Ухвала суду № 21971546, 20.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/5209/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Борисюк Л.П. та Глущенко Я.Б., за участю секретаря Галай Т.О., представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Будіндустрія»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем було дотримано вимоги Закону України «Про акціонерні товариства»при визначенні суми виплачених дивідендів за 2009 рік і використання нерозподіленого прибутку та не порушено вимоги п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо несплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств.

З таким висновком суду не можна не погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Чернігові та ДПА в Чернігівській області була проведена планова виїзна перевірка ПАТ «Будіндустрія»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2010 року, про що складено акт від 13 травня 2011 року № 432/23/01349644.

Під час перевірки були встановлені порушення підпункту 7.8.2. пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2010 року встановлено його заниження всього у сумі 26925 грн.

За наслідком складення вищезазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2011 року № 0002362320 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 33656,00 грн. (26925,00 грн. - за основний платіж та 6781,00 грн. - штрафні санкції).

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» дивідендом є платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 7.8.2 пункту 7.8. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

З огляду на зазначене вбачається, що передумовою для здійснення нарахування та сплати до бюджету суми авансового внеску є прийняття платником податку рішення про виплату дивідендів.

Пунктами 12, 15 частини 2 статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства»встановлено, що право затвердження розподілу прибутку і збитків товариства, затвердження розміру річних дивідендів, належить виключно до компетенції загальних зборів товариства.

Так, відповідно до протоколу від 16 квітня 2010р № 3 чергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Будіндустрія», на загальних зборах було прийнято рішення: Затвердити наступний розподіл прибутку та збитків за результатами фінансово-господарської діяльності ВАТ «Будіндустрія»за 2009 рік: збитки покрити за рахунок нерозподіленого прибутку минулих років. Дивіденди акціонерам ВАТ «Будіндустрія»за результатами фінансово-господарської діяльності ВАТ «Будіндустрія»за 2009 рік не нараховувати і не виплачувати.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010р. №2154-VI та Законом України «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році»від 03.12.2010 №2774-УІ були внесені зміни до Закону України «Про акціонерні товариства»від 17.09.2008 №514-VI, а саме: Згідно із ч.2 ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства»від 17.09.2008р. №514- VI (із змінами і доповненнями) на період з 30.04.2010р по 31.12.2010р встановлено, що виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків. Тобто, вказаною нормою встановлено обов'язок платника податків здійснювати виплату дивідендів у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Внесеними змінами до Закону України «Про акціонерні товариства»від 17.09.2008р. №514-УІ, не передбачено здійснення виплати дивідендів в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства.

До внесення зазначеної зміни ч. 2 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства»було передбачено, що виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що до набрання чинності змін до ч.2 ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства»(до 30 .04.2010р.) виплата дивідендів акціонерними товариствами здійснювалась з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства.

Рішенням Конституційного суду України від 30.11.2010 р. № 22-рп/2010 у справі щодо відповідності положень статей 14, 24, 64, пунктів 7-13 розділу VII «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»(далі - Рішення) визначено, що перелік правовідносин, які регулюються законом про Державний бюджет України, є вичерпним; закон про Державний бюджет України як правовий акт має особливий предмет регулювання; законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Даним Рішенням, зазначені вище зміни до Закону України «Про акціонерні товариства»та Закону України «Про господарські товариства»визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Статтею 152 Конституції України визначено, що Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Отже, положення визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 30 листопада 2010 року.

Законом України «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році»від 03.12.2010 р. № 2774-УІ внесено зміни до Закону України «Про акціонерні товариства»та Закону України «Про господарські товариства»аналогічні тим, що втратили чинність.

Таким чином суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта на норми законодавства, які відповідно до Рішення Конституційного Суду від 30 листопада 2010 року по справі №1-47/2010 визнані неконституційними.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ДПІ у м. Чернігові при розгляді справи не надано жодних доказів щодо прийняття Публічним акціонерним товариством «Будіндустрія»рішення про виплату своїм акціонерам (власникам) дивідендів в 2009 році, що зумовлювало б нарахування та внесення до бюджету авансового внеску з податку на прибуток.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність здійсненого відповідачем нарахування суми податку на прибуток у розмірі 26925 грн., а відтак є безпідставним і застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6781 грн.

Доводи апелянта на п. 123.1. Податкового кодексу України судом апеляційної інстанції не приймається до уваги, оскільки відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Так як, податкове повідомлення-рішення про нарахування позивачу штрафних санкцій було прийнято 26.05.2011 року, тобто до 30.06.2011 року, то застосування їх у розмірі більшому аніж одна гривня є неправомірним.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірне накладення на позивача штрафних санкцій відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 ПК України в сумі 6781 грн.

Також, є неправомірним посилання апелянта на Закон України «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році», яким внесені зміни до Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки, цей Закон застосовувався лише з 30 листопада 2010 року та діяв до 1 січня 2011 року, а тому за будь-яких обставин не впливає на чинність рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Будіндустрія»від 16.04.2010 р. про невиплату дивідендів.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно зясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Борисюк Л.П. Глущенко Я.Б.