Постанова № 21966497, 13.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2012 року Справа № 5023/10664/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Козікові І.В.,

за участю представників сторін:

апелянта ОСОБА_3,

ініціюючого кредитора - не прибув,

банкрута не прибув,

ліквідатор не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ (вх. № 520Х/2) на постанову господарського суду Харківської області від 10.01.2012 р. у справі № 5023/10664/11,

за заявою фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Київ,

до фізичної особи підприємця ОСОБА_2, с. Тавільжанка,

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 просить суд визнати банкрутом фізичну особу підприємця ОСОБА_2 на підставі статей 47 49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”.

Постановою господарського суду Харківської області від 10.01.2012 р. у справі № 5023/10664/11 (суддя Дзюба О.А.) визнано фізичну особу підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_1), свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії НОМЕР_2 від 14.06.2010р., місце проведення державної реєстрації Дубенська районна державна адміністрація Рівненської області, номер запису про включення відомостей про ФОП до ЄДР 2593000 0000 002309, дата реєстрації 14.06.2010р.), банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута ОСОБА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_3); встановлено, що розмір безспірних вимог до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 складає 320 371,00 грн.; зобовязано ліквідатора виконати вимоги Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”.

Постанову прийнято з підстав неможливості боржника задовольнити кредиторські вимоги через відсутність грошових коштів та майнових активів, що не знаходяться в іпотеці.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», не погоджуючись з постановою місцевого господарського суду, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 10.01.2012 р. та припинити провадження у справі.

Апелянт вважає, що справа про банкрутство ОСОБА_2 підлягає розгляду у господарському суді Рівненської області, оскільки місцезнаходженням ОСОБА_2 є с. Панталія Дубенського району Рівненської області, і за даною адресою здійснена державна реєстрація ОСОБА_2 як фізичної особи-підприємця; провадження у справі підлягає припиненню у звязку з відсутністю належних доказів неоплатності боржника.

Ліквідатор боржника арбітражний керуючий ОСОБА_4 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачає, у звязку з чим просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, а постанову господарського суду від 10.01.2012р. у справі № 5023/10664/11 залишити без змін. Також ліквідатор просить розглядати апеляційну скаргу без її участі.

На думку ліквідатора суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що згідно договору іпотеки майно боржника знаходяться у заставі і тому на нього не може бути звернено стягнення в примусовому порядку на користь кредитора боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1; боржник має у власності грошові кошти у сумі 263,65 грн., що підтверджується довідкою АТ «УкрСиббанк»№ 142 від 05.10.2011 року; доказів наявності у боржника інших активів, за рахунок яких можливо задовольнити вимоги кредиторів, до матеріалів справи жодним із учасників процесу не надано.

Колегія суддів відхиляє клопотання апелянта (вх. № 1957 від 05.03.2012р.) про винесення окремої ухвали щодо дій арбітражного керуючого ОСОБА_4, оскільки апелянтом не було надано доказів звернення до господарського суду зі скаргою на дії ліквідатора.

Представники ініціюючого кредитора і банкрута у судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином були повідомлені, про причини неприбуття суд не повідомили, відзив на апеляційну скаргу не надали. Враховуючи, що неприбуття представників ініціюючого кредитора і банкрута у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду апеляційної скарги, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника апелянта, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із заявою про визнання фізичної особи підприємця ОСОБА_2 банкрутом на підставі статей 47 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі - Закон), у звязку з тим, що фізична особа підприємець ОСОБА_2 не виконує грошове зобов'язання у сумі 320 000,00 грн., яке виникло на підставі договору про надання консультативних послуг в комерційній діяльності № 072010/1 від 08.07.2010р. (а.с. 4-5). Ініціюючий кредитор на підтвердження вказаної кредиторської заборгованості надав належним чином засвідчені копії: договору про надання консультативних послуг в комерційній діяльності № 072010/1 від 08.07.2010р.; претензію № 1 від 10.08.2010р.; платіжне доручення № 2 від 16.07.2010р. на суму 320000,00 грн.; рішення Постійно діючого Третейського суду при Товарній біржі «Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства»від 01.02.2011р. у справі № 1/1-11; ухвалу господарського суду Харківської області про визнання рішення третейського суду та видачу наказу від 14.06.2011р. у справі № 5023/4470/11; наказ від 21.06.2011р. у справі № 5023/4470/11; постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2011р. по виконанню наказу № 5023/4470/11 виданого 21.06.2011р. (а.с. 21-37).

Відповідно до копії паспорту серії НОМЕР_4 та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.12.2011р., фізична особа підприємець ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 29.06.2011р. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-15).

Статтею 53 ЦК України визначено, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, повязані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 128 ГК України, громадянин підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.

Згідно з приписами статті 1 Закону, суб'єктом банкрутства (банкрутом) може бути боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена судом; боржником може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності, який неспроможній виконати протягом 3-х місяців після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності; грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством; кредитором же визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Системний аналіз норм Закону свідчить, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина підприємця подається на загальних підставах, встановлених статтями 6,7 Закону, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 47 Закону.

Статтями 47-49 Закону встановлені особливості здійснення провадження у справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності (громадянина - підприємця).

Відповідно статті 47 Закону, правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності (далі - громадянина-підприємця) банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Статтею 48 Закону передбачено, що одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення. За клопотанням громадянина-підприємця господарський суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов'язання громадянина-підприємця третіми особами. За заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди. За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь громадянина-підприємця господарський суд має право зупинити провадження у справі про банкрутство для вирішення питання щодо спадщини у встановленому законом порядку. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

У вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство господарські суди мають брати до уваги вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, у тому числі щодо виплати заробітної плати, а також зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому такі вимоги мають бути: - грошовими, тобто стосуватися стягнення з боржника грошових коштів, а не витребування майна; - безспірними; - не задоволеними боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку; - сукупно складати не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

У частині 1 статті 7 Закону визначено, що заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування (прізвище, ім'я та по батькові) боржника, його поштову адресу; найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, а також місце його проживання; номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов'язкових платежів); виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання; перелік документів, що додаються до заяви.

Частиною 7 статті 7 Закону передбачено, що заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання; докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; докази обґрунтованості вимог кредитора; інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.

Згідно з частиною 8 вказаної статті, до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

У той же час положеннями абзацу 8 статті 1 Закону встановлено, що безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Виходячи з системного аналізу положень Закону, процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги ініціюючого кредитора - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до боржника - фізичної особою підприємця ОСОБА_2 у розмірі 320 000,00 грн., виникли на підставі договору про надання консультаційних послуг в комерційній діяльності №072010/1 від 08.07.2010 р. Пунктом 1.1 вказаного договору встановлено, що замовник (ініціюючий кредитор) замовив , а виконавець (боржник) зобовязався надати замовнику консультаційні послуги в комерційній діяльності.

Виконання умов пункту 4.1. договору №072010/1 від 08.07.2010р. ініціюючим кредитором платіжним дорученням № 2 від 16.07.2010р. здійснено попередню оплату послуг боржника у розмірі 320000,00 грн. (а.с. 26).

Оскільки боржником не було виконано взятих на себе зобовязань за договором №072010/1 від 08.07.2010р. ініціюючий кредитор звернувся до боржника з претензією №1 від 10.08.2010 р., про повернення сплачених коштів за договором про надання консультаційних послуг в комерційній діяльності № 072010/1 від 08.07.2010 р. (а.с. 25).

Також між ініціюючим кредитором та боржником було 18.01.2011р. укладено третейську угоду до договору №072010/1 від 08.07.2010р., в якій зазначено, що всі спори, розбіжності, вимоги чи претензії, які виникають при виконанні договору №072010/1 від 08.07.2010р., а також, що стосується його виконання, порушення припинення або недійсності, підлягають розгляду у постійно діючому третейському суді при товарній баржі «Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства»; рішення третейського суду є для сторін остаточним і обовязковим.

У звязку з чим ініціюючий кредитор звернувся до Постійно діючого Третейського суду при Товарній біржі «Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства», який 01.02.2011 р. прийняв рішення у справі № 1/1-11 про стягнення з фізичної особи - підприємця на користь фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 320000,00 грн.(а.с. 27-30).

Відповідно до постанови № 18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України, у разі коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобовязаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документу, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 116 ГПК України і пунктом 1 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження»є наказ; у розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд перевіряє наявність чи відсутність підстав для відмови у такій видачі незалежно від змісту доводів сторін; питання щодо законності та обґрунтованості рішення третейського суду, крім зазначених у статті 12210 ГПК України, не можуть вирішуватись господарським судом у розгляді заяви про видачу виконавчого документу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.06.2011р. у справі №5023/4470/11 про визнання рішення третейського суду та видачу наказу заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено та ухвалено видати наказ на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Товарній біржі «Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства»від 01.02.2011р. у справі № 1/1-11 (а.с. 32-34).

На виконання вказаної ухвали господарським судом Харківської області від 21.06.2009р. у справі № 5023/4470/11 був виданий відповідний наказ (а.с. 35).

Вказаний наказ був пред'явлений до виконання, 23.06.2011 р. постановою відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження на підставі наказу господарського суду Харківської області від 21.06.2011р. у справі №5023/4470/11 (а.с. 36-37).

За таких підстав колегія суддів, вважає, що вищевказані вимоги ініціюючого кредитора є безспірними, підтвердженими виконавчим документом, повністю визнані, не оспорюються боржником, та не погашено у встановлений для їх оплати строк.

Також до заяви ініціюючого кредитора були надані повідомлення з реєструючих органів про відсутність майнових активів у боржника за попередньою та нинішньою реєстрацією боржника, а саме:

- Відділу Державтоінспекції Управління МВС України в Рівненській області від 11.10.2011р. № 35/8-7972 про те, що за громадянином ОСОБА_2 транспортні засоби не реєструвались (а.с. 38);

- Інспекції Державного технічного нагляду Харківської державної адміністрації від 09.09.2011р. № 526 за фізичною особою ОСОБА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ніяка с/г техніка не зареєстрована (а.с. 39);

- Інспекції державного технічного нагляду Рівненської обласної Державної адміністрації від 10.10.2011р. № 548 про те, що за громадянином ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) техніка не зареєстрована (а.с. 40);

- КП «Дворічанське бюро технічної інвентаризації»про те, що за ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 реєстрація прав власності на обєкти нерухомого майна відсутня (а.с. 42);

- КП «Архітектор»Дубенської міської ради від 05.10.2011р. № 708 про те, що за громадянином ОСОБА_2 обєктів нерухомого майна у м. Дубно та Дубенському районі не зареєстровано (а.с. 43);

- Відділу ДАІ з обслуговування Дзержинського району від 08.09.2011р. № 011-3640Дз про те, що за громадянином ОСОБА_2, 20.02.1939р. народження, автотранспортні засоби не зареєстровані (а.с. 44).

Відповідно до повідомлення Дворічанського відділення Купянської ОДПІ від 25.11.2011р. № 1011/10/40-048 ОСОБА_2 перебуває на обліку у Дворічанському відділенні Купянської ОДПІ як фізична особа підприємець (а.с. 41).

Згідно з довідкою відділення № 414 ПАТ «УкрСиббанк»ПП ОСОБА_2 відкрито поточний рахунок, на якому станом на 05.10.2011р. є залишок у розмірі 263,65 грн. (а.с. 79)

Відповідно до заяви фізичної особи підприємця ОСОБА_2, він на час подачі заяви ініціюючим кредитором по даній справі не має відомостей про заповіт або відкриття спадщини на його користь та немає у власності майна, що не є предметом застави та іпотеки, оскільки відповідно до іпотечного договору № 1240 від 16.07.2004р. укладеного між ОСОБА_2 та АППБ «Аваль»- нежиле приміщення № 130 багатоквартирного жилого будинку, загальною площею 282,6 кв.м., що складаються з: коридору, торгівельного залу, коридорів, кабінетів, санвузла, роздягальні, душу та становить 3/100 частки домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, яке належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06.04.2000р. та забезпечує виконання вимог, що витікають з генеральної кредитної угоди № 11/08-19/69 від 21.06.2004р., укладеного між ПП «Меблевий Альянс», ПП «Альянс-Інвест»та АППБ «Аваль»(а.с. 57 - 74).

Відповідно до висновку про вартість майна до звіту № 6/12/2011 від 30.12.2011 року (сертифікат суб'єкту оціночної діяльності № 9018/09 від 22.10.2009 року, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №1056 від 15.05.2004 року, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №1361-ПК, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №8941 від 05.12.2011 року) ринкова вартість нежилого приміщення №130 багатоквартирного жилого будинку, загальною площею 282,6 кв.м., що складаються з: коридор 1, торгівельний зал 1, коридори 2,3, кабінет 4, сан. вузол 5, роздягальня 6, душ 7, що складає 3/100 частки домоволодіння що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_2 становить 904 300,00 грн. (а.с. 76).

Відповідно до іпотечного договору №1240 від 16.07.2004 року, укладеного між ОСОБА_2 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»- нежиле приміщення №130 багатоквартирного жилого будинку, загальною площею 282,6 кв.м., що складаються з: коридор 1, торгівельний зал 1, коридори 2,3, кабінет 4, сан. вузол 5, роздягальня 6, душ 7, що складає 3/100 частки домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, яке належить йому на підставі договору купівлі-продажу від 06.04.2000р. забезпечує виконання вимог іпотекодержателя, що витікають з генеральної кредитної угоди №11/08-19/69 від 21.06.2004 р., укладеною між Приватним підприємством «Меблевий Альянс», Приватним підприємством «Альянс-Інвест»та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»про повернення кредитних коштів у сумі 3200000 дол. США.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на порушення правил територіальної підсудності, оскільки відповідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.12.2011р. зазначено місцезнаходження боржника - АДРЕСА_1, а також відповідно до повідомлення Дворічанського відділенні Купянської ОДПІ від 25.11.2011р. № 1011/10/40-048 боржник перебуває на обліку у Дворічанському відділенні Купянської ОДПІ як фізична особа підприємець.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно, на підставі належних доказів встановив неспроможність фізичної особи підприємця ОСОБА_2 за рахунок свого майна погасити безспірні грошові вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_1, до того ж ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції боржником та апелянтом не було надано доказів протилежного - достатньої вартості майна боржника для задоволення вимог ініціюючого кредитора.

Отже, суд першої інстанції повно та обєктивно встановивши обставини справи, належно оцінивши зібрані у справі докази, дав відповідну правову оцінку встановленим обставинам і дійшов обґрунтованого висновку про визнання фізичної особи підприємця ОСОБА_2 банкрутом, оскільки встановив його неспроможність виконати після настання встановленого строку грошові зобовязання перед ініціюючим кредитором.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанову господарського суду Харківської області від 10.01.2012 р. у справі № 5023/10664/11 прийнято у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні, а апеляційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 1, 6, 7, 47, 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 10.01.2012 р. у справі № 5023/10664/11 залишити без змін.

Постанова набирає законн?ої сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов

Суддя І. А. Шутенко

Повний текст постанови підписано 12.03.2012р.