Постанова № 21966350, 05.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2012 № 1/112

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Гаврилюка О.М.

суддів: Мальченко А.О.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Верещака Д.П.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 дов. від 04.01.2012 року б/н

від відповідача 1: не зявилися

від відповідача 2: ОСОБА_2 дов. від 18.11.2011 року № 405

від третьої особи: не зявилися

розглянувши апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна у Львівській області та Львівської виправної колонії № 48 управління з питань виконання покарань у Львівській області на рішення господарського суду м. Києва від 30.05.2011 року

у справі № 1/112 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-Арк”, м. Львів

до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна у Львівській області, м. Львів

2. Фонду державного майна України, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Львівська виправна колонія № 48 управління з питань виконання покарань у Львівській області, м. Львів

про визнання незаконними дій

встановив:

До господарського суду Львівської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Альянс-Арк” з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна у Львівській області та Фонду державного майна України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Львівської виправної колонії № 48 управління з питань виконання покарань у Львівській області про визнання незаконними дій РВ ФДМУ у Львівській області щодо відмови у прийнятті та розгляді заяви про включення обєкта до переліку обєктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; про зобовязання РВ ФДМУ у Львівській області прийняти заяву про включення обєкта до переліку обєктів, що підлягають приватизації шляхом викупу до розгляду, розглянути та прийняти рішення, у встановленому законом порядку, рішення за результатами її розгляду, в тому числі скерувати звернення до ФДМУ із відповідним пакетом документів про включення окремого індивідуального визначеного майна нежитлових приміщень автозаправочної станції загальною площею 31,4 кв.м, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 2 до обєктів, що підлягають шляхом викупу.

Ухвалою від 22.02.2011 року господарський суд Львівської області передав справу за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.04.2011 року ФДМУ було виключено з переліку відповідачів у справі № 1/112.

Рішенням від 30.05.2011 року господарський суд м. Києва позов задовольнив. Припинив дії РВ ФДМУ по Львівській області, спрямовані на відмову у прийнятті та розгляді заяви позивача про включення обєкта оренди до переліку обєктів, що підлягають приватизації шляхом викупу. Зобовязав РВ ФДМУ по Львівській області прийняти та розглянути заяву ТОВ „Альянс-Арк” про включення обєкта оренди до переліку обєктів, що підлягають приватизації шляхом викупу. Стягнув з РВ ФДМУ по Львівській області на користь ТОВ „Альянс - Арк” 85 грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням РВ ФДМУ по Львівській області звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 30.05.2011 року № 1/112 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Також не погоджуючись із зазначеним рішенням ЛВК № 48 звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2012 року апеляційні скарги РВ ФДМУ по Львівській області та ЛВК № 48 були прийняті до провадження, обєднані в одне провадження та призначено розгляд за участю представників сторін та третьої особи.

В судове засідання 05.03.2012 року повноважні представники відповідача 1 та третьої особи не зявилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників відповідача 1 та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

В судовому засіданні 05.03.2012 року повноважні представники ТОВ „Альянс-Арк” проти вимог апеляційних скарг відповідача 1 та третьої особи заперечували. Представник відповідача 2 підтримав вимоги апеляційних скарг відповідача 1 та третьої особи.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути скасовано повністю та прийнято нове рішення про відмову в позові повністю, виходячи з наступного.

31.08.2002 року Львівська виправна колонія № 48 Управління виконання покарань у Львівській області (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Альянс - Арк” (орендар) уклали договір оренди автозаправної станції та майна з прилеглими нежитловими приміщеннями, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере в т тимчасове володіння та користування АЗС з прилеглими нежитловими приміщеннями, загальна площа яких є двісті сімдесят і три десятих кв.м, за адресою м. Львів, вул. Хуторівка, 2. Термін оренди складав 49 років з моменту прийняття обєкту , що орендується за актом здачі-приймання.

Відповідно до акту прийому-передачі № 1 01.09.2003 року автозаправочна станція, а саме будка оператора АЗМ без технічного обладнання площею 13,4 кв.м та склад паливно-мастильних матеріалів площею 31,4 кв.м були передані головним інженером ОСОБА_3, головним бухгалтером Муляревич Т.В. та начальником транспортного цеху Кузимко В.В. ЛВК № 48 директору ТОВ „Альянс - Арк” Соловю О.М. Даний акт був затверджений начальником ЛВК № 48 Вигнанцем В.Б.

Також в п. 2 акту було зазначено, що майно буде використовуватись для експлуатації АЗС після її реконструкції, а в п. 3 акту орендар зобовязався за власний рахунок провести роботи по реконструкції АЗС згідно п. 1.1 договору.

Відповідно до п. 7.4 договору оренди орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію та капітальний ремонт.

Предметом даного договору є майно, що перебуває у державній власності та знаходиться на балансі орендодавця.

Наказом Фонду державного майна України „Про затвердження Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невідємних поліпшень орендованого державного майна” від 03.10.2006 року № 1523 визначено процедуру надання орендарю згоди орендодавця (державного органу приватизації) державного майна на здійснення невідємних поліпшень орендованого державного майна.

Відповідно до зазначеного Наказу, процедура надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невідємних поліпшень орендованого державного майна включає такі етапи:

подання заяви і пакета документів орендарем;

розгляд заяви і документації орендаря;

прийняття відповідного рішення.

Згода на здійснення поліпшень надається у формі листа орендодавця орендарю, у якому містяться погодження на поліпшення орендованого майна.

Згідно зі ст. 272 Цивільного кодексу УРСР в разі проведеного з дозволу наймодавця поліпшення найнятого майна наймач має право на відшкодування зроблених для цієї мети необхідних витрат, якщо інше не передбачено законом або договором.

Зроблені наймачем без дозволу наймодавця поліпшення, якщо їх можна відокремити без шкоди для майна і якщо наймодавець не погодиться відшкодувати їх вартість, можуть бути вилучені наймачем.

Вартість поліпшень, які зроблені наймачем без дозволу наймодавця і які не можна відокремити без шкоди для майна, відшкодуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Так само регулювали дані правовідносини і абз. 4 ч. 3 ст. 23 та ч. 2 ст. 27 Закону України „Про оренду державного і комунального майна України” від10.04.1992 року № 2269-XII в редакції Закону України, яка була чинною на момент здійснення таких поліпшень.

В матеріалах справи відсутнє звернення орендаря у відповідності до вищенаведених норм законодавства на адресу орендодавця для отримання дозволу на здійснення невідємних поліпшень орендованого державного майна, та відсутні докази про надання такої згоди.

В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд необґрунтовано дійшов висновку, що така згода не є необхідною, посилаючись на лист РВ ФДМУ по Львівській області від 13.08.2007 року № 3/11-5849.

З даного листа вбачається, що в даному випадку не передбачено надання згоди на здійснення невідємних поліпшень органом приватизації, оскільки така повинна бути надана орендодавцем за договором Львівською виправною колонією № 48 Управління виконання покарань у Львівській області.

Отже, судом при вирішенні даного спору не було враховано вимоги Наказу Фонду державного майна України „Про затвердження Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невідємних поліпшень орендованого державного майна” від 03.10.2006 року № 1523, ст. 272 ЦК УРСР, ст. 778 ЦК України та ст.ст. 23, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна України”, а також не надано аналізу умовам договору оренди від 31.08.2002 року, укладеного між позивачем та третьою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” від 06.03.1992 року № 2171-XII Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки обєктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності АРК та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні; за конкурсом; викупу.

Згідно з ч. 5 ст. 7 цього Закону орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.

Так Державним органом приватизації не приймалось рішення про включення орендованих позивачем приміщень до затвердженого переліку обєктів, які підлягають приватизації певним способом (аукціон, викуп чи конкурс), що свідчить про наявність передбаченої абз. 4 п. 2 ч. 5 ст. 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств ()малу приватизацію)” підстав для відмови у приватизації орендованого позивачем майна.

Крім того, зазначеної правової позиції також дотримується Верховний Суд України при перегляді в касаційному порядку рішень у справах зі спорів, що виникають з приватизаційних правовідносин (постанови від 04.02.2003 року у справі № 17-6-3/02-1980 та від 01.06.2004 року у справі № 11/68-03), вказуючи, зокрема, про обовязковість прийняття компетентними органами, а саме державним органом приватизації (ФДМУ) або місцевими радами, але не судами, рішень про затвердження переліків обєктів групи „А”, які підлягають приватизації певним способом (аукціон, конкурс, викуп), а також про те, що статтею 11 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” конкретно визначено випадки, коли в орендаря виникає право викупу майна, стосовно якого є рішення про приватизацію.

Як вбачається з матеріалів справи, РВ ФДМУ по Львівській області листом від 14.10.2010 року № 11-04-06191 за результатами розгляду заяви ТОВ „Альянс-Арк”, повідомив позивача про неможливість реєстрації поданої заяви у звязку з тим, що відповідно до п. 10 Порядку продажу обєктів, що підлягають приватизації, разом із земельними ділянками державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 689 продаж обєктів державної власності групи „А” разом із земельними ділянками державної власності здійснюється на аукціоні.

Отже, місцевий господарський суд необґрунтовано дійшов висновку, що РВ ФДМУ по Львівській області відмовило заявнику у прийнятті поданої заяви, дане спростовується відміткою організаційно-господарського відділу РВ ФДМУ по Львівській області на 2 - му аркуші поданої заяви, відповідач 2 листом від 14.10.2010 року № 11-04-06191 відмовив у її реєстрації за результатами розгляду у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2000 року № 14-рп/2000, пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обовязковою для органів, які визначають або затверджують переліки обєктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених ст. 11 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та іншими законами.

Орган приватизації при розгляді заяви на участь в аукціоні керується нормами Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та Порядком подання та розгляду заяви про включення обєкта до переліку обєктів, що підлягають приватизації, та заяви про приватизацію обєктів групи А, Д та Ж, затвердженого наказом ФДМУ від 17.04.1998 року № 772 (у редакції наказу ФДМУ від 27.04.2004 року № 848).

Пунктом 3.2 Порядку подання та розгляду заяви про включення обєкта до переліку обєктів, що підлягають приватизації, та заяви про приватизацію обєктів групи А, Д та Ж, затвердженого наказом ФДМУ від 17.04.1998 № 772 (у редакції наказу ФДМУ від 27.04.2004 року № 848) передбачено право органу приватизації відмовляти заявнику в реєстрації поданої ним заяви.

Таким чином місцевим господарським судом не застосовано вимоги ст. 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та Порядку подання та розгляду заяви про включення обєкта до переліку обєктів, що підлягають приватизації, та заяви про приватизацію обєктів групи А, Д та Ж.

Також, слід зазначити, що ЛВК № 48, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Хуторівка, 2 є установою Державної кримінально - виконавчої служби України.

Приміщення автозаправки ЛВК № 48 за вищевказаною адресою є в повному господарському віданні Державної кримінально-виконавчої служби України, а саме ЛВК №48.

Згідно ст. 26 Закону України „Про Державну кримінально-виконавчу службу України” 23.06.2005 року № 2713-IVмайно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України „Про приватизацію державного майна” від 04.03.1992 року № 2163-XII приватизації не підлягають обєкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До обєктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Загальнодержавне значення мають, обєкти, визначені ст. 5 Закону України „Про приватизацію державного майна”, а саме обєкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема майно Державної кримінально-виконавчої служби України.

Тому посилання місцевого господарського суду на лист від 06.04.2011 року № 1765 як на підтвердження того, що предмет договору оренди не є частиною цілісного майнового комплексу Львівської виправної колонії № 48 Управління виконання покарань у Львівській області, а отже до орендованого майна не може бути застосовано вимоги ч. 2 ст. 5 Закону України „Про приватизацію державного майна” є передчасними та не підтверджуються матеріалами справи, оскільки з даного листа вбачається лише тимчасове невикористання орендодавцем нерухомого майна, що є предметом договору оренди, та не вбачається відсутність намірів його використання в майбутньому.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що виключивши ухвалою від 22.04.2011 року з переліку відповідачів у справі № 1/112 Фонд державного майна України господарський суд м. Києва допустився порушень норм процесуального права, оскільки чинним ГПК України він не наділений такими повноваженнями.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 30.05.2011 року по справі № 1/112 не відповідає чинному законодавству, винесене за невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи (висновок про те, що РВ ФДМУ по Львівській області відмовило заявнику у прийнятті поданої заяви про включення обєкта до переліку обєктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; висновок про те, що предмет договору оренди не є частиною цілісного майнового комплексу ЛВК № 48 Управління виконання покарань у Львівській області, а отже до орендованого майна не може бути застосовано вимоги ч. 2 ст. 5 Закону України „Про приватизацію державного майна”), з неправильним застосуванням норм матеріального права (наказ ФДМУ від 03.10.2006 року № 1523, ст. 272 Цивільного кодексу УРСР, ст. 778 Цивільного кодексу України, ст.ст. 23, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна України”, ст. 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств” (малу приватизацію), наказ ФДМУ від 17.04.1998 року № 772 (у редакції наказу ФДМУ від 27.04.2004 року № 848), ст. 5 Закону України „Про приватизацію державного майна”, ст. 26 Закону України „Про Державну кримінально-виконавчу службу України”) та порушенням норм процесуального права (виключення ФДМУ з відповідачів), а тому підлягає скасуванню повністю.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду переглянула спір в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України і вважає, що позов ТОВ „Альянс-Арк” не підлягає задоволенню в повному обсязі. Апеляційні скарги РВ ФДМУ по Львівській області та ЛВК № 48 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України апеляційний господарський суд покладає витрати по відшкодуванню державного мита на ТОВ „Альянс-Арк”. Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 49 ГПК України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на ТОВ „Альянс-Арк”.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд

п о с т а н о в и в :

1.Апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна у Львівській області та Львівської виправної колонії № 48 управління з питань виконання покарань у Львівській області на рішення господарського суду м. Києва від 30.05.2011 року по справі № 1/112 задовольнити повністю.

2.Рішення господарського суду м. Києва від 30.05.2011 року по справі № 1/112 скасувати повністю.

3.Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-Арк” (79031, м. Львів, вул. Хуторівка, 2, ідентифікаційний код 32127308) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят пять) грн. державного мита за розгляд двох апеляційних скарг.

5.Видачу виконавчих документів доручити господарському суду м. Києва.

6.Матеріали справи № 1/112 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__12.03.2012 р.__

Головуючий суддяГаврилюк О.М.

СуддіМальченко А.О.

Майданевич А.Г.