Рішення № 21917170, 06.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.03.12 р. Справа № 19/155

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк”, м.Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», м. Красноармійськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором №2005-2531ФО3 від 01.12.2005р. станом на 15.11.2011р. у розмірі 73 715,20 грн.

За участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю.

від відповідача: не зявився.

від третьої особи: не зявився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

06.03.2012р. з 11.45 год. по 11.55 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне „Кредитпромбанк” звернулось до Відкритого акціонерного товариства „Вугільна компанія „Шахта Красноармійська-Західна №1”, м. Красноармійськ про стягнення заборгованості за кредитним договором №2005-2531ФО3 від 01.12.2005р. станом на 15.11.2011р. у розмірі 73 715,20 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобовязань за кредитним договором №2005-2531Ф03 від 01.12.2005р. та за договором поруки №2005-2531/1 від 01.12.2005р., у звязку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції.

Ухвалою від 22.12.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/155 та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1.

16 січня 2012р. через канцелярію суду відповідачем надані заперечення проти позову, обґрунтовані пропуском відповідачем 6-місячного строку для звернення кредитора з вимогою до поручителя, у звязку з чим порука припинилась в силу закону. Крім того, вважає, що позивачем штучно збільшено суму заборгованості шляхом невикористання права на списання грошових коштів з рахунку позичальника.

Ухвалою суду від 18.01.2012р. найменування відповідача змінено на Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське».

Протягом судового розгляду справи сторонами надавались письмові пояснення по суті спору, які долучені судом до матеріалів справи №19/155.

В судовому засіданні 22.02.2012р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, відповідач заперечив проти позову. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про поважність причин невиконання вимог суду не повідомив.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

Встановив:

01 грудня 2005р. між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (банк, правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_1 (далі позичальник) був укладений кредитний договір №2005-2531Ф03 від 01.12.2005р. (далі кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого банк надає позичальнику кредит на споживчі цілі у розмірі 111425,00 грн. строком по 20.11.2015р. включно. Для обліку виданого кредиту банк відкриває позичковий рахунок №2203 (п.1.2).

Згідно з п.1.3, процентна ставка за кредитом дорівнює 19,5% річних. Для обліку нарахованих процентів за користування кредитом банк відкриває рахунок №2208.

У кожному випадку невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань за цим договором (відносно своєчасності та/або повноти сплати процентів і повернення кредиту), розмір процентної ставки збільшується на 0,25% річних, починаючи з розміру, встановленого п.1.3 цього договору. у випадку наступного невиконання позичальником зобов'язань за цим договором розмір процентної ставки збільшується з урахуванням збільшення процентних ставок, зроблених раніше відповідно до умов цього договору. Новий розмір процентної ставки встановлюється від дня, наступного за днем в який позичальник повинен був виконати свої зобов'язання, однак не виконав їх або виконав не в повному обсязі (1.6 кредитного договору).

Відповідно до п.1.7, у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним банк доручає банку здійснити договірне списання грошових коштів зі своїх рахунків у банку у сумі простроченого боргу за цим договором, яка відображена на відповідних рахунках банку.

Пунктом 2.1 кредитного договору встановлений обовязок банку надати позичальнику кредит у розмірі 111425,00 грн.

За умовами п.п.3.1, 3.3 (в редакції додаткової угоди №1 від 30.11.2006р. до кредитного договору), позичальник зобовязаний, починаючи зі звітного місяця, щомісячно з 01 по 10 число кожного календарного місяця включно погашати заборгованість за кредитом у розмірі 928,54 грн. на рахунок, вказаний в п.1.2 цього договору, шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку; сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитами щомісяця в період з 01 по 10 число кожного календарного місяця, наступного за звітним, а також 20.11.2015р. або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитами. Датою сплати заборгованості за процентами є день зарахування коштів на рахунок, зазначений п.1.4 цього договору.

Пунктом 3.8 кредитного договору встановлений обовязок позичальника за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитами сплачувати банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої п.1.3 договору від суми простроченого платежу.

Згідно з п.3.6 договору позичальник зобовязаний надавати у банк копію договору страхування заставленого майна чи додаткової угоди до договору страхування заставленого майна, укладених позичальником на наступний чи поточний рік відповідно до п.3.5 цього договору, та копію документа, який свідчить про внесення позичальником коштів на користь страхової компанії, визначеної банку, у розмірі страхової премії за договором страхування заставленого майна на наступний рік, не пізніше ніж за 3 робочі дні до закінчення дії договору страхування заставленого майна на поточний рік чи копію документа, який свідчить про внесення коштів у розмірі страхової премії зі додатковою угодою до договору страхування заставленого майна на поточний рік, не пізніше ніж за 14 робочих днів з моменту укладення такої додаткової угоди до договору страхування заставленого майна. Крім того, позичальник зобовязаний надавати на вимогу банку протягом 3робочих днів будь-які документи, що містять відомості, які можна використовувати для оцінки фінансового стану позичальника, а також визначення стану предмета застави (п.3.10 кредитного договору). За невиконання вищевказаних зобов'язань пунктом 3.13 договору встановлена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 3% від суми отриманого згідно з цим договором кредиту.

У разі недотримання позичальником умов цього договору, відповідно до п.4.1 цього договору банк має право вимагати дострокового припинення його дії, повернення одержаного кредиту, сплати нарахованих за користування ним процентів, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору, а у разі невиконання позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет застави за договором іпотеки.

Згідно з п.7.6 цей договір набуває чинності з моменту надання позичальником кредитних коштів відповідно до умов цього договору і діє до повного погашення позичальником заборгованості за кредитами та процентами за користування ними, а при наявності простроченої заборгованості і пені за несвоєчасне погашення кредитів та сплату процентів, а також штрафи, передбачені цим договором.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 ГК України.

01 грудня 2005р. між Відкритим акціонерним товариством «Кредипромбанк» (банк, правонаступником якого є позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Вугільна компанія «Шахта Красноармійська Західна №1» (поручитель, правонаступником якого є відповідач) був укладений договір поруки №2005-2531/1 (далі договір поруки), відповідно до п.1.1 якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором №2005-2531ФО3 від 01.12.2005р., укладений між банком та позичальником. В п.1.2 міститься застереження щодо обізнаності поручителя з умовами кредитного договору. поручитель бере на себе зобов'язання відповідати перед банком в тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж строки, що і позичальник (п.1.3 договору поруки).

У разі невиконання позичальником своїх зобов'язань, що передбачені кредитним договором, поручитель на підставі письмового повідомлення позичальника або банку не пізніше трьох робочих днів після одержання такого письмового повідомлення погашає за рахунок власних коштів на рахунок банку в повному обсязі заборгованість позичальника за кредитним договором (п.2.1 договору поруки). У разі невиконання вищевказаного обовязку банк, за умовами п.3.1, має право здійснювати договірне списання боргового зобов'язання з поточних рахунків поручителя.

Договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного погашення позичальником та/або поручителем заборгованості за кредитним договором (п.4.1).

Проаналізувавши зміст вищевказаного договору поруки, суд дійшов висновку, що за своєю суттю він є правочином, яким забезпечується виконання кредитного договору №2005-2531ФО3 від 01.12.2005р., та підпадає під правове регулювання норм §3 Глави 49 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору №2005-2531ФО3 від 01.12.2005р. та договору поруки №2005-2531/1 від 01.12.2005р., відсутні докази їх припинення або визнання у встановленому порядку недійсними. З наведеного суд робить висновок, що зазначені правочини наразі є дійсними та обовязковими для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання п.2.1 кредитного договору були перераховані позичальнику грошові кошти в сумі 111425,00 грн.

Позичальник (третя особа), всупереч приписам вказаних норм та умовам кредитного договору, зобовязання з повернення кредиту та сплати відсотків за його користування належним чином не виконував, у звязку з чим 28.09.2011р. банк звернувся до нього з письмовою вимогою-повідомленням №444, в якому вимагав дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором №2005-2531ФО3 від 01.12.2005р. Зазначену вимогу надіслано банком на адресу позичальника: 85300, м. Красноармійськ Донецької області, пр.Шахтобудівельників, 7/26, що визначена ним як місце проживання (а.с.141), проте повернуто відправнику органом поштового звязку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Під час судового розгляду справи №19/155 третьою особою (позичальником) не надано документів, які підтверджують виконання нею в повному обсязі зобовязання за кредитним договором у встановленому порядку та строки, як не надано доказів задоволення вимоги позивача №444 від 28.09.2011р.

Відповідно до п.2.1 договору поруки, банк звернувся до поручителя з вимогою №28105/59ДС-б.б-59 від 08.11.2011р. про дострокове погашення всієї суми заборгованості за кредитним договором №2005-2531ФО3 від 01.12.2005р. Незважаючи на отримання вимоги 10.11.2011р. представником поручителя, вона залишена без відповіді та задоволення, належних доказів її виконання до матеріалів справи не надано.

За приписами ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як зазначає позивач, наразі у позичальника за кредитним договором №2005-2531ФО3 від 01.12.2005р. наявна заборгованість за кредитом в сумі 53521,06 грн., заборгованість за відсотками в сумі 7796,68 грн., в підтвердження чого позивачем до матеріалів справи №19/155 надані первинні документи бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” є належними доказами наявності заборгованості у вищевказаних сумах.

Дослідивши вищевказані документи, суд дійшов висновку про правомірність вимог про стягнення за кредитним договором №2005-2531ФО3 від 01.12.2005р. заборгованості за кредитом в сумі 53521,06 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 7796,68 грн.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п.3.6, 3.13 кредитного договору позивачем заявлено до стягнення штраф в сумі 10028,25 грн. за ненадання позичальником документів щодо страхування предмету іпотеки. Як вбачається з матеріалів справи, банк в письмовому повідомленні №444 від 28.09.2011р. вимагав від позичальника сплати штрафу в сумі 3342,75 грн., вимогою №28105/59ДС-б.б-59 від 08.11.2011р. вимагав від поручителя сплати, зокрема, пені та штрафних санкцій в сумі 12568,26грн.

Проте, за відомостями документів первинного бухгалтерського обліку (а.с.113), за ненадання договору страхування у 2010р., 2011р. банком нарахований штраф в розмірі 3% наданого кредиту загальною сумою6685,50 грн. Водночас, 06.10.2011р. банком нараховано штраф в сумі 3342,75 грн. за ненадання позичальником документації в підтвердження його фінансового стану.

Оскільки під час розгляду справи позивачем не доведено належними та допустимими доказами звернення до позичальника з вимогою надати інформацію про його фінансовий стан, як того вимагають положення п.3.10 кредитного договору, суд відмовляє у стягненні частини штрафу в сумі 3342,75 грн. за недоведеністю позовних вимог в цій частині.

У зв`язку з порушенням позичальником строків виконання зобов'язань за кредитним договором, позивачем відповідно до п.3.8 кредитного договору нараховано та предявлено до стягнення пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів в сумі 1189,08 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 1180,13грн.

Разом з цим, відповідно до ч.ч.1-2 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Аналогічні за змістом умови щодо солідарної відповідальності поручителя містяться в п.1.1 договору поруки №2005-2531/1 від 01.12.2005р.

За приписами ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За приписами ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З урахуванням правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові №6-6486св09 від 07.10.2009р. та підлягає обовязковому застосуванню відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, умова договору про дію поруки до повного погашення позичальником та/або поручителем заборгованості за кредитним договором не може розглядатись як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України, за якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відтак, суд робить висновок про відсутність в договорі поруки №2005-2531/1 від 01.12.2005р. строку її дії та про необхідність звернення кредитора з вимогою до поручителя в межах встановленого ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України 6-місячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Посилання позивача щодо дотримання приписів зазначеної норми з огляду на визначений договором строк остаточного повернення кредиту 20.11.2015р. (п.1.2) судом відхиляються, оскільки пунктами 3.1, 3.3 кредитного договору встановлений обовязок позичальника щомісячно частково погашати заборгованість за кредитом в сумі 928,54 грн. та сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом. Виходячи із зазначених пунктів договору щомісячно у позичальника виникав обовязок сплачувати частково заборгованість за кредитом, а у позивача право предявляти вимоги , щодо виконання зазначених зобовязань.

За таких підстав суд погоджується з позицією відповідача щодо припинення поруки, але не в повному обсязі, як наполягає відповідач, а лише по зобовязанням щодо помісячної оплати заборгованості за кредитом та відсотками, яка повинна була сплачена за період, який передував 08.05.2011 року (за 6 місяців до предявлення вимоги від 08.11.2011 року).

Відтак, беручи до уваги звернення банку до поручителя з вимогою про виконання договірних зобов'язань №28105/59ДС-б.б-59 від 08.11.2011р., суд робить висновок, що правомірними є позовні вимоги про стягнення з поручителя заборгованості за кредитним договором №2005-2531ФО3 від 01.12.2005р., нарахованої протягом 6-місячного строку, що передував цьому зверненню, тобто з 08.05.2011 року, а також право на дострокове стягнення строкової заборгованості за кредитом.

З урахуванням вищевикладеного, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з поручителя за кредитним договором №2005-2531ФО3 від 01.12.2005р. заборгованості за кредитом в сумі 50562,63 грн., заборгованості за відсотками в сумі 6118,98 грн.

Судом перевірено наданий розрахунок пені та встановлено, що позивачем не враховано приписи ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, за якими розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням наведених обставин, суд робить висновок про правомірність вимог щодо стягнення пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів в сумі 471,33 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 467,37грн., штрафу в сумі 6685,50 грн. та задовольняє їх в обґрунтованій частині.

Твердження відповідача про штучне збільшення банком заборгованості шляхом невикористання права на списання грошових коштів з рахунку позичальника суд відхиляє, оскільки за змістом п.2.2 договору поруки відповідач доручає банку здійснити договірне списання грошових коштів зі своїх поточних рахунків, починаючи з четвертого робочого дня після одержання від банку письмової вимоги про погашення боргу. Як зазначалось вище, така вимога №28105/59ДС-б.б-59 від 08.11.2011р. була отримана відповідачем 10.11.2011р., відтак право на договірне списання грошових коштів з рахунків поручителя виникло в банку з 16.11.2011р., в той час як розрахунок позовних по справі №19/155 здійснений станом на 15.11.2011р. Разом з цим, відповідачем не доведено належним чином наявності на його банківських рахунках грошових коштів, які можливо спрямувати на погашення кредитної заборгованості з метою виключення нарахування штрафних санкцій.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги, документально доведені і відповідачем та третьої особою не спростовані, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 543, 549-552, 611, 612, 625, §3 Глави 49, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 27, 33-34, 43, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк”, м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», м. Красноармійськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2005-2531ФО3 від 01.12.2005р. станом на 15.11.2011р. у розмірі 73 715,20 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (85300, м. Красноармійськ Донецької області, пл.Шибанкова, 1А ЄДРПОУ 13498562) на користь Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк” (01014, м. Київ, бул. Дружби Народів, 38, ЄДРПОУ 21666051) заборгованість за кредитом в сумі 50562,63 грн., заборгованість за відсотками в сумі 6118,98 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів в сумі 556685,50 грн., судовий збір в сумі 1286,11 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 06.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Демідова П.В.

Повний текст рішення за правилами

ст.ст.84-85 ГПК України підписано 12.03.2012р.