодавством заходів сума податкового боргу відповідачем сплачена не була.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який, згідно пп. 14.1.175 ст. 14 ПК України, становить сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій зі їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач в порушення п. 87.9 ст. 87 ПК України самостійно визначену суму по сплаті податку на додану вартість в розмірі 287616 грн. сплатив частково в 2011 році, в розмірі 222252 грн., спрямувавши кошти на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу.

01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет Україна на 2011 рік» встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі), які справлялися до 1 січня 2011 року та не встановлені Податковим кодексом України як загальнодержавні і місцеві податки та збори (за виключенням збору за забруднення навколишнього природного середовища, крім такого збору, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками), включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобов'язань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обов'язковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України, та зараховуються до: загального фонду державного бюджету - в частині податків і зборів (обов'язкових платежів), які зараховувалися до державного бюджету; загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів - у частині податків і зборів (обов'язкових платежів), які зараховувалися відповідно до загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що на вимогу п. 87.9 ст. 87 ПК України, а також ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» податковим органом правомірно зараховано сплачену суму в рахунок погашення податкового боргу, який виник до 01.01.2011.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З огляду на зазначене, зарахування податкових платежів здійснюється податковими органами відповідно до встановленої черговості зарахування таких платежів в автоматичному режимі, а саме: податковий борг погашається попередньо погашенню грошових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

А отже, Державна податкова інспекція у м. Ватутіне правомірно зараховано сплачені відповідачем кошти в рахунок сплати податкового боргу за попередній період.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області до Ватутінського комунального підприємства теплових мереж про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Ватутінського комунального підприємства теплових мереж, ідентифікаційний код 14199608, в доход бюджету через Державну податкову інспекцію у м. Ватутіне Черкаської області 287616 грн. податкового боргу.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено 21.02.2012

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.