Постанова № 21966508, 14.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 року           Справа № 5023/7492/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя О.А. Істоміна, суддя Л.М. Бабакова, суддя С.В. Барбашова,

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –ОСОБА_1 –дов. б/н від 12.03.2012р.           

відповідача –ОСОБА_2 - особисто

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №571Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 27.10.11 р. у справі № 5023/7492/11

за позовом Іноземного підприємства "Юридична фірма "Аріадна", м. Харків

до ФОП ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 30 000,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.10.2011 р. (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ІП "ЮФ "Аріадна" грошові кошти в сумі 30000,00 грн., що були отримані ним у якості передплати, 300,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, ФОП ОСОБА_2, з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2011 р. по справі № 5023/7492/11 скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач посилається на те, що він не мав можливості надати свої заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх заперечень, оскільки не був повідомлений про дату розгляду справи та винесення рішення по справі. Апелянт зазначив, що господарським судом вже був розглянутий спір між тими ж сторонами, про той же предмет і по тим же підставам, тому, на думку апелянта, п. 3 ст. 536 ЦК України не може бути застосований до правовідносин між позивачем та відповідачем в даній справі. Апелянт вважає, що обов’язки відповідача жодним чином не пов’язані з укладенням договору купівлі-продажу корпоративних прав, а також, він не впливає на бажання позивача придбати ці корпоративні права.

Позивач, ІП "Юридична фірма "Аріадна", у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Позивач зазначив, що судом першої інстанції було здійснено всі необхідні заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та винесення рішення. Позивач вважає, що відповідач, отримавши від позивача лист № ск-8/11/376 від 01.07.2011р. про припинення дії договору та лист № ск-8/11/401 від 11.07.2011р. про повернення грошових коштів у розмірі 30000 грн., погодився з припиненням дії договору № 1/07 та не заперечував проти вимоги про повернення передплати.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1/07 про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надати послуги по юридичному супроводженню укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії "Салюс", а позивач зобов'язався оплатити надані послуги.

Пунктом 4.1. цього договору передбачено, що сума цього договору складає 100000 грн. Відповідно до п. 4.3 договору, позивач здійснює оплату послуг відповідача, вказаних у пункті 2.1. договору у наступному порядку: Передплату у розмірі 30000,00грн. позивач перераховує відповідачу впродовж 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання даного договору; кінцевий розрахунок здійснюється після підписання акту виконаних робіт по цьому договору впродовж 10 (десяти) днів.

Позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем у повному обсязі та здійснив передплату у розмірі 30 000грн. (платіжне доручення № 5 від 05.07.2007р.), а також надав письмове доручення з переліком обсягу послуг, які мав надати відповідач. Кінцевий розрахунок здійснено не було, оскільки відповідач не виконав своїх зобов’язань, що підтверджується відсутністю підписаного акту виконаних робіт.

Як свідчать матеріали справи, позивачем була надана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.05.2011 року, де зазначено, що 18.06.2010 р. внесено запис до Єдиного державного реєстру про внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи ТДВ СК "Салюс", що не пов'язано з її банкрутством.

Відповідно до п.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно зі ст. 32 зазначеного Закону, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

У зв’язку із вищевикладеним, посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що ТДВ СК "Салюс" не припинило своєї діяльності, і тому, припиняти дію договору в порядку п. 1 ст. 652 ЦК України не має підстав, є неправомірними.

Відповідно до п. 1 ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до п. 3 ст. 538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Згідно з п. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Що стосується посилань відповідача в апеляційній скарзі на неправомірність розгляду одного й того самого спору між тими ж сторонами за наявності судового рішення, то судова колегія вважає за необхідним зазначити, що по справі № 05/241-10 за позовом ІП "ЮФ "Аріадна" до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 34633,77 грн. було винесено рішення, яке вступило в законну силу. Як було встановлено судом першої інстанції по справі № 05/241-10 позивач не надав доказів встановлення сторонами у договорі строку виконання відповідачем своїх зобов’язань, внаслідок чого у задоволенні позову було відмовлено.

Відповідно до п. 8.1 договору № 1/07, цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками та діє до 01.09.2007р. Пункт 8.4 цього ж договору передбачає, що у випадку, якщо ні одна зі сторін не заявила про своє бажання розірвати цей договір, він вважається продовженим.

На підставі того, що 23.05.2011р. до ЄДРПОУ було внесено запис про припинення юридичної особи ТДВ СК "Салюс", позивач 01.07.2011р. направив на адресу відповідача лист № ск-8/11/376 про необхідність припинити дію договору № 1/07 відповідно до умов п. 8.4. цього договору. Також, листом № ск-8/11/401 від 11.07.2011р. позивач вимагав у відповідача повернути передплату в сумі 30000,00 грн. у зв’язку з неможливістю подальшого виконання умов договору та у зв’язку з їх невиконанням на момент припинення дії договору.

Відповідач на вказані листи не відреагував, відповідей на ці листи в матеріалах справи відсутні. Тобто, відповідач погодився з припиненням дії договору № 1/07 та з поверненням передплати у розмірі 30000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в розмірі заявлених до стягнення 30000, 00 грн.

Посилання відповідача на те що, він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, внаслідок чого був фактично позбавлений можливості захищати свої права та законі інтереси, а також надавати суду необхідні докази є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Так, ухвала господарського суду Харківської області від 07.09.2011р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду була надіслана сторонам у справі, в тому числі і відповідачу у відповідності до ст. 64 ГПК України, що підтверджується штампом канцелярії на зворотній стороні даної ухвали, а також, повідомленням про вручення поштового відправлення від 25.10.2011р. (арк. справи 47). Крім того, дана справа відкладалась судом першої інстанції, а саме ухвалою від 11.10.2011р., у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

Колегія суддів також враховує, що відповідач був повідомлений належним чином про час та місце засідання суду апеляційної інстанції, оскільки він був присутнім в судовому засіданні 13.03.2012р., тому, судова колегія вважає, що відповідач безпідставно ухилився від направлення в судові засідання суду першої інстанції свого представника, що свідчить про недобросовісне використання даним учасником судового процесу своїх процесуальних прав, в порушення вимог ст. 22 ГПК України.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2011 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення

Рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2011 р. у справі № 5023/7492/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя           О.А. Істоміна

Суддя           Л.М. Бабакова

Суддя С.В. Барбашова

Повний текст постанови підписаний 14.03.2012р.