Рішення № 21940669, 06.03.2012, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 1113/436/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року смт.Новгородка

Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,

при секретарі Орленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новгородка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,

В С Т А Н О В И В:

Банк звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 08.06.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 003-10994-080607. Згідно з умовами даного договору позивач надав кредит відповідачеві у сумі 2206,60 грн. на придбання певного майна із остаточним терміном повернення кредиту та сплати відсотків і комісійних по ньому не пізніше ніж 07.06.2009 року. Уклавши з позивачем кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності ОСОБА_1 систематично порушувала свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості за користування кредитними коштами. Таким чином, станом на 14.12.2011 року за відповідачем по укладеному кредитному договору № 003-10994-080607 від 08.06.2007 року рахується заборгованість на загальну суму 2410,68 грн., яка складається з: заборгованість за сумою кредиту 1430,39 грн.; заборгованість за відсотками - 115,33 грн.; заборгованість за комісіями 864,96 грн.

В судове засідання представник позивача Романченко А.С. не зявилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Просила розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявилася про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, згідно письмової заяви просила розгляд справи проводити без її участі на підставі наявних у справі доказів.

Суд, оголосивши пояснення представника позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини, які регулюються ст.ст. 509, 526, 610, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 р. №15-рп/2011, постановою Національного банку України N 168 від 10.05.2007 р. "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", кредитним договором № 003-10994-080607 від 08.06.2007 року.

Згідно ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом і банком.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей.

Відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені законом.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

В судовому засіданні встановлено, що підтверджується матеріалами справи, що 08.06.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 003-10994-080607. Згідно з умовами даного договору позивач надав кредит відповідачеві у сумі 2206,60 грн. на придбання певного майна із остаточним терміном повернення кредиту та сплати відсотків і комісійних по ньому не пізніше ніж 07.06.2009 року. Уклавши з позивачем кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності ОСОБА_1 систематично порушувала свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості за користування кредитними коштами. Таким чином, станом на 14.12.2011 року за відповідачем по укладеному кредитному договору № 003-10994-080607 від 08.06.2007 року рахується заборгованість на загальну суму 2410,68 грн., яка складається з: заборгованість за сумою кредиту 1430,39 грн.; заборгованість за відсотками - 115,33 грн.; заборгованість за комісіями 864,96 грн. (а.с.5-6).

Згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Таким чином, укладений кредитний договір між сторонами є споживчим кредитом, оскільки відповідачу надавалися банком кошти на споживчі цілі.

Згідно п.2.3 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти, виходячи зі ставки 12 % у рік.

Відповідно до п.2.4 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються кредитором щомісячно в день, який відповідає даті укладання цього Договору, на суму фактичної заборгованості за кредитом виходячи з кількості днів в періоді нарахування.

Згідно п.2.5 кредитного договору за ведення кредитної справи Позичальник сплачує Кредитору плату в розмірі 2,45 % в місяць.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 р. №15-рп/2011 регулювання договірних цивільних відносин здійснюється як самостійно їх сторонами, так і за участю держави відповідно до положень ЦК України. Одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у пункті 3 статті 3 ЦК України. Разом з тим зазначена свобода є обмеженою межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності. Конституційний Суд України вважає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

Таким чином, суд приходить до висновку, що банком встановлено оплату за користування кредитом двома паралельними способами, а саме відсотками та грошовою комісією, яка є по суті подвійною винагородою за користування коштами, що суперечить нормам цивільного законодавства.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 постанови Національного банку України N 168 від 10.05.2007 р. "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту" банки зобов'язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту. Інформація про платежі споживача надається з обов'язковим зазначенням бази їх розрахунку.

Згідно п.2 ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем тексту детального розпису сукупної вартості споживчого кредиту, зазначеного у договорі про надання споживчого кредиту або у додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його кеглем, меншим за кегль шрифту основного тексту, злиття кольору шрифту з кольором фону.

За Рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 р. №15-рп/2011 споживачу, як правило, обєктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму. Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого субєкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору.

Таким чином судом встановлено, що кредитні умови споживчого договору, у частині нарахування щомісячної комісії за користування кредитом, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності та утворили істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 р. №15-рп/2011 захист інтересів споживачів фінансових послуг є метою державного регулювання ринків фінансових послуг. Споживач має право не виконувати умови кредитного договору щодо сплати платежів, якщо вони встановлені на незаконних підставах.

Вимагання сплачувати комісійні за користування кредитом нормами ЦК України (глава 69) не передбаченні, а тому є незаконними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 1545,72 грн., яка складається з суми кредиту 1430,39 грн., відсотків за користування кредитом 115,33 грн. Щодо стягнення заборгованості за комісією, то суд вважає, що дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки вона суперечить нормам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати понесені позивачем під час звернення до суду підлягають стягненню з відповідача у розмірі 214,60 грн.

Керуючись, ст.ст. 509, 526, 610, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 р. №15-рп/2011, постановою Національного банку України N 168 від 10.05.2007 р. "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", кредитним договором № 003-10994-080607 від 08.06.2007 р., ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208218, 222, 294, 296 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь АТ «Дельта Банк»(р/р № 29093000767948, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість по кредитному договору у сумі 1545 (одна тисяча пятсот сорок пять) гривень 72 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь АТ «Дельта Банк»(р/р 6499100199, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) судові витрати в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Відповідно до ст.222 ЦПК України, копію повного судового рішення направити сторонам як вони брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, протягом двох днів з дня його складання або за зверненням сторони безпосередньо в суд.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня його проголошення.

СуддяЮ. РАЧКЕЛЮК