Постанова № 21946330, 24.01.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 року (12 год. 45 хв.) Справа № 2а-0870/11064/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря судового засідання Тєтєрєвої К.О.

за участю представників позивача Лєсновій А.С., Горохова С.О.

представника відповідача Малахова В.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденергомонтаж ЛТД»

до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області

про визнання протиправним податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Буденергомонтаж ЛТД» (далі ТОВ «Буденергомонтаж ЛТД», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у м.Енергодар Запорізької області (далі ДПІ у м. Енергодар Запорізької області, відповідач), в якому просить визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 №0001551501.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказують, що ТОВ «Буденергомонтаж ЛТД» зареєстровано виконавчим комітетом Енергодарської міської ради 30.12.2009. Пояснюють, що в наданих позивачем до ДПІ у м.Енергодар Запорізької області деклараціях по податку на прибуток за перше півріччя 2010року, 9 місяців 2010 року та за 2010 рік відображена балансова вартість запасів у сумі 74400,00 грн., що є внеском в статутний капітал підприємства засновниками, що підтверджується актами приймання передачі від 17.12.2009. Зазначають, що відповідно до пп.1.28.2 п.1.28 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою є прямою інвестицією, при цьому згідно п.4.2.5 п.4.2 ст.4 кошти або вартість майна, які надходять платникові податків у вигляді прямих інвестицій, у валові доходи не включаються. Таким чином, вважають, що операція по внесенню в статутний капітал платника податку на прибуток товарно-матеріальних цінностей, є прямою інвестицією, а не придбанням таких цінностей, а тому такий платник не включає вартість цих отриманих ТМЦ до складу валових витрат. Крім того, вказують, що відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у перерахунку (регулюванні) беруть участь лише ті запаси, витрати на придбання яких включаються до складу валових витрат, а вартість ТМЦ, отриманих у вигляді прямої інвестиції, не підлягає включенню до складу валових витрат, застосування п.5.9 ст.5 Закону для перерахунку таких ТМЦ є неправомірним. З урахуванням викладеного, вважають висновок, наведений в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Буденергомонтаж ЛТД», про порушення норми п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у частині заниження суми приросту балансової вартості запасів у сумі 74400,00 грн., є необґрунтованим, а тому спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у наданих запереченнях від 19.12.2011 №18918/10/10-013. Зокрема, зазначає, що відповідно до норм п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині заниження суми приросту балансової вартості запасів на 74400,00 грн., що призвело до заниження податкового зобовязання на 18600,00 грн. Вказує, що підприємством до ДПІ у м.Енергодар Запорізької області без порушення термінів було надано декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2010 року, яка свідчить про відсутність діяльності, звітність надано без додатків до декларації. Крім того, у першій звітності з податку на прибуток позивачем задекларовано відсутність залишку запасів (р.01.2 та 04.2 заповнено з прочерками, додаток К1/1 до податкового органу взагалі не надано). Проте, у декларації за І півріччя 2010 року ТОВ «Буденергомонтаж ЛТД» відображено балансову вартість запасів на складах (місцях зберігання) у сумі 74400,00 грн., балансова вартість на кінець податкового періоду складає 84682,00 грн. Таким чином, вважає, що позивачем в порушення п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено податкове зобовязання, що призвело до заниження податку на прибуток до сплати в бюджет. Зазначає, що ДПІ у м. Енергодар Запорізької області здійснено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року, донарахування до акту перевірки здійснені виключно по даним відображеним у звітності, в ході перевірки підприємством головна книга, оборотно-сальдові відомості та журнали ордери не надавались. З урахуванням викладеного, вважає, що спірне рішення є правомірним та просить у задоволені позову відмовити.

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Актами приймання передачі, майна яке вносить до статутного капіталу ТОВ «Буденергомонтаж ЛТД» від 17.12.2009 ТОВ виробничо-комерційна фірма «СІС-Союз», ТОВ «Енергодарбуд ЛТД», ТОВ «Дитячий оздоровчий комплекс «Енергодар» передали ТОВ «Буденергомонтаж ЛТД» майно на загальну суму 74400,00 грн., а позивач вказане майно прийняв.

ТОВ «Буденергомонтаж ЛТД» (ідентифікаційний код 36879457) зареєстроване як юридична особа 30.12.2009 виконавчим комітетом Енергодарської міської ради Запорізької області.

11.05.2010 позивачем до ДПІ у м. Енергодар Запорізької області надано декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2010 року. Згідно додатку К 1/1 до декларації балансова вартість запасів усього на початок звітного року складала 74400,00 грн., на кінець звітного періоду 74400,00 грн.

09.08.2010 ТОВ «Буденергомонтаж ЛТД» до податкового органу надано декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року. Згідно додатку К 1/1 до декларації балансова вартість запасів усього на початок звітного року складала 74400,00 грн., на кінець звітного періоду 84682,00 грн., приріст 10282,00 грн.

08.11.2010 підприємством до ДПІ у м. Енергодар Запорізької області надано декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року. Згідно додатку К 1/1 до декларації балансова вартість запасів усього на початок звітного року складала 74400,00грн., на кінець звітного періоду 192080,00 грн., приріст 130338,00 грн.

08.02.2010 позивачем надано декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010рік. Згідно додатку К 1/1 до декларації балансова вартість запасів усього на початок звітного року складала 74400,00грн., на кінець звітного періоду 417081,00 грн., приріст 371503,00 грн.

Посадовими особами ДПІ у м. Енергодар Запорізької області проведена камеральна перевірка податкової звітності ТОВ «Буденергомонтаж ЛТД» з податку на прибуток про виявлення помилок.

За результатами перевірки відповідачем складений акт від 09.06.2011 №151/15-108/36879457 (далі - Акт). Вказаний акт підписано уповноваженими представниками відповідача із зауваженнями.

Згідно Акту перевіркою встановлено порушення п.5.9 ст.5, п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №334/94-ВР), а саме: занижено суму приросту балансової вартості запасів на 74400,00 грн., що призвело до заниження податкового зобовязання на 18600,00 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними у Акті, позивач 20.06.2011 надав до ДПІ у м. Енергодар Запорізької області заперечення від 20.06.2011 №188 до акта камеральної перевірки.

Листом від 25.06.2011 №9350/10/15-107 відповідач повідомив позивача, що залишає без змін акт камеральної перевірки від 09.06.2011 №151/15-108/36879457, а заперечення ТОВ «Буденергомонтаж ЛТД» - без задоволення.

На підставі висновків Акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 №0001551501, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання із податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 23250,00 грн., у тому числі за основним платежем 18600,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4650,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку (скарги від 06.07.2011 №200, від 15.09.2011 №256). За результатами розгляду скарг прийняті рішення від 08.09.2011 №3969/10/25-020, від 16.11.2011 № 5647/6/10-245, якими оскаржуване рішення залишено без змін, а вищезазначені скарги без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням позивач звернувся до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 11.1 ст. 11 Закону №334/94-ВР для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. У разі, якщо особа береться на облік податковим органом як платник цього податку всередині податкового періоду, то перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.3 Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.06.1998 №124, усі платники податку на прибуток підприємств, крім виробників сільськогосподарської продукції, за результатами звітного (податкового) кварталу складають відомості про балансову вартість товарних запасів і матеріальних ресурсів (далі - відомості) за формою, що наведена в додатках 1 і 2 до вказаного Порядку, і подають їх до податкового органу за місцезнаходженням платника податку разом із податковою декларацією про прибуток підприємства.

При цьому новостворені суб'єкти господарської діяльності - платники податку на прибуток підприємств складають відомості, починаючи зі звітного (податкового) кварталу, наступного за кварталом їх реєстрації у податковому органі.

Таким чином, новостворені суб'єкти господарської діяльності можуть не складати відомості за той звітний (податковий) квартал, в якому відбулась їх реєстрація у податковому органі, а також мають право подавати за цей період до податкового органу за своїм місцезнаходженням декларацію про прибуток підприємства без відомостей.

Але вищевказані права, які надають можливість новоствореним суб'єктам господарської діяльності звітувати за скороченим переліком форм звітності, тобто без подання відомостей, не знімають з указаних платників податку обов'язку вести згідно з пунктом 5.9 статті 5 Закону №334/94-ВР облік приросту (убутку) балансової вартості товарних запасів та коригувати (зменшувати, збільшувати) валові витрати на різницю між балансовою вартістю товарних запасів і матеріальних ресурсів на початок звітного кварталу та їх вартістю на кінець того ж звітного кварталу.

У той звітний (податковий) квартал, в якому відбулась реєстрація платника податку - новоствореного суб'єкта господарської діяльності, початком звітного кварталу вважається дата реєстрації такого суб'єкта. Балансовою вартістю товарних запасів і матеріальних ресурсів на початок звітного кварталу для вказаних суб'єктів визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства справедлива вартість запасів, внесених до статутного фонду новоствореного товариства його засновниками (учасниками) (п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»).

Із матеріалів справи, ТОВ «Буденергомонтаж ЛТД» зареєстроване як юридична особа 30.12.2009. Першу податкову звітність позивачем надано 11.05.2010, а саме: декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2010 року, згідно додатку К 1/1 до якої балансова вартість запасів на початок звітного року задекларована у сумі 74400,00 грн., відповідно до актів приймання передачі, майна яке вносить до статутного капіталу ТОВ «Буденергомонтаж ЛТД» від 17.12.2009.

Відповідно до пп.1.28.2 п.1.28 ст.1 Закону №334/94-ВР під прямою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляють) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Не включаються до складу валового доходу, згідно пп.4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону №334/94-ВР, зокрема, суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи

За приписами п.5.9 ст.5 Закону №334/94-ВР платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Згідно п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За приписами п.120.2 ст.120 ПК України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

На підставі аналізу вищевикладених норм, суд дійшов висновку, що операція по внесенню в статутний капітал платника податку на прибуток товарно-матеріальних цінностей, є прямою інвестицією, а отже не включається до складу валових витрат на підставі пп.4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону №334/94-ВР.

Враховуючи, що відповідно до п.5.9 ст.5 Закону №334/94-ВР у перерахунку беруть участь лише ті товари, витрати на придбання яких включаються до складу валових витрат. Проте, вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих у вигляді прямої інвестиції, не підлягає включенню до складу валових витрат, а отже, застосування п.5.9 ст.5 Закону №334/94-ВР для перерахунку вартості ТМЦ, отриманих у вигляді прямої інвестиції, є неправомірним.

З аналізу наведеного вбачається, що висновки, зроблені відповідачем в Акті щодо порушення позивачем приписів п.5.9 ст.5 Закону №334/94-ВР у частині заниження суми приросту балансової вартості запасів на 74400,00 грн., що призвело до заниження податкового зобовязання на 18600,00 грн., є необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановленого Актом порушення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 №0001551501, прийнятого Державною податковою інспекцією у м. Енергодар Запорізької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя(підпис)І.В. Батрак

Постанова виготовлена та підписана у повному обсязі 30.01.2012.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В. Батрак