Постанова № 21913363, 01.03.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/9081/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Авдєєнку Є.В.,

за участю:

представника позивача - Шостака О.М.,

представника відповідача - Мирошніченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз "до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2011 року Публічне акціонерне товариство "Кременчукгаз" (по тексту - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 30.05.2011 № 0005012301/1781 та № 0005032301/1782.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність донарахування відповідачем податку на прибуток, тому що витрати у розмірі 75000 грн. є документально підтвердженими. Вказував на безпідставність донарахування податку на додану вартість, оскільки податковий кредит сформований в порядку, встановленому Законом України "Про податок на додану вартість", на підставі належним чином оформленої податкової накладної.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність донарахування податку на прибуток та податкуна додану вартість у зв'язку з відсутністю доказів фактичного надання юридичних послуг.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що в період з 26.04.2011 по 04.05.2011 Кременчуцькою обєднаною державною податковою інспекцією у Полтавський області (далі по тексту Кременчуцька ОДПІ) проведено позапланову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кременчукгаз" (далі по тексту - ВАТ "Кременчукгаз") код за ЄДРПОУ 03351734 з питань дотримання чинного податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2009 по 04.05.2011.

Правомірність підстав та порядок проведення перевірки позивачем не оспорюється.

Результати перевірки оформлені актом від 12.05.2011 №2911/23-209/03351734 (по тексту - акт перевірки), у якому відображено порушення, ВАТ "Кременчукгаз":

- підпункту 1.32, статті 1, пункту 5.1., підпунктів 5.2.1 пункту 5.2., підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України " Про оподаткуванню прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 18750 грн. в тому числі за 4 квартал 2010 року 18750 грн.;

- підпункту 7.4.1 та підпункту 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі по тексту ПДВ) всього в сумі 15000 грн. в тому числі в грудень 2010 року - 15000 грн.

За висновками акту перевірки податковим органом 30.05.2010 прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р":

№ 0005012301/1781 яким ВАТ "Кременчукгаз" визначено суму грошового зобовязання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 23437,50 грн. в тому числі за основним платежем 18750,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4687,50 грн.

№ 0005032301/1782 яким ВАТ "Кременчукгаз" визначено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість на суму 18750 грн. в тому числі за основним платежем 15000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3750 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишення без змін, а скарги ВАТ "Кременчукгаз" без задоволення.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями рішеннями у звязку із чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ від 30.05.2011 № 0005012301/1781 та № 0005032301/1782 суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 (далі - Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проте, вимоги цієї норми позивачем не дотримано.

Для доведення правильності включення до складу валових витрат видатків на придбання послуг від ТОВ "Алметекс" до матеріалів справи долучено копії договору, платіжне доручення, акт здачі - прийняття.

Так, згідно із договором б/н про надання юридичних послуг від 08.03.2010 його укладено в м. Вінниця між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алметекс" (код ЄДРПОУ 33885913 м. Київ вул. Мартиросяна,1/8) (Виконавець) та ВАТ "Кременчукгаз" (код ЄДРПОУ 0335173 м. Кременчук, пров. Г.Бресту,46 ) ( Замовник).

Згідно із розділом 1 Договору, Замовник дає завдання Виконавцю та зобовязується оплатити її послуги, а Виконавець зобовязується відповідно до завдання Замовника надавати йому зазначені послуги (пункту 1.1.).

Предметом цього Договору є надання Виконавцем Замовнику необхідних юридичних консультацій, практичних порад та методичного забезпечення для звернення Замовника до судових органів з метою стягнення на користь останнього штрафних санкцій з НАК " Нафтогаз України) (пункт 1.2.).

На підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику юридичних послуг відповідно до умов цього Договору Сторонами складається та підписується двосторонній акт здачі прийняття послуг (пункт 1.3.)

Водночас згідно із наданими в обґрунтування правомірності віднесення до складу валових витрат юридичних послуг за договором від 08.03.2010 судовими рішеннями по справам № 7/821 та №7/822 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кремечукгаз" до Національної акціонерної компанії " Нафтогаз України" про стягнення штрафних санкцій, провадження по даним справам порушено ухвалами Господарського суду м. Києва від 28.12.2009.

Отже, на момент укладення договору про надання юридичних послуг від 08.03.2010 переметом якого було надання ТОВ "Алметекс" необхідних юридичних консультацій, практичних порад та методичного забезпечення для звернення позивача до судових органів з метою стягнення на користь останнього штрафних санкцій з НАК "Нафтогаз України, провадження у справах було вже порушено.

Інших доказів в підтвердження факту виконання юридичних послуг ТОВ "Алметекс" за договором від 08.03.2010, зокрема, довіреності на представництво виконавцем інтересів замовника в суді, письмові консультації, правові висновки, довідки з правових питань надані виконавцем, позивачем суду не представлено.

У відповідності до акту б/н здачі прийняття робіт (надання послуг) від 17.12.2010 по договору № б/н від 08.03.2010 складеного між представниками Замовника та Виконавця останнім надано юридичні послуги на сум 75000 грн. та ПДВ 15000 грн. Всього загальна вартість послуг з ПДВ 90000 грн.

Втім акт здачі прийняття робіт від 17.12.2010 не містять усіх необхідних реквізитів, зокрема, змісту та обсягу господарської операції; в них не вказані кількість, вартість та різновид наданих послуг, калькуляція вартості, а констатується лише факт виконання робіт із зазначенням їх вартості.

Оцінюючи надані докази, судом звернуто увагу на те, що в договорі від 08.03.2010 уповноваженою особою ТОВ "Алметекс", яка підписала договір зазначено директора Куценко Н.П., у акті здачі прийняття робіт від 17.12.2010 уповноваженою особою, яка його підписала значиться директор Євтєєв С.О., водночас податкова накладна № 288 від того ж 17.12.2010 підписана від імені Куценко Н.П.

Враховуючи вищевикладене, долучені до матеріалів справи та досліджені в ході судового розгляду документи не можуть бути визнані судом належними доказами на підтвердження правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат видатків на оплату юридичних послуг ТОВ " Алметекс".

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 334/94-ВР) під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У підпункті 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР вказано, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, позивачем не представлені належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат суми у розмірі 75000 грн.

Враховуючи вищевикладене, висновок відповідача про заниження ВАТ "Кременчукгаз" податку на прибуток у розмірі 18750 грн. є обґрунтованим.

Оцінюючи доводи позивача щодо безпідставності донарахування йому податкових зобов'язань з податку на додану вартість, суд виходить з наступного.

Так, за змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість” від 03.04.1997, № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Наявність податкової накладної є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит та валові витрати можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів/робіт/послуг, операції, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону № 996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Ненадання позивачем для перевірки належних первинних бухгалтерських документів, які б вказували на правомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених за операцією з придбання послуг у ТОВ "Алметекс" свідчить про правильність висновків відповідача щодо заниження ВАТ "Кременчукгаз" суми податку на додану вартість у розмірі 15000грн.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Таким чином, Кременчуцькою ОДПІ правомірно визначені позивачеві податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, а тому позовні вимоги ПАТ "Кременчукгаз" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06 березня 2012 року.

СуддяС.О. Удовіченко