Постанова № 21942049, 11.07.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2011 р. Справа № 2а-2731/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про звернення стягнення на активи у сумі 6817690, 62 грн., - ВСТАНОВИВ:

24.02.2010 року Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про звернення стягнення на активи у сумі 6817690, 62 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 06.04.2009 року службовцями Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було проведено планову виїзну документальну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства. В ході проведеної перевірки були встановлені порушенні чинного законодавства, за результатами були прийняті податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість № 0000351701/0/13014 від 14.04.2009 року у сумі 4468859, 55 грн. та податкове повідомлення-рішення з податку з доходів фізичних осіб № 0000341701/0/13015 від 14.04.2009 року у сумі 831, 07 грн. Зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача було зобовязано перерахувати вказані суми на відповідні рахунки. Проте, відповідачем у добровільному порядку не було сплачені вказані суми. Так, внаслідок несплати у встановлені строки сум донарахованого податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на загальну суму 2348831, 07 грн. та податку на додану вартість на суму 2899549, 30 грн., загальна сума податкового боргу відповідача складає - 6817690, 62 грн.

Просить суд звернути стягнення на активи ОСОБА_2 в рахунок сплати податкового боргу відповідача по наступним видам податків:

-з податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності 2348831, 07 грн. на користь держави перерахувати на р/р № 33211801700008 (місцевий бюджет), код платежу 11010200, Красногвардійського ВДК, код ОКПО 24244847, банк УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012;

-з податку на додану вартість 4468859, 55 грн. на користь держави перерахувати на р/р № 31114029700008 (державний бюджет), код платежу 14010100, Красногвардійського ВДК, код ОКПО 24244847, банк УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

У судове засідання сторони не зявились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, проте заявили клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним даний позов задовольнити частково з наступних підстав.

02.02.2005 року відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради як субєкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець, про що свідчить копія Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обовязкових платежів - НОМЕР_1.

Відповідно копії Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 56484972, серії НВ № 860416 відповідач є платником податку на додану вартість.

Відповідач знаходиться на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, про що свідчить копія Довідки про взяття на облік платника податків від 07.12.2009 року № 138.

Відповідно до ч.1 ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 4, ст. 9, п. 1, 5 ч.1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-XII, (чинний на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами), платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі) у встановлені законами терміни, у звязку з чим вони повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, завданнями органів державної податкової служби є:

здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);

внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;

роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 вказаного Закону, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 02.03.2009 року по 06.04.2009 року на підставі направлень, відповідно до плану-графіку позивачем було проведено планову виїзну документальну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.12.2008 року.

За результатами проведеної перевірки відповідача було складено Акт від 06.04.2009 року № 2275/17-326/2618510099/010, відповідно даних якого позивачем були встановлені наступні порушення вимог чинного законодавства:

-абз. 5 п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України, п. 2 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат громадян субєктів підприємницької діяльності форми № 10 в частині ненадання до перевірки книги обліку доходів та витрат;

-ст. 13 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на загальну суму 2348831, 07 грн., у томі числі у періодах: 2006 рік 176697, 43 грн.; 2007 рік 760616, 23 грн.; 2008 рік 1411517, 41 грн.;

-пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168, в результаті чого занижено податку на додану вартість на загальну суму 2899549, 30 грн., у томі числі у періодах: 2006 рік 511546, 00 грн.; 2007 рік 1257431, 31 грн.; 2008 рік 1130571, 99 грн.;

-п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ в частині несвоєчасного подання декларацій з податку на додану вартість за серпень 2008 року та грудень 2008 року.

Відповідно до п. 6. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

На підставі вказаного Акту перевірки позивачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000351701/0/13014 від 14.04.2009 року за платежем: податок на додану вартість у сумі 4468859, 55 грн., № 0000341701/0/13015 від 14.04.2009 року за платежем: податок з доходів фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у сумі 2348831, 07 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем особисто 14.04.2009 року., про що свідчать вказані копії податкових повідомлень-рішень.

08.05.2009 року позивачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000341701/1/15527 від 08.05.2009 року за платежем: податок з доходів фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності на суму 2348 831, 07 грн., № 0000351701/1/15526 від 08.05.2009 року за платежем: податок на додану вартість на суму 4468859, 55 грн., які були направлені відповідачу поштою.

20.07.2009 року позивачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000351701/2/24779 за платежем: податок на додану вартість на суму 4468859, 55 грн., № 0000341701/2/24780 на суму 2348831, 07 грн., які були направлені на адресу відповідача поштою.

Так, в результаті несплати у встановлені законом строки сум донарахованого податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на загальну суму 2348831, 07 грн. та податку на додану вартість на суму 2899549, 30 грн. на загальну суму 6817690, 62 грн.

Відповідно до пп. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3, 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Порядок встановлення дошок податкових повідомлень визначається центральним податковим органом.

Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.

Так, 01.10.2009 року позивачем була виставлена перша податкова вимога форми «Ф1» за № 1/1704 на загальну суму 6808776, 93 грн., яка була направлена поштою на адресу відповідача, що підтверджується копією поштового повідомлення та 09.10.2009 року була отримана відповідачем.

20.11.2009 року позивачем була сформована друга податкова вимога форми «Ф2» № 2/1914 на загальну суму 6808776, 93 грн., яка була направлена поштою на адресу відповідача та отримана ним 24.11.2009 року, що підтверджується копією поштового повідомлення.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що 14.01.2010 року постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська по кримінальній справі № 99096601 по обвинуваченню ОСОБА_2 було призначено проведення додаткової судово-економічної експертизи № 14-10.

10.03.2010 року Приватним підприємством «Експертно-консалтинговою фірмою «ЛЛМ», код ЄДРПОУ 34893726, було проведено додаткову судово-економічну експертизу № 14-10, відповідно до висновків якої за результатами проведеного дослідження нарахування податку з доходів фізичних осіб відповідно наданим на дослідження документам Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на реалізацію, придбання ТМЦ та повноти відображення їх в деклараціях про доходи, експертом встановлено невідповідність вимогам Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.1992 року, що призвело до нарахування податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік у сумі 228220, 58 грн. Висновки акту перевірки № 2275/17-326/2618510099/010 від 06.04.2009 року в частині заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 2348831, 07 грн. в період з 01.04.2006 року по 31.12.2008 року документально не підтверджуються. Щодо податку на додану вартість, то судово-економічний експертний висновок ґрунтується на тому, що висновки Акту перевірки № 2275/17-326/2618510099/010 від 06.04.2009 року про не нарахування, не утримання, не перерахування Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в бюджет держави податку на додану вартість на суму 2899549, 30 грн. в періоді з 01.04.2006 року по 31.12.2008 року документально не підтверджується.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Отже, 30.06.2010 року у відношенні Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 1971 року народження, Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська було винесено постанову в кримінальній справі № 1-272/2010 по обвинуваченню у здійсненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.

Відповідно вказаної постанови від 30.06.2010 року ОСОБА_2 було визнано винним, зокрема, в тому, що будучи субєктом підприємницької діяльності фізичною особою під час здійснення фінансово-господарської діяльності з 01.04.2006 року по 31.12.2008 року в порушення вимог чинного податкового законодавства України умисно, шляхом заниження обєкту оподаткування, а саме: шляхом заниження валових доходів та завищення валових витрат, а також шляхом завищення податкового кредиту, заниження податкових зобовязань та внесення недостовірних даних в декларації про доходи, а також в податкові декларації з податку на додану вартість ухилився від сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 228220, 58 грн., що в 1141, 1 рази перевищує неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, тобто в значних розмірах, а також здійснив підробку документів.

Відповідно до ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що обставини, встановлені судовим рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська в кримінальній справі № 1-272/2010, що набрало законної сили приймаються судом до уваги як належні докази.

Згідно пп. 3.1.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами), активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до пп. 10.1.1. п.10.1 ст.10 зазначеного Закону (чинний на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами), у разі, коли інші, передбачені Законом заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Та в силу пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 даного Закону (чинний на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами), будь-які активи платника податків є джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення.

Отже, судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з податку з податку з доходів фізичних осіб на суму 228220 (двісті двадцять вісім тисяч двісті двадцять) грн. 58 коп.

Тому, щодо решти позовних вимог, то суд зазначає, що вони не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, а тому не підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про звернення стягнення на активи у сумі 6817690, 62 грн. - задовольнити частково.

Звернути стягнення на активи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 49000, код ЄДРПОУ - НОМЕР_1) в рахунок погашення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб на суму 228220 (двісті двадцять вісім тисяч двісті двадцять) грн. 58 коп. на користь держави перерахувати на р/р № 33211801700008 (місцевий бюджет), код платежу 11010200, Красногвардійського ВДК, код ОКПО 24244847, банк УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя

А. Ю. Рищенко