Ухвала суду № 21970522, 15.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7122/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Літвіної Н.М., Файдюка В.В.,

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу споживчого товариства «Віктан»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2011 року у справі за позовом споживчого товариства «Віктан»до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Споживче товариство «Віктан»звернулось до суду з позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.04.2010 № 0000882305/1561.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 17.03.2011 року позовні вимоги задовольнив частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

В суді першої інстанції було встановлено, що позивач є підприємством споживчої кооперації та здійснює господарську діяльність, повязану, зокрема, з роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах, переважно з продовольчим асортиментом та громадським харчуванням недержавних організацій, крім споживчої кооперації.

Судом першої інстанції встановлено, що у квітні 2010 року посадовими особами Державної податкової адміністрації в Київській області, згідно направлень на перевірку від 09.04.2010 року № 2752, № 2753, з метою контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, проведено перевірку господарської одиниці позивача - магазину - кафе, що розташоване за адресою: 08725, Київська область, Обухівський район, с. Козіївка, вул. Гагаріна, буд. 16-А.

За результатами перевірки складено акт від 09.04.2010 року № 1272/1000/23/30737247 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано ряд порушень позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадською харчування та послуг» № 265/95-ВР.

Під час перевірки, податковим органом виявлено, що позивачем, в порушення вимог пунктів 2, 5 статті 3 Закону України № 265/95-ВР, при продажу однієї пачки сигарет iament aqua blue»на суму 13 грн. 00 коп., не використано розрахункову книжку та не видано споживачу відповідну розрахункову квитанцію.

Крім того, податковим органом встановлено, що споживчим товариством «Віктан»не ведеться облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: у магазині - кафе на момент перевірки відсутні будь-які облікові документи на товар на загальну сум) 2816 грн. 90 коп., що є порушенням приписів пункту 12 статті 3 Закон) України № 265/95-ВР.

Позивачем також не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, у розмірі 137 грн. 00 коп. що є порушенням вимог пункту 13 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.

Оскільки продавець магазину кафе ОСОБА_2, у присутності якого здійснювалась перевірка, відмовився від підписання матеріалів перевірки, посадовими особами Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 09.04.2010 № 102 та відображено зазначений факт відмови у прикінцевих положеннях акта перевірки.

27.04.2010 другий примірник акта перевірки було отримано представником позивача, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області прийнято рішення від 28.04.2010 року № 0000882305/1561 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6838 грн. 80 коп.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з пунктом 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 15 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок, згідно із законодавством України.

Відповідно до абзацу 3 статті 2 Закону України № 265/95-ВР, розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Частиною першою статті 10 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обовязковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України.

На виконання приписів статті 10 Закону України № 265/95-ВР постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 року № 1336 затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Відповідно до приписів пункту 4 зазначеного Переліку, розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій проводяться з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при роздрібній торгівлі та громадському харчуванні на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва.

Згідно з абзацом 16 статті 2 Закону України № 265/95-ВР, розрахункова книжка - це належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 3 статті 17 Закону України № 265/95-ВР, у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених ним Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книги обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну, застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, податковий орган, встановивши при проведенні перевірки порушення споживчим товариством «Віктан»вимог пункту 5 статті 3 Закону України № 265/95-ВР, що виявилось у здійсненні позивачем - підприємством споживчої кооперації роздрібної торгівлі тютюновими виробами без використання розрахункової книжки, правомірно застосував до позивача фінансову санкцію у розмірі 340 грн. 00 коп. (17 грн. 00 коп. х 20 = 340 грн. 00 коп.)

Як встановлено в суді першої інстанції, під час судового розгляду справи представником позивача не заперечувалось, що на момент перевірки розрахункова операція на суму 13 грн. 00 коп. проведена без застосування розрахункової книжки.

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-ХІУ, підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів: затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про споживчу кооперацію»від 10.04.1992 року № 2265-ХІІ, споживчі товариства та їх спілки ведуть облік результатів своєї діяльності, складають статистичну інформацію та адміністративні дані у порядку, встановленому законодавством, і несуть відповідальність за їх достовірність. Вимога іншої інформації, не встановленої законодавством, забороняється.

За поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні, товарно - транспортні накладні та видаткові накладні на товар на загальну суму 2816 грн. 90 коп. на момент проведення перевірки у приміщенні господарської одиниці позивача не знаходились, оскільки зберігаються у директора споживчого товариства «Віктан»за місцем його реєстрації.

Книга надходження товарів споживчим товариством «Віктан»не ведеться, що було встановлено в суді першої інстанції. Зазначені обставини підтверджуються письмовими поясненнями продавця ОСОБА_2.

Суду першої інстанції представником позивача не надано суду доказів, що бухгалтерський та матеріальний облік господарської одиниці забезпечується у іншому конкретному місці, визначеному у наказі, договорі тощо.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковим органом доведено факт порушення споживчим товариством «Віктан»приписів пункту 12 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.

Статтею 20 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що до субєктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись зазначеною вище нормою, податковий орган, виявивши при проведенні перевірки порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України № 265/95-ВР, що полягало у необліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 2816 грн. 90 коп., правомірно застосував до позивача фінансову санкцію у розмірі 5633 грн. 80 коп. (2816 грн. 90 коп. х 2 = 5633 грн. 80 коп.).

Пунктом 13 статті 3 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як вбачається з додатку до акту перевірки від 09.04.2010 року, а саме: підтвердження фактичної наявності коштів, продавцем магазину ОСОБА_2 власноруч перераховано наявні кошти (готівка в національній та іноземній валюті, цінні напери тощо) та встановлено наявність готівки в національній валюті України у сумі 150 грн. 00 коп. На момент перевірки загальна сума продажу за розрахунковими квитанціями, склала 0 грн. 00 коп., у зв'язку з чим співробітниками податкової інспекції була виявлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня у розмірі 137 грн. 00 коп. (без урахування розрахункової операції на суму 13 грн. 00 коп., яка проведена без використання розрахункової книжки).

Відповідно до статті 22 Закону України № 265/95-ВР, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Враховуючи положення вказаних вище правових норм, суд першої інстанції вірного дійшов висновку, що у разі виявлення невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня у розмірі 137 грн. 00 коп., до позивача повинна бути застосована санкція, виходячи з приписів статті 22 Закону України № 265/95-ВР у розмірі 685 грн. 00 коп. (137 грн. 00 коп. х 5 = 685 грн. 00 коп.). Проте, податковим органом застосовано до відповідача фінансову санкцію за порушення вимог пункту 13 статті 3 Закону України № 265/95-ВР, у розмірі 865 грн. 00 коп.

Зазначені обставини також підтверджуються письмовими поясненнями представника відповідача, наявними у матеріалах справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій на 180 грн. 00 коп. більше, ніж передбачено чинним законодавством, здійснено з порушенням вимог чинного законодавства України, а відтак є підставою для визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.04.2010 року № 0000882305/1561 у цій частині.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу споживчого товариства «Віктан»залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Літвіна

В.В. Файдюк

Повний текст ухвали виготовлений 20.02.2012 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Літвіна Н. М. Файдюк В.В.