Постанова № 21966505, 14.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2012 р. Справа № 5021/195/12

           Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А.,

суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.,

при секретарі –Деркач Ю.О.,

за участю представників сторін:

кредитора –від УПФУ в м.Конотоп та Конотопському районі –представник Терещенко Н.О. за довіреністю № 2113/01 від 26.12.2011 р.,

боржника –не з*явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі ( вх.791С/2-7) на ухвалу господарського суду Сумської області від 09.02.2012 р. у справі № 5021/ 195/12,

за заявою –Управління Пенсійного фонду України в м.Конотоп та Конотопському районі, м.Конотоп,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмеблісервіс», м.Конотоп, Сумська область, код 22979220,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

07.02.2012 р. до господарського суду Сумської області звернулось УПФУ в м.Конотоп та Конотопському районі із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ «Укрмеблісервіс»згідно статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.02.2012 р. (суддя Гордієнко М.І.) заяву з доданими до неї документами повернуто заявнику без розгляду.

УПФУ в м.Конотоп та Конотопському районі не погодилося з вказаною ухвалою суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Сумської області у даній справі від 09.02.2012 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким прийняти заяву до провадження, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права .

В обґрунтування своєї позиції апелянт посилається на те, що згідно довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 12.03.2010 р. засновниками (учасниками) юридичної особи боржника –ТОВ «Укрмеблісервіс»внесено рішення про припинення юридичної особи. Згідно приписів частини 1 статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»підставою для порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника, зокрема, є наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника. Отже, апелянт вважає, що вищенаведене рішення засновників свідчить про припинення ТОВ «Укрмеблісервіс»підприємницької діяльності. Окрім того, на підтвердження відсутності підприємницької діяльності боржником управлінням було надано довідку Конотопської МДПІ Сумської області від 12.05.2011 р. про те, що декларація з податку за 2010 рік та за перший квартал 2011 року подані з прочерками.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника кредитора, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлений факт ненадання доказів на підтвердження відсутності боржника за його місцезнаходженням згідно ст. ст. 18,19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Суд дійшов висновку, що запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про те, що засновники вирішили припинити юридичну особу не є доказом відсутності боржника за місцезнаходженням та відсутності підприємницької діяльності. Декларація з податку на прибуток з прочерками або нулями теж не свідчить, що ТОВ «Укрмеблісервіс»не займається підприємницькою діяльністю; акт Державної виконавчої служби про відсутність юридичної особи за своїм місцезнаходженням не може слугувати доказом по справі, оскільки в Єдиному державному реєстрі відсутній відповідний запис. А тому у суду відсутні правові підстави для порушення справи про банкрутство ТОВ «Укрмеблісервіс»у порядку норм частини 1 статті 52 Закону про банкрутство. З цих підстав заява УПФУ в м.Конотоп та Конотопському районі Сумської області повернута без розгляду.

Однак, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується із вказаними висновками, оскільки вважає їх помилковими.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»( далі- Закон про банкрутство) у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань .

Оскільки визначені положення Закону про банкрутство передбачають альтернативу серед підстав для порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника (а також можливість визначення однієї або сукупності декількох підстав), то з урахуванням вимог п.5 ч.2 ст. 54 ГПК України та п.1 ст. 7 Закону про банкрутство ( вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство) заява про порушення провадження у справі відсутнього боржника має містити, зокрема, обставини щодо однієї із визначених в п.1 ст. 52 Закону про банкрутство підстав, із зазначенням про це в тексті заяви та доданням доказів, що підтверджують такі обставини (підстави) для визначення боржника відсутнім.

У заяві про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Укрмеблісервіс» ініціюючий кредитор у якості ознаки відсутнього боржника зазначив про відсутність підприємницької діяльності останнього із посиланням про це у тексті заяви та у вказаних у додатках до неї доказах на підтвердження таких обставин –витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із внесеними до реєстру відомостями щодо боржника про те, що він знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності ( а.с.57); копію акту державного виконавця Афанасьєвої А.А. від 25.10.2011 р., в якому засвідчено, що при спільному виїзді з юристом УПФУ у м.Конотоп Тарасенко О.М. за адресою боржника ТОВ «Укрмеблісервіс»по вул. Професійна,30-а-, встановлено, що за даною адресою товариство не знаходиться, діяльність не веде; за даною адресою знаходиться баня та веде діяльність ПП Гегельський ( а.с. 60); лист Конотопської МДПІ Сумської області № 6779/10/151 від 12.05.2011 р., з якого вбачається, що декларації з податку на прибуток за 2010 рік та за 1 квартал 2011 року ТОВ «Укрмеблісервіс»подано з прочерками; господарської діяльності товариство не здійснює ( а.с. 61).

Між тим, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зробив висновок про відсутність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Укрмеблісервіс»та застосував при цьому п.3 ч.1 ст. 63 ГПК України, вказавши, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що керівні органи боржника змінили своє місцезнаходження, що боржник не надає податкової звітності більше року, а також інші докази, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності.

Норми статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»- щодо правового статусу відомостей, які підлягають та були внесені до Єдиного державного реєстру, були застосовані судом першої інстанції неналежно –виключно до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, тоді, як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, до Єдиного державного реєстру також вносяться відомості щодо стану юридичної особи.

До викладеного слід додати, що виходячи із системного аналізу положень частини 4 статті 11, частин 1,2 статті 52 Закону про банкрутство, остаточне вирішення питання про наявність та підтвердженість належними доказами ознак відсутнього боржника, а відповідно і наявності підстав для порушення справи про банкрутство в порядку норм статті 52 Закону про банкрутство здійснюється судом у відкритому судовому засіданні, коли вирішується питання про визнання відсутнього боржника банкрутом. При вирішенні питання про прийняття до провадження заяви ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника та про порушення відповідної справи, господарський суд розглядає та оцінює таку заяву та додані до неї докази за формальних підстав.

Таким чином, ухвалюючи рішення про повернення без розгляду заяви управління пенсійного фонду про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Укрмеблісервіс»як відсутнього боржника, суд першої інстанції в порушення вимог ГПК України здійснив передчасно висновок про відсутність підстав для такого порушення.

Вищевикладений аналіз обставин справи, норм матеріального та процесуального права свідчить про порушення судом першої інстанції вимог статті 52 Закону про банкрутство та неналежне застосування положень статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»і п.3 ч.1 ст. 63 ГПК України, у зв*язку з чим висновок в оскаржуваному судовому рішенні є необґрунтованим належним чином та неправомірним.

Відтак, слід зазначити, що відомості у Єдиному державному реєстрі про знаходження підприємства у стані припинення підприємницької діяльності є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство за ознаками статті 52 Закону про банкрутство та підтвердженням того, що у товариства припинена підприємницька діяльність.

Відповідно до приписів частини 7 статті 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення заяви про банкрутство без розгляду - справа передається на розгляд до місцевого господарського суду.

За таких обставин справи, апеляційна скарга УПФУ в м. Конотоп та Конотопському районі Сумської області підлягає частковому задоволенню, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а справа –передачі на розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання щодо прийняття справи до провадження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.2) ч.1 ст. 103, п.1 п.4 ч.1 ст.104, ст. 105, ст.106 Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області задовольнити частково.

                     Ухвалу господарського суду Сумської області від 09.02.2012р. по справі №5021/195/12 скасувати.

Справу № №5021/195/12 передати на розгляд до господарського суду Сумської області.

Постанова Харківського апеляційного господарського суду по справі №№5021/195/12 набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.А.Пуль

суддя Я.О. Білоусова

суддя В.В.Лакіза

повний текст постанови складено 13.03.2012 р.