Постанова № 21971541, 13.03.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2012 року Справа № 5013/2519/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

Представники сторін:

від скаржника: ОСОБА_1, нотаріально-посвідчена довіреність № б/н від 29.04.10, представник;

від боржника: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 07.10.11, представник;

інші учасники процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні           фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Кременчук

на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2012р.

у справі № 5013/2519/11

за заявою кредитора - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Кременчук

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю»Кремінь-Кондитер», м.Світловодськ

про банкрутство

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2012р. по справі № 5013/2519/11 (суддя Коваленко Н.М.) за заявою кредитора - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Кременчук до боржника товариства з обмеженою відповідальністю»Кремінь-Кондитер», м.Світловодськ про банкрутство було провадження у справі про банкрутство припинено, закінчено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника, введеного ухвалою суду від 20.12.2011р. про порушення провадження у справі, скасовано заходи щодо забезпечення вимог кредиторів в частині заборони товариству з обмеженою відповідальністю “Кремінь-Кондитер” і всім його органам управління відчуження у будь - який спосіб належних боржнику на праві власності основних засобів (фондів) та вчинення дій щодо ліквідації та реорганізації юридичної особи боржника, застосовані ухвалою суду про порушення провадження у справі від 20.12.2011 року. (а.с.74-78).

          Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2012р. по цій справі в якості норм матеріального права мотивовано ст.ст.1,5,6,7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст..ст.4-1,80,86 ГПК України.

          Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернувся кредитор - фізична особа-підприємць ОСОБА_3, м.Кременчук , оскаржує ухвалу господарського суду на предмет її невідповідності нормам матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі, матеріалам, обставинам справи, зокрема, :

- господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено вимоги ст..6,11,40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; тобто справу припинено провадженням з посиланням на ст..80 ГПК України необґрунтовано, так як перелік підстав припинення провадження у справі про банкрутство є вичерпним та їх визначено лише у ст..40 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, також на момент подання заяви ініціюючим кредитором до господарського суду безспірні вимоги до боржника становили 582184 грн.22 коп.,що перевищує розмір 300 мінімальних зарплат та які не задоволено більше 3-х місяців боржником.

Ініціюючий кредитор правом участі в судовому засіданні ( ст.22 ГПК України) не скористався, як не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу ( ст.96 ГПК України), про час та місце судового засідання сповіщений був належним чином, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.02.2012року ( а.с.81) з штампом канцелярії суду про розсилку, вчиненим згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.20002р. № 75.

Враховуючи факт належного сповіщення усіх учасників процесу про час та місце судового засідання, а також те, що апеляційний господарський суд обмежений 15-денним строком розгляду апеляційної скарги, неявка представника боржника, ініціюючого кредитора не перешкоджає розгляду справи за апеляційною скаргою по суті в цьому судовому засіданні, будь-які клопотання, учасників процесу до апеляційного господарського суду про подальше відкладення розгляду справи не надходили, то колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в цьому судовому засіданні ( ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Кіровоградської області , дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника та боржника, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін , виходячи з наступних підстав.

20.12.2010р. ухвалою господарського суду Кіровоградської області було порушено провадження у справі №5013/2519/11за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Кременчук про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю»Кремінь-Кондитер», м.Світловодськ , на загальних підставах ( а.с.1; т.1).

Як вбачається із матеріалів справи, ініціюючий кредитор в своїй заяві посилався на суму безспірної заборгованості боржника перед фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3, зокрема: рішенням господарського судуКіровоградської області від 16.08.2011 року по справі № 5013/1106/11 на користь ініціюючого кредитора з боржника було стягнуто 627528 грн.74 коп. неустойки, 6480 грн. держмита,236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; на виконання зазначеного судового рішення було видано наказ від 07.09.2011року, рішення від 16.08.2011року набрало законної сили, постановою ВДВС від 08.09.2011року про відкриття виконавчого провадження підтверджується, що наказ по справі №5013/1106 від 07.09.2011року було пред»явлено до виконання , а згідно платіжного доручення №1866824А від 31.10.2011року, в ході виконавчого провадження було стягнуто 52060грн.52 коп. ( а.с.13-19) ; отже, перед ініціюючим кредитором боржник має заборгованість 582184грн.22 коп.; отже, по зазначеному судовому рішенню лише вимоги на суму 6480 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є грошовими вимогами в розумінні ст..1 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та можуть бути підставою ініціювання загальної процедури банкрутства;

- рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.10.2011 року по справі № 5013/1581/11 на користь ініціюючого кредитора з боржника було стягнуто 198838 грн. 08 коп. неустойки,1988 грн.38 коп., по держмиту, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ( а.с.20-22); на виконання зазначеного судового рішення господарським судом було видано наказ від 31.10.2011року та постанову ВДВС від 17.11.2011року було відкрито виконавче провадження по виконання наказу від 31.10.2011р. по цій справі; отже, по зазначеному судовому рішенню лише вимоги в частині стягнення 1988 грн. 38 коп. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу можуть бути підставами для ініціювання справи про банкрутство на загальною процедурою;

- рішенням господарського суду Полтавської області від 23.08.2011року по справі № 5/84 з боржника на користь ініціюючого кредитора було стягнуто 85 грн. витрат по держмиту та 236 грн. 00 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; оскільки ці вимоги не є неустойкою вони можуть бути включені до загальної суми грошових вимог ініціюючого кредитора при подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Таким чином, загальна сума грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника, які не є неустойкою, мають безспірний характер, є грошові вимоги на загальну суму 9261 грн. 38 коп.(6480,00+236,00+1988,38+236,00 + 85,00+236,00), тобто сумарно грошові вимоги ініціюючого кредитора становлять суму меньшу, ніж 300 мінімальних заробітних плат, встановлених на день подачі заяви до господарського суду ( 19.12.2011року).

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду , а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності.

Таким чином, виходячи із вищенаведених норм Закону до складу грошових зобов”язань не зараховуються пеня та штрафи (неустойки), тоді як провадження по цій справі порушено за заявою ініціюючого кредитора, що має вимоги до боржника, які визначені саме неустойка, тобто справу було порушено без достатніх правових підстав, всупереч вимог ст.ст.1,6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; а решта грошових вимог на суму 9261 грн.38 коп. є меньше, ніж розмір 300 мінімальних заробітних плат на день подачі заяви до господарського суду.

Відповідно до ч.2,3 ст.6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор; справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо: безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

У відповідності до ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірні вимоги кредиторів це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами , за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви кредитора про порушення справи про банкрутство додаються відповідні документи, зокрема, копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

За змістом ч. 3 ст. 6 та ч. 1,8 ст. 7 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність, про що також зазначено п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 року №15.

Безспірність вимог ініціюючого кредитора ( кредиторів) за грошовими зобов’язаннями підтверджується, зокрема, виконавчими документами, виключний перелік яких визначено в ст.17 ЗУ ”Про виконавче провадження ”від 21.04.99р. № 606-ХІV (( в редакції ЗУ від 22.12.2011р. № 4277-VІ), яка діяла на день прийняття оскаржуваної ухвали).

Пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009року “Про судову практику в справах про банкрутство” регламентовано, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство; у таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Оскільки сума безспірних грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника, яка може бути підставою ініціювання справи про банкрутство на загальних підставах меньше, ніж передбачена ЗУ“ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, то господарським судом зроблено правильний висновок в резолютивний частині оскаржуваної ухвали щодо відсутності правових підстав для подальшого провадження у справі з урахуванням вищевикладеного.

Щодо посилання скаржника на ст..785 ЦКУкраїни, то ці доводи не приймаються, оскільки зазначеною нормою матеріального права встановлено чітка правова природа виду майнової відповідальності за невиконання певного обов»язку в сфері орендних правовідносин –неустойка, а визначення саме її розміру у виді вартості орендної плати не змінює правову природу зазначеного виду відповідальності, саме регламентованого як неустойка.

Доводи скаржника про порушення господарським судом норм процесуального права, зокрема, безпідставного припинення провадження у справі на підставі ст..80 ГПК України не є обґрунтованими в силу ч.2 ст.4-1 ГПК України, ч.1 ст.5 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки перелік підстав припинення провадження у справах про банкрутство, наведений в ст..40 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не є вичерпним.

Враховуючи вищевикладене, правові підстави щодо зміни або скасування оскаржуваної ухвали господарського суду –відсутні, а доводи апеляційної скарги не є підставами скасування оскаржуваної ухвали , оскільки не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи на підставі закону.

Керуючись ст.ст. 49,99, 101, 103-105, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2012р. у справі № 5013/2519/11–залишити без змін.

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Кременчук - залишити без задоволення.

Судові витрати, сплачені скаржником при подачі апеляційної скарги, покласти на скаржника - фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, м.Кременчук.

Справу повернути до господарського суду Кіровоградської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                               О.М. Виноградник

Суддя                               О.В. Джихур

Суддя                                                                                           О.М.Лисенко

повний текс постанови підписано          16.03.2012року.