Постанова № 21966489, 12.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2012 р. Справа № 5023/8519/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.

при секретарі Козікові І.В.

за участю представників сторін:

позивача Кузнецова Н.А.

відповідача не зявився

третя особа не зявився

третя особа не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційної скарги Приватного підприємства "Прогрес", м. Харків (вх. №253Х/2-5) на рішення господарського суду Харківської області від 23.12.11 р. по справі № 5023/8519/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси і кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління", м. Харків

до Приватного підприємства "Прогрес", м. Харків

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_1, м. Харків;

2) Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків

про звернення та стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси і кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління", м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Прогрес", м. Харків про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В процесі розгляду справи судом до її участі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено: 1) ОСОБА_1, м. Харків; 2) Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Добреля Н.С.) від 23.12.2012 р. по справі № 5023/8519/11 позов задоволено повністю. Звернуто стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки, що складається з: нежитлових приміщень 1-го поверху №134-1 -:-134.4, 135-1,136-1, антресолі № 136-2 -:-136-4, 2-го поверху №135-2, загальною площею 634,3 кв. м., в літ. “Ч-З”, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 шляхом застосування процедури продажу предмета іпотеки, надавши АТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі “Слобожанське РУ”АТ “Банк “Фінанси та Кредит” право продати предмет іпотеки будь-якій особі за початковою ціною 607 000,00 гривень. За рахунок грошових коштів, вилучених від продажу Предмета іпотеки, задоволено вимоги АТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі “Слобожанське РУ”АТ “Банк “Фінанси та Кредит” за Кредитним договором № 049/21-И від 24.03.2008р. у розмірі 922 336,71 гривень, з яких:

- прострочена заборгованість за кредитом 57 214,20 гривень;

- прострочена заборгованість за процентами - 124 697,90 гривень;

- строкова заборгованість по кредиту - 242 636,00 гривень;

- строкова заборгованість за процентами 2 702,76 гривень;

- пеня за прострочення погашення кредиту -166 555,35 гривень,

- пеня за прострочення погашення процентів - 328 530,50 гривень.

За Кредитним договором № 056/21-И від 25.04.2008 р. у розмірі 214 954,14 дол. США (що еквівалентне 1 713 184,49 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 14.06.2011 р.) та 2103 785,83 гривень, з яких:

- прострочена заборгованість за кредитом - 23 188,53 дол. США (що еквівалентне 184 812,58 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 14.06.2011 р.);

- прострочена заборгованість за процентами - 51844,39 дол. США ( що еквівалентне 413 199,79 гривень за офіційним курсом НБУ станом на14.06.2011р.);

- строкова заборгованість по кредиту - 138 707,00 дол. США (що еквівалентне 1105494,79 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 14.06.2011 р.) ;

- строкова заборгованість за процентами - 1214,22 дол. США (що еквівалентне 9677,33 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 14.06.2011 р.) ;

- пеня за прострочення погашення кредиту 714929,05 гривень;

- пеня за прострочення погашення процентів - 1388 856,78 гривень;

- витрати за здійснення оцінки нежитлових приміщень - предмета іпотеки в сумі 1000,00гривень.

Визнано за АТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі Філії “Слобожанське РУ” право отримати в КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-го поверху №134-1 -:- 134.4, 135-1,136-1, антресолі № 136-2 -:- 136-4, 2-го поверху №135-2, загальною площею 634,3 кв. м., в літ. “Ч-З”, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 для укладання договору купівлі-продажу, зобов'язано ПП "Прогрес" передати нерухоме майно - нежитлові приміщення 1-го поверху №134-1 -:- 134.4, 135-1,136-1, антресолі № 136-2 -:- 136-4, 2-го поверху №135-2, загальною площею 634,3 кв.м., в літ. “Ч-З”, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в управління АТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі Філії “Слобожанське РУ”АТ “Банк “Фінанси та Кредит”до моменту укладання договору купівлі-продажу.

Стягнуто з Приватного підприємства “Прогрес” м. Харків на користь Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит” в особі Філії “Слобожанське РУ” 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що господарський суд при винесенні рішення безпідставно проігнорував його доводи стосовно того, що позивач пропустив строк для звернення до суду з заявою про зміну предмету та підстав позову.

Крім того, на думку відповідача, суд безпідставно та всупереч закону:

- залишив без задоволення подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у даній справі, та повернув апеляційну скаргу відповідача на ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі;

- відмовив в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залучення її до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, хоча прийняте по даній справі рішення впливає на її права та охоронювані законом інтереси;

- відмовив в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи з метою визначення дійсної вартості предмету іпотеки станом на момент розгляду даної справи;

- порушив вимоги ст. 58 Конституції України, ст. 37 Закону України «Про іпотеку», та відповідні положення укладених між сторонами іпотечних договорів;

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2012 р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, та з урахуванням факту недоплати відповідачем судового збору за її подання, останнього було зобовязано надати суду докази оплати судового збору за подання цієї скарги в розмірі, передбаченому ст. 4 Закону України “Про судовий збір”.

Під час розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні 13.02.12 р. колегією було встановлено, що відповідач не виконав вимог ухвали від 23.01.2012 р. Зважаючи на викладене, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 р. розгляд апеляційної скарги відкладено, відповідача повторно зобовязано виконати вимоги ухвали від 23.01.2012 р. по даній справі щодо надання суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скаргу у встановлених законом порядку і розмірі.

Проте, даних вимог відповідач не виконав. В судове засідання свого представника не направив.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи та вимогам чинного законодавства України.

Стосовно доводів відповідача про необхідність залучення ОСОБА_2 до участі в справі в якості третьої особи позивач зазначає, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова залишено без розгляду позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси і кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління", м. Харків. Зазначене, на думку позивача, спростовує твердження позивача про безпідставне залишення господарським судом клопотання відповідача про залучення ОСОБА_2 до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Також позивач спростовує доводи відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин Тимчасового порядку визначення оціночної вартості нерухомості та обєктів незавершеного будівництва, що продаються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 26.10.2011 р.

В судовому засіданні представник позивача просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

ОСОБА_1, м. Харків (третя особа) в судове засідання не зявився, відзиву на апеляційну скаргу не надав, про причини неприбуття не повідомив.

Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків (третя особа) в судове засідання свого представника також не направило, відзиву на апеляційну скаргу не надало про причини неприбуття представника не повідомило.

Оскільки неявка представників відповідача та третіх осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а останнім було забезпечено умови для реалізації своїх процесуальних прав, колегія суддів вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до умов Договору про відкриття кредитної лінії № 049/21-И від 24.03.2008 р., з подальшими змінами внесеними додатковими угодами № 1 від 25.04.2008р. та № 2 від 06.11.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі Філії “Слобожанське РУ”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та кредит”, позивачем була відкрита не відновлювальна кредитна лінія на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 1202000,00 грн. з оплатою по процентній ставці 17,0 процентів річних із строком користування до 24.03.2023 року.

Кредитні кошти були видані ОСОБА_1 позивачем, що підтверджується заявами на видачу готівки № 6826/9 від 24.03.2008 р. на суму 25 000,00 грн. та № 705505 від 10.04.2008 року на суму 300 000,00 грн., та не заперечується самим відповідачем.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 1 між Відповідачем та Позивачем було укладено іпотечний договір від 24 березня 2008 року з додатковими угодами № 1 від 25.04.2008 р. та № 2 від 04.06.2009 р., який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського округу ОСОБА_3.

Відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії № 056/21-И від 25.04.2008 р., з подальшими змінами внесеними додатковими угодами № 1 від 01.10.2008 р., укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі Філії “Слобожанське РУ”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та кредит”, позивачем була відкрита не відновлювальна кредитна лінія у розмірі 173 663,00 дол. США з оплатою за процентною ставкою 18 процентів річних, із строком користування до 24.03.2023 року.

Кредитні кошти були видані ОСОБА_1 позивачем, що підтверджується заявами на видачу готівки № 10 від 30.04.2008р. на суму 20 000,00 дол. США та № 1 від 07.05.2008 р. на суму 153 663,00 дол. США., та не заперечується самим відповідачем.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 2 між відповідачем та позивачем було укладено іпотечний договір від 25 квітня 2008 року з додатковими угодами № 1 від 04.06.2009р., який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського округу ОСОБА_3.

Відповідно до умов вищевказаних іпотечних договорів відповідач передав в заставу позивачу наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-го поверху №134-1 -:- 134.4, 135-1, 136-1, антресолі № 136-2 -:- 136-4, 2-го поверху №135-2, загальною площею 634,3 кв. м., в літ. “Ч-З”, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з умовами кредитних договорів, ОСОБА_1 зобов'язався у встановлений договорами строк повернути кредитні кошти і сплатити проценти за користування ними та комісійну винагороду. Сплату кредиту, процентів за користування наданим кредитом та комісійної винагороди відповідач повинен був здійснювати на умовах і в порядку, відповідно до пунктів 3.1; 3.2; 4.1; 4.3; 4.4; 4.5 кредитних договорів та графіку погашення кредиту (Додаток № 1 до Кредитних договорів).

Відповідно до абз. 2 п. 3.2. кредитних договорів, позичальник зобов`язується щомісячно, в термін з 26 по останнє число кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості за виданими кредитними ресурсами: за кредитним договором № 049/21-И 6678,00 грн.; за кредитним договором № 056/21-И 971,00 дол. США.

Проте, позичальник неналежним чином виконував взяті на себе зобовязання щодо сплати на користь позивача кредиту, процентів за користування наданим кредитом та комісійної винагороди.

Як свідчать матеріали справи, позивач повідомленням (вимогою) № 229/230 від 21.06.2011 року про виконання порушеного зобов`язання в порядку ст. 35 Закону України “Про іпотеку” повідомляв ОСОБА_1 та відповідач про порушення основного зобов'язання за кредитними договорами. Одночасно позивач звертався з вимогою про усунення порушень кредитних договорів - сплати простроченої та строкової заборгованості та попереджав про наслідки невиконання зобов'язань.

В матеріалах справи (а. с. 64 т. 1) містяться докази отримання ОСОБА_1 повідомлення (вимоги) № 229/230 від 21.06.2011 року про виконання порушеного зобов`язання в порядку ст. 35 Закону України “Про іпотеку”, однак боржником вимоги позивача виконані не були.

Також в матеріалах справи містяться докази направлення позивачем відповідачу повідомлення (вимоги) № 229/230 від 21.06.2011 року про виконання порушеного зобов`язання в порядку ст. 35 Закону України “Про іпотеку”. Дане повідомлення було направлено на адресу, яка зазначена в договорах іпотеки: 61145, АДРЕСА_2. Однак повідомлення було повернено відправнику з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Суд першої інстанції також правомірно встановив, що станом на 14.06.2011 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 049/21-И від 24.03.2008р. становить 922 336,71 гривень, з яких:

-прострочена заборгованість за кредитом - 57 214,20 гривень;

-прострочена заборгованість за процентами - 124 697,90 гривень;

-строкова заборгованість по кредиту - 242 636,00 гривень;

-строкова заборгованість за процентами - 2 702,76 гривень;

-пеня за прострочення погашення кредиту - 166 555,35 гривень,

-пеня за прострочення погашення процентів - 328 530,50 гривень,

Станом на 14.06.2011 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 056/21-И від 25.04.2008 р. становить 214 954,14 дол. США (що еквівалентне 1 713 184,49 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 14.06.2011 р.) та 2103785,83 гривень, з яких:

-прострочена заборгованість за кредитом - 23 188,53 дол. США (що еквівалентне 184 812,58 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 14.06.2011 р.);

-прострочена заборгованість за процентами - 51 844,39 дол. США (що еквівалентне 413 199,79 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 14.06.2011 р.) ;

-строкова заборгованість по кредиту - 138 707,00 дол. США (що еквівалентне 1105 494,79 гривень за офіційним курсом НБУ станом на14.06.2011 р.);

-строкова заборгованість за процентами - 1214,22 дол. США (що еквівалентне 9 677,33 гривень за офіційним курсом НБУ станом на14.06.2011 р.);

-пеня за прострочення погашення кредиту - 714 929,05 гривень,

- пеня за прострочення погашення процентів - 1 388 856,78 гривень.

Розмір зазначеної заборгованості ОСОБА_1 не оспорюється.

Як зазначав позивач в позовній заяві, невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитними договорами завдає йому збитків, що і стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду в межах даної справи, в якому позивач, з урахуванням уточнень та доповнень, просив суд звернути стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки, що складається з: нежитлових приміщень 1-го поверху №134-1 -:-134.4, 135-1,136-1, антресолі № 136-2 -:-136-4, 2-го поверху №135-2, загальною площею 634,3 кв. м., в літ. “Ч-З”, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 шляхом застосування процедури продажу предмета іпотеки, надавши АТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі “Слобожанське РУ”АТ “Банк “Фінанси та Кредит” право продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною, яка буде визначена в експертному звіті субєкта оціночної діяльності; за рахунок грошових коштів, вилучених від продажу предмета іпотеки, задовольнити вимоги позивача за кредитним договором № 049/21-И від 24.03.2008 р. в загальній сумі 922 336,71 гривень, та за кредитним договором № 056/21-И від 25.04.2008 р. в загальній сумі 214 954,14 дол. США (що еквівалентне 1 713 184,49 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 14.06.2011 р.) та 2103785,83 гривень; визнати за АТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі Філії “Слобожанське РУ” право отримати в КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-го поверху №134-1 -:- 134.4, 135-1,136-1, антресолі № 136-2 -:- 136-4, 2-го поверху №135-2, загальною площею 634,3 кв. м., в літ. “Ч-З”, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 для укладання договору купівлі-продажу; зобов'язати ПП "Прогрес" передати нерухоме майно - нежитлові приміщення 1-го поверху №134-1 -:- 134.4, 135-1,136-1, антресолі № 136-2 -:- 136-4, 2-го поверху №135-2, загальною площею 634,3 кв.м., в літ. “Ч-З”, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в управління АТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі Філії “Слобожанське РУ”АТ “Банк “Фінанси та Кредит” до моменту укладання договору купівлі-продажу.

Згідно з висновком про вартість майна (а. с. 86 т. 1), станом на 03.08.11р. величина вартості отримана в результаті оцінки 732000,00 грн., а величина ліквідаційної вартості, отримана в результаті оцінки складає 607000,00 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог крім іншого виходив з того, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував взяті на себе зобовязання за кредитними договорами, що надало право позивачу задовольнити свої кредиторські вимоги за цими кредитними договорами шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; що вимоги позивача про отримання в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно відповідають вимогам чинного законодавства України, оскільки він забезпечить позивачу можливість звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами, шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки від свого імені будь - якій особі; що вимоги позивача про зобов'язання передати нерухоме, яке є предметом іпотеки, на період його реалізації також є правомірними, оскільки відповідають вимогам ст. 34 Закону України «Про іпотеку».

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в звязку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 345 ГК України).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про порушення ОСОБА_1 строків повернення кредиту та сплати процентів за кредитними договорами.

Як вже було зазначено вище, ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобовязання за укладеними з позивачем кредитними договорами.

Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 049/21-И від 24.03.2008 р. становить 922 336,71 гривень та за кредитним договором № 056/21-И від 25.04.2008 р. становить 214954,14 дол. США (що еквівалентне 1 713 184,49 гривень за офіційним курсом НБУ станом на 14.06.2011 р.) та 2103785,83 гривень.

Доказів погашення зазначеної заборгованості матеріали справи не містять та ні відповідачем ні третьою особою ОСОБА_1 суду не надані.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки за укладеними між сторонами іпотечними договорами від 24.03.2008 р. та від 25.04.2008 р. в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не виконує умови кредитних договорів.

Відповідно до ст.33 ч.1 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Пунктами 11.3.1 договорів іпотеки сторони погодили застереження щодо переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобовязання по кредитному договору в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Ці положення договору іпотеки узгоджуються з положеннями ст. 37 Закону України "Про іпотеку" та кореспондуються з положеннями ст. 328 ЦК України (право власності набувається на підставах, що не заборонені законом) та ст. 346 ЦК України (право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника).

У відповідності до ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Як вже було зазначено вище, згідно з висновком про вартість майна (а. с. 86 т. 1), станом на 03.08.11 р. величина вартості отримана в результаті оцінки 732000,00 грн., а величина ліквідаційної вартості, отримана в результаті оцінки складає 607000,00 грн.

Необґрунтованість даного висновку відповідачем жодним чином не обґрунтована, та належними доказами не доведена. Зокрема відповідач, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не довів, що зазначена у вказаному звіті ціна предмету іпотеки є необєктивною та не відповідає його дійсній ціні.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що ціна у вказаному висновку зроблено станом на 03.08.2011 р., тоді як оскаржуване рішення прийнято судом 23.12.2011 р. колегія суддів також відхиляє, оскільки відповідач не надав суду жодного доказу зміни ціни предмету іпотеки, яка нібито відбулася з моменту здійснення оцінки 03.08.2011 р.

Зазначене також спростовує доводи відповідача про необхідність призначення по даній справи судової експертизи з метою визначення вартості предмету іпотеки, та свідчить про правомірність відхилення господарським судом відповідного клопотання відповідача.

Доводи відповідача про те, що господарський суд при встановленні вартості предмету іпотеки повинен був керуватися постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 26.10.2011 р. колегія суддів вважає такими, що побудовані на вільному тлумаченні зазначеної постанови.

Зокрема, зазначеною постановою затверджено Тимчасовий порядок визначення оціночної вартості нерухомості та об'єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються).

Пунктами 1-2 зазначеного Тимчасового порядку передбачено, він визначає механізм визначення оціночної вартості нерухомості та об'єктів незавершеного будівництва (далі - об'єкти нерухомості), що використовується для обчислення доходу від продажу (обміну) об'єкта нерухомості та іншого доходу платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження об'єкта нерухомості, крім випадків його успадкування та дарування. Дія Порядку поширюється на такі об'єкти нерухомості: земельні поліпшення (об'єкти малоповерхового житлового будівництва, у тому числі дачного та садибного типу, а також їх частини, об'єкти багатоповерхового житлового будівництва, а також їх частини, об'єкти нежитлового фонду, а також їх частини, об'єкти незавершеного будівництва); земельні ділянки.

Зазначене свідчить про безпідставність доводів відповідача про застосування зазначеного Тимчасового порядку до спірних правовідносин.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про порушення позивачем приписів ст. 35 Закону України "Про іпотеку", щодо не надсилання відповідачу та третій особі повідомлення про усунення порушень колегія суддів також вважає безпідставними виходячи з наступного:

Частинами 1-2 ст. 35 Закону України передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач направляв відповідачу повідомлення (вимогу) № 229/230 від 21.06.2011 року про виконання порушеного зобов`язання в порядку ст. 35 Закону України “Про іпотеку” на адресу, яка зазначена в договорах іпотеки: 61145, АДРЕСА_2, однак повідомлення було повернено відправнику з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання". Також з матеріалів справи вбачається, що позивач надсилав повідомлення вимогу у відповідності до ст. 35 Закону України "Про іпотеку" боржнику - ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_3. Вищезазначену вимогу ОСОБА_1 отримав особисто, що підтверджується повідомленням про вручення, яке міститься в матеріалах справи (том 1. а. с 64). До того ж, відповідно до довідки № 12204 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, керівником Приватного Підприємства "Прогрес" є ОСОБА_1

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що позивачем було вжито всіх необхідних заходів, з метою належного повідомлення ПП "Прогрес" та ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до ст. 35 Закону України "Про іпотеку".

До того ж, в межах даної справи позивачем обрано спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку, тобто на підставі судового рішення.

Аналіз положень ч. 1-2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»свідчить про те, що не надсилання іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику письмової вимоги про усунення порушення не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки у встановленому законом порядку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про наявність у матеріалах справи доказів, що підтверджують достатність правових підстав для задоволення вимог позивача, що випливають з договорів про відкриття кредитних ліній № 049/21-И від 24.03.2008 р. та № 056/21-И від 25.04.08 р. і звернення стягнення на визначене договорами іпотеки від 24.03.08р. та від 25.04.08 р. майно, а саме, нежитлові приміщення 1-го поверху №134-1 -:- 134.4, 135-1, 136-1, антресолі № 136-2 -:- 136-4, 2-го поверху №135-2, загальною площею 634,3 кв. м., в літ. “Ч-З”, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 шляхом звернення стягнення на вказане майно.

Вказане зумовлює залишення без змін прийнятого по даній справі рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 5 резолютивної частини рішення).

Щодо задоволення судом позовних вимог про надання позивачу права отримати в КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-го поверху №134-1 -:- 134.4, 135-1,136-1, антресолі № 136-2 -:-136-4, 2-го поверху №135-2, загальною площею 634,3 кв. м., в літ. “Ч-З”, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 для укладання договору купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідні вимоги позивач обґрунтовував необхідністю укладання відповідного договору купівлі - продажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Враховуючи, що для задоволення вимог позивача та звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами, шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки від свого імені будь - якій особі, позивачу, відповідно до ст. 657 ЦК України, Закону України “Про нотаріат”, розділу III Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Мін`юсту за № 20/5 від 03.03.04 р., Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженої Наказом Мін`юсту за №7/5 від 07.02.04р., необхідно отримати витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, судова колегія вважає правомірними висновки господарського суду про задоволення позовних вимог щодо надання позивачу права отримати в КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-го поверху №134-1 -:- 134.4, 135-1,136-1, антресолі № 136-2 -:-136-4, 2-го поверху №135-2, загальною площею 634,3 кв. м., в літ. “Ч-З”, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 для укладання договору купівлі-продажу.

Щодо задоволення судом позовних вимог про зобов'язання відповідача передати відповідачу нерухоме майно нежитлові приміщення 1-го поверху № 134-1 -:- 134.4, 135-1,136-1, антресолі № 136-2 -:- 136-4, 2-го поверху №135-2, загальною площею 634,3 кв. м., в літ. “Ч-З”, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в управління АТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі Філії “Слобожанське РУ”АТ “Банк “Фінанси та Кредит” до моменту укладання договору купівлі-продажу.

Статтею 34 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, на період до моменту його реалізації він може бути переданий іпотекодержателю в управління.

Зазначене свідчить про правомірність вимог позивача в зазначеній частині та зумовлює залишення відповідного рішення суду першої інстанції у вказаній частині без змін.

Також безпідставними є посилання відповідача на те, що суд нібито незаконно відмовив в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залучення її до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що прийняте по даній справі рішення дійсно впливає на права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_2 зазначене з урахуванням вимог ст. 27 ГПК України свідчить про правомірність висновків господарського суду про відхилення згаданого клопотання.

Доводи відповідача про необхідність зупинення розгляду даної справи до розгляду Київським районним судом м. Харкова позову ОСОБА_2 до АТ “Банк “Фінанси та Кредит” в особі Філії “Слобожанське РУ”АТ “Банк “Фінанси та Кредит”, третя особа ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.02.2012 р. зазначений позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни судового рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. При цьому, відповідач, не надав жодного доказу того, що господарський суд при винесенні рішення порушив норми процесуального права, які могли б в будь-якому випадку бути підставою для скасування даного рішення.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги відповідача про скасування судового рішення позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у звязку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, викладених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, прийняте по даній справі рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Крім того, оскільки відповідачем при поданні апеляційної скарги не було в повному обсязі сплачено судовий збір за її подання, з урахуванням вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, Закону України «Про судовий збір», є підстави для стягнення недоплаченої суми судового збору в розмірі з відповідача.

Розмір та порядок оплати судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Оскаржуваним рішення були задоволені позовні вимоги майнового та немайнового характеру, що свідчить про те, що сплата судового збору повинна відбуватися з урахуванням зазначених обставин, а також з урахуванням часткової оплати відповідачем судового збору при поданні скарги.

Арифметичний підрахунок судового збору, свідчить про необхідність стягнення з відповідача до Державного бюджету України 6436,50 грн. судового збору.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Прогрес", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.12.11 р. по справі № 5023/8519/11 залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства «Прогрес»(61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 11 к. 5-6В; код 30590752; р/р 260093012578 в АКБ «Золоті ворота»МФО 351931) в прибуток Державного бюджету України (Отримувач коштів: УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області; код отримувача коштів 37999654; рахунок отримувача: 31216206782003; банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області; код банку отримувача: 851011; код класифікації доходів бюджету 22030001) 6436,50 грн. судового збору.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 12.03.2012 р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

судді Плахов О.В.

Шутенко І.А.