Постанова № 21966486, 12.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2012 р. Справа № 18/592/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників сторін:

ПАТ “Альфа-Банк”ОСОБА_1 (дов.№14/10 від 11.01.2010р.),

ПАТ “Сведбанк” - не зявився,

арбітражного керуючого Терещенко О.В. (ліц. Серія НОМЕР_1),

Кременчуцької ОДПІ не зявився,

боржника не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду справу за апеляційною скаргою ТОВ “ХК “Кременчуцький автоскладальний завод”, м. Кременчук (вх.№92П/2) на постанову господарського суду Полтавської області від 15.11.2011 року у справі №18/592/11,

за заявою Публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ХК “Кременчуцький автоскладальний завод”, м. Кременчук

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Полтавської області від 15.11.2011р. у справі №18/592/11 (суддя Паламарчук В.В.) визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю “ХК “Кременчуцький автоскладальний завод”, вул. Салганна, 14А, м. Кременчук, 39612, код ЄДРПОУ 33733580; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором підприємства банкрута арбітражного керуючого Терещенка Олександра Васильовича (ліцензія НОМЕР_1 від 15.12.2009 р.) з усіма повноваженнями згідно з Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; зобовязано ліквідатора в 5-денний строк з дня прийняття даної постанови опублікувати в офіційному органі преси оголошення про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю “ХК “Кременчуцький автоскладальний завод”, вул. Салганна, 14А, м. Кременчук, 39612, код ЄДРПОУ 33733580 і відкриття ліквідаційної процедури; підприємницьку діяльність банкрута завершено; строк виконання всіх грошових зобовязань банкрута та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) вважати таким, що настав; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута не є конфіденційними і не становлять комерційну таємницю; обслуговуючому боржника банку вжити всіх заходів щодо відкриття (переоформлення) ліквідаційного рахунку; скасовано арешти, якщо такий накладено на майно боржника, визнаного банкрутом, чи будь-які інші обмеження щодо розпорядження майном боржника; накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном боржника не допускається; припинено повноваження органів управління банкрутом щодо управління банкрутом та розпорядженням його майном, а також припинено повноваження власників майна банкрута; протягом пятнадцяти днів з дати винесення постанови органам управління банкрута передати бухгалтерську документацію та іншу документацію банкрута, печатки і штампи ліквідатору; зобовязано ліквідатора Терещенка О.В. в десятиденний строк з дня винесення постанови зявитися до державного реєстратора для проведення перереєстрації підприємства-банкрута (заповнення реєстраційної картки форма 6); ліквідатору здійснити ліквідацію підприємства-банкрута, представити суду звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс не пізніше 15.11.2012р.; зобовязано ліквідатора письмово (один раз в два місяці) надавати суду звіт про хід ліквідаційної процедури та документальне його підтвердження (а.с.81-а.с.83, том 5).

ТОВ “ХК “Кременчуцький автоскладальний завод” з постановою місцевого господарського суду від 15.11.2011р. не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 15.11.2011р. по справі №18/592/11. При цьому апелянт посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що згідно зі ст.13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” розпорядник майна, зокрема, зобовязаний надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника. Апелянт зазначає, що вказаних відомостей розпорядником майна надано не було, оскільки фактично фінансовий стан боржника розпорядником майна не вивчався.

У судове засідання представник ТОВ “ХК “Кременчуцький автоскладальний завод” не зявився, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Як вбачається з матеріалів справи, про час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2012р. про відкладення розгляду справи. Зазначена ухвала, направлена на адресу боржника, ТОВ “ХК “Кременчуцький автоскладальний завод”, повернулась до суду з довідкою “Укрпошти”: “не існує такої організації”.

У судове засідання 06.03.2012р.також не зявився представник Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області, про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча був належним повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового рекомендованого відправлення від 02.03.2012р.

У судове засідання 06.03.2012р. також не зявився представник ПАТ “Сведбанк”, однак 05.03.2012р. через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшло клопотання, в якому ПАТ «Сведбанк»просить суд розглянути справу без його участі у звязку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні. Також в даному клопотанні представник АТ «Сведбанк»зазначив, що проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін.

У судовому засіданні представник ПАТ “Альфа-Банк” проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила суд залишити постанову господарського суду Полтавської області від 15.11.2011р. по справі №18/592/11 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Арбітражний керуючий Терещенко О.В. проти апеляційної скарги заперечував, вважає постанову господарського суду Полтавської області від 15.11.2011р. по справі №18/592/11 законною та обґрунтованою, про що зазначив у запереченні на апеляційну скаргу (вх.№1220 від 09.02.2012 року).

06.03.2012 року через відділ документального забезпечення та контролю до суду від арбітражного керуючого Терещенко О.В. надійшли доповнення (вх.№2005) до заперечення на апеляційну скаргу колишнього директора ТОВ «ХК Кременчуцький автоскладальний завод» ОСОБА_3 з додатками на 39 арк.

Як зазначив в доповненнях арбітражний керуючий Терещенко О.В., він додає для залучення до справи в порядку ст.101 ГПК України підтвердження неплатоспроможності підприємства та безпідставно поданої апеляційної скарги, матеріали, як стверджує арбітражний керуючий, які вже досліджувалися в господарському суді Полтавської області та були прийняті за основу при винесенні постанови про визнання банкрутом ТОВ»ХК»КрАСЗ.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги та відзиву АТ «Сведбанк»та заперечень та доповнень на неї арбітражного керуючого, вислухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши оскаржуваний судовий акт щодо вірного застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

У лютому 2011р. ПАТ «Альфа-Банк»звернулося до господарського суду Полтавської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статей 6,7,11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Заява про порушення провадження у справі про банкрутство обґрунтована тим, що загальна вартість майна, яким забезпечується зобовязання за договором про відкриття кредитної лінії №406-МВ/08 від 26.12.2008 року складає 122938170,00 грн. Також заявник зазначає, що вимоги кредитора забезпечені заставою не в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області 02 березня 2011 року було порушено провадження у справі №18/592/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ХК «Кременчуцький автоскладальний завод”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з наслідками, передбаченими ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(а.с.1, том1).

Ухвалою суду від 17.05.2011 року розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Терещенка О.В., на якого згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" покладено повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, ініціюючого кредитора зобов'язано подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.

15.11.2011р. господарським судом Полтавської області у справі №18/592/11 (суддя Паламарчук В.В.) прийнято оскаржувану постанову, якою визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю “ХК “Кременчуцький автоскладальний завод”.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції виходив з того, що за результатами роботи, проведеної в ході процедури розпорядження майном боржника, арбітражним керуючим Терещенко О.В. встановлено, що підприємство тривалий час не працює, кошти відсутні, всіх активів для погашення кредиторської заборгованості боржника не достатньо. Фінансових ресурсів для розширення діяльності не має, підприємство не здатне задовольнити всі кредиторські вимоги. Наявність ознак надкритичної неплатоспроможності відповідає фінансовому стану боржника, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання його зобов'язань в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

При винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в суді повинен бути доведений факт неоплатності боржника, як того вимагає ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень якої субєкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Засвідчення недостатності майна боржника вимагає оцінки активу боржника та перевірки його пасиву.

Відповідно до приписів абз.4 ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»субєкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом у разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Таким чином, визнаючи боржника банкрутом, суд першої інстанції мав встановити факт його неоплатності.

При винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд в обовязковому порядку повинен зясувати як актив, так і пасив боржника та зіставити дані обох величин.

Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів.

Відомості про актив боржника на час визнання боржника банкрутом мають міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово - майновий стан боржника, що повинен бути наданий комітету кредиторів та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури.

У відповідності до п.9 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

Згідно з п.1 розділу II Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Мінекономіки України від 19.01.2006 р. N14 (із змінами у редакції наказу від 26.10.2010 р. №1361) (які використовуються арбітражними керуючими під час аналізу фінансово - господарського стану підприємств на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства) передбачено, що основними джерелами інформації для проведення аналізу є: установчі документи підприємства (засновницький договір, статут), а також довідка про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстр власників акцій (за наявності); баланс підприємства (форма N1, для суб'єктів малого підприємництва - форма N1-м); звіт про фінансові результати (форма N2, для суб'єктів малого підприємництва - форма N2-м); звіт про рух грошових коштів (форма N 3); звіт про власний капітал (форма N4); примітки до річної фінансової звітності (форма N5); звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос) форма №11-03); обстеження технологічних інновацій промислового підприємства форма N1 інновація); звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма N1-Б); звіт з праці (форма N1-ПВ); звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці (форма N1-ПВ (умови праці)); звіт про використання робочого часу (форма N3-ПВ); звіт про виробництво промислової продукції (форма N1П-НПП);

Вищезазначені джерела інформації є формами статистичної звітності та податкової звітності, яку у відповідності до чинного законодавства будь-яке підприємство складає згідно з встановленим регламентом та подає до компетентних органів.

Статтею 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визначено повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії. Зокрема, ліквідатор приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий не вжив відповідних заходів, передбачених законом з витребування необхідних, для проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника, статистичних та податкових відомостей.

Зокрема, матеріали справи не містять звіту розпорядника майна, також арбітражним керуючим не було направлено запити про наявність зареєстрованого за підприємством майна з метою виявлення іншого майна та майнових прав підприємства до органів, які здійснюють його реєстрацію та облік, а саме: до ДПІ, органів ДАІ, органів ДЗК, а також до органів ДВС МУЮ.

З матеріалів справи не вбачається надання доказів про проведення арбітражним керуючим Терещенко О.В. інвентаризації та оцінки майна банкрута, а також здійсненого аналізу фінансового становища банкрута.

Щодо наданих арбітражним керуючим Терещенко О.В. доповнень (вх.№2005 від 06.03.2012р.) до заперечень на апеляційну скаргу колишнього директора ТОВ «ХК Кременчуцький автоскладальний завод»ОСОБА_3 та доданих додаткових документів, то судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, надані суду додаткові документи не були предметом розгляду у суді першої інстанції та не відтворюють фінансове становище боржника, зокрема, не свідчать про наявність у боржника активів, а також не відображають дій арбітражного керуючого передбачених ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Таким чином, обставини справи щодо неоплатності боржника взагалі не досліджувались судом першої інстанції, тому судова колегія дійшла висновку про неповне зясування судом першої інстанції обставин справи при винесенні постанови господарським судом Полтавської області від 15.11.2012р. у справі №18/592/11 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, що виключає правильне застосування ним норм матеріального права, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст.85, 99, 101, п.3 ст.103, п.1,4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ “ХК “Кременчуцький автоскладальний завод” задовольнити.

Постанову господарського суду Полтавської області 15.11.2011 року у справі №18/592/11 скасувати.

Припинити провадження у справі.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 березня 2012 року