Постанова № 21958650, 14.03.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року Справа № 2а/2370/801/2012

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грицаєнко О.Л.,

при секретарі Кириченко Н.В.,

за участю представників: позивача ОСОБА_1 (за довіреністю), відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за поданням державної податкової інспекції у м. Черкаси до приватного підприємства «Рунава»про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2012 р. державна податкова інспекція у м. Черкаси звернулась до суду з поданням, у якому просить суд стягнути з приватного підприємства «Рунава»податковий борг з податку на прибуток в сумі 481 грн. 97 коп.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що у спірних правовідносинах платником податків, всупереч вимог закону, не забезпечено своєчасного та в повному обсязі виконання податкового обовязку. На адресу платника податків була направлена податкова вимога, яка залишена платником податків без виконання. За таких обставин, просив стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих платника - приватне підприємство «Рунава»на користь бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси податковий борг у сумі 481 грн. 97 коп.

14.03.2012 р. до початку судового засідання представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій зазначено, що у звязку з частковою сплатою відповідачем суми боргу та зважаючи на збільшення розміру пені, сума податкового боргу відповідача становить 288 грн. 69 коп.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги подання та просив стягнути з відповідача податковий борг у сумі 288 грн. 69 коп.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Заперечення на позов відповідач не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення подання.

Суд зясував, що приватне підприємство «Рунава»зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності юридична особа 26.07.2010 р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради. Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 17.02.2012 р. №306/29-012 відповідача взято на облік в ДПІ у м. Черкаси 28.07.2010 р. за № 27733.

Судом встановлено, що 19.08.2011 р. позивач склав акт № 4776/15-1/37181239 за результатами перевірки дотримання граничних строків подання декларації з податку на прибуток (а.с. 9), яким встановлено порушення позивачем вимог п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України у вигляді несвоєчасного подання податкової декларації податку на прибуток за ІІ квартал 2011 р. У акті зазначено, що п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України передбачена відповідальність за вказане порушення. Згідно податкового повідомлення-рішення № 0021091501 від 25.08.2011 р. розмір штрафу відповідача, визначеного на підставі акту перевірки №4776/15-1/37181239 від 19.08.2011 року, становить 1020 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 23.09.2011 р.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У спірних правовідносинах порядок сплати податків, зборів стосовно спірної суми заборгованості визначений Податковим кодексом України.

Так, згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 14.1.153 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;

Судом встановлено, що ДПІ у м. Черкаси 07.11.2011 р. була сформована, 10.01.2012 р. направлена та 20.01.2012 р. вручена відповідачу податкова вимога за № 2067 (а.с.6).

Аналізуючи приписи п.п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що податковий орган має обовязок скласти податкову вимогу і направити цей документ на адресу платника податків за фактом виникнення податкового боргу, у випадку невиконання податкового обовязку платником податків, який до цього не мав заборгованості перед Державним бюджетом України. У разі збільшення податкового боргу (у випадку продовження існування податкового боргу після направлення податкової вимоги за правилами Податкового кодексу України і зростання розміру невиконаного податкового обовязку) підстави для формування податковим органом нових податкових вимог відсутні, оскільки п.п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджується долученою до справи роздруківкою зворотнього боку картки особового рахунку, що за правилами ст. 70 КАС України та п. 3.6, п. 4.3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджена наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обовязку з боку відповідача, оскільки погашення боргу підтверджується відповідним документом (п. 11.4 Інструкції № 276).

Розглядаючи спір, суд бере до уваги, що правовідносини з приводу стягнення коштів платника податків у рахунок погашення податкового боргу унормовані ст. 95 Податкового кодексу України, відповідно до п. 95.2 якого стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до ч.1 ст. 183-3 КАС України, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд встановив, що позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 17 грн. 69 коп. Крім того, у відповідача рахувалась переплата у сумі 48,99 грн. (станом на 01.11.2011 р.). Відповідач у добровільному порядку сплатив борг у сумі 500 грн. 27.01.2012 р. та 200 грн. 13.03.2012 р. Таким чином, заборгованість відповідача становить 288 грн. 69 коп. (1020 грн. - 48,99 грн. 500 грн. + 17,69 грн. 200 грн.).

14.03.2012 р. до початку судового засідання представник відповідача подав до суду незавірену копію квитанції № 3359.486.1 від 14.03.2012 р. на підтвердження сплати боргу у сумі 280 грн. Суд критично оцінює копію вказаної квитанції, оскільки вона не завірена належним чином, а відтак не може бути визнана судом у якості належного доказу сплати суми податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162, 165, 183і КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Подання державної податкової інспекції у м. Черкаси задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство «Рунава»(18002, Черкаська область, м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 224, кв. 48, ідентифікаційний код 37181239) в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) податковий борг у сумі 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 69 коп.

Постанову суду допустити до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Л. Грицаєнко