Ухвала суду № 21915356, 14.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"14" березня 2012 р. Справа № 5004/715/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

розглянувши касаційну скаргу гр.ОСОБА_1

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2011 р. та ухвалу господарського суду Волинської області від 27.10.2011 р. по справі № 5004/715/11 про банкрутство ТОВ "Аміна-Волинь",-

В С Т А Н О В И В:

Гр.ОСОБА_1 01.02.2012 р. подано до ВГСУ касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2011 р. та ухвалу господарського суду Волинської області від 27.10.2011 р. по справі про банкрутство ТОВ "Аміна-Волинь"

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам ст.111 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 1111 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Як вбачається із матеріалів справи, вперше подана касаційна скарга на зазначені вище судові рішення повернута гр. ОСОБА_1 без розгляду ухвалою Вищого господарського суду України від 13.01.2012 р. на підставі ч.1 п.4 ст.1113 ГПК України.

До вдруге поданої касаційної скарги не додано доказів направлення її копії сторонам у справі при повторному направленні скарги до Вищого господарського суду України.

Описи вкладення та фіскальні чекі № 7571, №7573 від 12.12.2011 р. свідчать про направлення копії касаційної скарги сторонам у справі, яка була повернута ухвалою Вищого господарського суду України від 13.01.2012 р.

Отже, гр.ОСОБА_1 не дотримано вимог ст. 1111 ГПК України щодо надіслання копії касаційної скарги сторонам по справі, що є підставою повернення касаційної скарги, відповідно до вимог п.3 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, згідно ч.4 ст.111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

З 01.11.2011р. набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI, яким встановлено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Згідно п.п.17 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги у справі про банкрутство становить 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

До поданої касаційної скарги гр.ОСОБА_1 додано квитанцію від 13.02.2012 р. №2197.154.1, яка свідчить про сплату судового збору у розмірі 470,50 грн.

Проте, відповідно до ст.13 Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” від 22.12.2011 р. N 4282-VI розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2012 р. становив 1073 грн. Таким чином 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, що підлягає сплаті при поданні касаційної скарги у справі про банкрутство, на час звернення гр. ОСОБА_1 з касаційною скаргою до ВГСУ, становить 536,50 грн.

Таким чином, гр.ОСОБА_1 не були виконані вимоги Закону щодо сплати судового збору за розгляд справи у Вищому господарському суді України, у встановленому порядку і розмірах, що є підставою для повернення касаційної скарги, відповідно до п. 4 ст. 1113 ГПК України.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої ст.1113 ГПК України, касаційна скарга може бути подана повторно, у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.86, п. п. 3, 4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу гр.ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.11.2011 р. та ухвалу господарського суду Волинської області від 27.10.2011 р. по справі № 5004/715/11 повернути без розгляду.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.