Постанова № 21913813, 23.02.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/5639/2011

23 лютого 2012 року 09год. 45хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Боровець І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Чучаліна В.І.,

відповідача: представник Ситай М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Кузнецовського налагоджувально-монтажного підприємства "Електропівденмонтаж"

доКузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» (далі ТОВ «Електропівденмонтаж») звернулося до суду з позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції (далі Кузнецовська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000282350 від 25.10.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В обґрунтування позову зазначив, що податковий кредит по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенсор Україна» (далі ТОВ «Сенсор Україна») та Консорціумом «СППАС АЛЬФА» позивачем сформовано відповідно до вимог Податкового кодексу України. Пояснив, що в акті перевірки від 12.10.2011 року Кузнецовська ОДПІ покликається на акт перевірки від 17.08.2011 року, складений ДПІ у Святошинському районі м. Києва за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сенсор Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011р. та на довідку від 06.06.2011 року, складену ДПІ у Оболонському районі м. Києва за результатами аналізу діяльності Консорціуму «СППАС АЛЬФА» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011р. Вказує на те, що у акті перевірки від 17.08.2011 року та довідці від 06.06.2011 року податковими органами аналізуються правочини, здійснені зазначеними контрагентами позивача із їх контрагентом ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго», з яким ТОВ «Електропівденмонтаж» не мало жодних правовідносин. Так, виключно на підставі актів ДПІ у Сихівському районі м. Львова, направлених на адресу ДПІ у Святошинському районі м. Києва та ДПІ у Оболонському районі м. Києва, на обліку яких знаходяться контрагенти позивача ТОВ «Сенсор-Україна» та Консорціум «СППАС-АЛЬФА», дані податкові органи під час проведення перевірок прийшли до висновку, що всі правочини вчинені ТОВ «Сенсор-Україна» та Консорціум «СППАС-АЛЬФА», у тому числі із позивачем, є фіктивними та нікчемними одночасно.

Разом з тим, Кузнецовською ОДПІ в акті перевірки від 12.10.2011 року констатовано, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Сенсор Україна» і Консорціумом «СППАС АЛЬФА» підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, зокрема: видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними, довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3, актами приймання виконаних робіт форми КБ-2в. Стверджує, що єдиною підставою для визнання податкової накладної недійсною, відповідно до положень Податкового кодексу України є випадок, коли така накладна заповнена та видана особою, що не зареєстрована платником податку на додану вартість на момент видачі такої накладної. На час існування взаємовідносин між ТОВ «Електропівденмонтаж» та ТОВ «Сенсор-Україна» і Консорціум «СППАС-АЛЬФА», останні мали цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податку на додану вартість та не були позбавлені права укладати будь-які угоди у відповідності із вимогами чинного законодавства. Первинні документи оформлені ТОВ «Сенсор-Україна» та Консорціум «СППАС-АЛЬФА» за результатами господарських операцій з ТОВ «Електропівденмонтаж» недійсними або нечинними судом не визнавалися. У звязку з чим, вважає, що податковий орган не мав права виключати з податкового кредиту позивача суми податку на додану вартість сплачені ТОВ «Сенсор-Україна» та Консорціум «СППАС-АЛЬФА» в ціні придбаних товарів (робіт, послуг).

Також, пояснив суду, що висновки акта перевірки від 12.10.2011 року щодо нікчемності правочинів, укладених ТОВ «Електропівденмонтаж» з ТОВ «Сенсор-Україна» і Консорціум «СППАС-АЛЬФА», ґрунтуються виключно на припущеннях працівників податкового органу, що проводили перевірку та актах інших податкових органів. Кузнецовською ОДПІ піч час проведення перевірки не доведено що сторони, укладаючи правочини, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В звязку з наведеним, представник позивача вважає висновки акта перевірки від 12.10.2011 року про порушення ТОВ «Електропівденмонтаж» п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України безпідставними, а податкове повідомлення - рішення №0000282350 від 25.10.2011 року таким, що підлягає скасуванню. З таких підстав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав. В обґрунтування заперечень пояснив суду, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки позивача встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість на загальну суму 394588,26, а саме: за січень 2011 року на суму 74982,05 грн. та за лютий 2011 року на суму 319606,21 грн. Даний висновок податковим органом було зроблено на підставі аналізу господарських операцій між позивачем та ТОВ «Сенсор-Україна» і Консорціум «СППАС-АЛЬФА». Вказує на те, що Кузнецовською ОДПІ від ДПІ у Святошинському районі м. Києва було отримано акт від перевірки від 17.08.2011 року, складений ДПІ у Святошинському районі м. Києва за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сенсор Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011р. та від ДПІ у Оболонському районі м. Києва довідку від 06.06.2011 року, складену за результатами аналізу діяльності Консорціуму «СППАС АЛЬФА» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011р. Зі змісту акта перевірки від 17.08.2011 року та довідки від 06.06.2011 року вбачалося, що господарські операції ТОВ «Сенсор-Україна», Консорціум «СППАС-АЛЬФА» з ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» були спрямовані на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру. У звязку з чим, податковим органом було зроблено висновок, що операції з поставки, по ланцюгу, не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів і не спричиняють реального настання правових наслідків. Тобто, укладені позивачем з ТОВ «Сенсор-Україна» та Консорціум «СППАС-АЛЬФА» правочини суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемними. Представник відповідача також вказує на неможливість отримання ТОВ «Електропівденмонтаж» від ТОВ «Сенсор-Україна» та Консорціум «СППАС-АЛЬФА» товарів (робіт, послуг), з урахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна необхідного для досягнення результатів відповідної господарської діяльності. Вважає податкове повідомлення-рішення №0000282350 від 25.10.2011 року обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню. У звязку з наведеним, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судприйшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.12.1994 року Товариство з обмеженою відповідальністю Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» зареєстроване юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, виданим виконавчим комітетом Кузнецовської міської ради (т.1 а.с.9). Позивач є платником податку на додану вартість, яким зареєстрований відповідно до свідоцтва №25262495 від 01.07.1997 р. (т.1 а.с.246).

З матеріалів справи вбачається, що з 06.10.2011 року по 11.10.2011 року Кузнецовською ОДПІ на підставі наказу №486 від 05.10.2011 року (т.2 а.с.157-158) та направлення на перевірку №276 від 06.10.2011 року (т.2 а.с.159) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Електропівденмонтаж» з питань правомірності формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих в податковій декларації з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Сенсор-Україна» та Консорціум «СППАС-АЛЬФА» за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року, за результатами якої складено акт №301/23-22555520 від 12.10.2011 р. (т.1 а.с.24-45).

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, ТОВ «Електропівденмонтаж» 18.10.2011 року звернулося до Кузнецовської ОДПІ із запереченнями до акту перевірки №301/23-22555520 від 12.10.2011 р. (т.1 а.с.247-248). За результатами розгляду даних заперечень, Кузнецовська ОДПІ висновком від 25.10.2011 року за №6233/23-122 (т.2 а.с.1-8) залишила без змін висновки акта перевірки щодо встановлених порушень ТОВ «Електропівденмонтаж».

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення:

- №0000282350 від 25.10.2011 року, яким ТОВ «Електропівденмонтаж» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 394589 грн., з яких 394588 грн. - основного платежу та 1,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (т.1 а.с.10).

Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся зі скаргою до ДПА в Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000282350 від 25.10.2011 року (т.2 а.с.9-15). Рішенням ДПА в Рівненській області про результати розгляду скарги №25017/25-16/519 від 16.12.2011 року дане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга директора ТОВ «Електропівденмонтаж» - без задоволення (т.2 а.с.17-21).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0000282350 від 25.10.2011 року, суд виходить з наступного.

В основу визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 394589 грн. за податковим повідомленням - рішенням №0000282350 від 25.10.2011 року, покладені наступні нарахування: 394588 грн. - основного платежу та 1 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, на основі висновків про заниження податку на додану вартість на загальну суму 394588,26, а саме: за січень 2011 року на суму 74982,05 грн. та за лютий 2011 року на суму 319606,21 грн. через безпідставне включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні за отримані від ТОВ «Сенсор-Україна» товарно-матеріальні цінності та за виконані Консорціумом «СППАС-АЛЬФА» на користь позивача, на умовах договору субпідряду, будівельних робіт.

Вказані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських операцій ТОВ «Електропівденмонтаж» з ТОВ «Сенсор-Україна» і Консорціумом «СППАС-АЛЬФА», висновків ДПІ у Святошинському районі м. Києва, викладених в акті №237/23-20/32385211 від 17.08.2011 року, висновків ДПІ у Оболонському районі м. Києва, викладених в довідці №399/23-06/33057106 від 06.06.2011 року та ґрунтуються на порушеннях ТОВ «Електропівденмонтаж» вимог п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України.

З описової частини акта перевірки від 12.10.2011 р. (т.1 а.с.24-45) вбачається, що Кузнецовською ОДПІ від ДПІ у Святошинському районі м. Києва отримано акт перевірки №237/23-20/32385211 від 17.08.2011 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сенсор Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011р. (т.1 а.с.46-52), для встановлення «вигодонабувача» по ланцюгу постачання, в якому зазначено, що «в результаті проведеної ДПІ у Сихівському районі м. Львова документальної позапланової невиїзної перевірки ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» з питань правильності декларування податкового кредиту та податкового зобовязання по податку на додану вартість за січень 2011 року (т.1 а.с.62-66) встановлено відсутність поставок товарів ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» на адресу ТОВ «Сенсор-Україна», що свідчить про те, що правочини здійснені без мети настання реальних правових наслідків. Отже, правочини відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п. 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків крім тих, що повязані з їх недійсністю. Під час перевірки ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» не надало документів, які підтверджують здійснення господарських операцій з підприємствами постачальниками та підприємствами покупцями. У звязку з чим, ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийшла до висновку, що ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» здійснювало діяльність спрямовану на надання податкової вигоди третім особам.

Таким чином, на підставі акта перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 01.06.2011року ДПІ у Святошинському районі м. Києва в акті перевірки №237/23-20/32385211 від 17.08.2011 року (т.1 а.с.46-52) прийшла до висновку, що «ТОВ «Сенсор-Україна» порушено ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України, а тому ТОВ «Сенсор-Україна» зменшено податковий кредит на суму 463625 грн., в тому числі: за січень 2011 року на суму 330792 грн., за лютий 2011 року 132833 грн. За наслідками встановлення нікчемних угод між ТОВ «Сенсор-Україна» та підприємствами-покупцями на підставі п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187, п.188.1 ст.188. п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України встановлено завищення податкового зобовязання на суму 503552,40 грн., в тому числі: за січень 2011 в сумі 355076,05 грн., за лютий 2011 року на суму 148476,35 грн., а податковий кредит, задекларований підприємствами по ланцюгам постачання за січень, лютий 2011 року сформовано безпідставно».

Зі змісту акта перевірки від 12.10.2011 р. (т.1 а.с.24-45) також вбачається, що Кузнецовською ОДПІ від ДПІ у Оболонському районі м. Києва отримано довідку №399/23-06/33057106 від 06.06.2011 року (т.1 а.с. 53-61) про проведення аналізу діяльності Консорціуму «СППАС АЛЬФА» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011р. Зі змісту даної довідки вбачалося, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва на підставі даних додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року та Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України було встановлено, що у лютому 2011 року Консорціумом «СППАС АЛЬФА» податковий кредит було сформовано по взаємовідносинах з ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго», а податкові зобовязання по взаємовідносинах з ТОВ «Електропівденмонтаж». В довідці вказано на те, що ДПІ у Сихівському районі м. Львова під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» з питань правильності декларування податкового кредиту та податкового зобовязання по податку на додану вартість за лютий 2011 року (т.1 а.с.67-71) встановлено, що правочини між ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» та підприємствами постачальниками укладені без мети настання реальних правових наслідків, а тому в силу вимог Цивільного кодексу України є нікчемними і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю. Даним підприємством до перевірки не надано документів, які підтверджують здійснення господарських операцій з підприємствами постачальниками та підприємствами покупцями. У ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби необхідні для здійснення господарських операцій.

На підставі даних акта перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова ДПІ у Оболонському районі м. Києва у довідці від 06.06.2011 року прийшла до висновку, що правочини укладені по операціям з поставки по ланцюгу ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» - Консорціум «СППАС АЛЬФА» порушують ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушують публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними. Перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам покупцям у лютому 2011 року.

Поряд з цим актом перевірки від 12.10.2011 р. (т.1 а.с.24-45) констатовано, що ТОВ «Електропівденмонтаж» для проведення перевірки було надано первинні документи (договори, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, акти виконаних робіт, локальні кошториси та ін), що підтверджують взаємовідносини ТОВ «Електропівденмонтаж» з ТОВ «Сенсор-Україна» та Консорціумом «СППАС АЛЬФА».

Однак, на підставі акту перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 17.08.2011 року та довідки ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 06.06.2011 року Кузнецовська ОДПІ в акті перевірки від 12.10.2011 р. (т.1 а.с.24-45) прийшла до висновку, що правочини укладені по операціям з поставки товарів (робіт, послуг) по ланцюгу ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» - ТОВ «Сенсор-Україна» - ТОВ «Електропівденмонтаж» та по ланцюгу ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» - Консорціум «СППАС АЛЬФА» - ТОВ «Електропівденмонтаж» порушують вимоги ст. 228 Цивільного кодексу України, тобто суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.

З перелічених вище підстав, податковим органом зроблено висновок про те, що платником податків порушено вимоги п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість на загальну суму 394588,26, а саме: за січень 2011 року на суму 74982,05 грн. та за лютий 2011 року на суму 319606,21 грн.

З вказаними висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 01 січня 2010 року між ТОВ «Сенсор-Україна» (Постачальник) та ТОВ «Електропівденмонтаж» (Покупець) було укладено договір поставки за №0111/1 (т.1 а.с.94-97), відповідно до умов якого Постачальник зобовязується в порядку та на умовах вказаних в договорі, поставити обладнання автоматичної пожежної сигналізації та протипожежної автоматики, а Покупець зобовязується в порядку та на умовах визначених в договорі прийняти та оплатити наступний товар. Загальна ціна обладнання складає 890858,10 грн., в т.ч. ПДВ 148476,35 грн. Доставка обладнання здійснюється Постачальником. Термін дії договору до 31.03.2011 року.

На виконання умов п.5.4 договору ТОВ «Сенсор-Україна» для ТОВ «Електропівденмонтаж» виписано: видаткову накладну №228/1 від 28.02.2011 року (т.1 а.с.98), податкову накладну №3 від 28.02.2011 року (т.1 а.с.99). Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №1259 від 01.04.2011 р., №1275 від 06.04.2011 р., №1289 від 07.04.2011 р., №1337 від 26.04.2011 р. (т.1 а.с.101-103). Судом встановлено відсутність у позивача кредиторської/дебіторської заборгованості по розрахунках з ТОВ «Сенсор-Україна». Доставка товару у процесі здійснення даними контрагентами господарських операцій здійснювалося ТОВ «Сенсор-Україна», що підтверджується товарно-транспортною накладною №01ААТ від 28.02.2011 року (т.1 а.с.100). Обладнання за видатковою накладною №228/1 від 28.02.2011 року отримано уповноваженою особою позивача, що підтверджується довіреністю №44 від 28.02.2011 року (т.2 а.с.68), копія якої завірена ТОВ «Сенсор-Україна» та долучена до матеріалів справи позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з даним контрагентом.

01 грудня 2010 року між ТОВ «Сенсор-Україна» (Постачальник) та ТОВ «Електропівденмонтаж» (Покупець) було укладено договір поставки за №1201/1 (а.с.87-90), відповідно до умов якого Постачальник зобовязується в порядку та на умовах вказаних в договорі, поставити обладнання автоматичної пожежної сигналізації та протипожежної автоматики, а Покупець зобовязується в порядку та на умовах визначених в договорі прийняти та оплатити наступний товар. Загальна ціна обладнання складає 449892,30 грн., в т.ч. ПДВ 74982,05 грн. Доставка обладнання здійснюється Постачальником. Термін дії договору до 31.03.2011 року.

На виконання умов п.5.5 договору ТОВ «Сенсор-Україна» для ТОВ «Електропівденмонтаж» виписано: видаткову накладну №124/2 від 24.01.2011 року (т.1 а.с.91), податкову накладну №2 від 24.01.2011 року (т.1 а.с.92). Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №1231 від 30.03.2011 р., №1240 від 31.03.2011 р., №1257 від 01.04.2011 р., №1033 від 13.07.2011 р. (а.с.101-103). Судом встановлено відсутність у позивача кредиторської/дебіторської заборгованості по розрахунках з ТОВ «Сенсор-Україна». Доставка товару у процесі здійснення даними контрагентами господарських операцій здійснювалося ТОВ «Сенсор-Україна», що підтверджується товарно-транспортною накладною №01ААТ від 24.01.2011 року (т.1 а.с.93). Обладнання за видатковою накладною №124/2 від 24.01.2011 року отримано уповноваженою особою позивача, що підтверджується довіреністю №13 від 24.01.2011 року (т.2 а.с.62), копія якої завірена ТОВ «Сенсор-Україна» та долучена до матеріалів справи позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з даним контрагентом.

12 січня 2011 року між ТОВ «Електропівденмонтаж» (Генпідрядник) та Консорціумом «СППАС АЛЬФА» (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду за №0112ПН (т.1 а.с.126-131), згідно умов якого з Генпідрядник доручає Субпідряднику виконати пусконалагоджувальні роботи програмно-технічного комплексу автоматичної пожежної сигналізації приміщень 2-го канала системи безпеки енергоблоку №3 Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», а Генпідрядник зобовязується оплатити виконану роботу. Загальна вартість виконаних робіт орієнтовно становить 1026779,15 грн., в т.ч. ПДВ 171129,86 грн. В договорі зазначено, що послуги Генпідрядника становлять 1% від вартості виконаних робіт.

На виконання умов даного договору Консорціумом «СППАС АЛЬФА» для ТОВ «Електропівденмонтаж» виписано: акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за лютий 2011 року (т.1 а.с.132-137), податкову накладну №2 від 28.02.2011 року (т.1 а.с.138). Оплата за виконані роботи здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №1307 від 11.04.2011 р., №1309 від 12.04.2011 р., №1316 від 14.04.2011 р., №1339 від 26.04.2011 р. (а.с.139-142). Судом встановлено відсутність у позивача кредиторської/дебіторської заборгованості по розрахунках з Консорціумом «СППАС АЛЬФА». Факт надання та оплати послуг ТОВ «Електропівденмонтаж» як Генпідрядника підтверджується актом здачі приймання наданих послуг №4 від 28.02.2011 року (т.2 а.с.127), податковою накладною №9 від 28.02.2011 року (т.2 а.с.33) та платіжним дорученням №40 від 26.04.2011 року (т.2 а.с.35).

Зауважень до форми та змісту перелічених вище первинних документів в акті перевірки податковим органом не зазначено. Вказані податкові накладні були включені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2011 року (т.1 а.с.218-220), за лютий 2011 року (т.1 а.с.225-233) та на підставі них здійснювалося формування податкового кредиту за січень, лютий 2011 року на загальну суму 394588 грн.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений ст. 196 Податкового кодексу України. Серед даного переліку операції з придбання протипожежного обладнання і комплектуючих до них та отримання робіт за договором субпідряду, відсутні.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі Положення №168/704).

Пунктом 2.4 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні, видаткові накладні, розрахункові (платіжні) документи, в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано. Відтак, віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених ТОВ «Сенсор-Україна» та Консорціуму «СППАС-АЛЬФА» в ціні за товарно-матеріальні цінності та отримані роботи в розмірі 394588 грн., суд вважає правомірними і таким, що відповідає вимогам п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Твердження відповідача про безтоварність операцій між ТОВ «Сенсор-Україна» та Консорціуму «СППАС-АЛЬФА» суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що видами діяльності позивача є: будівництво будівель, монтаж систем пожежної та охоронної сигналізації, монтаж антен, виробництво бочок та аналогічних металевих ємностей, оптова торгівля електропобутовими приладами, діяльність автомобільного вантажного транспорту, монтаж електропроводки і арматури, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.2 а.с.172-174). Господарську діяльність, повязану із створенням обєктів архітектури позивач здійснює на підставі ліцензії серії АВ №514047 зі строком дії з 21.12.2000 року по 21.12.2014 року (т.1 а.с.79-81).

Видами діяльності ТОВ «Сенсор-Україна» є: оптова торгівля іншим промисловим обладнанням, посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами, виробництво інших машин та устаткування загального призначення, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.2 а.с.179-182).

З спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що видами діяльності Консорціуму «СППАС-АЛЬФА» є: діяльність у сфері інжинірингу, оптова торгівля іншим промисловим обладнанням, монтаж систем пожежної та охоронної сигналізації, монтаж антен (т.2 а.с.175-178).

Факт використання позивачем у власній господарській діяльності придбаного у ТОВ «Сенсор-Україна» обладнання та придбаних у Консорціум «СППАС-АЛЬФА» будівельних робіт та їх подальша реалізація підтверджується: договорами про закупівлю робіт за державні кошти, укладеними між ТОВ «Електропівденмонтаж» та Відокремленим підрозділом Рівненської атомно-елекричної станції «Енергоатом» від 16 грудня 2010 року (т.2 а.с.22-31), актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за січень, лютий 2011 року (т.1 а.с.108-114,116-124,144-196), податковими накладними (т.1а.с.115,125,197-201), довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за лютий 2011 року (т.1 а.с.143), платіжними дорученнями (т.1 а.с.202-214), реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за січень, лютий 2011 року (т.1 а.с.215-220,225-233).

З актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за січень, лютий 2011 року вбачається, що у відповідні періоди ТОВ «Електропівденмонтаж» здавало замовнику - Відокремленому підрозділу Рівненської атомно-елекричної станції «Енергоатом» будівельні роботи сукупно, тобто включало до актів, як виконані власними силами роботи, так і роботи, попередньо прийняті від залученого в якості субпідрядника Консорціуму «СППАС-АЛЬФА» з відповідною націнкою. За результатами даних операцій з Відокремленим підрозділом Рівненської атомно-елекричної станції «Енергоатом» позивачем сформовано податкові зобовязання з ціни продажу товарів та послуг.

Таким чином, твердження податкового органу про те, що ТОВ «Електропівденмонтаж» є «вигодонабувачем» по ланцюгу постачання є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Встановлені судом обставини в їх сукупності свідчать про реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Електропівденмонтаж» та ТОВ «Сенсор-Україна» і Консорціумом «СППАС-АЛЬФА», використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних у даних контрагентів товарно-матеріальних цінностей і будівельних робіт та підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій. Докази того, що товарно-матеріальні цінності, роботи, послуги придбані ТОВ «Електропівденмонтаж» у ТОВ «Сенсор-Україна» і Консорціумом «СППАС-АЛЬФА», з метою іншою, ніж використання їх у власній господарській діяльності податковим органом суду не надано. У звязку з наведеним, суд вважає, протиправним виключення відповідачем сум ПДВ, сплачених позивачем ТОВ «Сенсор-Україна» і Консорціумом «СППАС-АЛЬФА» в ціні придбаних товарно-матеріальних цінностей та отриманих робіт зі складу податкового кредиту ТОВ «Електропівденмонтаж» за січень, лютий 2011 року.

Суд критично оцінює висновки податкового органу про те, що договори, укладені між ТОВ «Електропівденмонтаж» та ТОВ «Сенсор-Україна» і Консорціумом «СППАС-АЛЬФА» є нікчемними, та такими, що укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, суспільства і спрямовані на отримання податкової вигоди, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Згідно з ч. 2 цієї ж статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Жодних доказів того, що ТОВ «Електропівденмонтаж» та/або ТОВ «Сенсор-Україна» і Консорціумом «СППАС-АЛЬФА» під час укладання договорів завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства суду податковим органом не надано.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини в їх сукупності, суд вважає, висновки податкового органу про нікчемність правочинів між ТОВ «Електропівденмонтаж» та ТОВ «Сенсор-Україна» і Консорціумом «СППАС-АЛЬФА» - безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Позивачем доведено перед судом реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Сенсор-Україна» і Консорціумом «СППАС-АЛЬФА» та як, в подальшому придбані у даних контрагентів товари (роботи, послуги) позивачем були реалізовані з націнкою Відокремленому підрозділу Рівненської атомно-елекричної станції «Енергоатом», а з ціни продажу сформовано податкові зобовязання.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача про те, що ТОВ «Електропівденмонтаж» безпідставно віднесло до податкового кредиту січня, лютого 2011 року суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Сенсор-Україна» і Консорціумом «СППАС-АЛЬФА» на загальну суму 394588 грн., оскільки ДПІ у Святошинському районі м. Києва та ДПІ у Оболонському районі м. Києва під час перевірок даних котрагентів прийшли до висновку про нікчемність правочинів ТОВ «Сенсор-Україна» і Консорціумом «СППАС-АЛЬФА» з ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго», з огляду на наступне.

Податковий кодекс України не ставить право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобовязань та сплати ними сум податків до Державного бюджету України. Таким чином, відсутність висновків податкового органу щодо підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару до виробника (ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго») не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару (робіт,послуг). Питання формування податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо навіть якісь контрагенти в ланцюгу постачання і не виконали свого зобовязання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість сплаченого в ціні товару (робіт, послуг) у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З аналізу норм Податкового кодексу України вбачається, що цей спеціальний Закон не передбачає обов'язок платника податків здійснювати перевірку сплати податку його контрагентами постачальниками, чи перевірку факту надання такими підприємствами податкової звітності. Також цей Закон не містить вимоги до покупця підтверджувати в будь-якій спосіб факт сплати ПДВ до бюджету продавцем (постачальником) або сплачувати цей податок ще раз, якщо він з будь-якої причини не був сплачений продавцем (постачальником) або іншими юридичними особами по ланцюгу від виробника.

Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальниками по ланцюгу сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку позивачу, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену безпосереднім контрагентам в ціні товару.

До того ж, відповідач не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, повязаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є обєктом оподаткування податком на додану вартість, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі податковими накладними.

Податковий орган, в свою чергу, не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарських операцій, за наслідками яких було сформовано позивачем оспорюваний податковий кредит, не подав жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операцій з поставки обладнання та отримання робіт на підставі договору субпідряду.

Наявність первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, встановлено матеріалами справи, а будь-які обставини, які б засвідчували факт недобросовісності самого платника, відсутні.

Судом встановлено достовірність підтвердження фактичності здійснення позивачем господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум, а отже і правомірність віднесення сум податку до податкового кредиту.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для зменшення позивачу суми податкового кредиту з податку на додану вартість за січень, лютий 2011 року згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених в ході судового розгляду справи обставин, суд вважає, що висновки Кузнецовської ОДПІ про заниження податку на додану вартість за січень, лютий 2011 року на загальну суму 394588 грн., є безпідставними, а податкове повідомлення - рішення №0000282350 від 25.10.2011 року, яким ТОВ «Електропівденмонтаж» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 394589 грн., з яких 394588 грн. - основного платежу та 1,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій необґрунтованим і протиправним.

Одночасно суд зауважує, що згідно з п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за №34/18772 (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) (далі Прядок №984) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 5.2 розділу ІІ Порядку №984 (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зокрема:

·чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

·зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Всупереч цьому, акт перевірки не містить підтверджуючих доказів щодо відсутності наміру у позивача на створення правових наслідків за результатами господарських операцій з ТОВ «Сенсор-Україна» і Консорціумом «СППАС-АЛЬФА», а твердження представника відповідача про це спростовується наявними в матеріалах справи первинними документами, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0000282350 від 25.10.2011 року, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, а вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним, таким, що прийняте без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000282350 від 25.10.2011 року.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції №0000282350 від 25.10.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Кузнецовському налагоджувально-монтажному підприємству "Електропівденмонтаж" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 394589 грн., з яких 394588 грн. - основного платежу та 1,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Кузнецовського налагоджувально-монтажного підприємства "Електропівденмонтаж" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 28,23 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Ткачук Н.С.