Постанова № 21944328, 13.12.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 року 11:00                               Справа № 2а-0870/9729/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., при секретарі Богомаз Г.А. за участю представників:

позивача:                     не прибув;

відповідача:                    не прибув;

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом          Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя

до           Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про           стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2011 року Державна податкова інспекція у Хортицькому районі м.Запоріжжя (далі – позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач) в якій просить стягнути з відповідача податкову заборгованість перед бюджетом у розмірі 1070,81грн.

Ухвалою суду від 02 листопада 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17 листопада 2011 року.

Розгляд справи відкладався до 01 грудня 2011 року у зв’язку із неявкою сторін. Ухвалою суду від 01 грудня 2011 року провадження у справі зупинено до 13 грудня 2011 року за клопотанням позивача для надання додаткових доказів.

Ухвалою суду від 13 грудня 2011 року провадження у справі поновлено.

Позивач у судове засідання не з’явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з’явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суду не повідомив. Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином повісткою про виклик в судове засідання.

Відповідно до п. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень статті 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 17 липня 2008 року зареєстрована виконавчим комітетом Запорізької міської ради як фізична особа-підприємець за юридичною адресою: 69076, АДРЕСА_1, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 05 грудня 2011 року та є платником податків і зборів, передбачених чинним законодавством.

10 грудня 2008 року відповідачем подано до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03 липня 1998 року №727 починаючи з 2009 року.

В п. 2 зазначеної заяви, як вид діяльності відповідачем вказано: виробництво трикотажних речей.

З 21 січня 2009 року по 20 листопада 2009 року Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було нараховано 1473, 00 грн. єдиного податку за ставкою податку з 21 січня 2009 року 115, 00 грн. щомісяця, з 21 квітня 2009 року – 141, 00 грн. Донарахований податок було зменшено на існуючу на початок 2009 року переплату в сумі 119, 46 грн. та часткову сплату в сумі 300, 00 грн. Залишок несплаченого нарахованого єдиного податку склав 1053, 54 грн. та набув статусу податкового боргу.

Також ОСОБА_1 має несплачену пеню по єдиному податку в сумі 17, 27 грн., яка виникла внаслідок нарахування пені за період з 21 лютого по 12 серпня 2009 року у сумі 7, 46 грн., за період з 21 березня по 12 серпня у сумі 6,49 грн. та за період з 22 квітня по 12 серпня 2009 року у сумі 3, 32 грн.

Статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ (який діяв в період виникнення заборгованості) передбачено, що платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

Пунктом 1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ, передбачено обов’язок платників податків сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Згідно розрахунку позивача та облікової картки відповідача заборгованість відповідача станом на 27 вересня 2011 року по сплаті єдиного податку становить 1070, 81 грн.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03 липня 1998 року №727 із змінами та доповненнями ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно із п.4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» 03.07.1998 №727 із змінами та доповненнями за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Податкове зобов’язання та податковий борг згідно п.п.1.2, 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №2181-ІІІ) є зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону №2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації.

Пункт 5.1 ст.5 Закону №2181-ІІІ зазначає, що податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.1.11 ст.1 Закону 2181-ІІІ, податкова декларація, розрахунок— документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу).

Тобто, до заяви відповідача Про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 10 грудня 2008 року застосовуються положення Закону №2181-ІІІ.

Даний висновок підтверджується змістом цієї заяви, в якій зокрема зазначено про перехід на спрощену систему оподаткування, а також про те, що підприємцю відомі положення Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку СПД – фізичною особою, граничний щомісячний термін сплати єдиного податку та сума єдиного податку.

Таким чином, сума сплати єдиного податку є узгодженою відповідачем з 10 грудня 2008 року – дати звернення до податкового органу з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності.

Згідно п.п.5.4.1. п.5.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З матеріалів справи також вбачається, що з метою погашення боргу Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя відповідачу направлені перша податкова вимога від 25 лютого 2009 року №1/417 та друга податкова вимога від 06 травня 2009 року №2/945, які були повернуті поштою у зв’язку із незнаходженням підприємця за юридичною адресою, про що податковою складені акти від 02 квітня 2009 року № 236 та від 15 травня 2009 року № 344 відповідно. У день складання актів податкові вимоги розміщені на дошці податкових оголошень.

У даному випадку, податкова вимога були направлені боржнику на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 (далі - Закону №2181-ІІІ), яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів) під час виникнення податкового боргу відповідача.

В подальшому податкові вимоги на адресу Відповідача не направлялись, оскільки Податковий кодекс України не передбачає повторне направлення податкових вимог.

У зв’язку з тим, що відповідачем суму податкового боргу погашено не було, позивачем було прийняте рішення № 177/2806312407/24/10 від 15 червня 2009 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Доказів погашення податкового боргу відповідач не надав.

Пунктом 59.5 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового зобов'язання збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення податкової вимоги).

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Аналогічні норми містив Закону України «Про систему оподаткування».

Згідно п.п.20.1.28 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 1070, 81 грн.

За правилами частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (69076, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Місцевого бюджету Хортицького району м. Запоріжжя (р/р 34217379700008, отримувач: Місцевий бюджет Хортицького району м. Запоріжжя, код платежу 18050200, код ЄДРПОУ 34676906, банк отримувача: ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015) суму податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1070 (одна тисяча сімдесят) грн. 81 (вісімдесят одна) коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Ю.П.Бойченко