Рішення № 21956932, 07.03.2012, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 2-163/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2012 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Пилипюка І.В., з участю секретаря Паучек Є.В., представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2, про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, про звернення стягнення.

В позові вказував, що 24.01.2007 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №CVVWGA00000001, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 63375,00 грн. зі сплатою 14,04% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.01.2012 року. Відповідач належним чином зобовязання не виконав і у звязку з чим, станом на 10.11.2011 року заборгованість становить 30047,87 грн., в тому числі 21532,80 грн. заборгованість за кредитом, 6837,39 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 600,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 1077,68 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором.

Зазначав, що в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором з відповідачем 24.01.2007 року укладено договір іпотеки № CVVWGA00000001, згідно умов якого він надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 125,10 м.кв, який розташований по АДРЕСА_1 і належить йому на праві власності. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 75000,00 грн.

Посилався на ст.6 ЗУ «Про іпотеку» договором поширюється на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки, яка належить відповідачу на праві власності на підставі документ зазначеного у договорі іпотеки і розташована по АДРЕСА_1.

Просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CVVWGA00000001 від 24.01.2007 року в розмірі 30047,87 звернути стягнення на будинок загальною площею 125,10 м.кв. та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки позивачем з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення позивачем всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, а також виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та проживають у житловому будинку, розташованому за вказаною адресою зі зняттям їх з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку та стягнути з відповідача судовий збір.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, будучи належно повідомленим про місце, день та годину слухання справи, в адресованому суду клопотанні позов підтримав, просив справу розглядати у його відсутності, у разі неявки відповідача щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні вважав позов безпідставним, необґрунтованим, передчасним та просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що 24.01.2007 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № CVVWGA00000001, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 63375,00 грн., зі сплатою 14,04% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.01.2012 року. В забезпечення виконання зобовязань за договором кредиту з відповідачем 24.01.2007 року укладено договір іпотеки № CVVWGA00000001, згідно умов якого він надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 125,10 м.кв з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1 і належить йому на праві власності. Також у договорі іпотеки вказано, що іпотека поширюється на земельну ділянку загальною площею 0,50 га, на якій розташоване майно і яка знаходиться в користуванні відповідача на підставі довідки №446 Берегометської селищної ради.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

Відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Частиною 1 ст.589 ЦК України визначено, що у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України звернення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) в разі коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

У відповідності до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 Договору іпотеки передбачено право іпотекодержателя, в разі невиконання відповідачем своїх зобовязань по кредитному договору, одержати задоволення своїх вимог за рахунок переданого в іпотеку майна.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач порушив умови договору № CVVWGA00000001 від 24.01.2007 року щодо строків погашення кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 10.11.2011 року заборгованість становить 30047,87 грн., в тому числі 21532,80 грн. заборгованість за кредитом, 6837,39 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 600,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 1077,68 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Статтею ст.35 ч.1 ЗУ «Про іпотеку», встановлено, що в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Таким чином, законодавець зазначив необхідною умовою початку звернення стягнення на предмет іпотеки, надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення.

З матеріалів справи вбачається, що вимога №30.1.0.0/2-075 від 05.10.2011 року направлена відповідачу, однак у передбачений тридцятиденний строк ним не виконана.

Таким чином, суд вважає, що вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на будинок, розташований по АДРЕСА_1 підлягає до часткового задоволення, а саме звернути стягнення на будинок шляхом проведення прилюдних торгів, що відповідає положенням ст.591 ЦК України та ст.39 ЗУ «Про іпотеку», яким встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються (крім іншого): спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Стосовно вимоги позивача, про звернення стягнення на земельну ділянку, то суд вважає, що в цій частині в задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки як вбачається з договору іпотеки вказана земельна ділянка у власності відповідача не перебуває. На використання іпотекодавцем земельної ділянки або його частини обмеження (обтяження) не встановлені, а доказів того, що вказана земельна ділянка належить саме відповідачу - суду не представлено.

Що стосується вимоги про виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку то суд прийшов до висновку, що в її задоволенні необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, в ч.1 ст.40 ЗУ «Про іпотеку» зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У ч.ч.2, 3 ст.40 ЗУ «Про іпотеку» встановлено певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч.3 ст.109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку».

В матеріалах справи наявна вимога про добровільне звільнення квартири відповідачем та усіма членами сімї та іншими мешканцями, однак не зазначено якими саме, оскільки серед них можуть бути і діти і особи, передбачені ч.1 ст.40 ЗУ «Про іпотеку», а в ході судового розгляду представником позивача суду не надано доказів, що вказані особи у спірному будинку не зареєстровані та не проживають.

Враховуючи викладене, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк. Оскільки на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч.2 ст.40 ЗУ «Про іпотеку» та ч.3 ст.109 ЖК України, щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку або житлового приміщення, на які здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги на цій стадії не можуть бути задоволені, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення вказаних житлових приміщень їх мешканцями, в розумінні вимог ст.3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом.

На підставі наведеного, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення із стягненням з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат у відповідності до ст.88 ЦПК України.

На підставі ст.ст.35, 38-40 ЗУ “Про іпотеку ”, ст.ст.9, 109 ЖК України, ст.ст. 526, 530, 536, 575, 589-591, 610, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 64, 88, 169, 213-215, 224-226 ЦПК України, Суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №CVVWGA00000001 від 24.01.2007 року в сумі 30047,87 грн. звернути стягнення на житловий будинок загальною площею 125,10 м.кв, який розташований в АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною 97446,00 (девяносто сім тисяч чотириста сорок шість) гривень.

Стягнути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. №64993919400001, МФО 305299 судовий збір в сумі 300,48 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І.В. Пилип'юк