Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15.03.12 р. Справа № 5006/4/30пд/2012
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, - довіреності від 30.12.2011р., 13.02.2012р.,
від відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 довіреності від 24.02.2012р., 03.01.2012р.,
за позовом - Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі
відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого
управління м. Красноармійськ
до відповідача - Комунального підприємства „Красноармійськводоканал” м. Красноармійськ
про зобовязання відповідача прийняти преамбулу та спірні пункти 1.4, абз. 2 п. 2.13.2, п.п. 4.9, 4.16, 4.19 договору з централізованого питного водопостачання та водовідведення №1 від 10.01.2012р. в редакції позивача
СУТЬ СПОРУ:
КП „Компанія „Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління 07.02.2012р. звернулось до господарського суду з позовом про зобовязання КП „Красноармійськводоканал” м. Красноармійськ прийняти преамбулу та спірні пункти 1.4, абз. 2 п. 2.13.2, п.п. 4.9, 4.16, 4.19 договору з централізованого питного водопостачання та водовідведення №1 від 10.01.2012р. в редакції позивача.
Відповідач не погоджується з цими вимогами, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству в сфері постачання питної води та водовідведення.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши надані сторонами документи, проаналізувавши їх, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Предметом даного спору є визнання законними пропоновані позивачем умови договору з централізованого питного водопостачання та водовідведення №1 від 10.01.2012р.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України ( далі по тексту ГК України), відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
За приписами п. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (далі по тексту ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно п.1.1 Статуту КП „Компанія “Вода Донбасу”, Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” створене відповідно до рішення Донецької обласної ради від 28.12.2004року № 4/24-557 із змінами, внесеними рішенням від 23.03.2007року № 5/8-181, шляхом перетворення Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому постачанню „Укрпромводчормет”.
Відповідно до п.3.1 вказаного Статуту, метою діяльності підприємства є забезпечення технічною та питною водою населення, підприємства, міст, інших населених пунктів та споживачів води, надання послуг водовідведення.
2
В силу приписів ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; обєднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими обєднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.
Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
У відповідності з ч.2 ст.181 ГК України проект договору запропонований постачальником питної води споживачу. На виконання вимог вищеназваної статті позивач направив КП „Красноармійськводоканал” проект договору з централізованого питного водопостачання та водовідведення №1 від 10.01.2012р.
Відповідно до ч.4 ст.181 ГК України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала протокол договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
КП „Красноармійськводоканал”, розглянувши проект договору, підписало його з протоколом розбіжностей і повернуло з супровідним листом № 012/316 від 20.01.2012р., в якому виклало у власній редакції преамбулу договору та пункти 1.1., 1.2, 1.4, 1.5, 1.6, абз.2 п. 2.13.2, п.п. 2.14, 2.19, розділ 3, п.п. 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10, 4.11, 4.12, 4.13, 4.15, 4.16, 4.18, 4.19, 4.20, 4.21, 4.22, 4.23, 4.24, 5.4, 5.5, 5.6, 6.1, 6.2, 6.4, 6.5, 6.6, 6.9, 7.6, 9.1, 9.8, 9.9, розділ 11, п.12.6.
Для врегулювання розбіжностей позивач направив відповідачу лист № 62 від 23.01.2012р., в якому призначив час для врегулювання розбіжностей, який отриманий відповідачем 23.01.2012р. При узгодженні протоколу розбіжностей до договору з централізованого питного водопостачання та водовідведення №1 від 10.01.2012р. сторони в протоколі узгодження протоколу розбіжностей від 06.02.2012р. врегулювали пункти 1.1, 1.2, 1.5, 1.6, 2.14, 2.19, розділ 3, пункти 4.6, 4.7, 4.8, 4.10, 4.11, 4.12, 4.13, 4.15, 4.18, 4.20, 4.21, 4.22, 4.23, 4.24, 5.4, 5.5, 5.6, 5.7, 6.1, 6.2, 6.4, 6.5, 6.6, 6.9, 7.6, 9.1, 9.8, 9.9, розділ 11, 12.6. Що стосується преамбули і пунктів 1.4, абз. 2 п. 2.13.2, п.п. 4.9, 4.16, 4.19 договору сторони не дійшли згоди і через це звернулись з протоколом розбіжностей в цій частині до суду за вирішенням спору.
Договір з централізованого питного водопостачання та водовідведення №1 від 10.01.2012р., підписаний директорами КП „Компанія „Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління та КП „Красноармійськводоканал”.
Господарський суд приймаючи до уваги, що договір №1 від 10.01.2012р. підписаний уповноваженими особами сторін, у відповідності з вимогами ст.ст.181, 187 ГК України з протоколом розбіжностей, в якому відображені неврегульовані сторонами преамбула та пункти 1.4, абз. 2 п. 2.13.2, п.п. 4.9, 4.16, 4.19, вирішує їх у законному порядку.
10.01.2012р. між КП „Компанія „Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління м. Красноармійськ (далі по тексту Підприємство) та КП „ Красноармійськводоканал” м. Красноармійськ (далі по тексту Споживач) був підписаний договір, за яким сторони визначились, що підприємство надає споживачу послуги з централізованого питного водопостачання в обсягах згідно з помісячним графіком (п.2.4 договору), у межах технічних можливостей підприємства, а споживач вчасно сплачує послуги по встановлених тарифах у строки й на умовах, передбачених договром.
Таким чином, предметом даного договору є постачання і оплата питної води відповідно до Акту розмежування балансової приналежності водопровідних мереж
Як вбачається з тексту вказаного протоколу узгодження розбіжностей, в результаті вжитих заходів щодо врегулювання розбіжностей залишились неврегульованими преамбула і пункти 1.4, абз. 2 п. 2.13.2, п.п. 4.9, 4.16, 4.19 договору з централізованого питного водопостачання та водовідведення №1 від 10.01.2012р.
3
Господарський суд спірні пункти вирішує наступним чином:
Преамбулу договору позивач пропонує викласти в наступній редакції: "Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу", іменоване надалі "Підприємство", в особі директора Красноармійського регіонального виробничого управління ОСОБА_5, що діє від імені підприємства на підставі Положення "Про Красноармійське регіональне виробниче управління", затвердженого КП "Компанія "Вода Донбасу" від 30.01.2009р. і довіреності №03-07 від 30.12.2010р. з однієї сторони та Комунальне підприємство "Красноармійськводоканал", іменоване надалі "Споживач", в особі директора Дітковського Михайла Івановича, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали даний договір про нижченаведене:".
В обґрунтування своєї редакції, позивач посилається на той факт, що згідно рішення виконавчого комітету Красноармійської міської ради №176 від 19.05.2010р. "Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому міської ради від 21.12.2005р. № 691" КП "Красноармійськводоканал" визнано виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення, а в розумінні статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" надається визначення поняття виконавець. Виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Споживачем визначена особа фізична або юридична, яка отримує або має намір отримувати житлово-комунальні послугу. Оскільки відповідач є отримувачем послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, позивач вважає пропоноване ним найменування відповідача як споживача законними.
Відповідач не погодився з пропонованою редакцією, вважаючи, що найменування „Виконавець” до нього не є законними, оскільки цей не відповідає п.1 ст.1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, відповідно до якого Споживачем є фізична або юридична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб. Оскільки Комунальне підприємство "Красноармійськводоканал” отримує питну воду для забезпечення власних потреб, а за допомогою водопровідних мереж, що знаходяться на балансі водоканалу транспортує її для споживання населенню та іншим споживачам, він не є споживачем, а є покупцем.
Таким чином сторони не дійшли згоди з найменування утримувача послуг.
Вирішуючи це питання, господарський суд взяв до уваги наступне:
Договір, підписаний сторонами, на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення укладається відповідно до правил Законів України "Про питну воду та питне водопостачання”, „Про житлово-комунальні послуги” та інших нормативних актів.
Стаття 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" надає визначення поняттю підприємства питного водопостачання як суб'єкта господарювання, що здійснює експлуатацію об'єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та виробництво фасованої питної води. Споживачем питної води за даним нормативно-правовим актом є юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" в ст.1 визначає житлово-комунальні послуги як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Вказаний Закон регулює відносини з житлово-комунальних послуг, до яких відповідно до ч.1 ст. 13 відноситься централізоване водопостачання та водовідведення, між виробником, виконавцем та споживачем послуг. Виробником послуг є суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги. Виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Споживач послуг фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" є спеціальним по відношенню до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Таким чином, оскільки спірний договір стосується відносин сторін саме з надання та отримання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, то до визначення найменування сторін слід застосовувати поняття, які встановлені в Законі України "Про питну воду та питне водопостачання". Враховуючи викладене, господарський суд приймає преамбулу договору в редакції позивача, так як за предметом договору відповідач бере на себе зобовязання житлово-комунальні послуги.
4
Пункт 1.4 стосується приймання-передачі господарсько-побутових й близькі до них по складу стічні води споживача, що надходять на очисні споруди м. Димитров за правилами користування системами централізованого комунального водопостачання й водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури й житлової політики України від 19.02.2002р. №37 і зареєстрованих Міністерством юстиції України 26.04.2002р., відповідно №402/6690 і 403/6691" ( далі - Правила ).
Сторони не дійшли згоди по застосуванню Правил.
Позивачем визначений в такій редакції: "Підприємство, в особі відокремленого підрозділу Димитрівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП "Компанія "Вода Донбасу", приймає господарсько-побутові й близькі до них по складу стічні води Споживача, що надходять на очисні споруди м. Димитрів в межах погоджених обсягів і погодженого графіка, в межах гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а Споживач скидає стічні води й вчасно оплачує послуги Підприємства по водовідведенню відповідно до чинних тарифів, умов даного договору, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання й водовідведення в населених пунктах України (далі по тексту "Правила користування"), Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Димитрів (далі по тексту "Правилами приймання"), Інструкції про встановлення й стягнення плати за скидання промислових і інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі по тексту "Інструкція"), Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні й відомчі системи каналізації населених пунктів України (далі по тексту "Правила приймання"), затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури й житлової політики України від 19.02.2002р. №37 і зареєстрованих Міністерством юстиції України 26.04.2002р., відповідно №402/6690 і 403/6691".
Відповідачем запропонована інша редакція: "Виробник послуг, в особі відокремленого підрозділу Димитрівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП "Компанія "Вода Донбасу", приймає господарсько-побутові й близькі до них по складу стічні води споживачів (фізичних осіб (населення), юридичних осіб усіх форм власності, та інших) Виконавця послуг, що надходять на очисні споруди м. Димитрів в межах погоджених обсягів і погодженого графіка, в межах гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а виконавець послуг скидає стічні води й вчасно оплачує послуги Виробника послуг по водовідведенню відповідно до чинних тарифів, умов даного договору, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання й водовідведення в населених пунктах України (далі по тексту "Правила користування"), Інструкції про встановлення й стягнення плати за скидання промислових і інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі по тексту "Інструкція"), Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні й відомчі системи каналізації населених пунктів України (далі по тексту "Правила приймання"), затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури й житлової політики України від 19.02.2002р. №37 і зареєстрованих Міністерством юстиції України 26.04.2002р., відповідно №402/6690 і 403/6691", при цьому не надає жодних обґрунтувань своєї позиції.
Вирішуючи це питання, господарський суд взяв до уваги наступне:
Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 р. N 37 в п. 1.5 встановлюють, що на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція) Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію. Відповідно до п.1.6 Правил приймання їх затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.
В матеріалах справи містяться Правила приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації м.Димитров, затверджені Красноармійською міською СЕС, Державним управлінням охорони природного середовища в Донецькій області та Рішенням Димитрівської міської ради від 17.10.2007р.
На підставі вище викладеного, господарський суд приймає п.1.4 договору в редакції позивача, так як цей пункт відповідає законодавству, яке діє на час укладання договору.
5
Що стосується абзацу 2 п. 2.13.2 договору, господарський суд виходить з наступного:
Позивач пропонує викласти його у наступній редакції: "У випадку недотримання вимог п.2.13 договору засіб обліку води Споживача виводиться з експлуатації актом Підприємства і обсяг водоспоживання Споживача визначається згідно п.2.12 даного договору".
Відповідач пропонує абзац 2 п.2.13.2 договору виключити, оскільки зазначений порядок розрахунків не передбачений чинним законодавством.
Таким чином, спірний пункт стосується необхідності заміни прибору обліку у випадку зниження або збільшення витрат води споживача та порядок розрахунків за отримані послуги у випадку невиконання відповідачем у встановлені терміни вимог позивача про заміну прибору обліку.
Абзац 1 п. 2.13 договору встановлює, що у випадку, коли витрати води у споживача знизилися або збільшилися або за розрахунком підприємства типорозмір засобу обліку води не відповідає фактичному водопоспоживанню, споживач зобов'язаний у місячний строк з моменту зміни обсягу водоспоживання направити підприємству заявку й необхідні документи для одержання додаткових технічних умов, внесення змін у договір; у зазначені підприємством строки: на підставі отриманих технічних умов внести необхідні зміни у проект вузла обліку води, погодити змінений проект з підприємством; переобладнати вузол обліку води згідно погодженого змінено проекту вузла обліку води з установкою необхідного приладу обліку води.
Пункт 2.12 договору встановлює, що у випадку відсутності або несправності засобу обліку з вини споживача, у тому числі несвоєчасного введення його в експлуатацію (з викликом представника підприємства і складанням акту), порушення цілісності пломб, втручання в його роботу, а також у випадку закінчення терміну дії повірки засобу обліку розрахунок витрат води визначається по пропускній здатності труби вводу в точці підключення при швидкості руху води в ній 2м/сек і дії її повним перерізом протягом 24 годин у добу.
Згідно п. 5.19 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 р. N 190, у випадку, коли витрати води у споживача знизилися або збільшилися чи за розрахунками виробника не відповідають діаметру встановленого засобу обліку, споживач відповідно до вимог виробника у зазначений ним термін здійснює переобладнання вузла обліку з встановленням засобу обліку необхідного діаметра.
Стаття 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлює обов'язок споживача послуг своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
На підставі викладеного, враховуючи той факт, що заміна засобу обліку споживачем послуг та його обов'язок оплачувати послуги з водопостачання та водовідведення встановлені діючим законодавством, господарський суд приймає абзац 2 п. 2.13.2 договору в редакції позивача.
Пункт 4.9 стосується зобовязань сторін, який відповідач пропонував виключити з тексту за тим, що Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах містять можливості порядку контролю за засобом обліку води, а не стоків.
Вирішуючи питання обовязковості обліку стоків, господарський суд виходить з визначеного розділом 5.” Система обліку водопостачання та водовідведення”, за п. 5.1 якого облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію. Таким чином, законодавчо визначена система обліку прийнятих стоків, а не тільки відпущеної питної води як вважає відповідач, тому п.4.9 договору приймається в редакції, запропонованої позивачем.
П.4.16 договору стосується плати за скидання споживачем стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій.
Господарський суд, вирішуючи не узгоджений пункт договору, виходить з наступного:
Згідно п.1.3 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 р. N 37 (далі по тексту Інструкція) водоканали здійснюють скиди у водні об'єкти очищених стічних вод з умістом забруднюючих речовин у відповідності до лімітів, що встановлюються органами Мінекоресурсів України, та сплачують збір за забруднення навколишнього природного середовища згідно з Порядком та Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки та Державної податкової адміністрації України від 19.07.99 N 162/379, із змінами
6
та доповненнями, унесеними наказами Мінекоресурсів та ДПА України від 27.01.2000 N 24/37 та від 28.02.2001 N 75/76 (далі - Інструкція Мінекоресурсів та ДПА). Підприємства скидають стічні води в системи комунальної чи відомчої каналізації та сплачують їм за послуги водовідведення відповідно до договорів з Водоканалами. Договори укладають на підставі місцевих Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста (далі - місцеві Правила приймання), Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 N 65, зареєстрованих у Мін'юсті України 22.07.94 за N 165/374 (далі - Правила користування), та цієї Інструкції.
Відповідно до п.3.2 Інструкції при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень.
Період, за який стягується плата за скид Підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установленим разовим аналізом, визначається згідно з місцевими Правилами приймання, але не більше трьох календарних місяців (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих Підприємством за цей період з даного об'єкта (п.3.6 Інструкції).
Крім того, господарський суд зазначає, що відповідно до п. 4.3 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України категорично забороняється скидати в міську каналізаційну мережу:
кислоти, розчинники, розчини, які містять або утворюють при змішуванні зі стічними водами сірководень, сірковуглець, оксид вуглецю, ціанисті сполуки, легколетючі вуглеводні та інші токсичні, горючі та вибухонебезпечні речовини;
концентровані регенераційні, маточні та кубові розчини, а також конденсат, нормативно чисті, дренажні, поливально-мийні та дощові води (при повній роздільній системі каналізації);
стічні води, у яких містяться радіоактивні, токсичні речовини, солі важких металів і бактеріальні забруднення, у т. ч. стічні води інфекційних лікувальних закладів і відділень;
стічні води Підприємств, взаємодія яких може призвести до утворення емульсій, токсичних або вибухонебезпечних газів, а також великої кількості нерозчинних у воді речовин.
Такі стічні води перед випуском у каналізацію населеного пункту повинні бути знешкоджені та знезаражені на локальних очисних спорудах з обов'язковою утилізацією або похованням утворених осадів.
Таким чином, діючим законодавством чітко передбачений обсяг стічних вод, скинутих споживачем послуг, за який передбачено справляння підвищеної плати, а тому пропонований пункт договору позивачем, приймається в його редакції.
Пункт 4.19 стосується зобовязання споживача щомісячно надавати відомості про обсяги отриманих послуг.
Позивачем визначений у наступній редакції: "Споживач зобов'язаний щомісяця надавати Підприємству відомості про обсяги води, отриманої з усіх джерел, про кількість скинутих вод за минулий місяць і їх якісних показниках. У випадку не надання результатів аналізу стоків, Підприємство має право виконати аналіз стоків самостійно з оплатою собівартості цих робіт Споживачем на підставі виставленого рахунку протягом 3-х днів після його одержання".
Відповідач пропонує викласти спірний пункт у наступній редакції: "Споживач зобов'язаний щомісяця надавати Виробнику послуг відомості про кількість скинутих стоків за минулий місяць і їх якісних показниках до 20 числа наступного за розрахунковим". В обґрунтування посилається на той факт, що КП "Красноармійськводоканал" не отримує питну воду з інших джерел, окрім питної води, що подається КП "Компанія "Вода Донбасу".
Таким чином, спірний пункт стосується права позивача самостійно виконувати аналіз стоків у випадку не надання відповідачем результатів аналізу стоків з оплатою собівартості цих робіт останнім. Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного:
Пунктом 2.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України встановлено, що підприємство, яке скидає свої стічні води в системи каналізації населених пунктів зобов'язане здійснювати регулярний лабораторний контроль за якістю, кількістю, режимом скиду стічних вод та на вимогу Водоканалу надавати відповідні звітні дані.
Відповідно до п.7.2 вказаних Правил підприємства зобов'язані систематично (відповідно до місцевих Правил приймання) подавати до Водоканалу інформацію про об'єми та якісний склад стічних вод, які вони скидають до міської каналізації.
7
У відповідності з п.7.5 Правил Водоканал здійснює контроль за витратою та якістю стічних вод, що скидають Підприємства.
У місцевих Правилах приймання конкретизується порядок відбору проб стічних вод на аналіз, порядок їх оформлення, а також порядок проведення аналізу проб (п.7.11 Правил).
Господарським судом встановлено, що пунктом 8.2 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації м. Димитров, затверджених Красноармійською міською СЕС, Державним управлінням охорони природного середовища в Донецькій області, Рішенням Димитровської міської ради від 17.10.2007р., визначено, що підприємства зобов'язані систематично (відповідно до цих правил) подавати до Водоканалу інформацію про об'єми та якісний склад стічних вод, які вони скидають до міської каналізації. У випадку відмови Підприємства подавати Водоканалу інформацію про якісний склад стічних вод, Водоканал має право самостійно виконати аналіз стічних вод з оплатою за проведені роботи за рахунок Підприємства Абонента.
На підставі викладеного, враховуючи те, що діючим законодавством передбачена можливість Водоканалу самостійно здійснювати аналіз стоків у випадку не надання відповідачем результатів аналізу стоків, а місцевими правилами приймання оплата за проведені вказані роботи Водоканалу, господарський суд приймає п. 4.19 договору в редакції позивача.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі сплаченому позивачем при зверненні до господарського суду.
На підставі ст.649 Цивільного кодексу України, Законів України „Про питну воду та питне водопостачання”, „Про житлово-комунальні послуги”, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008р. №190, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 р. N 37, Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 р. N 37, Постанови КМУ від 21 липня 2005 р. N 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 14 травня 2008 року N 126 «Про затвердження Методики розроблення технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємствами й організаціями», статей 179-181,187 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд
В и р і ш и в:
Задовольнити позов Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління м. Красноармійськ про зобовязання Комунального підприємства „Красноармійськводоканал” м. Красноармійськ прийняти преамбулу та спірні пункти 1.4, абз. 2 п. 2.13.2, 4.9, 4.16, 4.19 договору з централізованого питного водопостачання та водовідведення №1 від 10.01.2012р. в редакції позивача в повному обсязі.
Пункти договору, які передані на розгляд господарському суду вважати прийнятими в такій редакції:
Преамбулу договору від 10.01.2012р. викласти в наступній редакції: "Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу", іменоване надалі "Підприємство", в особі директора Красноармійського регіонального виробничого управління ОСОБА_5, що діє від імені підприємства на підставі Положення "Про Красноармійське регіональне виробниче управління", затвердженого КП "Компанія "Вода Донбасу" від 30.01.2009р. і довіреності №03-07 від 30.12.2010р. з однієї сторони та Комунальне підприємство "Красноармійськводоканал", іменоване надалі "Споживач", в особі директора Дітковського Михайла Івановича, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали даний договір про нижченаведене:"
Пункт 1.4 договору від 10.01.2012р. викласти в наступній редакції: "Підприємство, в особі відокремленого підрозділу Димитрівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП "Компанія "Вода", приймає господарсько-побутові й близькі до них по складу стічні води Споживача, що надходять на очисні споруди м. Димитрів в межах погоджених обсягів і
8
погодженого графіка, в межах гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а Споживач скидає стічні води й вчасно оплачує послуги Підприємства по водовідведенню відповідно до чинних тарифів, умов даного договору, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання й водовідведення в населених пунктах України (далі по тексту "Правила користування"), Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Димитрів (далі по тексту "Правилами приймання"), Інструкції про встановлення й стягнення плати за скидання промислових і інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі по тексту "Інструкція"), Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні й відомчі системи каналізації населених пунктів України (далі по тексту "Правила приймання"), затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури й житлової політики України від 19.02.2002р. №37 і зареєстрованих Міністерством юстиції України 26.04.2002р., відповідно №402/6690 і 403/6691".
Абзац 2 п.2.13.2 договору від 10.01.2012р. викласти в наступній редакції: "У випадку недотримання вимог п.2.13 договору засіб обліку води Споживача виводиться з експлуатації актом Підприємства і обсяг водоспоживання Споживача визначається згідно п.2.12 даного договору".
Пункт 4.9 договору від 10.01.2012р. викласти в наступній редакції: "Встановлення, налагодження, експлуатація ультразвукових, електромагнитних та інших електронних вимірювальних приладів здійснюється Споживачем за погодженням і під контролем служб й відділів Підприємства. Підприємство має право проводити контрольні заміри показань засобу обліку стоків Споживача контрольним приладом. При цьому критерієм правильності показань засобу обліку стоків Споживача є не перевищення меж погрішності, що допускається, різниці показань звірюваних приладів подвійній сумі абсолютних значень верхніх границь меж, що допускається, погрішності двох приладів. Якщо контрольний прилад покаже неточність роботи
приладу, що перевіряється, обліку стоків, останній підлягає ремонту й повірці відповідно до вимог п.4.10 даного договору. При цьому обсяг стоків визначається по середньодобовому обсягу стоків за попередні два розрахункових місяця".
Пункт 4.16 договору від 10.01.2012р. викласти в наступній редакції: "Скидання Споживачем стоків з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ГДК) визначається Правилами приймання. Період, за який стягується плата за скидання Споживачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установленим разовим аналізом, визначається відповідно до Правил приймання, але не більш трьох календарних місяців (місяця, у якому відібрана проба, і двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих Споживачем за цей період з даного об'єкта. Розрахунки підвищеної плати визначаються відповідно до кратності перевищення ГДК відповідно до вимог Правил приймання. Перелік гранично допустимих концентрацій для даного підприємства (мг/дм3):
1. БСК5- 190
2. Зважені речовини 220
3. Нафтопродукти 2,0
4. Хлориди 350
5.Сульфати 400
6. Сульфіди 1,5
7. Азот амонійний 25,3
8.СПАВ 1,5
9.Залізо загальне 1,2
10. Жири 50
11. Фосфати 8,0
12. Нітрити 2,0
13. Нітрати 4,5
14. Хром ІІІ -2,2
15. Хром VI -0,16
16. Цинк
17. Мідь 1,0
18. Кадмій
19. Р 6,5-9,0
20. Сухий залишок 1250
21. Нікель
22. Свинець
23. Температура не більше 40С.
Категорично забороняється скидати в каналізаційну мережу:
1. Нерозчинні масла, мазут.
2. Кислоти, горючі суміші, токсичні й розчинені, газоподібні речовини, здатні створювати в мережах і спорудженнях токсичні гази.
9
3. Речовини, для яких не встановлене ГДК водойм.
4. Концентровані маткові й кубові розчини.
5. Радіоактивні речовини, епідеміологічні небезпечні бактеріальні й вірусні забруднення.
Пункт 4.19 договору від 10.01.2012р. викласти в наступній редакції: "Споживач зобов'язаний щомісяця надавати Підприємству відомості про обсяги води, отриманої з усіх джерел, про кількість скинутих вод за минулий місяць і їх якісних показниках. У випадку не надання результатів аналізу стоків, Підприємство має право виконати аналіз стоків самостійно з оплатою собівартості цих робіт Споживачем на підставі виставленого рахунку протягом 3-х днів після його одержання".
Стягнути з Комунального підприємства „Красноармійськводоканал” м. Красноармійськ Донецька область-85300, вул. Шевченко, 90, ЄДРПОУ 35470311 на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк-83001, вул. Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678 в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління м. Красноармійськ Донецька область-85307, вул. Дніпропетровська, 11, ЄДРПОУ 35397811 1073,00грн. судового збору.
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 15.03.2012року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд.
Суддя Гринько С.Ю.
Судове рішення № 21917215, Господарський суд Донецької області було прийнято 15.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5006/4/30пд/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: