Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.12 Справа № 29пн/5014/253/2012
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Епсілон - Плюс», м. Луганськ,
до відповідача:Фізичної особи - підприємця
ОСОБА_1,
с. Вільхове, Станично - Луганський район,
Луганська область,
третя особа, яка не
заявляє самостійних вимог
на предмет спору, на
стороні позивача:Приватне підприємство «Каліс»,
с. Макарове, Станично-Луганський район,
Луганська область,
про визнання права власності на нерухоме майно.
Суддя Якушенко Р.Є.,
секретар судового засідання: Опренко М.В.,
в присутності представників
сторін:
від позивача:ОСОБА_2, представник за довіреністю
б/н від 20.01.2012;
від відповідача: повноважний представник у судове засідання не
прибув;
від третьої особи:повноважний представник у судове засідання не
прибув.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: 30.01.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Епсілон Плюс»(далі ТОВ «Епсілон Плюс», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 27.01.2012 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1, відповідача у справі) з вимогами:
- «визнати за ТОВ «Епсілон Плюс»(ідентифікаційний код 37983529) право власності на магазин товарів щоденного попиту, який складається з: А-1 торгівельного павільйону; А1-1 прибудови; а - ганку; а1, В фундаменту; а2 тамбура; Б навісу; У убиральні; I вимощення; № 1 огорожі, та розташований за адресою: АДРЕСА_3;
- зобовязати ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) передати ТОВ «Епсілон Плюс»(ідентифікаційний код 37983529) магазин товарів щоденного попиту, який складається з: А-1 торгівельного павільйону; А1-1 прибудови; а - ганку; а1, В фундаменту; а2 тамбура; Б навісу; У убиральні; I вимощення; № 1 огорожі, та розташований за адресою: АДРЕСА_3».
Позивач з посилання на норми статей 115, 202, 328, 655, 778 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), статті 12 Закону України «Про господарські товариства»обґрунтовує вимоги правомірним набуттям права власності на нерухоме майно, що є предметом спору, оскільки учасником Товариства - ПП «Каліс», це нерухоме майно було внесено до статутного капіталу позивача.
У судовому засіданні представник позивача подав заяву від 12.03.2012, якою, посилаючись на норми статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відмовився від позову в частині вимог про зобовязання відповідача передати позивачу магазин товарів щоденного попиту, який складається з: А-1 торгівельного павільйону; А1-1 прибудови; а - ганку; а1, В фундаменту; а2 тамбура; Б навісу; У убиральні; I вимощення; № 1 огорожі, та розташований за адресою: АДРЕСА_3.
Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1.) відповідач у справі, подав відзив на позов, в якому проти вимог про зобовязання передачі позивачу орендоване майно, щодо якого заявлено вимоги, заперечує, посилаючись на те, що ним вирішується питання з позивачем про переукладення договору оренди магазину товарів щоденного попиту що є предметом даного спору. Проти вимог про визнання права власності на вказане майно заперечень не подав.
Приватне підприємство «Каліс»(далі ПП «Каліс») третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подав, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду від 30.01.2012, від 20.02.2012 та від 05.03.2012 направлялися завчасно рекомендованим листом з повідомленнями 02.02.2012, 23.02.2012 та 06.03.2012 за належною адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Комунальне підприємство «Станично Луганське районне бюро технічної інвентаризації» листом від 01.03.2012 № 309 повідомило, що право власності на будівлю магазину товарів щоденного попиту по вул. Горького, буд.72 смт. Станиця Луганська в БТІ не розглядалося, не оформлялося і не реєструвалося, а тільки 20.09.2009, по замовленню користувача вказаного магазину директора ПП «Каліс»ОСОБА_3, виконало інвентаризацію магазину та виготовило на нього технічний паспорт, який виданий замовнику для оформлення введення його в експлуатацію і вирішення питання права власності на нього в суді. Відомостей про податкову заставу чи про обтяження вказаного обєкту нерухомості в БТІ немає.
БТІ просить розглянути справу без участі його представника в судовому засіданні.
При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням наданих сторонами доказів, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача у справі, суд
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Епсілон Плюс»(далі ТОВ «Епсілон Плюс», позивач у справі) створене приватним підприємством «Каліс»(далі ПП «Каліс», третя особа у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача) на власності одного учасника з метою одержання прибутку (пункти 1.1, 1.2 Статуту ТОВ «Епсілон Плюс»- а.с.10-20).
В пункті 4.1 Статуту Товариства визначено, що для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів Учасника створено статутний капітал в розмірі 30114 грн. 00 коп. (протокол загальних зборів учасників № 1 від 22.12.2011).
ПП «Каліс»внесло майно в статутний капітал ТОВ «Епсілон Плюс»30114 грн. 00 коп., що становить 100 % статутного капіталу та складається з:
- магазину товарів щоденного попиту, який знаходиться за адресою: 93600, АДРЕСА_3.
Вказане майно знаходиться у користуванні у відповідача на підставі договору б/н оренди нежитлового приміщення від 21.03.2011, укладеному між відповідачем та третьою особою у справі, відповідно до умов пункту 1.1 якого третя особа у справі, як Орендодавець передає, а відповідач у справі, як Орендар приймає в користування магазин товарів щоденного попиту, який складається з: А-1 торгівельного павільйону; А1-1 прибудови; а - ганку; а1, В фундаменту; а2 тамбура; Б навісу; У убиральні; I вимощення; № 1 огорожі, який розташований за адресою: Луганська область, смт. Станиця Луганська, вул. Горького, буд.72 (далі орендований обєкт) з правом подальшого викупу для роздрібної торгівлі продовольчих товарів (а.с.31,32).
Передача обєкта оформляється актом приймання передачі та вважається переданим з дати підписання цього акту (пункт 2.1 договору).
Пунктом 3.1 договору сторони визначили, що Орендар, відповідач у справі, не пізніше 15 числа поточного місяця, вносить орендну плату в розмірі 1000 грн. 00 коп. в місяць.
Орендар має право з дозволу Орендодавця вносити зміни в орендованому приміщенні, здійснювати його реконструкцію, технічне оздоблення, що перевищує його вартість (підпункт 5.2.2 договору).
З 01.01.2012 Орендар має право викупити обєкт оренди (підпункт 5.2.6 договору).
Строк оренди встановлено до 31.12.2011 (пункт 7.1 договору).
11.03.2011 сторони за договором оренди підписали акт приймання передачі орендованого приміщення (а.с.33).
16.01.2012 позивач направив відповідачу у справі лист, яким запропонував останньому переукласти договір оренди від 21.02.2011 або повернути орендоване приміщення (а.с.34).
Відповідач у справі на вказаний лист повідомив позивача про здійснення ним значних поліпшень обєкта оренди, відмовився від переукладення договору та повернення орендованого майна (а.с.35).
Вказана обставина і стала підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.
Дослідженням доказів на підтвердження права власності ПП «Каліс», третьої особи у справі, на майно, що передано до статутного капіталу позивача та є предметом судового розгляду, судом встановлено наступне.
Рішенням виконавчого комітету народних депутатів Станично Луганської селищної ради № 87 від 13.03.1997 ПП «Каліс», третій особі у справі, виділено земельну ділянку площею 0,10 га під будівництво магазину по вул. Горького (а.с.24).
09.01.2011 між Станично Луганською селищною радою та ПП «Каліс», Землекористувач, третя особа у справі, було укладено договір на право тимчасового користування земельною ділянкою площею 30 м2 для установки магазину «Каліс»по вул. Горького строком до 01.01.2003 (а.с.25).
Рішенням виконавчого комітету Станично Луганської селищної ради № 94 від 26.02.2007 ПП «Каліс»виділено земельну ділянку площею 0,08 га під будівництво магазину по вул. Горького (а.с.26).
ПП «Каліс»за договором купівлі продажу від 05.11.2008 придбав у власність у ОСОБА_3 металоконструкцію магазину - кафе площею 27 м2, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 Копію вказаного договору залучено до матеріалів справи.
Рішенням Станично Луганської селищної ради пятого скликання двадцять першої сесії № 21/39 від 18.12.2008 торговому павільйону ПП «Каліс»по вул. Горького присвоєно порядковий номер «72»(а.с.30).
Згідно матеріалів інвентаризації, проведеної Станично Луганським районним бюро технічної інвентаризації по вул. Горького, буд. 72 у смт. Станиця Луганська розташована будівля, що складається з: А-1 торгівельного павільйону; А1-1 прибудови; а - ганку; а1, В фундаменту; а2 тамбура; Б навісу; В фундаменту; У убиральні; I вимощення; № 1 огорожі (а.с.21-23).
Згідно довідки Станично Луганського районного бюро технічної інвентаризації інвентаризаційні роботи виконані за заявою ПП «Каліс», право власності на цю будівлю не реєструвалося.
03.03.2004 між Станично Луганською селищною радою та ПП «Каліс» укладено договір оренди земельної ділянки б/н площею 80 м2 для розташування магазину «Каліс»по вул. Горького, реєстраційний № 11 від 30.06.2004 (а.с.27-28).
Додатковою угодою № 65 від 20.12.2008 вказаний договір продовжено до 01.01.2014 (а.с.29).
Під час розгляду справи відповідач проти позову заперечував з підстав зазначених вище.
Позивач у судовому засіданні подав заяву, якою відмовився від вимоги про повернення відповідачем позивачу магазину товарів щоденного попиту, який складається з: А-1 торгівельного павільйону; А1-1 прибудови; а - ганку; а1, В фундаменту; а2 тамбура; Б навісу; У убиральні; I вимощення; № 1 огорожі, та розташований за адресою: АДРЕСА_3.
Дослідивши обставин справи, подані сторонами докази, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем за позовом доведено, що він на законних підставах одержав у власність обєкт нерухомого майна - магазин товарів щоденного попиту, який складається з: А-1 торгівельного павільйону; А1-1 прибудови; а - ганку; а1, В фундаменту; а2 тамбура; Б навісу; У убиральні; I вимощення; № 1 огорожі, та розташований за адресою: АДРЕСА_3, у якості вкладу до статутного капіталу Товариства його учасником Приватним підприємством «Каліс», третьою особою у справі.
Право власності ПП «Каліс»підтверджено матеріалами справи, зокрема, договором купівлі продажу від 05.11.2008, договором оренди земельної ділянки від 03.03.2004 з додатковою угодою № 65 від 20.12.2008 та матеріалами технічної інвентаризації.
Згідно статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідач права власності позивача на спірне нерухоме майно не спростував.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та задоволення позову в частині вимог про визнання права власності на обєкт нерухомого майна - магазин товарів щоденного попиту, який складається з: А-1 торгівельного павільйону; А1-1 прибудови; а - ганку; а1, В фундаменту; а2 тамбура; Б навісу; У убиральні; I вимощення; № 1 огорожі, та розташований за адресою: АДРЕСА_3.
Відповідно до статей 22, 78 ГПК України позивач вправі до вирішення рішення по суті відмовитись від позову повністю або в частині заявлених вимог.
Позивач у судовому засіданні відмовився від вимоги про повернення відповідачем позивачу магазину товарів щоденного попиту, який складається з: А-1 торгівельного павільйону; А1-1 прибудови; а - ганку; а1, В фундаменту; а2 тамбура; Б навісу; У убиральні; I вимощення; № 1 огорожі, та розташований за адресою: АДРЕСА_3.
Розглянувши заяву позивача, суд приймає його відмову від позову в частині вказаної вимоги, оскільки дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиїх небудь прав і охоронюваних законом інтересів. Наслідки відмови позивачу відомі.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
За таких обставин, провадження у справі № 29пн/5014/253/2012 за позовом в частині вимоги позивача про повернення відповідачем йому магазину товарів щоденного попиту, який складається з: А-1 торгівельного павільйону; А1-1 прибудови; а - ганку; а1, В фундаменту; а2 тамбура; Б навісу; У убиральні; I вимощення; № 1 огорожі, та розташований за адресою: АДРЕСА_3 слід припинити згідно пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України.
Згідно статті 47 ГПК України та статті 7 Закону України «Про судовий збір»сплачений позивачем судовий збір в сумі 1 609 грн. 50 коп. за квитанцією № 00850 від 25.01.2012 слід повернути.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп. в частині вимоги про визнання права власності на нерухоме майно слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 43, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, пунктом 4 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Епсілон Плюс», 91055, м. Луганськ, вул. Леніна, буд.36 «а», ідентифікаційний код 37983529 право власності на обєкт нерухомого майна - магазин товарів щоденного попиту, який складається з: А-1 торгівельного павільйону; А1-1 прибудови; а - ганку; а1, В фундаменту; а2 тамбура; Б навісу; У убиральні; I вимощення; № 1 огорожі, та розташований за адресою: АДРЕСА_3
3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Епсілон Плюс», 91055, м. Луганськ, вул. Леніна, буд.36 «а», ідентифікаційний код 37983529 витрати зі сплати судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
4. Припинити провадження у справі за вимогою Товариства з обмеженою відповідальністю «Епсілон Плюс», ідентифікаційний код 37983529 про повернення Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 магазину товарів щоденного попиту, який складається з: А-1 торгівельного павільйону; А1-1 прибудови; а - ганку; а1, В фундаменту; а2 тамбура; Б навісу; У убиральні; I вимощення; № 1 огорожі, та розташований за адресою: АДРЕСА_3.
5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Епсілон Плюс», 91055, м. Луганськ, вул. Леніна, буд.36 «а», ідентифікаційний код 37983529 з Державного бюджету України сплачений при зверненні з позовом до суду судовий збір у розмірі 1 609 грн. 50 коп., сплачений за квитанцією № 00850 від 25.01.2012, яка знаходиться у матеріалах справи.
Підставою для повернення судового збору є дане рішення, підписане суддею та засвідчене гербовою печаткою господарського суду Луганської області.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення 16.03.2012.
СуддяР.Є. Якушенко
Судове рішення № 21917525, Господарський суд Луганської області було прийнято 12.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 29пн/5014/253/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: