Рішення № 21917270, 03.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.03.12 р. Справа № 3/95

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», м.Родинське (код ЄДРПОУ 32281519)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстарпром», м.Донецьк (код ЄДРПОУ 36616608)

про стягнення грошових коштів у розмірі 12600,00грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №1329 від 11.10.2011р.,

від відповідача: не зявився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», м.Родинське звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстарпром», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 12600,00грн.

Ухвалою від 01.06.2011р. господарський суд прийняв вказану заяву до розгляду та порушив провадження у справі №3/95 (суддя Гассій О.В.).

Ухвалою від 07.11.2011р. господарський суд Донецької області залишив без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на підставі п.5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою від 21.12.2011р. Донецький апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу Товраиства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», скасував ухвалу господарського суду Донецької області від 07.11.2011р. по справі №3/95 та передав справу №3/95 на рогляд до господарського суду Донецької області.

03.01.2012р. справа №3/95 надішла до господарського суду Донецької області, у звязку із чим була передана на автоматичний розподіл, за результатами якого головуючим суддею у справі визначено суддю Сич Ю.В.

Ухвалою від 06.01.2012р. господарський суд Донецької області призначив спарву №3/95 до розгляду в судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог відповідно до позовної заяви позивач посилався на порушення відповідачем умов договору №08-12/2009 від 08.12.2009р. в частині переобки шахтної стойки СВП-27, СВП-33 та поставки арочної крепі на суму 12600,00грн., внаслідок чого у позивача виникли підстави для стягненя зазначеної суми, яку позивач сплатив відповідачу на викоання умов вказаного договору.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії платіжних доручень №911 від 02.03.2010р., №1523 від 06.05.2010р., №1377 від 30.03.2010р., №1482 від 22.04.2010р., №1181 від 08.02.2010р., №1330 від 18.03.2010р., №1597 від 28.05.2010р., №1181 від 08.02.2010р., видаткових накладних №290101 від 29.01.2010р., б/н від 02.02.2010р., б/н від 16.02.2010р., №240201 від 24.02.2010р., №250202 від 25.02.2010р., №260201 від 26.02.2010р., №020442 від 02.04.2010р., №090443 від 09.04.2010р., №150444 від 15.04.2010р., №190445 від 19.04.2010р., №280402 від 28.04.2010р., №050501 від 05.05.2010р., №130501 від 13.05.2010р., №190501 від 19.05.2010р., №010301 від 01.03.2010р., №020301 від 02.03.2010р., №030301 від 03.03.2010р., №040304 від 04.03.2010р., №050301 від 05.03.2010р., №120303 від 12.03.2010р., №170316 від 17.03.2010р., №150326 від 15.03.2010р., №220302 від 22.03.2010р., №300304 від 30.03.2010р., №02242 від 02.02.2010р., претензії №478 від 07.04.2011р. та доказів її направлення, договору підряду №08-12/2009 від 08.12.2009р., специфікації №1 до договору, рахунків №29/03-1 від 29.03.2010р., №11/03-1 від 11.03.2010р., №01/03-1 від 01.03.2010р., б/н від 26.05.2010р., №28/04-1 від 28.04.2010р., №290101-02 від 29.01.2010р., податкових накладних.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 12 Господарськог опроцесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України.

13.02.2012р. позивачем до початку розгляду справи по суті в порядку ст.22 Господарського процесуального мкодексу України через канцелярію суду надано заяву про зміну підстави позову, за якою останній вважає грошові кошти у рзміріи 12600,00грн. безпідставно набутим майном та посилається на ст. 1212 Цивільного кодексу України.

У звязку із вищевикладеним, господарський суд в подальшому здійснює розгляд справи з урахування вищевказаної заяви.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не зявився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

08.12.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрстарпром» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (замовник) укладено договір підряду №08-12/2009 (далі Договір), за умовами якого виконавець зобовязується виготовити з матеріалів замовника та поставити, а замовник прийняти та оплатити креп арочну (далі продукція) в кількості, номенклатурі, за ціною, в тсроки та на умовах, визначених в специфікаціях, доповненнях та додатках, які є невідємними частинами цього договору (п.1.1. Договору).

За п.3.2.4. Договору поставка продукції здійснюється протягом 3-х робочих днів з моменту отримання 100% передплати.

Відповідно до п.4.1. Договору оплата за виготовлену продукцію замовник буде здійснювати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Так, відповідно до наданих платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи, замовником здійснено передплату на виконання умов Договору у розмірі 339693,22грн.

Відповідно до п.3.2.2. Договору на кожну партію продукції виконавець надає замовнику наступну документацію:

-рахунок-фактуру (1 примірник),

-накладну (1 примірник),

-податкову накладну (1 примірник),

-сертифікат (посвідчення) якості.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавцем поставлено замовнику вигтоволено та поставлено продукцію на загальну суму 327093,22грн., що підтверджується видатковими накладними.

Однак, як стверджує позивач та свідчать матеріали справи, відповідачем не здійснено виготовленя та поставку продукції на суму 12600,00грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.8.1. Договору строк дії договору встановлюється з моменту підписання та до 31.12.2010р.

Тобто, вказаний Договір закінчив свою дію 31.12.2010р.

Однак, відповідачем до теперішнього часу не поставлено продукцію на суму 12600,00грн. та не повернуто грошові кошти у вищевказаному розмірі.

За приписом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач у судові засідання не з`явився, правом на захист не скористався, проти доводів позивача не заперечив та заявлені вимоги не спростував.

За приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що безпідставне набуття відповідачем зазначених грошових коштів в спірному випадку стало наслідком невиконаням відповідачемзобовязань за Договором та закінченням дії вказаного Договору.

08.04.2011р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію, за якою позивач просить повернути грошові кошти у розмірі 12600грн.00коп. Копії доказів направлення вказаної претензії містяться в матеріалах справи.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та як стверджує позивач зазначені грошові кошти відповідачем не були повернуті.

За таких обставин, враховуючи викладене, чуд дішов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів у розмірі 12600,00грн. є доведеними та такими, що підтверджуються матеріалами справи, відповідно до чого підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 6, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», м.Родинське до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстарпром», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 12600,00грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстарпром» (83047, м.Донецьк, вул.Клайпеди, буд.31, ідентифікаційний код 36616608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (85310, Донецька область, м.Родинське, ідентифікаційний код 32281519) грошові кошти у розмірі 12600,00грн., державне мито в розмірі 126,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 03.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 07.03.2012р.

Суддя Сич Ю.В.