Постанова № 21966309, 07.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2012 № 11/194

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Чорної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Сітайло Л.Г.

при секретарі

Кривошея О.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1(представник за довіреністю);

ОСОБА_2(представник за довіреністю);

від відповідача ОСОБА_3 (представник за довіреністю);

від третьої особи - ОСОБА_4 (представник за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

на рішення

господарського суду

міста Києва

від

25.11.2011 року

у справі

№ 11/194 (колегія суддів у складі: Смирнова Ю.М. головуючий суддя, судді: Івченко А.М., Сташків Р.Б.)

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива»

до

Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

третя особа, яка

не заявляє

самостійних вимог

на предмет спору,

на стороні відповідача

Національний банк України

про

визнання недійсними правочинів та застосування наслідків їх недійсності

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.11.2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» задоволено в повному обсязі.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що за спірними договорами здійснено обмін коштів в різних валютах на приблизно еквівалентні суми з умовою зворотного обміну, тобто здійснені операції з похідним фінансовим інструментом, що є порушенням нормативно-правових актів Національного банку України. При цьому судом було застосовано положення статті 216 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2011 року по справі № 11/194 та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що правовідносини сторін, які склалися в рамках угод по наданню міжбанківських кредитів по генеральній угоді від 19.07.2005 року № 20/2005-1.71 в період з 27.01.2009 року по 02.03.2009 року є кредитними.

Посилання на відсутність письмових дозволів Національним банком України є безпідставними, що підтверджується матеріалами справи.

Також апелянт посилається на господарську справу № 34/351 як на підтвердження кредитних відносин між сторонами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2011 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження по справі № 11/194.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії.

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду міста Києва без змін.

18.01.2012 року та 25.01.2012 року оголошувалась перерва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2010 року самовідвід судді Тищенко О.В. задоволено.

Розпорядження секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими субєктами змінено склад колегії.

Національний банк України не погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 25.11.2011 року, у звязку із неправильним застосуванням норма матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 19.07.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Фінансова ініціатива», правонаступником якого є позивач, та відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є відповідач, укладена Генеральна угода № 20/2005-171 про порядок проведення міжбанківських операцій.

Предметом Генеральної угоди є загальні умови та порядок здійснення міжбанківських операцій - п.1.1.

У п. 3 Генеральної угоди сторонами погоджено, що у відповідності до цього договору між ними можуть укладатися наступні види угод:

3.1 угоди з надання міжбанківських кредитів/міжбанківських депозитів (МБК/МБД) у ВКВ і НКВ;

3.2 конверсійні угоди - договори з купівлі/продажу однієї валюти проти іншої валюти за курсом узгодженим в момент укладення договорів, в тому числі договори типу «ТОД», «ТОМ», договори типу «СПОТ», договори типу «ФОРВАРД»; «ОПЦІОН», а також угоди типу «СВОП» - договори, за якими відбувається одночасна купівля та продаж однієї й тієї ж суми іноземної валюти з різними датами валютування.

3.3 угоди з цінними паперами.

Підпунктом 5.3.1 Генеральної угоди передбачено, що при 1-ому варіанті угод типу «СВОП» (угоди з МБК/МБД) сторони обмінюються МБК/МБД у різних валютах на приблизно еквівалентні суми з однаковими строками.

Згідно з пунктом 5.1 Генеральної угоди умови угод, що укладаються у відповідності до Генерального договору, визначаються у кожному окремому випадку шляхом проведення переговорів між дилерами сторін за допомогою системи REUTERS DEALING або іншими погодженими засобами звязку.

Пунктом 5.2.4 Генеральної угоди передбачено, що після погодження умов угоди, вказаних в п. 5.2.3, по системі REUTERS DEALING або по телефону, сторони протягом того ж дня обмінюються підтвердженням по системі S.W.I.F.T. у відповідності з форматами S.W.I.F.T., або ключованими підтвердженнями по електронній пошті або ТЕЛЕКСУ.

У рамках Генеральної угоди між сторонами шляхом обміну документів по системі REUTERS DEALING, укладалися угоди по обміну міжбанківськими кредитами за якими:

27.01.2009 року позивач надав відповідачу міжбанківський валютний кредит в розмірі 3500000 доларів США під 5% річних, а відповідач надав позивачу міжбанківський валютний кредит у розмірі 26950 000 грн. під 30% річних з датою повернення 03.03.2009 року.

27.01.2009 року TOB «КБ «Фінансова ініціатива» надав ВАТ КБ «Надра» міжбанківський валютний кредит в розмірі 3 500 000 доларів США під 5% річних, а ВАТ КБ «Надра» надав TOB «КБ «Фінансова ініціатива» міжбанківський валютний кредит у розмірі 26950000грн. під 30% річних з датою повернення 04.03.2009 року.

27.01.2009 року TOB «КБ «Фінансова ініціатива» надав ВАТ КБ «Надра» міжбанківський валютний кредит в розмірі 3 000 000 доларів США під 5% річних, а відповідач надав позивачу міжбанківський валютний кредит у розмірі 23 100 000 грн. під 30% річних з датою повернення 05.03.2009 року.

28.01.2009 року позивач надав відповідачу міжбанківський валютний кредит в розмірі 3500000 доларів США під 5% річних, а відповідач надав позивачу міжбанківський валютний кредит у розмірі 26950 000 грн. під 30% річних з датою повернення 06.03.2009 року.

29.01.2009 року TOB «КБ «Фінансова ініціатива» надав ВАТ КБ «Надра» міжбанківський валютний кредит в розмірі 3 000 000 доларів США під 5% річних, а ВАТ КБ «Надра» надав TOB «КБ «Фінансова ініціатива» міжбанківський валютний кредит у розмірі 24 000000 грн. під 30% річних, з датою повернення 11.03.2009 року.

30.01.2009 року позивач надав відповідачу міжбанківський валютний кредит в розмірі 3000000 доларів США під 5% річних, а ВАТ КБ «Надра» надав TOB «КБ «Фінансова ініціатива» міжбанківський валютний кредит у розмірі 24 000 000 грн. під 35% річних з датою повернення 12.03.2009 року.

09.02.2009 року TOB «КБ «Фінансова ініціатива» надав ВАТ КБ «Надра» міжбанківський валютний кредит в розмірі 3 000 000 доларів США під 5% річних, а ВАТ КБ «Надра» надав TOB «КБ «Фінансова ініціатива» міжбанківський валютний кредит у розмірі 23100000грн. під 40% річних, з датою повернення 10.03.2009 року.

10.02.2009 року TOB «КБ «Фінансова ініціатива» надав ВАТ КБ «Надра» міжбанківський валютний кредит в розмірі 2 000 000 доларів США під 5% річних, а ВАТ КБ «Надра» надав TOB «КБ «Фінансова ініціатива» міжбанківський валютний кредит у розмірі 15400000грн. під 40% річних, з датою повернення 10.03.2009 року.

11.02.2009 року позивач надав відповідачу міжбанківський валютний кредит в розмірі 2000000 доларів США під 5% річних, а відповідач надав позивачу міжбанківський валютний кредит у розмірі 15400 000 грн. під 40% річних з датою повернення 13.03.2009 року.

26.02.2009 року позивач надав відповідачу міжбанківський валютний кредит в розмірі 2000000 доларів США під 5% річних, а відповідач надав позивачу міжбанківський валютний кредит у розмірі 15400 000 грн. під 15% річних з датою повернення 05.03.2009 року.

27.02.2009 року TOB «КБ «Фінансова ініціатива» надав ВАТ КБ «Надра» міжбанківський валютний кредит в розмірі 2 000 000 доларів США під 5% річних, а ВАТ КБ «Надра» надав TOB «КБ «Фінансова ініціатива» міжбанківський валютний кредит в розмірі 15 400 000 грн. під 15% річних з датою повернення 06.03.2009 року.

02.03.2009 позивач надав відповідачу міжбанківський валютний кредит в розмірі 3000000 доларів США під 5% річних, а відповідач надав позивачу міжбанківський валютний кредит у розмірі 23100 000 грн. під 15% річних з датою повернення 10.03.2009 року.

Таким чином, за зазначеними угодами позивач та відповідач здійснили обмін коштами в різних валютах на приблизно еквівалентні суми з умовою зворотного обміну, а саме позивач надав відповідачу міжбанківські валютні кредити на загальну суму 33 500 000 доларів США, а відповідач надав позивачу міжбанківські валютні кредити на загальну суму 259 750 000 грн.

Зазначені вище факти підтверджуються як самими договорами, що оформлені у вигляді переговорів сторін по системі REUTERS DEALING та підтверджень по системі S.W.I.F.T. із їх офіційним перекладом, а також не заперечуються сторонами.

У зазначених договорах вказано, що операції проводились як СВОП.

Позивач та відповідач мають банківські ліцензії та дозволи Національного банку України на здійснення операцій згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність». Зазначені дозволи містять перелік операцій, які сторони мають право здійснювати.

За статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обовязковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку.

Таким чином, сторони маючи відповідні ліцензії та дозволи зобовязані керуватися у своїй діяльності нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до глави 2 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України» № 255 від 18.06.2003 року фінансовий інструмент - контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного субєкта підприємницької діяльності і фінансового зобовязання або інструмента власного капіталу в іншого

Згідно Методичних вказівок з інспектування банків «Система оцінки ризиків» схвалених Постановою Правління Національного банку України № 104 від 15.03.2004 року похідні інструменти (деривативи) - фінансові інструменти, які походять із (базуються на) інших фінансових інструментів(-ах), відомих як базові інструменти. До похідних інструментів належать свопи, форварди, фючерси та опціони.

Цією ж постановою встановлено, що валютний своп - одночасне укладання спот та протилежної форвардної угоди. Іноземна валюта, придбана згідно з угодою спот, знову продається після закінчення певного проміжку часу, і, відповідно, валюта, що продається згідно з угодою спот, після закінчення певного проміжку часу купується знову. Обидві угоди укладаються з одним і тим самим партнером, при цьому курси, дати валютування та способи платежу встановлюються в момент укладання угоди.

Відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 309 від 31.08.2007 року похідний інструмент (дериватив) - це фінансовий інструмент, який має всі три такі характеристики:

а). його вартість змінюється у відповідь на зміну встановленої ставки відсотка, ціни фінансового інструменту, ціни споживчих товарів, валютного курсу, індексу цін чи ставок, показника кредитного рейтингу чи індексу кредитоспроможності або подібної змінної;

б). не вимагає початкових чистих інвестицій або вимагає початкових чистих інвестицій менших, ніж ті, що були б потрібні для інших типів контрактів, які мають подібну реакцію на зміни ринкових умов;

в). який погашається на майбутню дату;

Таким чином, у випадку укладення позивачем та відповідачем вищезазначених угод, кредит (кредитні кошти) є фінансовим інструментом (базовим інструментом), а обмін кредитами є похідним інструментом.

Похідний інструмент та фінансовий інструмент не є тотожними поняттями, оскільки похідний інструмент походить від фінансового інструмента (базується на ньому), без наявності фінансового інструмента не може мати місце і похідний фінансовий інструмент.

Пунктом 26 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 281 від 10.08.2005 року встановлено, що субєкти ринку не мають права проводити операції з валютними деривативами, а також операції в іноземній валюті з іншими похідними фінансовими інструментами, базовим активом яких є валютні цінності, курси валют, процентні ставки, індекси, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.

Відповідно до Положення про регулювання Національним Банком України ліквідності банків України, затвердженого постановою Національного банку України № 378 від 26.09.2006 року (чинного на час укладення спірних договорів), банкам було дозволено здійснювати операції своп виключно з Національним банком України з метою підтримання ліквідності банків на строк не більше 15 днів. Розділом 8 зазначеного положення визначено умови та порядок проведення операцій своп.

Відповідно до пункту 1.5. глави 1 розділу 1 Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 309 від 31.08.2007 року валютний своп - купівля-продаж однієї валюти за іншу на умовах зворотного викупу на певну дату в майбутньому за визначеним курсом.

Як встановлено у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільного кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Таким чином, висновки суду першої інстанції є цілком правомірними.

Разом з цим, відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину

У відповідності з ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути предявлена будь-якою заінтересованою особою.

Так як спірні угоди визнані недійсними, то, враховуючи положення статті 216 Цивільного кодексу України, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 33500000,00 доларів США та стягнення з позивача на користь відповідача 259750000,00 грн., що у відповідності до 2 пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» станом на 25.11.2011 року за офіційним курсом Національного банку України (http://www.bank.gov.ua; 798,9700 грн. за 100 доларів США) складає 267654 950,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно зясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2011 року у справі № 11/194.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2011 року у справі № 11/194 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи № 11/194 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддяЧорна Л.В.

СуддіСмірнова Л.Г.

Сітайло Л.Г.

15.03.12 (відправлено)