Постанова № 21913815, 01.03.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/521/2012

01 березня 2012 року 10год. 17хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дубенського міськрайонного центру зайнятості

доОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Дубенський міськрайонний центр зайнятості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати допомоги по безробіттю в сумі 4317 гривень 84 копійки.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав клопотання, в якому, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не прибув, заперечень на адміністративний позов та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, причини неприбуття суду не повідомив. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи.

Судом не визнавалася обов’язковою участь сторін в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Позивач, згідно з ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, і на нього, згідно з пунктами 4-5 вказаної частини, покладено, зокрема, функцію з виплати забезпечення, надання передбачених даним Законом соціальних послуг та з контролю щодо обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.

Судом встановлено, що 30.03.2011 року гр.ОСОБА_1 зареєструвався в Дубенському міськрайонному центрі зайнятості, як особа, що звернулась до центру в пошуках роботи (а.с.4). 06.04.2011 року відповідач подав позивачу заяву, в якій зазначивши, що трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує та суб'єктом підприємницької діяльності не зареєстроваий, просив надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с.10). Відповідно до вказаної заяви, 06.04.2011 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. 16.01.2012 року відповідач був знятий з обліку в Дубенському міськрайонному центрі зайнятості у зв"язку із порушенням законодавства щодо сприяння своєму працевлаштуванню.

Відповідно до пп.2 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007 року, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку у разі неявки у визначений день громадянина, зареєстрованого як такий, що шукає роботу, для надання статусу безробітного та невідвідування центру зайнятості пенсіонером протягом більш як 30 календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку.

          Відповідно до ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

          У відповідності до Порядку розслідквання страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпеченя, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №60/62 від 13.02.2009 року, Дубенським міськрайонним центром зайнятості було проведено взаємозвірку з ДПА України, в результаті якої встановлено, що під час перебування на обліку у Дубенському міськрайонному центрі зайнятості і отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_1 згідно договору ЦПХ працював охоронником врожаю зернової та/або гібридної кукурудзи під час її дозрівання з 19.05.2011 року по 19.06.2011 року і отримував доходи у Рачинській філії Прат "Райз-Максимко", йому було нараховано заробітну плату за травень 2011 року та червень 2011 року на загальну суму 1449,36 гривень. На підтвердження даних обставин центром зайнятості від Рачинської філії Прат "Райз-Максимко" отримано лист №436 від 30.12.2011 року (а.с.11), яким підтверджується факт одночасного перебування на обліку у цетрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю та того, що відповідач працював і отримував доходи, що суперечить вимогам чинного законодавства. За результатами взаємозвірки Дубенським міськрайонним ценром зайнятості було складено акт Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення №4 від 16.01.2012 року (а.с.9).

          Про факт працевлаштування відповідач центр зайнятості не повідомив. За період часу з 19.05.2011 року по 16.01.2012 року відповідач отримав 4317,84 гривень допомоги по безробіттю, що підтверджується довідкою про фактично виплачену відповідачу суму матеріальної допомоги (а.с.5).

          16.01.2012 року директором Дубенського міськрайонного центру зайнятості було видано наказ №4 від 16.01.2012 року (а.с.8) про стягнення з ОСОБА_1 незаконно отриманих коштів у вигляді допомоги по безробіттю за період з 19.05.2011 року по 16.01.2012 року у сумі 4317,84 гривень, який разом із супровідним листом про відшкодування коштів (а.с.7) було направлено відповідачу 19.01.2012 року (а.с.6).

          Однак, станом на 06.02.2012 року за даними обліку позивача кошти в розмірі 4317,84 гривень відповідачем на рахунок центру зайнятості не були повернуті.

          В розумінні ч.1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" №803-XII від 01.03.1991 року, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно з п.3 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" №803-XII від 01.03.1991 року, громадяни, що проживають на території України на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб; самостійно забезпечуючі себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, членів кооперативів, фермерів та членів їх сімей, що беруть участь у виробництві; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу; які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах належать в Україні до зайнятого населення.

Відповідно до п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007 року, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування (самостійного або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення договору цивільно-правового характеру, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг тощо.

Відповідно до п.5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно із ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абзацу 1 ч.3 ст. 36 вказаного Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг стягується з безробітного внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їхнього забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки судом встановлено, а матеріалами справи доведено, що в період з 19.05.2011 року по 19.06.2011 року відповідач був працевлаштований, а відтак належав до зайнятого населення, тобто фактично не мав права на отримання допомоги по безробіттю, тому підлягає стягненню на користь позивача сума виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю за період з 19.05.2011 року по 16.01.2012 року, як безпідставно одержана ним, починаючи з моменту, коли відповідач став працевлештованим і до моменту зняття його з обліку у Дубенському міськрайонному центрі зайнятості.

З огляду на вищевикладене, зважаючи, що на час звернення позивача з даним позовом до суду відповідач доказів добровільної сплати коштів, отриманих від позивача в сумі 4317,84 гривень суду не надав, позов обґрунтований і на підставі ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, підлягає до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дубенського міськрайонного центру зайнятості на р/р 37172001000671 в Дубенському УДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, ЄДРПОУ 21093626, заборгованість зі сплати допомоги по безробіттю в сумі 4317 (чотири тисячі триста сімнадцять) гривень 84 копійки.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                   Друзенко Н.В.