Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2012 № 27/217
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лобаня О.І.
суддів: Тищенко А.І.
Майданевича А.Г.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 12.03.2012 року
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року,
у справі № 27/217 (суддя – Дідиченко М.А.)
за позовом публічного акціонерного товариства «Укргазбанк»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр
торгівлі»
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року по справі №27/217 позов ПАТ «Укргазбанк» до ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» про стягнення заборгованості – задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» на користь ПАТ «Укргазбанк» 855607 доларів США – строкова заборгованість по кредиту, 117439 доларів США – прострочена заборгованість по кредиту, 295172,12 доларів США – строкова заборгованість по процентах, 5928,37 доларів США – строкова заборгованість по процентах, 17894 доларів США – прострочена заборгованість по процентах, 6419,23грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 1988,51 грн. – пеня за несвоєчасну сплату процентів та судові витрати. Крім того, оскаржуваним рішення розстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року по справі №27/217 до 2015 року.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 05.12.2011 року ПАТ «Укргазбанк» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року по справі №27/217 в частині розстрочення виконання рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 19.01.2012 року у складі колегії суддів: головуючого судді – Лобаня О.І., суддів Ткаченка Б.О. та Федорчука Р.В. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду №01-23/3/4 від 12.03.2012 року у зв’язку із перебуванням суддів ТкаченкаБ.О. та Федорчука Р.В. на лікарняному склад колегії суддів змінено: головуючий суддя – Лобань О.І., судді – Тищенко А.І., Майданевич А.Г.
Представники ПАТ «Укргазбанк» у судових засіданнях 15.02.2012 року та 12.03.2012 року надали суду свої пояснення по справі в яких підтримали подану апеляційну скаргу з доводами викладеними в ній та просили апеляційний господарський суд в частині розстрочення виконання рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.
Представник ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» у судовому засіданні 27.02.2012 року також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційної скарги вважає її небгрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просив апеляційний господарський суд залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 05.12.2011 року, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2007 року між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (надалі – банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» (надалі – позичальник) укладено кредитний договір № 124 (надалі – кредитний договір). Відповідно до п.1.1 кредитного договору банк відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 1118100 доларів США.
28.10.2010 року кредитний договір викладено сторонами в новій редакції згідно договору про внесення змін № 7 до кредитного договору № 124 від 04.03.2011 року (надалі – договір № 7). Пунктом 1.3 кредитного договору з урахуванням договору № 7 передбачено, що кредитна лінія відкривається з 27.09.2007 року по 31.12.2015 року.
Згідно п.1.4 кредитного договору, за використання кредитних коштів у межах встановленого п.1.3 цього договору терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 12,5% річних. При цьому, за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п.1.3 цього договору, процентна ставка установлюється в розмірі 22,5% річних.
Як вбачається з матеріалів справи в подальшому розмір процентної ставки неодноразово змінювався за згодою сторін, що відображено у додаткових угодах до кредитного договору.
Так, в новій редакції кредитного договору згідно договору № 7, в п.1.1 встановлено, що позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти з 28.10.2010 року по 31.12.2015 року в розмірі 11% річних. Згідно п. 3.5 нової редакції кредитного договору згідно договору № 7 за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється з 28.10.2010 року в розмірі 12% річних.
Відповідно до п.3.1.1 кредитного договору банк зобов’язується відкрити позичальнику позичковий рахунок № 206280626374.840 та надати позичальнику кредитні кошти на умовах, в сумі та термін, обумовлені цим договором.
Згідно п.1.6 кредитного договору надання банком кредиту здійснюється з позичкового рахунку, визначеного в п.3.1.1 цього договору, шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника № 26005226374.840 відкритий у ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478.
Згідно п.3.1 нової редакції кредитного договору згідно договору № 7 кредитні кошти надаються банком позичальнику окремими траншами, шляхом оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених в п.1.3 цього договору, розрахункових документів позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 206390626374.840 відкритого в АБ «Укргазбанк», код банку 320478, та шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника № 2600426374.840, відкритий в АБ «Укргазбанк», код банку 320478. При цьому, за згодою банку допускається часткове або повне конвертування кредитних коштів у відповідну валюту, згідно з умовами та на цілі, передбачені цим договором, для подальшого використання за цільовим призначенням.
Як встановлено судом, на виконання умов договору згідно виписки з рахунку №206280626374.840, банк перерахував грошові кошти на рахунок позичальника №2600426374.840 відкритий у ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478 згідно кредитного договору № 124 від 27.09.2007 року. Отже, банк належним чином виконав свої зобов’язання за кредитним договором, визначені п. 3.1 даного договору.
Згідно з п.3.2 нової редакції кредитного договору згідно договору № 7 погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок № 373980626374.840 в АБ «Укргазбанк» відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування, який наведено в додатку № 1 до цього договору (починаючи з січня 2011 року). Відповідно до п.3.4.1 нової редакції кредитного договору (договір № 7), проценти за користування кредитом, які були нараховані та не сплачені станом на 28.10.2010 року в сумі 216071,42 доларів США, сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 05 числа місяця, починаючи з січня 2013 року по листопад 2015 року, рівними частинами по 6001,98 долар США, та не пізніше 31.12.2015 року в сумі 6002,12 долари США на рахунок № 373980626374.840 відкритий в АБ «Укргазбанк», код банку 320478.
Відповідно до п.п.3.4.2 нової редакції кредитного договору згідно договору № 7, проценти за користування кредитом, які будуть нараховані за період з 28.10.2010 року по 31.12.2010 року, сплачуються позичальником щомісячно не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, починаючи з місяця, наступного після дати укладення цього договору по січень 2011 року, в розмірі 100 доларів США на рахунок № 373980626374.840, або № 3600000626374.840.50900. Залишок нарахованих, але не сплачених процентів сплачується позичальником починаючи з січня 2013 року по грудень 2015 року, рівними частинами на рахунок №373980626374.840 відкритий в АБ «Укргазбанк».
Відповідно до п.п.3.4.3 нової редакції кредитного договору згідно договору № 7, проценти за користування кредитом, які будуть нараховані за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011року, сплачуються позичальником щомісячно не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, починаючи з лютого 2011 року по січень 2012 року, в розмірі 3000 доларів США. Залишок нарахованих, але не сплачених процентів сплачується позичальником починаючи з січня 2013 року по грудень 2015 року.
Як вірно встановлено судом та не заперечується відповідачем у справі, в порушення умов договору та прийнятих на себе зобов’язань позичальник свої зобов’язання за кредитним договором, щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами належним чином не виконує. Станом на 20.10.2011 року прострочена заборгованість по кредиту складає 117439 доларів США, прострочена заборгованість по процентах складає 17894 гривень.
У вересні 2011 року ПАТ «Укргазбанк» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» та з урахування заяви про уточнення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача 855607 доларів США – строкову заборгованість по кредиту, 117439 доларів США – прострочену заборгованість по кредиту, 295172,12 доларів США – строкову заборгованість по процентах, 5928,37 доларів США – строкову заборгованість по процентах, 17894 доларів США – прострочену заборгованість по процентах, 44094,42грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 7333,68 грн. – пені за несвоєчасну сплату процентів.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору № 124 від 27.09.2007 року в частині своєчасного погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.
Відповідач не заперечив проти вимог позивача щодо стягнення 1286112,21 дол. США, які складають заборгованість по кредиту та відсоткам, а також пені за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну оплату відсотків в сумі 51428,11 грн. та просив суд розстрочити виконання рішення з огляду на скрутне фінансове положення.
Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року по справі №27/217 позов ПАТ «Укргазбанк» до ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» про стягнення заборгованості по кредитному договору – задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» на користь ПАТ «Укргазбанк» 855607 доларів США – строкову заборгованість по кредиту, 117439 доларів США – прострочену заборгованість по кредиту, 295172,12 доларів США – строкову заборгованість по процентах, 5928,37 доларів США – строкову заборгованість по процентах, 17894 доларів США – прострочену заборгованість по процентах, 6419,23грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 1988,51 грн. – пені за несвоєчасну сплату процентів. Крім того, оскаржуваним рішення розстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року по справі №27/217 до 2015 року.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення заявленого позову ПАТ «Укргазбанк» та задоволення заяви ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» про розстрочку виконання вказаного рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 6.3 нової редакції кредитного договору згідно договору № 7 передбачено, що за порушення у цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами позичальник зобов’язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. Пунктом 3.6 нової редакції кредитного договору згідно договору № 7 передбачено, що у випадку, якщо банком застосовані до позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно.
Згідно з п.6.9 нової редакції кредитного договору згідно договору № 7 строк позовної давності (крім вимог про стягнення неустойки) за цим договором становить три роки у відповідності до чинного законодавства України. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені).
Так, відповідно до вищевикладеного та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог банком нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 7333,68 гривень та пеня в розмірі 44094,43 гривень за несвоєчасне повернення кредиту.
У свою чергу, п. 5.3.3 кредитного договору передбачено право банку вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов’язань по цьому договору, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами та штрафні санкції, у випадках, зокрема, коли позичальник не виконав у строк свої зобов’язання по поверненню кредиту (його частини), та/або сплаті плати за кредит, а також, коли позичальником порушено порядок погашення кредиту згідно графіку погашення кредиту (додаток № 1 цього договору).
Відповідно до п. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції станом на 20.10.2011 року заборгованість позичальника – TOB «Міжнародний центр торгівлі» за кредитним договором № 124 від 27 вересня 2007 року збільшилася за рахунок простроченої заборгованості по кредиту на 67108 дол. США, строкової заборгованості по процентах на 27599,8 дол. США, строкової заборгованості по процентах за період з 01.10.2011 року по 20.10.2011 року на 3571,36 дол. США, простроченої заборгованості по процентах на 8894 дол. США, пені за несвоєчасне повернення кредиту на 37675,19 гривень та пені за несвоєчасну сплату процентів на 5345,17 гривень з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог з відповідача підлягає стягненню 1286112,21 дол. США та 51428,11 грн.
Так, колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши розрахунок заборгованості відповідача по кредитному договору вважає його обґрунтованим та арифметично вірним. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 855607 доларів США - строкова заборгованість по кредиту, 117439 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, 295172,21 доларів США - строкова заборгованість по процентах, 5928,37 доларів США - строкова заборгованість по процентах за період з 01.10.2011 року по 20.10.2011 року; 17894 доларів США - прострочена заборгованість по процентах; 44094,42 гривень - заборгованість по неустойці (пені) за несвоєчасне повернення кредиту та 7333,68 гривень - заборгованість по неустойці (пені) за несвоєчасну сплату процентів.
Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу, що вказана заборгованість як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції визнається самим же відповідачем.
Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення заявленого позову ПАТ «Укргазбанк» та стягнення з ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» вказаної суми боргу.
Крім того, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про розстрочку виконання рішення суду у даній справі згідно графіку погашення заборгованості з грудня 2011 року по листопад 2015 року, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Як вірно вказав суд першої інстанції, відповідач є підприємством, що, зокрема, здійснює господарську діяльність в будівельній галузі, а з кінця 2006 pоку, в тому числі в якості офіційного дилера американської корпорації «Manitowoc Crane Group SAS», якій належить виробництво кранів марки «Potain».
Як зазначає відповідач, на момент отримання кредитних коштів його фінансовий стан був стабільним та таким, що дозволяв нормально функціонувати, належним чином вести господарську діяльність, отримувати прибутки, своєчасно сплачувати необхідні платежі, та, відповідно, належним чином виконувати свої зобов’язання за укладеними договорами, а в результаті отримання кредитних коштів, які були використані відповідно до їх цільового призначення, що підтверджується документами, наданими замовником, підприємство мало можливість нарощувати обсяги своїх послуг, закуповувати будівельну техніку, розвивати господарську діяльність та, відповідно, належним чином виконувати свої зобов’язання за кредитним договором. Разом з цим, починаючи з жовтня-листопада 2008 року відбулись істотні зміни обставин, якими позичальник керувався при укладенні кредитного договору №124, а саме: у зв’язку з розгортанням світової фінансової кризи що, зокрема, зазначено у Рішенні Ради національної безпеки та оборони від 20.10.2008 року, Законі України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 639-VI від 31.10.2008 року, Законі України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» №800-VI від 25.12.08 року та в інших численних нормативних актах, сталося стрімке падіння загально-будівельного та загальнопромислового виробництва в цілому та в тому числі – на ринку продажу будівельної техніки та будівельного обладнання, що є суттєвою зміною обставин для TOB «Міжнародний центр торгівлі», якими підприємство керувалося при укладенні кредитного договору.
Суд першої інстанції при задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення правомірно взяв до уваги вказані доводи відповідача. Так, за даними Держкомстату України (офіційний веб-сайт ДКСУ) обсяги будівельних робіт за 2008 рік в цілому по Україні зменшились і становили 84,0% до обсягу робіт за 2007 рік, а в січні - лютому 2009 року вони скоротились практично вдвоє та склали 42,7 % до обсягів аналогічного періоду 2008 року, що є істотною зміною обставин в цій галузі економіки. Загальні індекси промислового виробництва за січень 2009 року по відношенню до січня-квітня 2008 року становили 62%, що дозволяє зробити висновок про суттєві зміни щодо умов виробничої діяльності підприємств, зайнятих у виробництві будівельних матеріалів.
Як вбачається з листа від 25.05.2009 року №118 Державного підприємства Науково-дослідна виробничо-технічна агенція «Стратегія регіонального розвитку» Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «світова фінансова криза зумовила скорочення росту обороту виробництва будівельних матеріалів. Ситуація на українському будівельному ринку критична».
Як зазначає відповідач, внаслідок вищевказаних обставин його фінансовий стан суттєво погіршився, а грошові надходження не компенсують витрати підприємства, збільшуються борги. Крім того, рівень платоспроможності контрагентів підприємства знизився, зросла дебіторська заборгованість, яка на листопад 2011 року складає 3200509,43 грн.
Таким чином, аналізуючи відомості надані відповідачем в обґрунтування заявленого клопотання судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що відповідачем надано обгрунтовані докази надходжень грошових коштів, які будуть спрямовані на погашення кредиту та виконання рішення у даній справі. Відповідач має можливість погасити позивачу заборгованість за наступним графіком:1-й місяць - 4750 дол. США та 2000 грн.; 2-й місяць - 4817,87дол. США та 2000 грн.; 3-18 місяць - по 5000 дол. США (16*5 000= 80000дол.США), та 2074,84 грн.; 19-48 місяць - по 1999,44 дол. США (29 * 1 999,44 = 57983,76 дол.); 49 місяць - 4281,10 дол. США.
Суд першої інстанції вірно вказав, що заходи, що спрямовані на виконання рішення в примусовому порядку можуть призвести до блокування господарської діяльності відповідача, доведення його до банкрутства, зупинення об’єктів житлового будівництва та, як наслідок, порушення інтересів інвесторів - фізичних та юридичних осіб. Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання.
Відповідно до пункту 2 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996 року «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем доведено належними доказами наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, в зв’язку з чим місцевий господарський суд правомірно розстрочив виконання рішення по справі №27/217 згідно наведеного відповідачем графіку.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення заявленого позову ПАТ «Укргазбанк» та задоволення заяви ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» про розстрочку виконання вказаного рішення.
При цьому, судова колегія вважає за необхідне змінити рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року у справі № 27/217 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6419,23 грн. – пені за несвоєчасне повернення кредиту та 1988,51 грн. – пені за несвоєчасну сплату процентів та стягнути з ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» на користь ПАТ «Укргазбанк» 44094,42 грн. – пені за несвоєчасне повернення кредиту та 7333,68 грн. – пені за несвоєчасну сплату процентів.
Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу що при прийнятті вказаного рішення у справі (в описовій та мотивувальній частинах) місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 44094,42 грн. – пені за несвоєчасне повернення кредиту та 7333,68грн. – пені за несвоєчасну сплату процентів з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог. Проте, в резолютивній частині рішення суд помилково зазначив суму пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 6419,23 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 1988,51 грн., тобто, суми що були заявлені позивачем у позові, без урахування заяви про уточнення позовних вимог.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ПАТ «Укргазбанк» на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року у справі № 27/217 задовольнити частково. Рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року у справі № 27/217 в частині стягнення з ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» на користь ПАТ «Укргазбанк» 6419,23 грн. – пені за несвоєчасне повернення кредиту та 1988,51 грн. – пені за несвоєчасну сплату процентів – змінити. Стягнути з ТОВ «Міжнародний центр торгівлі», на користь ПАТ «Укргазбанк» 44094,42 грн. – пені за несвоєчасне повернення кредиту та 7333,68 грн. – пені за несвоєчасну сплату процентів. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року у справі № 27/217 залишити без змін
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Згідно п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлений в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Оскільки апеляційна скарга ПАТ «Укргазбанк» задовольняється частково, рішення суду першої інстанції змінюється на суму 43020,36 грн. судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне стягнути ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» на користь ПАТ «Укргазбанк» 804,75 грн. – судових витрат за розгляд справи судом апеляційної інстанції (50% від 1,5 розміру мінімальної заробітної плати).
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року у справі № 27/217 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року у справі № 27/217 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» 6419,23 грн. – пені за несвоєчасне повернення кредиту та 1988,51 грн. – пені за несвоєчасну сплату процентів – змінити. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18; код ЄДРПОУ 34045133), на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ 23697280) 44094,42 грн. – пені за несвоєчасне повернення кредиту та 7333,68 грн. – пені за несвоєчасну сплату процентів.
3. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року у справі № 27/217 залишити без змін.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18; код ЄДРПОУ 34045133), на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ 23697280) 804,75 грн. – судових витрат за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
5. Видачу відповідних наказів доручити господарському міста Києва.
6. Матеріали справи № 27/217 повернути до господарського міста Києва.
Головуючий суддя Лобань О.І.
Судді Тищенко А.І.
Майданевич А.Г.
Судове рішення № 21966343, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 12.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 27/217. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: