Постанова № 21970617, 14.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2370/3892/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П., Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

"14" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів:Мельничука В.П., Федотова І.В., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мареллі»на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Черкаси Черкаської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мареллі»про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

В звязку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а Постанова суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нової Постанови, якою в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 червня 2011 року представником Позивача уточнено позовні вимоги та визначено податковий борг у сумі 66122 грн. 42 коп., з яких 65567 грн. 22 коп. пені, 555 грн. 20 коп. основної суми боргу відповідно до податкового повідомлення рішення від 27 серпня 2010 року № 0011851502/0, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 41), прийнятого до набрання чинності Податковим кодексом України.

Щодо зарахування Позивачем 555 грн. 20 коп. незалежно від призначення платежу в рахунок погашення податкового боргу, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III, чинного на час прийняття Позивачем зазначеного податкового повідомлення рішення (далі Закон № 2181-III), визначено принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Згідно із п.п. 7.1.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України»від 20.05.1999 року № 679-XIV, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Згідно із п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимогстягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Відповідно до п. 3.8 зазначеної Інструкції, реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

В звязку з вищезазначеним, колегія суддів дійшла висновку, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику податку, а тому, суми податкових зобов'язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в його Листі № 358/13/13-09 від 17.03.2009 року.

А як вбачається з платіжного доручення від 25 січня 2011 року № 11938 (а.с. 42), Відповідачем сплачено 555,20 грн. та зазначено призначення платежу «штрафні санкції згідно податкового повідомлення рішення від 27 серпня 2010 року № 0011851502/0».

Щодо заборгованості по пені у сумі 65567,22 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Податковим повідомленням - рішенням № 0000532304/0 від 10.06.2010 року визначено заниження Відповідачем бюджетного відшкодування на суму 8926606 грн., його прийнято за результатами перевірки, про що складено Акт № 1292/23-4/36262384 від 04.06.2010 року.

Перевіркою встановлено відсутність у Відповідача права на отримання бюджетного відшкодування у сумі 8 926 606 грн., тому, як особи які мають обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування та не мають права на отримання бюджетного відшкодування.

Проте, як встановлено Актом Позивача про проведення планової виїзної перевірки Відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20 листопада 2008 року по 31 грудня 2009 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 80-121), у Відповідача податковий кредит у січні 2010 року сформувався внаслідок придбання основних фондів у Товариств з обмеженою відповідальністю «Черкаське ДСП», «Черкаський ДОК», основні фонди придбані для використання у господарській діяльності, за які Відповідач повністю розрахувався, тобто самим Позивачем підтверджено правомірність формування податкового кредиту у сумі 8 926 606 грн.

Згідно із п. 3 ст. 198 та ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

В звязку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, Постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року скасовується з ухваленням нової Постанови, якою в задоволені адміністративного позову відмовляється повністю.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мареллі»задовольнити, Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року скасувати, ухвалити нову Постанову, якою відмовити у задоволені адміністративного позову повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Мельничук В.П.

Федотов І.В.