Постанова № 21941966, 03.02.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2012 року Справа № 2а/0370/87/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Лисюк І. Ю.,

за участю представника позивача Войтовича В. А., представника відповідача Ярошика Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніколь» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніколь» у позовній заяві просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 15.12.2011 р. № 0004032301 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 312762 грн., в т. ч. 312761 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог товариство посилається на хибність висновків, викладених у акті перевірки від 29.11.2011 року № 9562/23-2/20148124, вважає, що правомірно заявило до бюджетного відшкодування суми ПДВ, сплачені внаслідок здійснення господарських операцій з ТзОВ «Розетка УА», ПП «МКМ - Сервіс» та ТзОВ «Цайпер Україна».

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав із підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач Луцька ОДПІ у запереченні на адміністративний позов вимог товариства не визнав, посилаючись на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідно до вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, наведені у запереченні, у задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

29 листопада 2011 року головним державним податковим ревізором-інспектором Луцької ОДПІ Демчуком В. Г. було проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніколь» з питань правомірності формування податкового кредиту по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТзОВ «Цайпер Україна» у лютому - березні 2011 року, ТзОВ «Розетка УА» та ПП «МКМ Сервіс» у січні 2011 року.

За результатами перевірки Луцькою ОДПІ було складено акт від 29.11.2011 року №9562/23-2/20148124, яким встановлено порушення підприємством вимог статті 185, п. 186.1, п. 198.1, ст. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено податковий кредит по взаємовідносинах із ТзОВ «Цайпер Україна» на загальну суму 223843,46 грн., у т. ч. за лютий 2011 року 70425,67 грн. та за березень 2011 року 153417,79 грн., по взаємовідносинах із ТзОВ «Розетка УА» на загальну суму 1710,73 грн., у т. ч. за січень 2011 р. 1710,73 грн., та по взаємовідносинах з ПП «МКМ Сервіс» на загальну суму 87206,37 грн., у т. ч. за січень 87206,37 грн., та відповідно занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті за січень 2011 р. у розмірі 88917,10 грн., за лютий 2011 р. у розмірі 70425,67 грн. та за березень 2011 р. у розмірі 153417,79 грн.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 15.12.2011 р. № 0004032301 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 312762 грн., в т. ч. 312761 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних санкцій.

Актом перевірки від 29.11.2011 року №9562/23-2/20148124 встановлено, що ТзОВ «Ніколь» неправомірно включено до податкового кредиту суми коштів, сплачених по операціях з придбання товарів у ТзОВ «Розетка УА», матеріали перевірки якого свідчать про порушення даним підприємством своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства. Зокрема, вказується, що при проведенні перевірки ТзОВ «Розетка УА» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, а тому операції, що здійснюються ТзОВ «Розетка УА» мають ознаки фіктивності. Відтак, подальша реалізація ТзОВ «Розетка УА» товарів ТзОВ «Ніколь» також має протиправний характер, а вчинений правочин є нікчемним. Такі висновки відповідачем зроблено на підставі акту про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Розетка УА» від 16.05.2011 року № 23-2/37193071 (т. 2, а. с. 175-179).

Судом встановлено, що у січні 2011 року ТзОВ «Ніколь» придбало у ТзОВ «Розетка УА» ноутбук на загальну суму 10264,39 грн. За придбаний товар позивач розрахувався з ТзОВ «Розетка УА» повністю. Факт придбання товару та розрахунку за нього підтверджується податковою накладною від 31.01.2011 р. № 3392 (т. 1, а. с. 45) видатковою накладною від 31.01.2011 р. № 20542 та платіжним дорученням від 31.01.2011 р. № 337 (том 2, а. с. 140-141).

Згідно п. п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України, зокрема, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити:

-назву документа (форми);

-дату і місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і

-правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно вищезазначених вимог правочин, укладений позивачем з ТзОВ «Розетка УА», повністю відповідає вимогам законодавства, оскільки первинні документи містять усі вищевказані реквізити.

З урахуванням вищезазначених положень чинного законодавства суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за січень 2011 року 1710,73 грн. податку на додану вартість, сплачених в ціні товару, придбаного у ТзОВ «Розетка УА».

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про нікчемність угоди укладеної між ТзОВ «Ніколь» та ТзОВ «Розетка УА», з тих підстав, що останнє здійснювало діяльність з ознаками фіктивності, з огляду на таке.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» визначено: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Як ти відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

З матеріалів справи, вбачається, що ТзОВ «Розетка УА» є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з бази даних Державної податкової служби України (т. 2, а. с. 150).

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Матеріали справи свідчать про те, що правочини, укладені між позивачем та ТзОВ «Розетка УА», виконані обома сторонами. Претензій щодо змісту та оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем було придбано товар в акті перевірки не зауважено.

Перевіряючим під час позапланової перевірки не доведено, що господарські зобов'язання між позивачем та ТзОВ «Розетка УА» вчинені саме з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що договір купівлі-продажу, укладений між ТзОВ «Ніколь» та ТзОВ «Розетка УА», був направлений на реальне настання правових наслідків, не суперечить вимогам чинного законодавства і не містить ознак нікчемного правочину, що підтверджується доказами по справі. Фактів невикористання позивачем придбаного у ТзОВ «Розетка УА» майна у господарській діяльності при перевірці не встановлено.

Актом перевірки від 29.11.2011 року №9562/23-2/20148124 також встановлено, що ТзОВ «Ніколь» неправомірно включено до податкового кредиту суми коштів, сплачених по операціях з ПП «МКМ - Сервіс» та ТзОВ «Цайпер Україна», оскільки укладені договори про надання послуг, оформлених актами виконаних робіт, не спричинили настання реальних правових наслідків.

Так, в акті зазначено, що перевіркою встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В звязку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і обєкт оподаткування податком на додану вартість. Наведене свідчить про відсутність у ПП «МКМ - Сервіс» та ТзОВ «Цайпер Україна» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер. Такі висновки відповідачем було зроблено на підставі акту про результати позапланової перевірки ПП «МКМ-Сервіс» від 23.06.2011 року № 1649/23-209/35383180 (т. 2, а. с. 166-174) та акту про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Цайпер-Україна» від 20.06.2011 року № 1580/23-209/32484335 (т. 3, а. с. 61-89), складених Державною податковою інспекцією у Галицькому районі міста Львова.

Судом встановлено, що ТзОВ «Ніколь» було укладено договори з банківськими установами на виконання робіт, а саме: договір з філією Вінницького обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 05.10.2010 р. № 68 про передачу у власність та встановлення металевих деталей для столярних та теслярських виробів (відгороджувальні конструкції) (т. 2, а. с. 187 - 189); договір з філією Кримського республіканського управління відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 28.12.2010 р.№ 113 про передачу у власність та встановлення металевих деталей для столярних та теслярських виробів (відгороджувальні конструкції) (т. 2, а. с. 190 - 192); договір з Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Експрес-Банк» від 02.02.2011 р. № 05/11 про поставку та встановлення сейфа (т. 2, а. с. 193 - 194); договір поставки товару з Публічним акціонерним товариством «Український Професійний Банк» від 10.01.2011 р. № 01/11 про поставку та встановлення сейфів (т. 2, а. с. 195); договір з філією Житомирського обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 15.10.2010 р. № 79 про передачу у власність та встановлення металевих деталей для столярних та теслярських виробів (відгороджувальні конструкції) (т.2, а. с. 196 - 198).

Для виконання робіт, визначених у вищезазначених договорах, ТзОВ «Ніколь» уклало договори про надання послуг із ПП «МКМ Сервіс» та ТзОВ «Цайпер Україна» від 04.01.2011 року № 01-1 (т. 1, а. с. 40) та від 01.02.2011 року № 01/02 (т. 1, а. с. 42), згідно яких ПП «МКМ - Сервіс» та ТзОВ «Цайпер Україна» зобовязувались надати послуги ТзОВ «Ніколь» відповідно до актів виконаних робіт.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 6.2 порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. При цьому договір є обовязковим до виконання. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу та повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до пункту 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, істотними є умови, визнані таким за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до частини 1, 2 статті 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Пунктом 2 статті 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Судом встановлено, що виконання договору ТзОВ «Ніколь» з ПП «МКМ Сервіс» підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт від 31.01.2011 року № 31/01/1 (т. 1, а. с. 176 177), від 28.01.2011 року № 28/01/1 (т. 1, а. с. 178 179), від 28.01.2011 року № 28/01/2 (т. 1, а. с. 180 181), від 26.01.2011 року № 26/01/11 (т. 1, а. с. 182 183), від 26.01.2011 року № 26/01/10 (т. 1, а. с. 183 184), від 25.01.2011 року № 25/01/2 (т. 1, а. с. 185 186), від 24.01.2011 року № 24/01/2 (т. 1, а. с. 186 187), від 24.01.2011 року № 24/01/4 (т. 1, а. с. 188), від 24.01.2011 року № 24/01/3 (т. 1, а. с. 189 190), від 24.01.2011 року № 24/01/1 (т. 1, а. с. 191 192), від 21.01.2011 року № 21/01/6 (т. 1, а. с. 193), від 21.01.2011 року № 21/01/5 (т. 1, а. с. 194 195), від 20.01.2011 року № 20/01/4 (т. 1, а. с. 196), від 20.01.2011 року № 20/01/3 (т. 1, а. с. 197 198), від 20.01.2011 року № 20/01/2 (т. 1, а. с. 199 200), від 20.01.2011 року № 20/01/1 (т. 1, а. с. 201 202), від 19.01.2011 року № 19/01/2 (т. 1, а. с. 203), від 19.01.2011 року № 19/01/1 (т. 1, а. с. 204 205), від 18.01.2011 року № 18/01/3 (т. 1, а. с. 206), від 18.01.2011 року № 18/01/2 (т. 1, а. с. 207 208), від 19.01.2011 року № 19/01/1 (т. 1, а. с. 209 210), від 14.01.2011 року № 14/01/2 (т. 1, а. с. 211 212), від 14.01.2011 року № 14/01/3 (т. 1, а. с. 213), від 14.01.2011 року № 14/01/1 (т. 1, а. с. 214 215), від 12.01.2011 року № 12/01/1 (т. 1, а. с. 216 217), від 12.01.2011 року № 12/01/2 (т. 1, а. с. 218), від 11.01.2011 року № 11/01/1 (т. 1, а. с. 219), від 10.01.2011 року № 10/01/7 (т. 1, а. с. 220), від 10.01.2011 року № 10/01/6 (т. 1, а. с. 221 - 222), від 10.01.2011 року № 10/01/5 (т. 1, а. с. 223 - 224), від 10.01.2011 року № 10/01/4 (т. 1, а. с. 225 - 226), від 10.01.2011 року № 10/01/3 (т. 1, а. с. 227 - 228), від 10.01.2011 року № 10/01/2 (т. 1, а. с. 229 - 230), від 10.01.2011 року № 10/01/1 (т. 1, а. с. 231 - 232), від 04.01.2011 року № 04/01/2 (т. 1, а. с. 233), від 04.01.2011 року № 04/01/1 (т. 1, а. с. 234 - 235) податковими накладними від 31.01.2011 р. № 1310025, від 26.01.2011 р. № 1260030, від 26.01.2011 р. № 1260029, від 26.01.2011 р. № 1260031, від 26.01.2011 р. № 1260028, від 25.01.2011 р. № 1250017, від 24.01.2011 р. № 1240025, від 24.01.2011 р. № 1240026, від 24.01.2011 р. № 1240027, від 24.01.2011 р. № 1240024, від 21.01.2011 р. № 1210019, від 21.01.2011 р. № 1210018, від 20.01.2011 р. № 1200017, від 20.01.2011 р. № 1200016, від 20.01.2011 р. № 1200015, від 20.01.2011 р. № 1200014, від 19.01.2011 р. № 1190009, № 1200014, від 19.01.2011 р. № 1190008, № 1200014, від 18.01.2011 р. № 1180017, від 18.01.2011 р. № 1180016, від 18.01.2011 р. № 1180015, від 14.01.2011 р. № 1140014, від 14.01.2011 р. № 1140015, від 14.01.2011 р. № 1140013, від 12.01.2011 р. № 1120023, від 12.01.2011 р. № 1120024, від 11.01.2011 р. № 1110013, від 10.01.2011 р. № 1100027, від 10.01.2011 р. № 1100026, від 10.01.2011 р. № 1100025, від 10.01.2011 р. № 1100024, від 10.01.2011 р. № 1100023, від 10.01.2011 р. № 1100022, від 10.01.2011 р. № 1100021, від 04.01.2011 р. № 1040000027, від 04.01.2011 р. № 1040000026 (т. 1, а. с. 46 81) та платіжними дорученнями від 18.03.2011 р. № 431, від 25.03.2011 року № 467 та № 919 (т. 2, а. с. 142 - 144). Фактичне виконання договору, укладеного позивачем з ТзОВ «Цайпер Україна», підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт від 31.03.2011 року № 31/03/2 (т. 1, а. с. 236), від 31.03.2011 року № 31/03/1 (т. 1, а. с. 237), від 31.03.2011 року № 31/03/1 (т. 1, а. с. 238), від 30.03.2011 року № 30/03/3 (т. 1, а. с. 239 - 240), від 30.03.2011 року № 30/03/2 (т. 1, а. с. 241 - 242), від 29.03.2011 року № 29/03/3 (т. 1, а. с. 243), від 29.03.2011 року № 29/03/2 (т. 1, а. с. 244 - 245), від 25.03.2011 року № 25/03/2 (т. 1, а. с. 246), від 24.03.2011 року № 24/03/1 (т. 1, а. с. 247), від 24.03.2011 року № 24/03/1 (т. 1, а. с. 248 - 249), від 24.03.2011 року № 24/03/2 (т. 2, а. с. 1), від 22.03.2011 року № 22/03/1 (т. 2, а. с. 2), від 22.03.2011 року № 22/03/3 (т. 2, а. с. 3 - 4), від 22.03.2011 року № 22/03/3 (т. 2, а. с. 3 - 4), від 22.03.2011 року № 22/03/2 (т. 2, а. с. 5 - 6), від 23.03.2011 року № 23/03/4 (т. 2, а. с. 7), від 23.03.2011 року № 23/03/3 (т. 2, а. с. 8), від 21.03.2011 року № 21/03/13 (т. 2, а. с. 9 - 10), від 21.03.2011 року № 21/03/14 (т. 2, а. с. 11 - 12), від 21.03.2011 року № 21/03/14 (т. 2, а. с. 11 - 12), від 18.03.2011 року № 18/03/5 (т. 2, а. с. 13 - 14), від 18.03.2011 року № 18/03/4 (т. 2, а. с. 15 - 16), від 18.03.2011 року № 18/03/2 (т. 2, а. с. 19 - 20), від 18.03.2011 року № 18/03/1 (т. 2, а. с. 21 - 22), від 17.03.2011 року № 17/03/5 (т. 2, а. с. 23), від 17.03.2011 року № 17/03/6 (т. 2, а. с. 24), від 16.03.2011 року № 16/03/1 (т. 2, а. с. 25 - 26), від 16.03.2011 року № 16/03/3 (т. 2, а. с. 27), від 16.03.2011 року № 16/03/2 (т. 2, а. с. 28), від 16.03.2011 року № 16/03/5 (т. 2, а. с. 29 - 30), від 16.03.2011 року № 16/03/4 (т. 2, а. с. 31 - 32), від 14.03.2011 року № 14/03/3 (т. 2, а. с. 33), від 14.03.2011 року № 14/03/4 (т. 2, а. с. 34), від 11.03.2011 року № 11/03/7 (т. 2, а. с. 35 - 36), від 11.03.2011 року № 11/03/5 (т. 2, а. с. 37 - 38), від 11.03.2011 року № 11/03/4 (т. 2, а. с. 39 - 40), від 11.03.2011 року № 11/03/1 (т. 2, а. с. 41 - 42), від 11.03.2011 року № 11/03/4 (т. 2, а. с. 43 - 44), від 11.03.2011 року № 11/03/8 (т. 2, а. с. 45 - 46), від 11.03.2011 року № 11/03/6 (т. 2, а. с. 47), від 11.03.2011 року № 11/03/11 (т. 2, а. с. 48), від 11.03.2011 року № 11/03/10 (т. 2, а. с. 49 - 50), від 10.03.2011 року № 10/03/4 (т. 2, а. с. 51), від 10.03.2011 року № 10/03/2 (т. 2, а. с. 52), від 10.03.2011 року № 10/03/6 (т. 2, а. с. 53 - 54), від 09.03.2011 року № 09/03/3 (т. 2, а. с. 55), від 09.03.2011 року № 09/03/6 (т. 2, а. с. 56 - 57), від 09.03.2011 року № 09/03/5 (т. 2, а. с. 58 - 59), від 09.03.2011 року № 09/03/4 (т. 2, а. с. 60 - 61), від 09.03.2011 року № 09/03/7 (т. 2, а. с. 62 - 63), від 04.03.2011 року № 04/03/3 (т. 2, а. с. 64), від 04.03.2011 року № 04/03/1 (т. 2, а. с. 65), від 04.03.2011 року № 04/03/2 (т. 2, а. с. 66 - 67), від 04.03.2011 року № 04/03/4 (т. 2, а. с. 68 - 69), від 03.03.2011 року № 03/03/3 (т. 2, а. с. 70), від 02.03.2011 року № 02/03/2 (т. 2, а. с. 71), від 01.03.2011 року № 01/03/1 (т. 2, а. с. 72), від 28.02.2011 року № 28/02/1 (т. 2, а. с. 73), від 22.02.2011 року № 22/02/1 (т. 2, а. с. 74), від 21.02.2011 року № 21/02/1 (т. 2, а. с. 75), від 17.02.2011 року № 17/02/3 (т. 2, а. с. 76), від 17.02.2011 року № 17/02/2 (т. 2, а. с. 77 - 78), від 17.02.2011 року № 17/02/1 (т. 2, а. с. 79 - 80), від 15.02.2011 року № 15/02/2 (т. 2, а. с. 81), від 15.02.2011 року № 15/02/4 (т. 2, а. с. 82 - 83), від 15.02.2011 року № 15/02/3 (т. 2, а. с. 84 - 85), від 15.02.2011 року № 15/02/1 (т. 2, а. с. 86 - 87), від 14.02.2011 року № 14/02/3 (т. 2, а. с. 88), від 14.02.2011 року № 14/02/1 (т. 2, а. с. 89 - 90), від 14.02.2011 року № 14/02/2 (т. 2, а. с. 91 - 92), від 11.02.2011 року № 11/02/5 (т. 2, а. с. 93), від 11.02.2011 року № 11/02/4 (т. 2, а. с. 94 - 95), від 11.02.2011 року № 11/02/3 (т. 2, а. с. 96 - 97), від 11.02.2011 року № 11/02/1 (т. 2, а. с. 98 - 99), від 11.02.2011 року № 11/02/2 (т. 2, а. с. 100 - 101), від 10.02.2011 року № 10/02/1 (т. 2, а. с. 102), від 09.02.2011 року № 09/02/3 (т. 2, а. с. 103 - 104), від 09.02.2011 року № 09/02/2 (т. 2, а. с. 105 - 106), від 09.02.2011 року № 09/02/1 (т. 2, а. с. 107 - 108), від 07.02.2011 року № 07/02/1 (т. 2, а. с. 109 - 110), від 04.02.2011 року № 04/02/3 (т. 2, а. с. 111 - 112), від 04.02.2011 року № 04/02/2 (т. 2, а. с. 113 - 114), від 04.02.2011 року № 04/02/1 (т. 2, а. с. 115 - 116), від 03.02.2011 року № 03/02/3 (т. 2, а. с. 117), від 03.02.2011 року № 03/02/2 (т. 2, а. с. 118 - 119), від 03.02.2011 року № 03/02/1 (т. 2, а. с. 120 - 121), від 01.02.2011 року № 01/02/1 (т. 2, а. с. 122 - 123), від 01.02.2011 року № 01/02/8 (т. 2, а. с. 124 - 125), від 01.02.2011 року № 01/02/7 (т. 2, а. с. 126 - 127), від 01.02.2011 року № 01/02/6 (т. 2, а. с. 128 - 129), від 01.02.2011 року № 01/02/5 (т. 2, а. с. 130 - 131), від 01.02.2011 року № 01/02/4 (т. 2, а. с. 132 - 133), від 01.02.2011 року № 01/02/3 (т. 2, а. с. 134 - 135), від 01.02.2011 року № 01/02/2 (т. 2, а. с. 136 - 137), від 01.02.2011 року № 01/02/1 (т. 2, а. с. 138 - 139) податковими накладними від 31.03.2011 р. № 259, від 31.03.2011 р. № 258, від 30.03.2011 р. № 257, від 30.03.2011 р. № 138, від 30.03.2011 р. № 137, від 29.03.2011 р. № 135, від 29.03.2011 р. № 136, від 25.03.2011 р. № 256, від 24.03.2011 р. № 254, від 24.03.2011 р. № 134, від 24.03.2011 р. № 133, від 22.03.2011 р. № 252, від 22.03.2011 р. № 131, від 22.03.2011 р. № 130, від 23.03.2011 р. № 253, від 23.03.2011 р. № 132, від 21.03.2011 р. № 126, від 21.03.2011 р. № 129, від 18.03.2011 р. № 127, від 18.03.2011 р. № 126, від 18.03.2011 р. № 125, від 18.03.2011 р. № 124, від 17.03.2011 р. № 251, від 17.03.2011 р. № 250, від 16.03.2011 р. № 119, від 16.03.2011 р. № 249, від 16.03.2011 р. № 122, від 16.03.2011 р. № 121, від 16.03.2011 р. № 120, від 14.03.2011 р. № 248, від 14.03.2011 р. № 220, від 11.03.2011 р. № 114, від 11.03.2011 р. № 113, від 11.03.2011 р. № 111, від 11.03.2011 р. № 117, від 11.03.2011 р. № 115, від 11.03.2011 р. № 247, від 11.03.2011 р. № 118, від 11.03.2011 р. № 116, від 10.03.2011 р. № 246, від 10.03.2011 р. № 109, від 10.03.2011 р. № 110, від 09.03.2011 р. № 245, від 09.03.2011 р. № 107, від 09.03.2011 р. № 106, від 09.03.2011 р. № 105, від 09.03.2011 р. № 108, від 04.03.2011 р. № 244, від 04.03.2011 р. № 243, від 04.03.2011 р. № 104, від 04.03.2011 р. № 103, від 03.03.2011 р. № 242, від 02.03.2011 р. № 102, від 01.03.2011 р. № 241, від 28.02.2011 р. № 119, від 22.02.2011 р. № 118, від 21.02.2011 р. № 117, від 17.02.2011 р. № 116, від 17.02.2011 р. № 110, від 17.02.2011 р. № 109, від 15.02.2011 р. № 115, від 15.02.2011 р. № 107, від 15.02.2011 р. № 106, від 15.02.2011 р. № 105, від 14.02.2011 р. № 114, від 14.02.2011 р. № 104, від 14.02.2011 р. № 103, від 11.02.2011 р. № 113, від 11.02.2011 р. № 102, від 11.02.2011 р. № 101, від 11.02.2011 р. № 100, від 11.02.2011 р. № 99, від 10.02.2011 р. № 112, від 09.02.2011 р. № 98, від 09.02.2011 р. № 97, від 09.02.2011 р. № 96, від 07.02.2011 р. № 95, від 04.02.2011 р. № 94, від 04.02.2011 р. № 92, від 04.02.2011 р. № 91, від 03.02.2011 р. № 111, від 03.02.2011 р. № 90, від 03.02.2011 р. № 89, від 01.02.2011 р. № 88, від 01.02.2011 р. № 80, від 01.02.2011 р. № 81, від 01.02.2011 р. № 82, від 01.02.2011 р. № 83, від 01.02.2011 р. № 84, від 01.02.2011 р. № 85, від 01.02.2011 р. № 86, від 01.02.2011 р. № 87 (т. 1, а. с. 82 175).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідачем ні при перевірці, ні в ході розгляду справи судом не надано доказів, які б підтвердили факт відсутності належно оформлених первинних документів, факт невиконання контрагентами позивача робіт та послуг, передбачених у договорах. Матеріалами справи підтверджено, що договори про надання послуг, укладені між ТзОВ «Ніколь» та ПП «МКМ Сервіс», ТзОВ «Цайпер Україна», були направлені на реальне настання правових наслідків, не суперечать вимогам частини 1 статті 203 ЦК України і не містять ознак нікчемного правочину.

Таким чином, згідно вищезазначених вимог позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах із ТзОВ «Цайпер Україна» на загальну суму 223843,46 грн., у т. ч. за лютий 2011 року 70425,67 грн. та за березень 2011 року 153417,79 грн. та по взаємовідносинах з ПП «МКМ Сервіс» на загальну суму 87206,37 грн., у т. ч. за січень 87206,37 грн., внаслідок фактичного виконання контрагентами робіт, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших документів, що підтверджують господарські операції.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини, які підтверджені належними доказами, спростовують висновки Луцької ОДПІ, констатовані в акті перевірки від 29.11.2011 року №9562/23-2/20148124, а тому податкове повідомлення-рішення від 15.12.2011 р. № 0004032301, винесене на підставі зазначеного акту перевірки, підлягає скасуванню як протиправне.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 15.12.2011 р. № 0004032301.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 08 лютого 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко