Постанова № 21941965, 03.02.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2012 року Справа № 2а/0370/146/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю представників позивача Курачик І. О., Мандзика П. І., представника відповідача Гордійчук О. К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» звернулося з позовом до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.01.2012 року № 0000012301 про визначення податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 19597,50 грн., в т. ч. 13065 грн. основного платежу та 6532,50 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на хибність висновків, викладених у акті перевірки, вважає, що ним правомірно правомірно сформовано податковий кредит у червні 2011 року на підставі податкових накладних, які хоч і виписані в попередніх місяцях, однак підприємством були отримані саме в цьому періоді.

У судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали із підстав, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник Ківерцівської МДПІ позов не визнала, зазначаючи, що позивач не мав права включати до податкового кредиту у червні 2011 року суми ПДВ по податкових накладних, що отримані у попередніх податкових періодах, а тому винесене податкове повідомлення-рішення винесене правомірно.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Судом встановлено наступне.

З 30.11.2011 року по 06.12.2011 року працівниками Ківерцівської МДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» з питань достовірності формування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2011 року.

За результатами перевірки Ківерцівською МДПІ було складено акт від 12.12.2011 року №945/2301/36905994, яким зафіксовано порушення підприємством п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 13065 грн. за червень 2011 року.

На підставі акта перевірки Ківерцівською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 06.01.2012 року №0000012301, яким позивачу було визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 19597,50 грн., з яких 13065 грн. за основним платежем та 6532,50 грн. штрафних санкцій.

Актом перевірки від 12.12.2011 року №945/2301/36905994 встановлено, що ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» до податкового кредиту віднесено 13065 грн. ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних у попередніх податкових періодах, при цьому ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» своєчасно не вимагало у продавців податкових накладних, не скористалось своїм правом звернутись з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та не надало для перевірки документів, що підтверджують факт отримання податкових накладних, виписаних у попередніх періодах. Ківерцівська ОДПІ вважає, що підприємство неправомірно включило до податкового кредиту червня 2011 року суми ПДВ за податковими накладними, виписаними у попередніх звітних періодах.

З матеріалів справи вбачається, що 20.07.2011 року ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» подало до Ківерцівської МДПІ податкову декларацію з ПДВ за червень 2011 року. З реєстру отриманих податкових накладних (а. с. 72-89) було встановлено, що 13065 грн. податкового кредиту було сформовано на підставі податкових накладних, виписаних у попередніх податкових періодах (а. с. 17-19).

Відповідно до п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Частиною третьою п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено: у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно п. 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Оскільки з наведеного вбачається, що підставою для підтвердження правомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є податкова накладна, право на формування податкового кредиту триває у покупця протягом 365 днів з дня виписки податкового накладної, суд вважає, що висновки відповідача, викладені у акті перевірки спростовуються вищезазначеними нормами Податкового кодексу України.

Водночас не заслуговує і посилання податкового органу на необхідність подання позивачем скарг на постачальників щодо відмови виписування податкових накладних, так як за змістом п. 201.10 ст. 20 Податкового кодексу України звернення з такими скаргами є правом платника, а не обов'язком. Крім того, подання таких скарг передбачено у випадках відмови контрагента виписувати податкову накладну. В даному випадку податкові накладні були виписані контрагентами позивача, але отримані останнім із запізненням, що не зумовлює необхідність звернення платника до податкового органу з відповідними скаргами. Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим п. 201.10 ст. 20 Податкового кодексу України, і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною. У випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформований податковий кредит в періоді отримання відповідних податкових накладних, оскільки факту відсутності первинних документів відповідачем при перевірці не встановлено, будь-яких інших порушень при формуванні податкового кредиту не виявлено.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини, які підтверджені належними доказами, спростовують висновки Ківерцівської МДПІ, констатовані в акті перевірки від 12.12.2011 року №945/2301/36905994, а тому податкове повідомлення-рішення від 06.01.2012 року №0000012301, винесене на підставі зазначеного акту перевірки, підлягає скасуванню як протиправне.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції від 06.01.2012 року №0000012301.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 08 лютого 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко