Ухвала суду № 21966759, 07.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2012 р.справа № 2а-303/10/0470 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання:Ліпіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «СУХА БАЛКА»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі №2а-303/10/0470 за відкритого акціонерного товариства «СУХА БАЛКА»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гарничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и В :

Відкрите акціонерне товариство «СУХА БАЛКА»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА») звернулося до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень (т.2 а.с.2), просило визнати протиправними дії СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі щодо визнання нікчемним договору про надання маркетингових послуг №0112/2008 від 01.12.2008р., укладеному між ВАТ «Суха балка»та ПП «Інко-Фрахт», визнати протиправними дії СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі щодо складання акту №109/08-06-235/00191329 від 07.07.2009 року.; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі №0000250620/0 від 21.07.2009 року, №0000250620/1 від 14.08.2009 року, №0000250620/2 від 08.10.2009 року, №0000250620/3 від 30.12.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 413630,83 грн. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень стали необґрунтовані висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», в частині формування підприємцем податкового кредиту.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, не повне зясування судом обставин справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм Закону України «Про податок на додану вартість», якими визначено підстави та порядок формування підприємством податкового кредиту. Позивач вказував на те, що ним дотримано усі вимоги Закону та правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ПП «Інко-Фрахт», який не визнається податковим органом. Висновки податкового органу щодо нікчемності укладено правочину є лише припущеннями, які жодними доказами не підтверджено.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки ВАТ «Суха Балка»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року складено акт від 07.07.2009р. №109/08-06-235/00191329.

В зазначеному акті ДПІ, зокрема, зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп.7.4.1 пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетного відшкодування на загальну суму 413630,83грн.

З огляду на акт перевірки такі висновки ДПІ ґрунтуються на наступному.

Між позивачем (замовник) та ПП «Інко-Фрахт»(виконавець) укладено договір №0112/2008р. від 01.12.2008 року, за умовами якого Виконавець зобовязується виконати і здати Замовнику маркетингове дослідження, а останній зобовязується прийняти результати і сплатити вартість маркетингового дослідження. Згідно з п.4 Договору вартість робіт визначено у розмірі 2481785,00 грн. у т.ч. ПДВ 413630,83 грн.

В акті перевірки ДПІ вказано на не підтвердження належним чином оформленими первинними документами факту отримання підприємством послуг з маркетингового дослідження. Складений акт здачі-прийняття робіт не містить у собі інформації щодо фактичних обсягів виконаних робіт, відсутня конкретизація змісту господарської операції, кількість виконавців отриманих послуг, дати та кількість витраченого часу про виконанні роботи. Тобто, зміст вказаного акту не відповідає вимогам, які предявляються до первинних документів та які визначено ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім цього, з огляду на аналіз фінансово-господарської діяльності ПП «Інко-Фрахт»ДПІ зроблено висновок про нікчемність укладеного договору. Такий висновок ґрунтується на тому, що єдиним засновником та керівником ПП «Інко-Фрахт»є ОСОБА_2. Договір, акт виконаних робіт, рахунок фактура, податкова накладна засвідчені підписом керівника ПП «Інко-Фрахт»ОСОБА_2, але відповідно до пояснень останнього, він непричетній до господарської діяльності підприємства, що свідчить про те, що вищевказані документи виписані та завірені підписом особи, яка не має відношення до діяльності ПП «Інко-Фрахт». Надання послуг у сфері маркетингу, серед видів діяльності ПП «Інко-Фрахт», відсутнє. Підприємство не має трудових та виробничих ресурсів для здійснення господарської діяльності, зокрема, проведення маркетингових послуг. З огляду на встановлені обставини, ДПІ зроблено висновок про те, що позивачем перераховувались кошти, за договором, без мети настання правових наслідків, з метою заниження обєкта оподаткування, несплати податків, тобто сторонами укладено правочин, який порушує публічний порядок.

На підставі складеного акту, СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.07.2009 року № 0000250620/0, яким ВАТ «Суха Балка»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 413630,83 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення та СДПІ видані податкові повідомлення-рішення №0000250620/1 від 14.08.2009р., №0000250620/2 від 08.10.2009р., №0000250620/3 від 30.12.2009р..

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, зокрема, дійшов висновку про те, що надані для перевірки первинні документи по операціях з придбання маркетингових послуг (перелік напрямків, за якими повинні проводитися маркетингові дослідження, перелік обовязків Виконавця стосовно надання результатів досліджень, акт приймання-здачі робіт) не містять інформації про конкретні обсяги та напрямки досліджень, не відповідають цілям і завданням угоди, не підтверджують факту отримання вказаних послуг та не підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю ВАТ «Суха Балка». В актах надання-приймання виконаних робіт відсутні одиниця виміру та обсяги господарської операції.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Згідно із пп..7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняються більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складаються із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, наведеною нормою матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата (нарахування) ПДВ, у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), товари (роботи, послуги) мають придбаватися з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, однією із підстав для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту є придбавання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку.

В той же час, згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку

Згідно із ст..1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.9 названого Закону, первинні документи повинні мати обовязкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, правильність її оформлення; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2008р. між позивачем та ПП «Інко-Фрахт»укладено Договір про надання маркетингових послуг (т.1 а.с.12). Предметом самого договору не визначено у чому полягають маркетингові дослідження та з якою метою вони замовлені позивачем. У п.1.2 Договору вказано на те, що мета, завдання, обєми робіт, строки та вартість визначаються в Додатку №1. У свою чергу з Додатку №1 до договору (т.1 а.с.17) також не можливо встановити, який комплекс та обсяг робіт має виконати Виконавець. Тобто, з вказаних документів не можливо встановити, зміст та обсяг господарських операцій, які мають бути виконані в межах цього договору, відсутня інформація щодо формування ціни, в той час як загальний розмір вартості робіт становить 2068154,17грн. (без ПДВ), при цьому роботи, враховуючи їх вартість, виконано ПП «Інко-Фрахт»на протязі 22 днів.

На підтвердження факту виконання робіт за договором №0112/2008 від 01.12.2008р. позивачем було надано суду ксерокопію акту №7497 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.12.2008р. по договору про надання маркетингових послуг (проведення маркетингового дослідження) №0112/2008. / а.с. 23 том 1/, з якого вбачається, що виконавцем були проведені роботи по рахунку №7497, загальна вартість робіт з маркетингового дослідження 2068154,17 грн., податок на додану вартість 413630,83 г грн.

Між тим, в акті здачі-прийняття робіт не зазначено зміст та обсяг господарських операцій, відсутня інформація щодо формування вартості наданих послуг, а саме: одиниця виміру господарської операції (наданої) послуги для розрахунку вартості всього обсягу наданих послуг.

В рахунку-фактурі №7487 від 23.12.2008р., на який йдеться посилання в Акті перевірки, також не зазначені вказані реквізити, які визначають документ первинним, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що надані для перевірки документи, по операціях з придбання маркетингових послуг, не містять інформації про конкретні обсяги та напрямки досліджень, не підтверджують факту отримання вказаних послуг, а відтак не підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю ВАТ «Суха Балка».

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи позивача про те, що вказуючи на порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», СДПІ була зобовязана вказати на порушення позивачем і вимог Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», в частині визначення валових витрат по взаємовідносинах позивача з ПП «Інко-Фрахт». Натомість цього зроблено не було, що свідчить про встановлення СДПІ правомірності визначення валових витрат по операціям з придбавання маркетингових послуг. Так, з Акту перевірки вбачається, що СДПІ відображено показники, господарські операції, які вплинули на визначення позивачем валових витрат у перевіряємому періоді. В описовій частині Акту («Валові витрати») не вказано про те, що перевіряючими особами встановлено та досліджувались взаємовідносини позивача та з ПП «Інко-Фрахт». Тобто, зазначені позивачем доводи можуть свідчити про можливе не відображення позивачем валових витрат по взаємовідносинам з ПП «Інко-Фрахт», а не про визнання СДПІ правомірним визначення валових витрат по цим операціям.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість заявленого позову, що стало підставою для відмови у його задоволенні.

Крім цього, заявляючи окремо вимоги про визнання протиправними дій СДПІ щодо визнання нікчемним правочин, складення акту перевірки, в якому вказано про нікчемність правочину, позивач фактично просить визнати протиправними доводи (позицію) податкового органу з приводу аналізу встановлених результатів перевірки. При цьому, позивач не врахував, що захисту підлягають порушенні або оспорюванні права особи. Між тим, самі висновки перевіряючих осіб, які викладено в акті перевірки, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті перевірки висновки можуть, в подальшому, стати підставою для прийняття рішення (вчинення дій) податковим органом, які, в свою чергу, і можуть бути предметом оскарження, і саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення (вчинення дій) має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення (вчинення дій) субєктом владних повноважень.

У спірному випадку, судом надано оцінку таким висновкам СДПІ під час дослідження правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

За огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, у звязку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «СУХА БАЛКА»залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі №2а-303/10/0470 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 10.02.2012р..)

Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк