Постанова № 21942142, 28.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/9518/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРищенко А. Ю. при секретаріЦалко Ю.В., за участю: представника позивача представника відповідача Сіроченко А.В., Волошина Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дєталон" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: 01.08.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дєталон» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач неправомірно відмовив у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року, яку було направлено поштою. В листі від 20.07.2011 року відповідач вказує на порушення п. 48. 3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: на відсутність обовязкового реквізиту не зазначено найменування органу державної податкової служби, до якої подається звітність.

Просить суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Дєталон» за червень 2011 року; зобовязати Державну податкову інспекцію у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Дєталон» за червень 2011 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та пояснив обставини справи таким чином, як вони викладені вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, та пояснив, що позивачем в порушення чинного законодавства не було зазначено у податковій декларації обовязкового реквізиту найменування органу державної податкової служби, до якого подається податкова звітність. Так, 20.07.2011 року відповідачем було надіслано лист-відмову, в якому зазначено причину неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість задля необхідності їх усунення. Отже, позивачу було правомірно відмовлено у прийнятті вказаної податкової декларації.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з наступних підстав.

11.11.2002 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було здійснено державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Дєталон», код ЄДРПОУ 32232880, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Довідкою АА № 446376 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно Довідки АА № 446376 види діяльності за КВЕД Товариства з обмеженою відповідальністю: інші види оптової торгівлі, діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, консультування з питань комерційної діяльності та управління.

Товариство з обмеженою відповідністю «Дєталон» (далі ТОВ «Дєталон») було взято на облік в органах державної податкової служби 25.11.2002 року за № 4649 та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.

Судом встановлено, що 13.07.2011 року позивач поштою направив на адресу відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року.

Листом від 20.07.2011 року № 20550/10/282 відповідачу було відмовлено у прийнятті зазначеної податкової декларації. В обґрунтування неприйняття податкової декларації відповідачем було зазначено, що ТОВ «Дєталон» не було зазначено обовязкового реквізиту в податковій декларації, а саме: не зазначено найменування органу державної податкової служби, до якої подається звітність.

Суд зазначає, що аналіз норм Податкового кодексу України показує наступне.

Відповідно до п. 49.1, 49.3, 49.5, 49.8, 49.9, 49.10, 49.11, 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею.

Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

У разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

У разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року містить належним чином вказане найменування органу держаної податкової служби, а саме: Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська).

Крім того, судом встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року була надіслана позивачем 13.07.2011 року, що підтверджується копією поштового повідомлення курєрської пошти та отримана відповідачем 14.07.2011 року відповідно даних копії поштового повідомлення.

Рішення відповідача про відмову у прийнятті податкової декларації ТОВ «Дєталон» було прийнято 20.07.2011 року, тобто у встановлений Податковим кодексом України строк, а саме: протягом пяти робочих днів. Проте, Лист з відповіддю було надіслано на адресу позивача лише 24.07.2011 року, що підтверджується копією конверту, направленого відповідачем на адресу позивача.

А тому, відповідно до вимог ст.49 Податкового кодексу України, надіслана позивачем податкова декларація за червень 2011 року вважається прийнятою за наявності поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби. Крім того, аналіз вищевказаних норм Податкового кодексу України свідчить, що у разі надсилання податкової декларації поштою та у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк така податкова декларація також вважається прийнятою.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому, з огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позивач належним чином виконав свій обовязок щодо подання податкової звітності та у встановлені законом строки, а відповідачем було порушено вимоги чинного законодавства та протиправно було відмовлено ТОВ «Дєталон» у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дєталон» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Дєталон» за червень 2011 року.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Дєталон» за червень 2011 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 23.01.2012 року.

Суддя

А. Ю. Рищенко