Постанова № 21956561, 03.03.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/11119/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Молодецького Р.І.,

при секретарі Лазаренко У.І.,

за участю:

представника позивача - Земцова А.А., Єгорова Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Техноком - Сервіс"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2011 року Приватне підприємство "Техноком - Сервіс"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно зроблено висновок про фіктивність договору укладеного між позивачем та ПП "Астелікс-2007", оскільки перевіряючими не було досліджено сам договір підряду № 84. Крім того, сам правочин ще не відбувся, а наявне лише банківське перерахування коштів на майбутнє виконання правочину.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Відповідач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що проведеною перевіркою ПП "Техноком Сервіс" встановлено, що між позивачем та ПП "Астелікс-2007" укладено договір підряду. На виконання умов вказаного договору позивачем проведено попередню оплату на суму 365 156,00 грн. в тому числі ПДВ 60 859,33 грн. Суму попередньої оплати до складу валових витрат позивач не відносив. Разом з тим, в листопаді та грудні 2010 року до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ 60 859,33 грн. Роботи за вказаним правочином не виконувались. Крім того, до ЄДР внесено запис про відсутність ПП "Астеліск-2007" за адресою місцезнаходження, 25.01.2011 року анульовано свідоцтво платника ПДВ вказаного підприємства, згідно податкової звітності на підприємстві працює 2 особи та відсутні основні засоби та нематеріальні активи.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Техноком-Сервіс" (ідентифікаційний код 36618359) зареєстровано виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 27.07.2009 року, взято на податковий облік як платник податків в Кременчуцькій ОДПІ.

В період з 16.08.2011 року по 22.08.2011 року головним державним податковим ревізором-інспектором податкової служби І рангу відділу перевірок підприємств стратегічних галузей економіки управління податкового контролю юридичних осіб Кременчуцької ОДПІ Яковенко М.А. проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Техноком Сервіс" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП "Астілікс-2007" за період з 01.06.2008 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 30.08.2011 року № 6344/23-209/36618359, в якому відображено порушення позивачем п.п. 7.2.2, п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 60 859,00 грн. в тому числі по періодах листопад 2010 року на суму 17 008,00 грн. та за грудень 2010 року на суму 43 851,00 грн.

Позивач звернувся до Кременчуцької ОДПІ з запереченнями від 05.09.2011 року № 118 до акту про результати позапланової виїзної перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків від 30.08.2011 р. № 6344/23-209/36618359, на які Кременчуцької ОДПІ була надана відповідь від 13.09.2011 року № 347171/10/23-309 із висновком про дотримання при складанні акту вимог наказу ДПА України від 11.09.2008 року № 584 "Про затвердження нової редакції зразків форм актів перевірок та методичні рекомендації щодо їх оформлення" та наказу ДПА України від 22.12.2010 року № 984 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства".

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 16.09.2011 року № 0009212301/2998, яким Приватному підприємству "Техноком-сервіс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 76 074,00 грн. в тому числі за основним платежем в сумі 60 859,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 15 215,00 грн.

Позивач звернувся до ДПА в Полтавській області та ДПС України із скаргами від 26.09.2011 року № 129 та від 27.10.2011 року № 139, відповідно, на податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної ДПІ від 16.09.2011 р. № 0009212301/2998. За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомленнярішення залишені без змін, а скарги без задоволення: Рішення ДПА у Полтавській області про результати розгляду скарги № 3013/10/25-016 від 17.10.2011 р.; Рішення ДПС України про результати розгляду скарги № 5539/6/10-2115 від 15.11.11 р.

Позивач не погодився із податковим повідомленням - рішенням від 16.09.2011 року № 0009212301/2998, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 16.09.2011 року № 0009212301/2998, суд виходить з наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

З огляду на наведені положення Закону №168/97-ВР для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

Частиною 2 статті 3 зазначеного Закону встановлено, що фінансова, податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи, якими відображено господарські операції є основою і для податкового обліку.

Згідно з пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затвердженими міністерствами України.

Судом встановлено, що 01 листопада 2010 року між ПП "Техноком-сервіс" (замовник) та приватним підприємством "Астелікс-2007" (підрядник) укладено договір підряду № 84, за умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи: ремонтно-монтажні, монтажні, ремонтно-будівельні, будівельні на об'єктах наданих замовником. Роботи виконуються підрядником до 31.12.2011 року. Загальна вартість робіт за вказаним договором становить 501 125,68 грн. Підрядник розпочинає виконання робіт, після отримання передплати від замовника у 100 % розмірі вартості робіт.

На підтвердження реальності вказаного правочину позивачем до суду надано податкові накладні № 22121 від 22.12.2010 року, № 27123 від 27.12.2010 року, № 29111 від 29.11.2010 року; платіжні доручення № 184 від 29.11.2010 року, № 255 від 22.12.2010 року, № 254 від 22.12.2010 року, № 280 від 28.12.2010 року, № 284 від 29.12.2010 року, № 296 від 30.12.2010 року та рахунок-фактури № 2712-3 від 29.11.2010 року. Разом з тим, позивачем до суду не надано усіх первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій з ПП "Астелікс-2007", а саме: видаткові накладні, акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та акти форми КБ-2.

Дослідивши надані докази судом встановлено, що рахунок-фактури не містить даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка його виписала (не вказано призвіще ім'я та по батькові) та відсутня повна інформація про ПП "Техноком-сервіс", а саме: код ЄДРПО, банківські реквізити та місце знаходження. Крім того, у рахунку-фактурі не вказано хто саме є платником у рядку платник вказано "той самий".

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із статтею 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

За змістом погоджених умов щодо визначення предмету догвороу підряду № 84, укладеного 01 листопада 2010 року між ПП "Техноком-сервіс" (замовник) та приватним підприємством "Астелікс-2007" (підрядник), підрядник зобов'язується виконати наступні роботи: ремонтно-монтажні, монтажні, ремонтно-будівельні, будівельні на об'єктах наданих замовником.

Нормою частини 1 статті 877 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Доказів наявності погодженного між сторонами договору підряду № 84 від 01.11.2010 року кошторису, відповідно до якого за змістом частини 1 статті 877 Цивільного кодексу України, визначається ціна робіт, позивачем суду не було надано.

За змістом договору не можливо ідентифікувати об'єкти, на яких повинні бути виконані роботи, доказів надання підряднику завдання, яким би було визначено роботу, яку він повинен виконати, а так само визнчення ПП "Техноком-сервіс" фронту робіт, інші докази узгодження між позивачем та ТОВ "Астелікс-2007" об'єктів на яких повинні виконуватись роботи, позивачем не було надано.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що ПП "Техноком-сервіс" порушено умови договору підряду № 84, а саме: не перераховано грошові кошти в сумі 501 125,68 грн. у зв'язку з чим ПП "Астелікс-2007" не розпочав виконання робіт. У зв'язку з тим, що підрядні роботи не були виконані на підприємстві відсутні акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та накладні на придбання матеріалів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що фактичне отримання послуг не відбулось, а було здійснено лише часткове перерахування коштів.

Зазначене свідчить про відсутність у сторін договору підряду наміру на реальне виконання умов вказаного правочину.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність будь-які доказів на підтвердження реального виконання договору підряду, укладеного позивачем з його контрагентом, обґрунтованих доводів у спростування вищевикладеного, у зв'язку з чим судом ставиться під сумнів правомірність формування податкового кредиту за такою угодою.

Вищенаведене в своїй сукупності дає підстави стверджувати про правомірність висновків Кременчуцької ОДПІ щодо порушення позивачем вимог п.п. 7.2.2, п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого встановлено заниження ПДВ в сумі 60859,00 грн.

В силу частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як субєктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 16.09.2011 року № 0009212301/2998. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення Кременчуцькою ОДПІ норм чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що Кременчуцька ОДПІ приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Техноком - Сервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12 березня 2012 року.

СуддяР.І. Молодецький