Постанова № 21966605, 20.02.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

20 лютого 2012 року Справа № 5004/1594/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Гулова А.Г. , судді Петухов М.Г. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов.№55 від 14.02.2012 р.)

відповідача - пред-ка ОСОБА_2 (дов.№ 2 від 04.01.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Волинської області від 25.10.11 р.

у справі № 5004/1594/11 (суддя Шум М.С.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська мостобудівельна компанія"

до відповідача підприємця ОСОБА_3

про розірвання договору підряду і стягнення 9187,72 грн.

В судовому засіданні 14.02.2012 р. оголошувалась перерва.

Відповідно до рішення господарського суду Волинської області від 25.10.2011 р. у справі № 5004/1594/11 частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська мостобудівельна компанія" до підприємця ОСОБА_3: розірвано договір підряду № 293, укладений 01.12.2009 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Волинська мостобудівельна компанія" та підприємцем ОСОБА_3, і стягнуто з підприємця ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська мостобудівельна компанія" 8000 грн. авансового платежу, а також - 165 грн. витрат на державне мито і 205 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Відмовлено в позові в частині стягнення з відповідача 838,57 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та 349,15 грн. відсотків річних.

Відповідач підприємець ОСОБА_3 не погоджується із таким рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 25.10.2011 р. скасувати в частині розірвання договору підряду та припинити провадження у справі. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому існують правові підстави для скасування вказаного рішення.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач пояснює наступне.

Судом першої інстанції встановлено, позивачем не спростовувалось та в матеріалах справи існують докази того, що скаржник приступив до виконання проектних робіт, передбачених умовами договору і розробив відповідні креслення та надав їх замовнику в паперовому та електронному вигляді. Зокрема, листом № 62 від 30 березня 2011 року ТзОВ "Волинська мостобудівельна компанія" зазначає, що отримані нею акт виконаних робіт від 10.03.2011 р., накладна № 293 від 10.03.2011 р. та диск з електронною версією проектної документації не приймається, так як проектна документація не погоджена у відповідних державних органах, роздруковані (паперові) екземпляри креслень надані без штампів "Погоджено", без підписів виконавця та без зазначення назви проектувальника.

Скаржник доводить, що відповідно до норм чинного законодавства, що застосовуються до спірних правовідносин, та згідно з рішенням Луцької міської ради для розгляду питання надання дозволу на розробку проекту з реконструкції існуючих приміщень на розгляд технічної ради при управлінні містобудування та архітектури Луцької міської ради, серед інших, необхідно було подати документ про згоду власників суміжних приміщень та погодження ЖЕКу.

Скаржник пояснює, що неодноразово вказував позивачу на обов'язковість отримання відповідних узгоджень. Проектант не міг самостійно отримати дані дозволи, оскільки їх узгодження є питанням отримання сервітутів, що є виключним правом власника і не пов'язано з технічними чи архітектурно-будівельними рішеннями. За таких обставин замовник порушив свої зобов'язання щодо передачі всіх вихідних даних та дозволів, що передбачено п.п. 4.1, 4.5 договору.

Скаржник зазначає, що з урахуванням норми ст. 613 ЦК України відповідно до п.11.2 договору підрядник правомірно тимчасово припинив роботи до виконання замовником своїх зобов'язань та наголошує, що не припиняв робіт по виготовленню проектних креслень. Останні були виготовлені у встановлені договором терміни та запропоновано замовнику їх отримати та оплатити повну суму за договором. Скаржник також був позбавлений можливості узгодити проектну документацію, а видавати підписані ним креслення за відсутності всіх дозволів - не мав правових підстав. Зазначає, що погоджується узгодити всю документацію і виконати всі свої обов'язки за договором, якщо замовник повністю виконає свої зобов'язання.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав. В судовому засіданні заперечив проти доводів відповідача, заперечив одержання проекту в належному форматі, пригодному до подальшого використання та погодження із суміжниками і відповідними органами виконавчої влади. Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу і залишити без змін рішення господарського суду Волинської області як обгрунтоване і законне.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача/скаржника в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено наступне.

01 грудня 2009 року сторонами товариством з обмеженою відповідальністю "Волинська мостобудівельна компанія" та підприємцем ОСОБА_3 укладено договір підряду № 293. За своєю правовою природою укладений договір є договором підряду на проектні та пошукові роботи, що є різновидом договору підряду.

Відповідно до ст.324 ГК України, ст.887 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно зі ст.179 ГК України, ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1.1 договору підряду підрядник (відповідач) зобовязується розробити за завданням замовника (позивач) проектно-технічну документацію на реконструкцію квартири під офіс в АДРЕСА_1. Замовник зобовязаний прийняти та оплатити їх.

Відповідно до розд.2 договору підряду № 293 на виконання предмету договору підрядником для обєкта замовника реконструкцію квартири під офіс за адресою АДРЕСА_1, мають бути виконані наступні роботи (розроблена документація):

- робочий проект на реконструкцію квартири під офіс по АДРЕСА_1 (в 4-х примірниках) та погодити його у встановленому законодавством порядку (ДБН А.6.2.-3-2004),

- генплан та погодити його у встановленому законодавством порядку,

- фасади.

Колегія суддів звертає увагу, що ДБН А.6.2.-3-2004 у розд.2 договору зазначено вочевидь помилково, оскільки ДБН України «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» має номер А.2.2-3-2004, і саме цим ДБН врегульовано порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації, тоді як ДБН А.6.2.-3-2004 не існує.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її конкретних етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно п.7.2 договору підряду сторони узгодили, що підрядник зобовязується виконати роботу протягом 60 календарних днів з моменту перерахування авансу замовником.

Пунктом 6.1. договору підряду визначено, що замовник сплачує суму авансу в розмірі 8000 грн. Факт оплати 15.12.2009 р. авансу в сумі 8000 грн. підтверджено банківською випискою за цю дату. Таким чином, термін виконання робіт закінчився 13.02 2010 р.

Судом встановлено, що всупереч вимогам договору підряду, відповідач/підрядник не виконував взяті на себе у відповідності до договору зобовязання, а саме - у встановлений договором строк не розробив проектну документацію. Надані сторонами докази спростовують його/відповідача твердження про належне виконання ним своїх зобовязань.

Так, суду представлені позивачем: лист відповідача від 18.02.2011 р., адресований господарському суду Волинської області та позивачеві, зі змісту якого вбачається, що відповідач повідомляє про виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію квартири під офіс та просить призначити представника Волинської містобудівної компанії для приймання документації; накладна № 293 від 10.03.2011 р., яка містить підпис головного інженера проекту та печатку підприємця ОСОБА_3, і відповідно до якої замовнику ТОВ «Волинська містобудівна компанія» на підставі договору № 293 від 01.12.2009 р. відправлено архітектурно-будівельну частину проекту на одній дискеті. Відомостей про одержання замовником (підпис тощо) або відомостей про поштове відправлення ця накладна не містить; акт здавання-прийняття науково-технічної продукції від 10.03.2011 р., відповідно до якого передачі підлягає архітектурно-будівельна частина проекту. Акт підписаний і скріплений печаткою лише підприємця ОСОБА_3./оригінали оглянуті, копії на арк.116-122/.

Відповідачем надані суду пояснення гр-на ОСОБА_5, який пояснив, що займався розробкою проекту реконструкції квартири і надав креслення проекту працівникам позивача /а.с.128/. Також відповідачем надані суду креслення генерального плану (на стадії робочого проекту), план фундаментів та план приміщень на відмітці 0.00 /оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії на а.с.141-144/.

Колегія суддів звертає увагу, що надані сторонами документи свідчать про виконання певної частини робіт у лютому-березні 2011 року, тоді як відсутні будь-які документальні свідоцтва про виконання та передачу замовнику обумовлених у договорі робіт у визначений в п.7.2 договору строк до 13.02 2010 р.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на відсутність доказів виконання обумовлених у п.2.1 робіт. Зокрема, виконання робочого проекту згідно з розд.6 ДБН А.2.2-3-2004 обумовлює складання затверджувальної частини та робочих креслень. Затверджувальна частина складається з пояснювальної записки, кошторисної документації, розділу організації будівництва та креслень і передається замовникові у 4-х примірниках. Затверджувальна частина підлягає погодженню, експертизі та затвердженню, а робочі креслення розробляються для будівництва обєкта. При цьому робочі креслення згідно з п.7.11 зазначеного ДБН мають містити підписи головного архітектора (інженера) проекту та інших виконавців і перевіряючого.

Суду не надані докази виконання відповідачем (чи за його дорученням) робочого проекту, як це передбачено умовами договору та ДБН А.2.2-3-2004: затверджувальна частина (пояснювальна записка, кошторисна документація тощо) відсутня, креслення приміщень /а.с.144/ очевидно не є остаточним (чистовим) варіантом і не містять будь-яких підписів виконавців (що передбачено ДБН), так само як і креслення генерального плану та фундаментів. Дискета, про яку зазначено у накладній /а.с.119/, не є належним форматом виконаної роботи відповідно до вимог ДБН та умов договору.

Заперечення відповідача про припинення ним робіт у звязку з невиконанням позивачем необхідних погоджень не грунтуються на доказах.

Так, погодження робочого проекту (затверджувальної частини) передбачено як умовами п.п.2.1, 3.2, 4.5 договору, так і нормами розд.6,9 ДБН А.2.2-3-2004. При цьому як норми ДБН, так і умови договору, зокрема п.4.5 договору, передбачають, що погодженню підлягає готова проектна документація. За відсутності доказів виконання робочого проекту та інших документів/робіт заперечення відповідача є безпідставними.

Крім того, з умов договору (п.2.1, 3.2, 4.5) вбачається, що сторони погодили обовязок підрядника погодити робочий проект та готову проекту документацію у встановленому законодавством (ДБН А.2.2-3-2004) порядку. Положення ДБН А.2.2-3-2004 (зокрема, п.9.16) визначають можливість подання проектної документації на погодження та експертизу проектувальником за його згодою та за окрему плату. Таким чином, умови договору не суперечать ДБН, і відповідач не довів в порядку ст.ст.33-34 ГПК України існування інших умов та обставин, які не дозволили йому виконати свої зобовязання за договором.

Колегія суддів звертає увагу, що складений і наданий відповідачем акт здавання-прийняття науково-технічної продукції /а.с.121-122/ містить у тексті відомості про те, що науково-технічна продукція належним порядком затверджена, тоді як ця обставина не відповідає дійсності, спростована матеріалами справи, зокрема, і поясненнями самого відповідача.

Таким чином, заперечення відповідача про ненанадання йому замовником/позивачем вихідних даних та погоджень мають неконкретний характер і спростовані матеріалами справи. При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідач приступив до розробки проекту і в матеріалах справи відсутні докази своєчасного попередження ним позивача про недостатність будь-яких даних, а також відсутні докази звернення відповідача до позивача з вимогою про надання необхідних вихідних даних чи погоджень, як це передбачено п.3 ст.847, ст.848 ЦК України.

За наведених обставин є безпідставним твердження відповідача про правомірне припинення робіт відповідно до п.11.2.

Відповідно до умов договору (п.8.4) сторони погодили, що весь процес виконання робіт, в т.ч. можливе їх зупинення, перерва підтверджується відповідними актами, які засвідчують дані факти. Такі акти відсутні, що також свідчить про безпідставність тверджень відповідача про правомірне припинення робіт.

Отже, висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач не виконав зобовязання за договором підряду, є обгрунтованим.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що невиконання або неналежне виконання зобовязання є порушенням зобовязання.

Відповідач не довів існування обставин, які б дозволили суду дійти висновку про прострочення кредитора згідно з ч.4 ст.612 та ст.613 ЦК України, ст.220 ГК України.

Правовим наслідком порушення зобовязання згідно зі ст.611 ЦК України є розірвання договору.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За наведених обставин є правильним висновок місцевого господарського суду про те, що невиконання відповідачем робіт, які є предметом договору підряду № 293 від 01.12.2009 р., у строки, визначені цим договором, є істотним порушенням договору підряду. Тому суд першої інстанції правомірно задоволив позовну вимогу про розірвання договору 13.02 2010 р.

Згідно ч.5 ст.653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у звязку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Матеріалами справи підтверджено одержання підприємцем ОСОБА_3 від товариства "Волинська мостобудівельна компанія" 8000 грн. як авансового платежу за договором підряду № 293 від 01.12.2009 р.

Прострочення відповідача дає позивачеві право відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків згідно зі ст.ст.526, 612, 651, ч.2 ст.849 ЦК України та ст.ст.193, 220 ГК України. З врахуванням вищенаведеного суд першої інстанції правомірно задоволив позовну вимогу ТОВ "Волинська мостобудівельна компанія" про стягнення з відповідача 8000 грн.

Позовна вимога про стягнення з відповідача 838,57 грн. боргу з урахуванням індексу індексу інфляції та 349,15 грн. відсотків річних правомірно відхилена місцевим господарським судом, оскільки норми ст.625 ЦК України передбачають відповідальність за порушення грошового зобовязання, тоді як кошти в сумі 8000 грн., що підлягають стягненню, за своєю правовою природою не є грошовим зобовязанням і порушене відповідачем зобовязання не є простроченням грошового зобовязання.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 25.10.2011 р. у даній справі прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є безпідставними, висновків господарського суду Волинської області не спростовують, а відтак, не можуть бути підставою за ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 25.10.2011 р у даній справі залишити без змін.

Матеріали справи №5004/1594/11 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Петухов М.Г.

Вих.№ 01-12/3760/12