Постанова № 21955796, 15.02.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

15.02.2012 р. Справа № 2а-8707/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. за участю секретаря судового засідання Салової І.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомПАТ "Алекс - Юг", вул. Нікольська, 25,Миколаїв,54030 доДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54030 провизнання протипраним та скасування податкове повідомлення - рішення №0025592360 від 08.11.2011р., № 0025602360 від 08.11.2011р., ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0025592360 від 08.11.2011 про визначення податкового зобовязання за платежем з податку на прибуток підприємств в сумі 132984,00грн. (із яких 107750,00грн. за основним платежем та 25234,00грн. за штрафними санкціями); №0025602360 від 08.11.2011 про визначення податкового зобовязання за платежем з податку на додану вартість в сумі 260627,00грн.(із яких 217062,00грн. за основним платежем та 43565,00грн. за штрафними санкціями). Обґрунтовуючи доводи про неправомірне визначення контролюючим органом податкових зобовязань, позивач посилався на підтвердження валових витрат та податкового кредиту за вищевказаний період первинними документами, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, банківськими виписками та іншими документами, що свідчать про проведення розрахунків, які є достатньою підставою для відтворення господарських операцій з придбання робіт у ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ”, ТОВ “АКОРДБУД”, ТОВ “БУДТРАНС-2009”, послуг - у ТОВ “ВВМ-ВИЛИДЖТРЕЙД”, товарів у ТОВ “ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС”, ТОВ “КПВ ГРАНИТ”, ТОВ “АЛЬФА-К” в податковому обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток. Крім того, позивач зазначив про порушення відповідачем п.86.8 ст.86 Податкового кодексу щодо невідображення в акті перевірки заниження валових витрат в І кварталі 2011 року, що призвело до донарахування зобов'язання з податку на прибуток. Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що придбані товари, роботи та послуги підприємство використовувало для господарської діяльності: придбання робіт здійснено для поліпшення основних фондів з метою їх подальшої здачі в оренду, придбання послуг здійснено з метою формування нових комплексів продуктів (послуг) для клієнтів позивача, придбання товарів здійснено з метою безпосереднього використання при наданні послуг, які відносяться до господарської діяльності позивачем.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на законність оспорюваних податкових повідомлень-рішень в звязку з нікчемністю правочинів та безтоварністю господарських операцій між ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” та ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ”, ТОВ “АКОРДБУД”, ТОВ “БУДТРАНС-2009”, ТОВ “ВВМ-ВИЛИДЖТРЕЙД”, ТОВ “ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС”, ТОВ “КПВ ГРАНИТ”, ТОВ “АЛЬФА-К”, оскільки, на думку відповідача, фактичне здійснення господарських операцій було неможливим через недостатність у вказаних контрагентів ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” трудових та матеріальних ресурсів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.20 Податкового кодексу України органи податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 20.1.4);

під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та пояснень з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу (п. 20.1.2);

застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції (п. 20.1.28).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв до 01.01.2011) визначається, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв до 01.01.2011 р.) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 ст. 7 цього Закону. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом пунктом документами.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Статтею 201 ПК України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п.201.4).

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні (п. 201.5).

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п. 201.7).

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6).

Згідно зі ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (200.1). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (200.3).

Пунктом 3.1. статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (який був чинний на момент правовідносин, що досліджувались судом) встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно підпункту 5.2.1. пункту 5.2. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дані правові норми визначають, що до складу валових витрат (а отже витрат, на підставі яких може бути сформованих податкових кредит) можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Системний аналіз правових норм, якими регулюються правовідносини, що були предметом судового дослідження, вказує на те, що у разі, якщо добросовісний платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо документального підтвердження розміру валових витрат, податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій, він не може бути позбавлений права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Недобросовісність учасників господарських правовідносин в ланцюгу постачання товарів, робіт, послуг не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності субєкта господарювання, який виконав зобовязання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 30.08.2011 по 10.10.2011 відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2008 по 30.06.2011.

За наслідками перевірки контролюючим органом 17.10.2011 складено акт №1157/23-600/30397293 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства “АЛЕКС-ЮГ” (код ЄДРПОУ 30397293) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.2008 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2008 по 30.06.2011»(надалі по тексту - акт перевірки).

Відповідно до акта перевірки позивачеві інкримінується (далі по тексту розділу 4 (висновки) акта перевірки):

1. Перевіркою встановлено порушення пп.7.4.1, п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. № 2755 із змінами та доповненнями, в результаті чого було занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 217063 грн, в тому числі за січень 2010 р. у сумі 30 449 грн.; березень 2010 р. - 27 443 грн.; квітень 2010 р. - 31 206 грн.; травень 2010 р. - 23 591 грн.; вересень 2010 р. - 29463 грн.; листопад 2010 р. - 31 876 грн.; грудень 2010 р. - 177 грн.; лютий 2011 р. - 16 290 грн.; квітень 2011 р. - 25 517 грн.; травень 2011 р. - 1 000 грн.

2. Перевіркою встановлено порушення п. 3.1 ст. 3, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України в редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 102338 грн., в тому числі:

-І квартал 2010 року в сумі 63182 грн.;

- 3-и квартали 2010 року в сумі 100011 грн., в т.ч. розрахунково ІІІ квартал 2010 року в сумі 36829 грн.;

-2010 рік в сумі 100931 грн., в т.ч. розрахунково ІV квартал 2010 р. в сумі 920 грн.;

-І квартал 2011 року в сумі 1407 грн.

27.10.2011 р. ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” на адресу відповідача направлені заперечення (вих. № 76 від 27.10.2011 р.), за результатами розгляду яких ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва надана відповідь (вих. № 7704/10/23-633 від 03.11.2011 р.).

На сторінці 10 відповіді на заперечення до акта перевірки від 17.10.2011 № 1157/23-600/30397293 ... (вих. № 7704/10/23-633 від 03.11.2011 р.) вказано про викладення змісту пп. 3.1.4 п. 3.1 розділу 3 акта № 1157/23-600/30397293 від 17.10.2011 у новій редакцій, у зв'язку з чим заниження податку на прибуток ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” склало 107750 грн., в тому числі:

- І квартал 2010 року в сумі 63182 грн.;

- 3-и квартали 2010 року в сумі 100011 грн., в т.ч. розрахунково ІІІ квартал 2010 року в сумі 36829 грн.;

-2010 рік в сумі 100931 грн., в т.ч. розрахунково ІV квартал 2010 р. в сумі 920 грн.;

-І квартал 2011 року в сумі 6819 грн..

Встановлені перевіркою порушення з податку на додану вартість не коригувались.

08.11.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за №0025592360 про визначення податкового зобовязання за платежем з податку прибуток в сумі 132984,00 грн., із яких 107750 грн. - за основним платежем, 25234,00 грн. - штрафні санкції.

08.11.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за №0025602360 про визначення податкового зобовязання за платежем з податку на додану вартість в сумі 260627,00 грн., із яких 217062,00 грн. за основним платежем та 43565,00 грн. за штрафними санкціями.

Підставою для прийняття оспорюваних рішень є висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки про неможливість фактичного здійснення господарських операцій між ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” та ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ”, ТОВ “АКОРДБУД”, ТОВ “БУДТРАНС-2009”, ТОВ “ВВМ-ВИЛИДЖТРЕЙД”, ТОВ “ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС”, ТОВ “КПВ ГРАНИТ”, ТОВ “АЛЬФА-К” через недоведеністю використання отриманих ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” товарів, робіт, послуг в своїй господарській діяльності та недостатність у деяких із контрагентів достатніх трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності, а також недобросовісність субєктів господарювання в ланцюгах постачання товарів.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців діяльність ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” полягає у наданні послуг готелів, ресторанів та іншій діяльності у сфері спорту, надання в оренду власного нерухомого майна.

ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” на праві власності належить нежитловий об'єкт по вул. Нікольська, 25 в м. Миколаєві (БЦ ”Олександрівський”). В приміщенні БЦ ”Олександрівський” по вул. Нікольській,25 в м. Миколаєві розміщено готель “три зірки”, ресторан, сауна, більярдний клуб, фітнес-клуб, басейн та офісні приміщення, які здаються в оренду, про що також вказано на стор.11 додатку №2 до акта перевірки.

У зв'язку з облаштуванням приміщення та прилеглої території будівлі по вул.Нікольська,25 в м.Миколаєві, яка належить ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ”, останнім укладались господарські договори на здійснення будівельних, монтажних робіт з ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ”, ТОВ “АКОРДБУД”, ТОВ “БУДТРАНС-2009”.

Так, 11 січня 2010 року між ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” та ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ” укладено договір будівельного підряду №634. Згідно з договором ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ” зобов'язалось встановити кондиціонування офісних приміщень ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” по вул.Нікольська,25 в м. Миколаєві згідно з проектно-кошторисною документацією. До обрахованої вартості договору також увійшла і вартість самого обладнання - кондиціонеру канального № 56.

29 січня 2010 року ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” прийнято роботи з облаштування кондиціювання приміщень, які виконані ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ”, що підтверджується актом виконаних робіт за січень 2010 року на загальну суму 163 196 грн., в т.ч. ПДВ 27 199,33 грн., податковою накладною № 35 від 29.01.2010 на загальну суму 163 196 грн., в т.ч. ПДВ 27 199,33 грн..

25.02.2010 року між ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” та ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ” укладено договір будівельного підряду №636, відповідно до умов якого ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ” брало на себе обов'язки по ремонту цокольного поверху БЦ “Олександрівський” по вул.Нікольська,25 в м. Миколаєві. ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ” виконувались демонтажні роботи. Так, в березні 2010 року роботи виконані на суму 164 660 грн., в т.ч. ПДВ 27 443,40 грн. (акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2010 р., податкова накладна № 524 від 31.03.2010 р.); в квітні 2010 р. вартість робіт склала 187 236,00 грн., в т.ч. ПДВ 31 206,00грн. (акт приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2010 р., податкова накладна № 750 від 29.04.2010 р.); у травні 2010 р. виконано демонтажні роботи загальною вартістю 141 543,60 грн., в т.ч. ПДВ 23 590,60 грн. (акт приймання виконаних підрядних робіт за травень 2010 року, податкова накладна № 933 від 31.05.2010). Оплата за виконані роботи здійснена ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ”, що підтверджується даними перевірки (стор. 18 акту), а також банківськими виписками від 03.02.10, 04.02.10, 10.02.10, 24.02.10, 13.04.10, 15.04.10, 27.04.10, 12.05.10, 19.05.10, 03.06.10, 07.06.10, 08.06.10, 16.06.10, 21.06.10, 29.06.10, 12.07.10, 19.07.10, 21.07.10, 28.07.10..

В акті перевірки на підтвердження вказаних господарських операцій контролюючим органом підтверджено наявність актів виконаних робіт, податкових накладних та банківських платіжних документів на перерахування грошових коштів через установи банку підряднику. На вказані виконані роботи контрагент склав акти виконаних робіт, виписав податкові накладні, на підставі яких до складу валових витрат І кварталу 2010 року ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” віднесено 252 729грн., до складу податкового кредиту січня - травня 2010 року віднесено 109 439,30грн., амортизаційні відрахування за IV квартал 2010 р., І квартал 2011 року склали 7316грн.. При цьому, всупереч приписам п.8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, яка передбачає, що балансова вартість групи основних фондів на початок розрахункового кварталу визначається за формулою, вказаною в цьому пункті, та зменшується на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва по роботам, виконаним ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ” в IV кварталі 2010 року та в І кварталі 2011 року сума амортизаційних відрахувань зменшена на 3681 грн., всього 7362 грн.. Тобто, в І кварталі 2011 р. балансова вартість групи основних фондів не була зменшена на суму амортизаційних відрахувань, здійснених у попередньому звітному періоді.

Видані позивачеві контрагентом податкові накладні відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту по ПДВ. На момент видачі податкових накладних постачальник був зареєстрований платником ПДВ, а отже, мав право їх виписувати. В свою чергу, покупець мав правові підстави включити суму ПДВ по таким податковим накладним в податковий кредит. Реальність (дійсність) вказаних господарських операцій підтверджена, в тому числі договорами будівельного підряду від 11.01.2010 за №634, від 25.02.2010 № 636, ліцензією на здійснення діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, локальними кошторисами, підсумковими відомостями, актами виконаних робіт, податковими накладними.

При розгляді справи встановлено, що в подальшому приміщення, для яких встановлювалось система кондиціювання передані в оренду господарюючим суб'єктам, що також вбачається зі змісту додатка №2 до акта перевірки “Довідка про загальну інформацію ...” (стор. 11-13): 1) ТОВ “Астон Індастріал” (договір оренди № ДГ00000018 від 28.02.010 р.), 2) ТОВ “Волари-Агро” (Договір оренди № ДГ від 30.04.2010 р), 3) ТОВ “КМЗ Вероника” (Договір оренди № ДГ00000021 від 17.06.2010 р.) та інші..

Роботи по облаштуванню цокольного поверху виконувалися на об'єкті, який належить позивачеві з метою його облаштування та використання у поліпшеному вигляді з метою отримання прибутку. При цьому, законодавство, яке діяло на час виникнення спірних відносин, не пов'язує право віднесення до податкового кредиту та валових витрат сум, сплачених за виконання робіт на об'єкті, лише після введення об'єкта в експлуатацію. Для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Крім того, допитані в судовому засіданні в якості свідків (та відповідно попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань) робітники ТОВ “ПРО-СТРОЙ” - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 підтвердили факт реального вчинення господарських операцій за договорами від 11.01.2010 року за №634, від 25.02.2010 року за №636, зазначивши, що роботи виконувались бригадою, до якої входили вказані особи. Робітники залучались ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ” на підставі цивільно-правових договорів на виконання будівельно-монтажних (демонтажних) робіт.

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи що стосуються господарських операцій за участю ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ”, які підтверджують фактичне виконання робіт та реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення придбання робіт для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку (поліпшення нежитлового об'єкту, в якому розміщено БЦ “Олександрівський”), висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ” та ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ”, є надуманими і такими, що ґрунтуються на припущеннях та спростовуються свідченнями осіб, які безпосередньо виконували вказані роботи.

Судом також встановлено, що у 2010 року між ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” та ТОВ “АКОРДБУД” укладено договір будівельного підряду (дата підписання в тексті договору не проставлена), відповідно до умов якого ТОВ “АКОРДБУД” зобов'язувалось здійснити роботи з облаштування тераси БЦ “Олександрівський” згідно з проектно-кошторисною документацією. 30 серпня 2010 року ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” прийнято від ТОВ «АКОРДБУД»роботи з облаштування тераси, вартість яких склала 176 778,00грн., в т.ч. ПДВ 29 463,00грн. (акт виконаних робіт за серпень 2010 р., податкова накладна №106 від 30.08.2010). Оплата за виконані роботи здійснена ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ “АКОРДБУД” та за договором про переведення боргу (банківські виписки від 09.02.2011, 23.03.2011, 25.03.2011, 31.03.2011, 07.04.2011, 13.04.2011)..

В акті перевірки на підтвердження вказаних господарських операцій контролюючим органом зазначено про наявність актів виконаних робіт, податкових накладних та банківських платіжних документів на перерахування грошових коштів через установи банку підряднику. На вказані виконані роботи контрагент склав акти виконаних робіт, виписав податкові накладні, на підставі яких до складу валових витрат ІІІ кварталу 2010 року віднесено 147 315,00 грн., до складу податкового кредиту вересня 2010 року віднесено 29 463 грн..

В рішенні виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.09.2010 року №1251 “Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними та фізичними особами” зазначено: “Відповідно до сертифіката відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам від 15.09.10 МК 000323 інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області засвідчено відповідність закінчених будівництвом та реконструкцією нежитлових будівель: тераси за літ.а, фізкультурно-оздоровчого центру за літ.Е-2 загальною площею 389.2 кв.м, навісу за літ.Я по вул. Нікольській,25, які належать ЗАТ “АЛЕКС-ЮГ”. Отже, результат робіт, виконаних ТОВ “АКОРДБУД” засвідчено відповідними органами. Крім того, реальність (дійсність) вказаних господарських операцій підтверджена, в тому числі, договорами будівельного підряду 2010 року, ліцензією контрагентів на здійснення будівельної діяльності, локальними кошторисами, підсумковими відомостями, актами виконаних робіт, податковими накладними, які відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту по податку на додану вартість. Результат виконаних ТОВ “АКОРДБУД” робіт безпосередньо пов'язаний з об'єктом, що належить Позивачу та використовується ним у господарській діяльності для отримання прибутку.

Відповідно до п. 73.5 ст. 75 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Відповідно до Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Постановою КМУ № 1232 від 27.12.2010 (далі - Порядок-1232), зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Пунктом 4 Порядку-1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

В акті планової перевірки використана інформація щодо ТОВ “АКОРДБУД” станом на 14.02.2011 року з зазначенням, що відносно підприємства надіслано запит на встановлення місцезнаходження. Позивачем надано дані з ЄДРЮОФОП від 25.10.2011 року, з якого вбачається, що остання реєстраційна дія проведена ТОВ “АКОРДБУД” 21.03.2011 року, юридична адреса підприємства вказана: м. Київ, бульвар Лесі Українки,5-А..

Враховуючи, що планова перевірка проводилась в період з 30.08.2011 року по 10.10.2011 року, відповідач для встановлення дійсності господарських операцій між ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” та ТОВ “АКОРДБУД” мав використовувати актуальну податкову інформацію, однак не здійснив заходів щодо проведення зустрічної звірки з метою отримання відповідних пояснень та документів від ТОВ “АКОРДБУД”.

Відповідно до п.4-5 роз.1 Порядку оформлення документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України N984 від 22.12.2010 року акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. Із акта перевірки не вбачається аргументоване викладення інкримінованих діянь, що суперечить вимогам Порядку оформлення документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України N984 від 22.12.2010 року, із приписів якого слідує, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб субєкта господарювання.

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи що стосуються господарських операцій за участю ТОВ “АКОРДБУД”, які підтверджують фактичне виконання робіт та реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення придбання робіт для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку (поліпшення нежитлового об'єкту, в якому розміщено БЦ “Олександрівський”), висновки відповідача про нереальність господарських операцій, вчинених за участю ТОВ “АКОРДБУД” та ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ”, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не наведено допустимих та достатніх доказів на підтвердження умовиводу про порушення позивачем податкового законодавства.

Судом також встановлено, що 07 вересня 2010 року між ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” та ТОВ “БУДТРАНС-2009” укладено договір будівельного підряду №7/09-10. Згідно з договором ТОВ “БУДТРАНС-2009” зобов'язалось здійснити ремонт четвертого поверху БЦ “Олександрівський” по вул. Нікольська,25 в м.Миколаєві згідно з проектно-кошторисною документацією.

29 листопада 2010 року ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” прийнято результат ремонтних робіт четвертого поверху БЦ “Олександрівський”, загальна вартість яких склала 191 253,6 грн., в т.ч. ПДВ 31 875,60грн. (акт виконаних робіт за листопад 2010 року, податкова накладна № 301105 від 30.11.2010 року).

Оплата за виконані роботи здійснена ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ “БУДТРАНС-2009”, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, договором уступки права вимоги та банківською випискою.

В акті перевірки на підтвердження вказаних господарських операцій контролюючим органом зазначено про наявність актів виконаних робіт, податкових накладних та банківських платіжних документів на перерахування грошових коштів через установи банку підряднику. На вказані виконані роботи контрагент склав акти виконаних робіт, виписав податкові накладні, на підставі яких позивачем до складу податкового кредиту листопада 2010 р. віднесено 31 875,6грн., задекларована амортизація в І кварталі 2011 р. в сумі 1946 грн.

Реальність (дійсність) вказаних господарських операцій підтверджена, в тому числі, договорами будівельного підряду від 11.01.2010 за №634, від 25.02.2010 № 636, ліцензією на дозвіл діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, локальними кошторисами, підсумковими відомостями, актами виконаних робіт, податковими накладними, листом ТОВ “БУДТРАНС - 2009”, копією податкової декларації ТОВ “БУДТРАНС-2009”.

Видані позивачеві контрагентом податкові накладні та інші первинні документи відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування валових витрат та податкового кредиту по ПДВ. Результат виконаних ТОВ “БУДТРАНС-2009” робіт використовується в господарській діяльності ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ”, оскільки безпосередньо пов'язаний з об'єктом, який належить Позивачу та використовується ним у господарській діяльності для отримання прибутку.

В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не наведено допустимих та достатніх доказів на підтвердження умовиводу про порушення позивачем податкового законодавства. Інкримінування позивачеві вчинення дій без належної обачності і припущення про те, що йому (позивачеві) мало бути відомо про фактичний адміністративно-майновий стан ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ”, ТОВ “АКОРДБУД”, ТОВ “БУДТРАНС-2009” не ґрунтується на приписах нормативних актів і є припущенням, яке не може бути використано як доказ в справі. Чинним законодавством на сторону в господарському зобовязанні не покладено обовязок зясування обставин сплати податків та зборів контрагентом. Субєкт господарювання (добросовісний учасника угод та господарських операцій) не наділений можливістю контролю (навіть за власною ініціативою) за сплатою податків іншими субєктами підприємницької діяльності. Якщо контрагент (субєкти підприємницької діяльності, які мали відносини з безпосередніми контрагентами позивача) не виконав свого зобовязання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст.61 Конституції України). Зазначена обставина (недобросовісність учасника угоди щодо спали податків та зборів) не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій.

Контрагенти позивача на момент вчинення господарських операцій були діючими субєктами господарювання та платниками податків на додану вартість та мали відповідний дозвіл на виконання робіт, вказаних в актах виконаних робіт.

З метою забезпечення своєї господарської діяльності (діяльність готелю, ресторану) ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” придбаває послуги, товари (продукти харчування, речі, необхідні для забезпечення сервісу та обслуговування клієнтів та інше). Зокрема, в грудні 2010 року ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” придбав у ТОВ “ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС” промтовари (міксер д/коктейля -1шт., часи настінні -1шт., ложки кавові -6 шт., набір ножів та тримач магнітний -1шт., піднос неслизький -1шт., дошка бамбукова -1шт., подрібнювач для льоду-1шт.) на загальну суму 1060,48 грн., в т.ч. ПДВ 176,75 грн. (видаткова накладна № РН-000622 від 01.12.2010 р., податкову накладну № 11202 від 01.12.2010. Товар отримано співробітником ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” ОСОБА_2 за довіреністю № 111 від 01.12.2010. Оплата за товар здійснена ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ”, що підтверджується банківською випискою від 27.12.2011. Фактичне отримання товару підтверджується також його оприбуткуванням (Кт рах. 31, Дт рах. 631).

В акті перевірки на підтвердження вказаних господарських операцій контролюючим органом зазначено про наявність видаткових накладних, податкових накладних та банківських платіжних документів на перерахування грошових коштів через установи банку постачальнику. На вказану поставку товарів контрагент виписав податкові накладні, на підставі яких сума ПДВ була внесена позивачем до складу податкового кредиту. Видані позивачеві контрагентом податкові накладні відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту по ПДВ. Вищенаведене спростовує припущення відповідача про безтоварність господарських операцій, повязаних з придбанням товарно-матеріальних цінностей.

Судом також встановлено, що в лютому - березні 2011 року ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” придбав у ТОВ “КПВ ГРАНИТ”: галстук - 6 шт., блузка - 6 шт., брюки - 6 шт., жилет - 6шт, тапочки одноразові -12 000 шт. (видаткова накладна № РН-0000117 від 28.02.2010 року, податкова накладна № 148 від 28.02.2011р.); помідори - 6,5 кг, огірки - 16,6 кг, картопля - 157 кг, капуста -21 кг, морква - 10 кг, зелень - 4,7 кг, грейпфрут - 2,2 кг, яблука - 5,8 кг, перець - 4,5 кг, лимони - 1,1 кг, апельсини - 2 кг, зелень - 4 кг, морква - 24,5 кг, цибуля - 8,2 кг, капуста - 15,1 кг, морква - 16,5 кг, цибуля - 15 кг, перець - 2,5 кг, помідори - 3 кг, морква - 5 кг, перець - 2 кг, помідори - 2,1 кг, гриби - 1,1 кг, капуста - 7,512 кг (видаткові накладні №7 від 09.02.11, № 8 від 14.02.11, № 10 від 16.02.11, № 25/2 від 25.02.11, податкова накладна № 91 від 07.02.2011р); картопля - 76 кг, морква - 4,05 кг, буряк - 8,1 кг, цибуля - 13,2 кг, перець - 1,2 кг, капуста - 5 кг, лимони - 1,15 кг, гриби - 5,6 кг, помідори - 3 кг, огірки - 4 кг, зелень - 4,73 кг, помідори - 4,8 кг, апельсини - 3 кг, яблука - 6,8 кг, огірки - 4,8 кг, перець - 2,9 кг, цибуля - 10 кг, яблука - 4,5 кг, гриби - 3 кг, картопля - 30 кг, огірки - 1 кг, чорнослив - 0,5 кг, помідори - 2 кг ( видаткові накладні № 02/03 від 02.03.11, № 07/03 від 07.03.11, № 11/03 від 11.03.11, податкова накладна № 145 від 24.02.2011р) .

Оплата за товар здійснена ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ “КПВ ГРАНИТ банківськими виписками від 17.03.11, 12.05.11, 13.05.11, 23.05.11, 07.02.11, 24.02.11.

Фактичне отримання товару підтверджується також його оприбуткуванням (Кт рах. 31, Дт рах. 631), що визнано податковим органом (стор.36 акта перевірки).

В податковому обліку на підставі господарських операцій до складу податкового кредиту лютого 2011 року віднесено 16 290грн..

В акті перевірки на підтвердження вказаних господарських операцій контролюючим органом зазначено про наявність видаткових накладних, податкових накладних та банківських платіжних документів на перерахування грошових коштів через установи банку постачальнику. На вказану поставку товарів контрагент виписав податкові накладні, на підставі яких сума ПДВ була внесена позивачем до складу податкового кредиту. Видані позивачеві контрагентом податкові накладні відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту по ПДВ. На момент видачі податкових накладних постачальник був зареєстрований платником ПДВ, а отже, мав право їх виписувати. В свою чергу, покупець мав правові підстави включити суму ПДВ по таким податковим накладним в податковий кредит. Реальність (дійсність) вказаних господарських операцій підтверджена, в тому числі видатковими накладними, податковими накладними, актами списання товарно-матеріальних цінностей.

Судом також встановлено, що в квітні-травні 2011 року ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” придбав у ТОВ “АЛЬФА-К” такі товарно-матеріальні цінності: грибінець - 2500 шт., лопатки для взуття - 2500 шт., мило (20 гр) - 2500 шт.,набір для гоління - 2500 шт., набір для чищення зубів - 2500 шт., набір для шиття - 2500 шт., пакети для брудної білизни - 2500 шт., шампунь (35 млг) - 2500 шт., шапочка для душу - 2500 шт., тапочки одноразові 2000 шт., освіжувач повітря - 1000 шт., серветки для взуття - 2000 шт. (видаткова накладна № РН-0000093 від 01.04.2011 р., податкова накладна № 123 від 01.04.2011р.).

Оплата за товар здійснена ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ “АЛЬФА-К”, що підтверджується банківськими виписками від 23.05.11, 03.06.11, 07.06.11, 08.06.11, 09.06.11.

Фактичне отримання товару підтверджується також його оприбуткуванням (Кт рах. 31, Дт рах. 631), що підтверджено податковим органом. В податковому обліку вказані операції знайшли своє відображення наступним чином - до складу податкового кредиту лютого 2011 року віднесено 16 290 грн..

В акті перевірки на підтвердження вказаних господарських операцій контролюючим органом зазначено про наявність видаткових накладних, податкових накладних та банківських платіжних документів на перерахування грошових коштів через установи банку постачальнику. На вказану поставку товарів контрагент виписав податкові накладні, на підставі яких сума ПДВ була внесена позивачем до складу податкового кредиту.

Реальність (дійсність) вказаних господарських операцій підтверджена, в тому числі видатковими накладними, податковими накладними, актами списання придбаних товарно-матеріальних цінностей, що були використані в господарській діяльності підприємства та свідченнями ОСОБА_1 (керуюча готельно-ресторанним комплексом), яка в судовому засіданні пояснила про обставини доставки продавцем товарно-матеріальних цінностей в ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” .

Видані позивачеві контрагентом податкові накладні відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту по ПДВ. На момент видачі податкових накладних постачальник був зареєстрований платником ПДВ, а отже, мав право їх виписувати. В свою чергу, покупець мав правові підстави включити суму ПДВ по таким податковим накладним в податковий кредит.

Доводи відповідача про безтоварність господарських операцій з ТОВ “АЛЬФА-К” в звязку з недостатністю працівників на підприємстві (ТОВ “АЛЬФА-К”) та відсутністю виробничих потужностей, що робить неможливим здійснення господарських операцій, були предметом судового дослідження та визнані судом безпідставними. Предметом правочинів між позивачем та ТОВ “АЛЬФА-К” є придання малогабаритних товарів (гребінців, лопаток для взуття, мила, наборів для гоління, пакетів для брудної білизни, серветок для взуття та ін.), що не потребує особливих технічних потужностей. Крім того, підприємство-постачальник не позбавлено права залучати для здійснення господарської діяльності працівників за цивільно-правовими угодами. Відповідачем не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження суджень про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «АЛЬФА-К». Контролюючим органом не надано також рішень судів (вироків, ухвал про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав та ін.) про встановлення обставин, з якими закон повязує визнання діяльності субєкта господарювання фіктивною. Реальність поставки позивачеві товарно-матеріальних цінностей ТОВ «АЛЬФА-К»підтверджено вищенаведеними доказами.

На підставі досліджених первинних документів при розгляді справи також зясовано, що на порушення приписів ст.86 Податкового кодексу України, відповідач не відобразив в акті перевірки заниження позивачем витрат на придбання послуг та товарів у І кварталі 2011р. на загальну суму, незважаючи на надання документів на підтвердження валових витрат в сумі 1976736грн. (вказана обставина встановлена в судовому засіданні на підставі свідчень ОСОБА_7 та досліджених в судовому засіданні первинних документів, наданих позивачем), що призвело до безпідставного визначення зобов'язань з податку на прибуток в сумі 5412 грн..

Суд також вважає, що позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ у звязку з невиконанням своїх обовязків його контрагентами, в тому числі ненарахування і несплата податкових зобовязань останніми, порушує право особи мирно володіти своїм майном, що міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 р. (надалі Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства згідно із ст. 9 Конституції України. Зокрема, ст.1 Протоколу до конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Розяснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), які згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23.02.2006 №3477 мають в Україні значення джерела права. Так, у п.53 рішення в справі «Булвес»АД проти Болгарії ЄСПЛ визначив поняття власності, указавши, що «власність»може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні «правомірні очікування»отримати ефективне здійснення свого майнового права. У рішенні в справі Щокін проти України (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобовязання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: «Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише «на умовах, передбачених законом»і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття «закону») вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні.»Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону. Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується численними рішеннями Європейського суду з прав людини. Так, п. 71 рішення у справі «Булвес»АД проти Болгарії ЄСПЛ дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності». Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. У п. 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б. Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знаходить своє продовження у праві Європейського союзу, зокрема у Шостій Директиві № 77/388/ЄЕС від 17.05.1977р. щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту (далі Шоста Директива). Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу»від 18.03.2004 р. № 1629-IV визначає сферу оподаткування (зокрема, непрямі податки) як пріоритетну сферу для виконання програми адаптації українського законодавства. Даний закон визначає, що елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire (право ЄС) з метою недопущення прийняття актів, які суперечать праву Європейського Союзу. Тобто, податкове законодавство України, а відповідно його тлумачення та застосування, не може суперечити положенням Шостої Директиви. Це підтверджується позицією Суду Європейського Союзу (Суд ЄС), яка відповідно застосовується ЄСПЛ для вирішення справи «Булвес»АД проти Болгарії, а саме: «…Операції самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2(1). 4 та (1) Шостої Директиви, де такі поставки і така діяльність відповідають обєктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати. Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту, що у низці поставок, в яку входять ці операції, попередня чи наступна операція є недійсною через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку не знав і не міг знати.

При розгляді справи також встановлено, що в січні 2010 року ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” було замовлено консалтингові послуги у ТОВ “ВВМ-ВИЛИДЖТРЕЙД”, які полягали у здійсненні готельно-господарського маркетингу. За даними первинних документів ТОВ “ВВМ-ВИЛИДЖТРЕЙД” було проаналізовано діяльність БЦ “Олександрівський” за 2008-2010 роки та надано пропозиції щодо ведення бізнесу, які товариство виклало в звіті “Консультаційна робота з вибору маркетингових стратегій для розвитку готельного підприємства, готельного комплексу в БЦ “Олександрівський”. 18 січня 2010 року ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” прийнято результат виконаних консалтингових послуг, наданих ТОВ “ВВМ-ВИЛИДЖТРЕЙД”. Оплата за надані послуги здійснена ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ “ВВМ-ВИЛИДЖТРЕЙД”. В той же час, судом встановлено, що вироком Центрального районного суду м.Миколаєва від 27.10.2011 року у кримінальній справі №1-729/11 винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 358 КК України, визнано ОСОБА_8, який у вересні 2009 року вступив у попередню змову з ОСОБА_9 та за грошову винагороду зареєстрував на своє ім'я ТОВ “ВВМ-ВИЛИДЖТРЕЙД”(код ЄДРПОУ 36701022), не маючи мети здійснення законної підприємницької діяльності та сплати податків, усвідомлюючи, що підприємство є фіктивним та реєструється на його ім'я з метою прикриття незаконної діяльності. Реалізуючи злочинні наміри в лютому 2010 року ОСОБА_8 підробив податкову декларацію з ПДВ ТОВ “ВВМ-ВИЛИДЖТРЕЙД” за січень 2010 року.

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку про неможливість формування ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ “ВВМ-ВИЛИДЖТРЕЙД” (фіктивним підприємством), незважаючи на добросовісність позивача, яка в даному випадку не має правового значення, оскільки відповідно до ст.42 ГК України субєкт господарювання здійснює господарську діяльність на власний ризик, тобто несе ризики повязані як з виконанням контрагентами цивільно-правових зобовязань так і зобовязань по сплаті податків, отриманих в ціні товару (ПДВ) при вчинені цивільно-правових угод з фіктивними підприємствами.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов. Частина 4 ст.71 КАС України зобовязує субєкта владних повноважень надати всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази. Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій субєкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на субєкта владних повноважень обовязок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.

Відповідач не надав суду допустимих та достатніх доказів на обґрунтування припущень, викладених в акті перевірки щодо порушення позивачем податкового законодавства при здійснені господарських операцій з ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ”, ТОВ “АКОРДБУД”, ТОВ “БУДТРАНС-2009”, ТОВ “ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС”, ТОВ “КПВ ГРАНИТ”, ТОВ “АЛЬФА-К”. Стосовно зазначених у висновках акта перевірки порушень вимог п.7.4 та п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 198 Податкового кодексу України в результаті допущення яких позивачеві донараховано зобовязання з податку на додану вартість, та п. 3.1 та 5.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” суд вважає їх невмотивованими та неаргументованими належними доказами. Вказані висновки спростовуються вищенаведеними фактичними даними і не можуть слугувати підставою для нарахування зобовязань з податку на додану вартість в даному випадку.

Припущення контролюючого органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ”, ТОВ “АКОРДБУД”, ТОВ “БУДТРАНС-2009”, ТОВ “ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС”, ТОВ “КПВ ГРАНИТ”, ТОВ “АЛЬФА-К”, не ґрунтується на фактичних даних, оскільки в судовому засіданні достеменно встановлено факт поставки послуг та товарів по господарським операціям, які були підставою для формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, оскільки відповідачем (субєктом владних повноважень), на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх дій, не надано спростувань реального характеру здійснюваних позивачем господарських операцій, що були обумовлені діловою метою, доводи ДПІ про нікчемність здійснених між ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” та ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ”, ТОВ “АКОРДБУД”, ТОВ “БУДТРАНС-2009”, ТОВ “ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС”, ТОВ “КПВ ГРАНИТ”, ТОВ “АЛЬФА-К”, правочинів є бездоказовими.

Аналізуючи дії субєкта владних повноважень в контексті приписів ст.2 ч.2 КАС України, суд приходить до висновку про те, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийнято необґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Виходячи з розрахунку нарахованих податкових зобовязань, наданого відповідачем:

- сума неправомірно визначеного зобовязання з податку на додану вартість по господарським операціям з ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” та ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ”, ТОВ “АКОРДБУД”, ТОВ “БУДТРАНС-2009”, ТОВ “ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС”, ТОВ “КПВ ГРАНИТ”, ТОВ “АЛЬФА-К” становить 256502грн., із яких 213762 гривень основного платежу та 42740 гривень штрафних санкцій.

- сума неправомірно визначеного зобовязання з податку на прибуток підприємств по господарським операціям з ПрАТ “АЛЕКС-ЮГ” та ТОВ “ПРОФ-СТРОЙ”, ТОВ “АКОРДБУД”, ТОВ “БУДТРАНС-2009” становить 132984грн. 50коп., із яких 107750грн. основного платежу та 25234грн. штрафних санкцій.

Вищенаведене є підставою для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158 - 163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва №0025592360 від 08.11.2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва №0025602360 від 08.11.2011 року в частині визначення податкового зобовязання за платежем з податку на додану вартість в сумі 256502 гривень, із яких 213762 гривень основного платежу та 42740 гривень штрафних санкцій.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства “АЛЕКС-ЮГ” 56 гривень 46 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний