Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2012 № 3/307
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області
на рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2011
у справі № 3/307 (Сівакова В.В.)
за позовом Регіональне відділення Фонду державного майна
України по Київській області
до ТОВ "ПКС "Енерготек"
третя особа ТОВ "Енергія - 1"
про розірвання договору оренди, повернення майна та стягнення 25251,07 грн.
дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 22.12.2011 у справі № 3/307 відмовлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області у задоволені позову до ТОВ «ПКС Енерготек» про стягнення 25251,07грн.,розірвання договору оренди, повернення майна.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову..
Представник відповідача, в судовому засіданні, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.
До участі у справі, в якості третьої особи залучено ТОВ «Енергія-1», враховуючи, що товариство є новим власником спірного орендованого приміщення, і розгляд справи стосується його прав та охоронюваних інтересів.
В судовому засіданні, представник третьої особи підтримав позицію позивача, вважає, що рішення не відповідає нормам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, 02.11.2007 сторонами укладений договір оренди, за умовами якого позивач надав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне майно, а саме: група інвентарних об‘єктів (нежила будівля ГЕС, зазначено в плані літ. «А» глуха гребля № 1, водоприймач № 2, устаткування та обладнання) Дибинецької ГЕС (далі - майно), площею 276,90 кв. м., розміщене за адресою: Київська область, Богусласький район, с. Дибинці, вул. Надросся, 10а. що знаходиться в оперативному управління регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області. Договір посвідчено державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори 02.11.2007 та зареєстровано в реєстрі за № 1-5003. Майно передано в оренду з метою господарського використання строком до 02.11.2017р.
Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення коштів, так як вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди, в зв’язку з чим виникла заборгованість за період з 15.08.2008 по 20.10.2011 в розмірі 24822,87 грн. Крім того зазначив, що відповідачем порушені умови договору щодо страхування майна, що в сукупності з заборгованістю є підставою для розірвання договору оренди та зобов’язання повернути майно.
Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що ст. 783 Цивільного кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу наймодавця, серед яких відсутні такі підстави, як невнесення орендної плати чи її несвоєчасне внесення або внесення не в повному обсязі. Невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою для його розірвання в судовому порядку. Крім того зазначив, що попередній договір страхування № 01/0372 від 20.07.2010 укладено зі строком виконання зобов‘язань страховика щодо захисту майна по 19.07.2011 включно та 20.07.2011 укладено новий договір страхування за № 211-25278-11 період страхування майна за яким починається з 00:00 години 20.07.2011 по 24:00 годину 19.07.2012.Таким чином, майно застраховано відповідачем у відповідності до умов договору оренди без переривання строку страхування майна, а отже відсутні підстави для розірвання договору.
Заперечуючи проти рішення, позивач наполягає на вимогах викладених в позовній заяві, а також наголошує на тому, що суд не звернув увагу на умови договору щодо своєчасності та повноти внесення орендних платежів, відповідно до Методики розрахунку; судом не прийнято до уваги що відповідач відмовився від підписання акту звірки взаєморозрахунків; Закон Про оренду державного та комунального майна є спеціальним по відношенню до положень ЦК України, тому суд припустився помилки, що невиконання відповідачем обов’язків зі сплати платежів не може бути підставою для розірвання договору оренди.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Законом України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено обов'язковість страхування орендованого майна державної та комунальної власності ( ст. 10) та відноситься до істотних умов договору.
Обов’язок орендаря застрахувати майно передбачений пунктом 5.9 договору яким передбачено, що орендар протягом місяця після укладення договору повинен застрахувати орендоване майно не менше ніж на його вартість за звітом про оцінку на користь орендодавця, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об‘єкта оренди, у порядку, встановленому законодавством, і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим.
Колегія суддів погоджується з доводом господарського суду, що період страхування майна спливає о 24:00 годину 19.07.2012, тому майно застраховано відповідачем у відповідності до умов договору оренди без переривання строку страхування майна, а отже відсутні підстави для розірвання договору з підстав невиконання відповідачем умов щодо страхування державного майна..
Між тим, колегія суддів вважає, що висновки господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову є передчасними з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, визначається органами місцевого самоврядування. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі..
Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд вказав на те, що позивачем не використано при нарахуванні відповідачеві орендної плати до орендної ставки коефіцієнт 0,7, що сприяло появі необґрунтованих даних щодо взаєморозрахунків по договору. Даний факт знайшов підтвердження у розрахунку заборгованості, з якого вбачається, що за період з 15.06.2009 по 15.01.2011р. застосовано орендну ставку у розмірі 45%, тоді як постанова КМУ про застосування цього відсотку набрала чинності з 14.04.2009р., а з розрахунку не вбачається, чи враховано позивачем при нарахуванні орендної плати примітку, що є у постанові КМУ № 786 від 04.10.95р.
Пунктом 7 постанови КМУ № 785 від 04.10.95р.(зі змінами та доповненнями) визначено, що розмір річної орендної плати у разі оренди іншого, крім нерухомого, окремого індивідуально визначеного майна, встановлюється за згодою сторін, але не менш як 10 відсотків вартості орендованого майна за результатами незалежної оцінки, а у разі, коли орендарем є суб'єкт малого підприємництва, - не менш як 7 відсотків вартості орендованого майна за результатами такої оцінки.
Разом з тим, п.16 цієї Постанови вказує на те, що суми орендної плати, зайво перераховані до бюджету або орендодавцеві, зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються платникові в 5-денний термін від дня одержання його письмової заяви. Вказаною Методикою не обмежено право на таке звернення будь-якими строками, тому особа, яка здійснила надмірне перерахування сум орендних платежів, має право у будь-який момент звернутися до орендаря з відповідною заявою.
Водночас у ст. 180 ГК визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідач звертався до позивача про зарахування зайво сплачених коштів в рахунок майбутніх платежів та/або застосування до орендної ставки коефіцієнту 0,7, а самостійно визначив розмір орендної ставки та сплачував орендні платежі у меншому розмірі ніж передбачено договором. Такі дії призвели до надходження орендних платежів не в повному обсязі та утворення заборгованості в розмірі 24822,87грн..
Відповідач пояснив, що третя особа помиляється у тому, що зміна методики розрахунку не означає автоматичного внесення змін до договору, оскільки з роз’яснення ФДМУ № 10-22-8412 від 05.12.1995р. вказують на обов’язковість застосування всіма органами державної влади Методики розрахунку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту Постанови КМУ № 785, Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, письмове звернення орендаря є обов'язковим, як у випадку повернення йому зайво сплачених сум, так і у випадку зарахування їх в рахунок наступних платежів.
Як зазначалось вище, відповідач з такими заявами до орендодавця не звертався, відповідно, зарахування зайво сплачених коштів на рахунок позивача не здійснювалось, тому зобов'язання орендаря перед орендодавцем не можуть вважатися виконаними належним чином.
Аналогічна позиція висловлена Вищим господарським судом України у листі № 01-8/442 від 12.04.2001 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендними правовідносинами»
В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.
Неналежне виконання зобов’язань за договором, в частині сплати орендних платежів, надає позивачу право , яким вин скористався, для нарахування пені в сумі 428,20грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Господарський суд вказав, що положення ст. 783 ЦК України мають вичерпаний перелік підстав для розірвання договору на вимогу наймодавця, тому посилання позивача, що несплата орендних платежів є підставою для розірвання договору, є необґрунтованими.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що положення Закону про оренду державного майна мають переважний характер, оскільки є спеціальним, таким чином до правовідносин, що склались першочергове застосовуються приписи Закону України «Про оренду державного та комунального майна», зокрема ч. 3 ст. 26 відповідно до якої, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного (господарського) суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Слід звернути увагу на те, що договір оренди покладає саме на відповідача обов’язок щодо надання позивачеві інформації з оплати, а на вимогу орендодавця проводити звірки з оформленням відповідних актів.
Заперечення відповідача, про періоди коли приміщення фактично не орендувалось, а також наданий ним розрахунок орендних ставок, які на його думку, повинні застосуватись, з посиланням на результати перевірки КРУ, не є підставою, що надає відповідачу право на зміну розміру орендних платежів без погодження з орендодавцем та внесення відповідних змін до договору оренди. Крім того, перевірка проводилась у 2011році, тоді як заборгованість почала виникати з 2008р.
З доданої до позовної заяви довідки щодо нарахування орендної плати та проведення розрахунків вбачається, що починаючи з липня 2008 р. відповідачем платежі проводяться не в повному обсязі.
Вище зазначене є підставою для дострокового розірвання договору в порядку, передбаченому ст.. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а тому позовні вимоги в даній частині є обґрунтованими.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, а рішення господарського суду таким, що підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області задовольнити частково, рішення господарського суду м. Києва № 3/307 від 22.12.2011 – скасувати.
Прийняти нове рішення. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКС Енерготек» ( Київ вул. Печерський узвіз 15 кв.32, ЄДРПОУ 33150563) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (Київ бульвар Л.Українки 26,ЄДРПОУ 19028107) заборгованість з орендних платежів в сумі 24822,87 грн. (двадцять чотири тисячи вісімсот двадцять дві грн..87 коп.), пеню в розмірі 428,20грн. (чотириста двадцять вісім грн..20грн.).
Розірвати договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, укладеного 02.11.2007 між ТОВ «ПКС Енерготек» та РВ ФДМУ по Київської області, зобов’язавши ТОВ «ПКС Енерготек» повернути групу інвентарних об‘єктів (нежила будівля ГЕС, зазначено в плані літ. «А» глуха гребля № 1, водоприймач № 2, устаткування та обладнання) Дибинецької ГЕС (далі - майно), площею 276,90 кв. м., розміщене за адресою: Київська область, Богусласький район, с. Дибинці, вул. Надросся, 10а, Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області шляхом укладання акту передавання.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКС Енерготек» ( Київ вул. Печерський узвіз 15 кв.32, ЄДРПОУ 33150563) до державного бюджету судовий збір за подання позову та апеляційної скарги майнового та немайнового характеру в розмірі 2995,60грн. (дві тисячі дев’ятсот дев’яносто п’ять грн..60коп.)
2. Матеріали справи повернути,доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.
Головуючий суддя
Судді
15.03.12 (відправлено)
Судове рішення № 21966308, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 12.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 3/307. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: