Постанова № 21955393, 05.03.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1911/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ципко О.В.

при секретарі Гаркуші Ю.О.,

за участю представників:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до державного підприємства "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" про стягнення коштів з податку на додану вартість та земельного податку, -

ВСТАНОВИВ

02 березня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення коштів з державного підприємства "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" за податковим боргом з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника, з податку на додану вартість в сумі 19281,00 грн. та земельного податку в сумі 10847,83 грн.

Обґрунтовуючи подання заявник посилався на п. 95.1, п. 95.3 ст. 95, п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України.

Представник заявника та представник платника податків в судове засідання не зявилися. Представник заявника через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі. Представник платника податків причин неявки суду не повідомляв, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що державне підприємство "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" зареєстровано як юридична особа 24.01.2006 року виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області, ідентифікаційний код 33968601, за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.5) та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що видана довідка (а.с.6-12).

Згідно довідки форми №4-ОПП від 02.03.2010 року № 28 державне підприємство "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу " взято на облік платника податків державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку Луганської області з 26.01.2006 року за № 32 (а.с. 13).

З матеріалів справи вбачається, що державне підприємство "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу " станом на 02.03.2012 року має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 19281,00 грн. та земельного податку в сумі 10847,83 грн.

Судом встановлено, що 20.02.2012 року державним підприємством "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" подано податковому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2012 року № 9006864304, в якій зазначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 19281,00 грн. (а.с.16-17).

15.02.2012 року державним підприємством "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" подано податковому органу податкову декларацію з земельного податку за січень 2012 року № 9005789228, в якій зазначено суму земельного податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 10847,83 грн. (а.с.18-19).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що податкову вимогу державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області форми “Ю” від 04.05.2011 року № 158 було отримано юрисконсультом І категорії державного підприємства "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" Рибас А.С. (а.с.15).

Оскільки податкова вимога форми “Ю” від 04.05.2011 року № 158 є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що державне підприємство "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" станом на дату розгляду та вирішення подання податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість в сумі 19281,00 грн. та земельного податку в сумі 10847,83 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів в загальній сумі 30128,83 грн. за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вимог частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито” судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 02 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 07 червня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до державного підприємства "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з державного підприємства "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 1, код ЄДРПОУ 33968601) кошти за податковим боргом з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника:

- з податку на додану вартість в сумі 19281,00 грн. (девятнадцять тисяч двісті вісімдесят одна грн. 00 коп.), перерахувавши до державного бюджету на р/р № 31111029700080, код платежу 14010100, банк ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ в м.Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909.

- з земельного податку в сумі 10847,83 грн. (десять тисяч вісімсот сорок сім грн. 83 коп.), перерахувавши до державного бюджету на р/р № 33219811700080, код платежу 13050100, банк ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ в м.Сєвєродонецьку, код 37944909.

Постанову суду допустити до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 березня 2012 року.

СуддяО.В. Ципко