Постанова № 21914360, 27.02.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2012 року Справа № 2а/2370/282/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Трофімової Л.В.,

при секретарі Левчуку А.С.,

за участю представників: позивача ОСОБА_1 за довіреністю; відповідача ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства “БМУ-27” до державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2011р. №0003572301 та від 20.09.2011р. №0003582301,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «БМУ-27», звернувшись до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Черкаси, просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси від 20.09.2011р. №0003572301, яким позивачу збільшено суму податкового зобовязання за платежем:11021000 податок на прибуток, у тому числі основний платіж 50 526 грн. та штрафні (фінансові) санкції 12632 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси від 20.09.2011р. №0003582301, яким ПАТ «БМУ-27»збільшено суму податкового зобовязання за платежем:14010100 податок на додану вартість, у тому числі основний платіж 65420 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 16355 грн., що були прийняті ДПІ у м. Черкаси на підставі акту від 02.09.2011р. перевірки №2251/23-4/01271126 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ЗАТ «БМУ - 27»(код 01271126) з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами відносин з приватним підприємством «Алерт»(код 32275589), приватним підприємством «Арона Сервіс»(код 34987777) та приватним підприємством «Асіст»(код 35713587), вказаним у постанові слідчого про призначення перевірки за період з 01.07.08р. по 30.08.11р.».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ЗАТ «БМУ - 27»(код 01271126) з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами відносин з приватним підприємством «Алерт»(код 32275589), приватним підприємством «Арона Сервіс»(код 34987777) та приватним підприємством «Асіст»(код 35713587), вказаним у постанові слідчого про призначення перевірки за період з 01.07.08р. по 30.08.11р. складено акт перевірки від 02.09.2011р. №2251/23-4/01271126 на підставі якого відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.09.2011р. №0003572301 про збільшення суми податкового зобовязання за платежем з податку на прибуток, у тому числі основний платіж 50 526 грн. та штрафні (фінансові) санкції 12632 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси від 20.09.2011р. №0003582301 про збільшення суми податкового зобовязання за платежем з податку на додану вартість, у тому числі основний платіж 65420 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 16355 грн. Надалі позивач зазначав, що за результатами адміністративного оскарження відповідачем залишено скарги ЗАТ «БМУ - 27»без задоволення, а спірні рішення без змін. За твердженням позивача спірні податкові повідомлення-рішення необхідно скасувати, оскільки податкове зобовязання визначено без урахування вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств»та Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав із підстав, викладених у запереченні, зокрема, представником відповідача зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси від 20 вересня 2012року №0003572301 та №0003582301, прийнято на підставі висновків акта перевірки від 02.09.2011р. №2251/23-4/01271126, яким встановлено, що ЗАТ «БМУ - 27» порушено вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ПАТ «БМУ-27»зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 14.03.1994р. (ідентифікаційний код 01271126) та є платником ПДВ згідно свідоцтва № 00001863.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України 2 грудня 2010р. №2755-VI (надалі за текстом Кодекс №2755-VI).

За Законом від 04.12.1990р. № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, а за Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI до обов'язків і відповідальності посадових осіб контролюючих органів (ст.21), зокрема віднесено: забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

У силу вимог статті 75 Кодексу №2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ЗАТ «БМУ - 27»(код 01271126) з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами відносин з приватним підприємством «Алерт»(код 32275589), приватним підприємством «Арона Сервіс»(код 34987777) та приватним підприємством «Асіст»(код 35713587), вказаним у постанові слідчого про призначення перевірки за період з 01.07.08р. по 30.08.11р., за результатами якої складено акт від 02.09.2011р. перевірки №2251/23-4/01271126. В акті перевірки зроблено висновок, що ЗАТ «БМУ -27»віднесено до складу податкового кредиту за податковими накладними, що не можуть достовірно підтверджувати право платника податків на податковий кредит унаслідок операцій з ПП «Алерт», ПП «Арона сервіс», ПП «Асіст»відповідно до первинних документів (податкових накладних). Перевіркою встановлено порушення вимог: ст. 203, ст. 215, ст. 216, 228 ЦК України в частині недодержання норм зазначених статей у момент вчинення правочинів, що не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними за правочинами, здійсненими з ПП «Алерт», ПП «Арона сервіс», ПП «Асіст»; пп. 7.2.3 п.7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. із змінами та доповненнями, у результаті чого встановлення заниження податку на додану вартість у сумі 65420 грн., у тому числі за серпень 2008р. у сумі 22383 грн., за грудень 2008р. у сумі 18037 грн., за травень 2009р. у сумі 25000 грн.; пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, у результаті чого встановлено заниження у сумі 50526 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2008р. у сумі 27979 грн., ІV квартал 2008р. у сумі 22547 грн. та завищення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток у сумі 125000 грн.

Спеціальним законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкт, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, застосування податкової накладної, порядок обліку, звітності та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР (надалі за текстом Закон №168/97-ВР), що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Платником податку відповідно до Закону №168/97-ВР є (п.2.1 ст.2) будь-яка особа, яка: здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; імпортує товари (супутні послуги) у обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті. Згідно пункту 9.2 статті 9 Закону №168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, що використовується для справляння цього податку. Пункт 1.5 статті 1 Закону №168/97-ВР визначає звітний (податковий) період як період за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Підпункт 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону №168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-XII (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) податок на прибуток підприємств віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (надалі за текстом Закон №334/94-ВР) у редакції, що діяла на момент вчинення спірних правопорушень, платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

За змістом статті 3 Закону №334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За змістом норм Закону №168/97-ВР податковий кредит як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду (п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»), виникає у межах господарських операцій, що є обєктом оподаткування ПДВ. Підпунктом 3.1.1 пунктом 3.1 статті 3 Закону №168/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України. За пунктом 1.4 статті 1 Закону №168/97-ВР поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, що передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

За приписами статті 5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. До валових витрат платника, який зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування згідно із статтею 81 Закону України "Про податок на додану вартість", включається від'ємна різниця, розрахована за правилами абзацу другого підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 цього Закону.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Кодексу №2755-VI у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що за наслідками виявлених заходами податкового контролю на підставі акту перевірки від 02.09.2011р. №2251/23-4/01271126 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.09.2011р. №0003572301 про збільшення суми податкового зобовязання ПАТ «БМУ-27»з податку на прибуток у сумі 50 526 грн. та штрафні (фінансові) санкції 12632 грн., та податкове повідомлення-рішення від 20.09.2011р. №0003582301 про збільшення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 65420 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 16355 грн. Позивач скористався правом на адміністративне узгодження спірних податкових повідомлень-рішень, про за результатами адміністративного оскарження скарги ЗАТ «БМУ - 27»залишено без задоволення, а спірні рішення без змін.

Суд зазначає, що у податковому повідомленні-рішенні від 20.09.2011р. №0003582301 відповідачем зазначено, що встановлено порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168/97-ВР, а саме: податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР). Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168/97-ВР).

Судом встановлено, що ПАТ «БМУ-27»укладено з ПП «Асіст»договір підряду № 15 від 1 липня 2008р. За умовами цього договору ПП «Асіст»повинно виконати роботу з улаштування фундаменту елеватора на обєкті «завод по переробці кукурудзи в біоетанол м. Золотоноша»на загальну суму 60000 грн.; у договорі зазначено, що виконання робіт повинно підтверджуватись актом приймання виконаних робіт за липень 2008р. та податковою накладною, натомість зазначеного акту виконаних робіт у якості доказу не надано. 3 травня 2009р. ПАТ «БМУ-27»укладено з ПП «Алерт»договір підряду від 3 травня 2009р. № 16 (т.1 а.с 177-179). За умовами цього договору ПП «Алерт» повинно виконати роботи з улаштування фундаменту елеватора на обєкті «завод по переробці кукурудзи в біоетанол м. Золотоноша»на загальну вартість робіт 150000 грн., у тому числі ПДВ 25000 грн., у договорі зазначено, що виконання робіт повинно підтверджуватись актами приймання виконаних будівельних робіт за травень 2009 року - на суму 150 000 грн. та податковою накладною, проте відповідний акт приймання виконаних робіт у матеріалах справи відсутній, хоча пунктом 3 договору підряду від 3 травня 2009р. № 16, передбачено, що розрахунки за фактично виконані роботи проводяться згідно актів приймання виконаних робіт. Довідка ПП «Алерт»про виконання підрядних робіт за травень 2009р. та податкова накладна ПП «Алерт»від 28.05.2009р. № 2805/23 (т.1 а.с.176) наявна у матеріалах справи не може бути належним підтвердженням реальності виконаних робіт, оскільки зазначені документи підписані невстановленими особами з боку виконавця (як обовязковий реквізит документу не вказано прізвище особи, яка підписала останній). Суд зазначає, що видаткова та податкова накладна ПП «Арона Сервіс»від 25.08.2008р. № 2508/22 на загальну суму 134300 (т.1 а.с.162-163) грн. та видаткова і податкова накладна ПП «Асіст»від 22.12.2008р. № 2212/22 на загальну суму 108225 грн. (т. 1 а.с. 168-169) підписано невстановленими особами з боку виконавця.

Судом встановлено, що згідно даних реєстрації у спірному періоді керівниками і одночасно головними бухгалтерами зазначених контрагентів були: ОСОБА_4 ПП «Асіст»(а.с.15 Т.2), ОСОБА_3 ПП «Арона Сервіс»(а.с.3 Т.2), ОСОБА_5 ПП «Алерт»(а.с.38 Т.2). У вироку Октябрського районного суду м. Полтави (т. 1 а.с.123) зазначено, «ОСОБА_6 періодично підробляв підписи від імені директорів фіктивних підприємств у податковій звітності, а ОСОБА_5 та ОСОБА_7 періодично вносили за вказівкою ОСОБА_6 завідомо недостовірні відомості до податкових декларацій ПП «Асіст»(35713587), ПП «Арона Сервіс»(34987777), ПП «Алерт»(32275589) щодо наявності податкового кредиту з ПДВ, що не відповідає діючому податковому законодавству».

За Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення і повинен мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції(стаття 9).

Суд зауважує, що Верховний Суд України у постанові від 21.01.2011р. № 21-37а10 зазначив, що неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги. Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду у постанові від 13.01.2009р. № 09/05 "Про скасування податкового повідомлення-рішення" наголошено: у разі підтвердження доводів ДПІ про безтоварність операцій визначення податкового кредиту було би безпідставним і ПДВ не підлягав би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ, проте у досліджуваних первинних документах (за наслідком вивчення письмових доказів у судових засіданнях) встановлено, що не дотримано форми складання податкової накладної та на інших первинних документах підписи вчинено невідомими особами.

За приписами частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Оскільки неможливо встановити особу, яка від імені ПП «Асіст»(т. 1 а.с.169), ПП «Арона Сервіс»(т. 1 а.с.121), ПП «Алерт»(т. 1 а.с.176) підписала первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій, то дійти висновку про належність і допустимість таких доказів щодо правомірності визначення податкового обовязку немає підстав.

Суд враховує, що відповідно до Положення, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995р. № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (п.2.4) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Положенням передбачено, що (п.2.15) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників, (п.2.16) приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам забороняється. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

У акті перевірки від 17.06.2011р № 4192/23-209/34987777 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ПП «Арона Сервіс»(код 34987777) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2008р. по 31.03.2011р. згідно постанови заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Васильченко Ю.В. за результатами кримінальної справи № 2011531008011 зазначено, що фактично підприємство не знаходиться за юридичною адресою (а.с.127), про що складено акт щодо не встановлення місцезнаходження платника податків, встановлено порушення ведення податкового обліку ПП «Арона Сервіс». У акті перевірки від 17.06.2011р. № 4067/23-209/32275589 про результати невиїзної позапланової перевірки ПП «Алерт»(код 32275589) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2008р. по 31.03.2011р. згідно постанови про призначення документальної перевірки від 03.06.2011р. згідно постанови заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Васильченко Ю.В. зазначено, що дане підприємство не знаходиться за фактичною/юридичною адресою, про що складено відповідний акт, ПП «Алерт»декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) та продажу покупцям, що фактично не відбувались. Службовими особами відповідача зроблено висновок, що вищевказані правочини укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. У акті перевірки від 17.06.2011р. № 4069/23-209/35713587 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ПП «Асіст» (код 35713587) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2008р. по 31.03.2011р. у звязку із надходженням постанови заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Васильченко Ю.В. зазначено, що ПП «Асіст»не знаходиться за фактичною/юридичною адресою, про що складено відповідний акт, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у звязку з відсутністю в ланцюгу постачання підприємств, які б могли бути виробниками продукції, не підтверджено факт реалізації товарно-матеріальних цінностей.

Суд зазначає, що видаткові накладні, податкові накладні, довідка про виконання підрядних робіт та звітів про витрати основних матеріалів у будівництві у співвідношенні з виробничими нормами затрат на підставі аналізу наявних у матеріалах справи документів(т. 1 а.с. 54-69) не підтверджують доводи позивача щодо реальності та дійсності правочинів, укладених між позивачем та ПП «Алерт», ПП «Асіст», ПП «Арона Сервіс», оскільки докази реальності здійснених операцій (перевезення, зберігання, навантаження, розвантаження) до суду не надано: у податкових накладних відсутні транспортні витрати щодо доставки арматури у кількості 17 т (а.с.163), 18,5 т (а.с.169) із м. Кременчук до м.Черкаси.

Суд зауважує, що у матеріалах справи наявний вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010р. у кримінальній справі №1-564/10 (т. 1 а.с. 122-126), згідно якого визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200, ч. 2, 3 ст. 358 Кримінального кодексу України громадянку ОСОБА_5 за даними витягу з ЄДРПОУ наявними у матеріалах справи (т. 1 а.с. 144-152) ОСОБА_5 значиться керівником ПП «Алерт», проте на час розгляду даної справи відомості стосовно набрання вироком законної сили відсутні.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 18 Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997р. № 165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" так і пунктом 16 Порядку, затвердженого наказом від 21.12.2010р. № 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку продавця. У податковій декларації платника ПП «Алерт»за травень 2009 року (а.с.48 Т.2), у додатку № 5 у податкових зобовязаннях визначено платника податку покупця (ІПН 12711223010) обсяг поставки 125000,00 грн., ПДВ 25000,00 грн,. натомість згідно свідоцтва № 200001863 про реєстрацію платника податку на додану вартість ПАТ «БМУ-27»має ІПН 012711223010.

Для надання доказовості і юридичної сили первинним документам, останні повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства, без зловживання правом і не порушувати публічний порядок. Як вбачається зі справи Інтерсплав проти України (п. 38 рішення) Європейський суд з прав людини визнав, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, повязаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування. У справі «Булвес»АД проти Болгарії (п. 71 рішення) Європейський суд з прав людини визнав, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Разом з тим, Суд дійшов висновку, що допуск до відповідних ремонтно-будівельних робіт тих чи інших осіб повинен відбуватися відповідно до вимог законодавства, зокрема із дотриманням правил техніки безпеки і охорони праці, а у іншому випадку є сумнів про виконання цих робіт саме вказаними субєктами у спірних правовідносинах за недобросовісним виконанням(або прикриттям інших фактів).

Разом з тим, у вироку Октябрського районного суду м. Полтави (т. 1 а.с.125) вказано, що злочин вчинено групою осіб з використанням завідомо підроблених офіційних документів «дії підсудних виразились: у підробці документів на переказ та інших засобів доступу до банківських рахунків(розрахункових чеків), їх використанні, вчиненими повторно, у складі організованої групи; у підробленні документів, які видаються чи посвідчуються підприємством за ч.3 ст.28, ч.2 ст.200, ч.2 та ч.3 ст.358 КК України», а тому суд у контексті оцінки доказів у справі встановив, що укладені договори між позивачем та ПП «Алерт», ПП «Асіст», ПП «Арона Сервіс»не спрямовані на настання реальних наслідків, а складення первинних документів і документів податкової звітності, що містить недостовірну і неповну інформацію суперечать інтересам держави та суспільству, оскільки не може бути оцінено як належні і допустимі докази при виконанні податкового обовязку (з огляду на відсутність акту виконаних робіт, товарно-супровідних документів, довіреностей, неправильне оформлення податкових накладних з підписами невідомих осіб).

Пунктом 7.4.5 статті 7 Закону №168/97-ВР закріплено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Так само у подальшому законодавцем такий механізм правового регулювання правовідносин збережено пунктом 198.3 статті 198 Кодексу №2755-VI передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду. Відповідно до пункту198.6 статті 198 Кодексу №2755-VI не належать до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999р. №996-XIV (надалі за текстом Закон №996-XIV) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення..

У Законі №168/97-ВР передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної. Податкова накладна є водночас звітним податковим і розрахунковим документом, що, за умови належного оформлення, є підставою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні послуги, роботи, товару.

Відповідно до положень пункту 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, а згідно пп. 7.4.5 вказаної статті не дозволяється включення до складу податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними та митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг і банківським документом, яким засвідчує перерахування коштів в оплату вартості такі робіт (послуг).

У матеріалах справи наявний договір підряду від 08.01.2008р. № 11 між ТОВ «Етуаль»та ПАТ «БМУ - 27»про улаштування монолітної транспортної галереї (перекриття) 43,3 м3 х 8 шт. = 346,4 м3 на обєкті завод по переробці кукурудзи в біоетанол м. Золотоноша,загальною вартістю робіт 1030413 грн., у тому числі ПДВ (т.1, а.с. 186-187) та договір підряду від 05.12.2008р. № 17 між ТОВ «Етуаль»та ПАТ «БМУ - 27»про виконання робіт на обєкті завод по переробці кукурудзи в біоетанол м. Золотоноша «Елеватор»(підземні галереї розвантажувального пристрою), загальною вартістю робіт 609 091 (шістсот девять тисяч девяносто одна) грн., у тому числі ПДВ (т.1, а.с. 197-198). До договору від 08.01.2008р. № 11 наявні доповнення: від 28.03.2008р. № 1 (т.1, а.с. 188); від 12.08.2008р. № 2 (т.1 а.с. 189); доповнення № 3 від 15.06.2010р. (т.1 а.с. 190). До договору від 05.12.2008р. № 17 наявні доповнення: від 12.08.2009р. № 1; (т.1, а.с. 199) та від 15.06.2010р. № 2 (т.1 а.с. 200). До зазначених договорів у матеріалах справи містяться акти прийому - передачі виконаних робіт за період з серпня 2008р. по грудень 2008р. (т.1, а.с. 191-195), акт прийому передачі виконаних робіт за червень 2010р. (т.1, а.с. 196), за червень, жовтень і грудень 2009р. (т.1, а.с. 202-204) та акт прийому передачі виконаних робіт за червень 2010р. (т.1, а.с. 201). Вказані договори, доповнення до договорів, акти прийому передач підписані невстановленими особами (без зазначення прізвища та ініціалів), що не можуть бути підтвердженням реальності здійснення робіт, оскільки відсутні обовязкові реквізити первинних документів прізвище та ініціали. Крім того, суддя зазначає, що надані позивачем копії плану армування стін та перекриття галереї не підтверджують реальність здійснення господарських операцій відповідно до укладених позивачем договорів від 08.01.2008р. №11 та від 05.12.2008р. №17.

Оскільки здійснення господарської операції може бути підтверджено не лише податковою накладною, а відображення у податковому обліку і звітності проводиться на підставі первинних та розрахункових документів (договорів оренди транспорту, актів виконаних робіт, актів прийому передачі товару, довіреностей,товарно-транспортних накладних, достовірних платіжних документів, що складені уповноваженими особами), що у судове засідання позивачем не надано, то суд вважає прийняття податкових повідомлень рішень від 20.09.2011р. №0003572301 та від 20.09.2011р. №0003582301 ДПІ у м. Черкаси правомірними. З огляду на викладені вище обставини відповідачем вірно визначено податкові зобовязання позивача, отже суд не знаходить підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір, суд також зважає, що у силу вимог частини 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений статтею 8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами частини 1 статті 71 КАС України означає обовязок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У цьому контексті суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами частини 2 статті 71 КАС України довів юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів прийняття спірних рішень.

Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З огляду на викладене, дослідивши обставини і докази адміністративної справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Оскільки судове рішення ухвалене не на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, сплачений судовий збір згідно статті 94 КАС України поверненню з бюджету не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 3 березня 2012 року.

Суддя Л.В.Трофімова