Ухвала суду № 21970566, 14.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3503/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіФайдюка В.В.

суддів:Літвіної Н.М.

Чаку Є.В.

при секретарі: Кравчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрілець 2000»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2011 року адміністративний позов ТОВ «Стрілець 2000»до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправними дій та скасування рішення задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 19 жовтня 2010 року відповідачем була проведена планова перевірка позивача з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, за результатами якої складено Акт перевірки від 19 жовтня 2010 року № 1469/26/59/23/31409262.

Актом перевірки встановлено, що у приміщенні магазину позивача за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, буд. 6/31 позивачем було порушено п. 12 статті 3 та статтю 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зазначене порушення було встановлено на підставі того, що під час звірки фактичних залишків товару та наявних по рахунку 28, в реалізації знаходився товар (мисливський карабін «Heym 37V20/76») вартістю 336 950, 00 грн. без наявності будь-яких документів, що підтверджували у позивача його походження. Така одиниця товару визнана не облікованою позивачем на суму 336 950, 00 грн. та товар не є комісійним через відсутність про це документів.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 04 листопада 2010 року № 0013492305 про застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 673 900, 00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Відповідно до п.п. 1, 3, 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємоповязаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті окремо. Дані аналітичних рахунків по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Позиція позивача полягає у тому, що під час перевірки не досліджувалися первинні бухгалтерські документи, якими підтверджується рух товару. Позивачем надано первинні бухгалтерські документи, зокрема: вантажна митна декларація, інвойси, контракт та дозволи, якими підтверджується придбання та ввезення на митну територію України товарно-матеріальних цінностей, зазначених у акті перевірки.

Також матеріалами справи підтверджується, що в приміщенні м. Київ, вул. Нагірна, буд. 6/31 перебуває і склад позивача.

Згідно з наданою позивачем роздруківкою рахунку 28.1 за 17 серпня 2009 року, мисливський карабін «Heym 37V20/76»обліковувався як товар на складі.

Однак, як встановлено судом першої інстанції з пояснень відповідача, під час проведення перевірки первинні бухгалтерські документи, що можуть свідчити про будь-які прибуткові документи, які б свідчили про облік вказаного товару за місцем реалізації, не надавались.

Згідно зі ст.ст. 20, 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегія суддів приходить до висновку, що диспозицією даних правових норм підставою для застосування штрафних санкцій передбачено або реалізацію товарів, які не було обліковано, або ведення такого обліку з порушенням, або не ведення взагалі.

Отже, зазначеними нормами передбачено допущення субєктом господарювання певної бездіяльності, тобто неведення обліку, а відсутність документів на місці реалізації.

Нормами статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»позивача зобовязано вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Натомість, позивач посилався на те, що ним вівся облік товарів за місцем зберігання та реалізації в електронній формі, при цьому, накладні на рух товару відповідачем не витребовувались.

Згідно з абз. 5 п.п. 2.3.2. п. 2.3 розділу 2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 - за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, зокрема, у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому, до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Акт перевірки не містить ні переліку витребовуваних у позивача документів, ні пояснень співробітників позивача щодо їх наявності, які мали бути відібрані перевіряючими.

Отже невиконання особами, які проводили перевірку позивача, вимог п.п. 2.3.2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»щодо необхідності витребовування пояснень та визначення переліку відсутніх документів, потягло за собою неможливість встановлення обставини наявності чи відсутності документів на момент проведення перевірки під час судового розгляду, та, відповідно, можливості встановлення відповідності фактичних залишків товарів даним бухгалтерського обліку на момент перевірки.

Таким чином суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про задоволення адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 21 лютого 2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Літвіна Н. М. Чаку Є.В.