Постанова № 21913244, 01.03.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/199/12 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

при секретарі Ковальові Д.О.,

за участю:

представників позивача - Бабко Ю.О., Порубльова С.В., ОСОБА_3,

представника відповідача - Мірошніченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Атом"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

16 січня 2012 року Приватне акціонерне товариство "Атом" (далі - позивач, ПрАТ "Атом")звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ)про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.12.2011 року № 0011652301/280 та № 0011642301/3680.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані в акті перевірки порушення є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки сума податку на додану вартість (далі - ПДВ) на підставі податкових накладних, отриманих від ПП "Анілді" у вересні 2011 року, в розмірі 93461,27 грн. на законних підставах віднесена позивачем до складу податкового кредиту, порушення вимог Податкового кодексу України з боку позивача відсутні.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в їх задоволенні. В письмових запереченнях відповідач посилався на завищення ПП "Анілді" податкового кредиту по всіх контрагентах, оскільки жодним постачальником не задекларовано податкових зобов'язань, господарські операції із контрагентами документально не підтверджені, а також вказував на відсутність ПП "Анілді" за фактичною та юридичною адресами, у зв'язку із чим вважає, що позивачем неправомірно віднесено в податковому обліку по взаємовідносинах із ПП "Анілді" до податкового кредиту у вересні 2011 року суму 93461,27 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПрАТ "Атом" (ідентифікаційний код 25163708) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 23.01.1998 року та взято на податковий облік в Кременчуцькій ОДПІ.

ПрАТ "Атом" є платником податку на додану вартість з 06.02.1998 року, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100298469, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

З 12.12.2011 року по 13.12.2011 року відповідачем проведено виїзну документальну позапланову перевірку ПрАТ "Атом" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП "Анілді", код ЄДРПОУ 36007739 їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 13.12.2011 року № 8442/23-290/25163708, у якому відображено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, в частині завищення від'ємного значення на суму 3 679 грн., та заниження ПДВ на загальну суму 89782,27 грн., в т.ч. за вересень 2011 року в сумі 89782,27 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 30.12.2011 року: № 0011642301/3680, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 112 227 грн. 84 коп., у т.ч. 89 782 грн. 27 коп. - за основним платежем, 22 445 грн. 57 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0011652301/280, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 3 679 грн.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх та дії по складенню акту перевірки до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить із наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок перевіряючих, викладений у акті перевірки від 13.12.2011 року № 8442/23-290/25163708, про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту у вересні 2011 року суми ПДВ за придбані у ПП "Анілді" товари.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

З матеріалів справи судом встановлено, що 12.03.2010 року між ПрАТ "Атом" та ПП "Анілді" укладено договір поставки № 7/1, за умовами якого, Постачальник (ПП "Анілді") зобовязується поставити і передати у власність Покупця обладнання в кількості та по ціні згідно поданої заявки.

На виконання умов вищевказаного договору ПП "Анілді" виписано ПрАТ "Атом" податкові накладні від 01.09.2011 року № 292 на загальну суму 50 000 грн., в т.ч. ПДВ - 8 333 грн. 33 коп., від 07.09.2011 року № 305 на загальну суму 300 000 грн. в т.ч. ПДВ - 50 000 грн., від 08.09.2011 року № 306 на загальну суму 160 000 грн., в т.ч. ПДВ - 26 666 грн. 67 коп., від 19.09.2011 року № 331 на загальну суму 50 000 грн. в т.ч. ПДВ - 8 333 грн. 33 коп., від 19.09.2011 року № 332 на загальну суму 767 грн. 60 коп. в т.ч. ПДВ - 127 грн. 93 коп. та видаткові накладні, рахунки-фактури.

Позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Анілді", включено до складу податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року суму ПДВ - 93461,27 грн.

Порушень в оформленні податкових накладних судом не встановлено, зауваження до їх змісту та форми відсутні.

На підтвердження розрахунку за придбаний товар позивачем надано копії банківських виписок за 01.09.2011 року, 07.09.2011 року та 08.09.2011 року, згідно яких ПрАТ "Атом" здійснено оплату за придбаний у ПП "Анілді" товар.

Матеріали справи свідчать про те, що перевезення придбаного у ПП "Анілді" товару здійснювалось власним транспортом ПрАТ "Атом" - реєстраційний номер ВІ9206АО, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу серії ВІС 041743, подорожнім листом службового легкового автомобіля від 19.09.2011 року № 493, накладною на внутрішнє переміщення від 19.09.2011 року № ПМ-0000042, копії яких знаходяться у матеріалів справи.

Згідно видаткових накладних, виданих позивачу ПП "Анілді", товар (кабель та блок інверторний) отримано ОСОБА_3 на підставі довіреностей № 087 та № 088 від 19.09.2011 року, що підтверджується копією журналу реєстрації довіреностей позивача, у якому відмічено про видачу довіреностей на отримання ОСОБА_3 товару у ПП "Анілді" у зазначений період.

В ході судового розгляду справи встановлено, що у подальшому позивач використав придбаний у ПП "Анілді" товар у своїй господарській діяльності, а саме: для установки перетворювачів частоти на об'єктах ПАТ "ДТЕК "Павлоградвугілля", що підтверджується актами прийому виконаних будівельних робіт, актами змонтованого обладнання та переліками комплектуючих, використаних для виготовлення АСУ, копії яких долучено до матеріалів справи.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Анілді" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у господарській діяльності позивача.

З огляду на зазначене, податковий кредит позивачем сформовано на підставі, виписаних ПП "Анілді" податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Суд враховує, що відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Із матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних, ПП "Анілді" мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не було анульовано.

Посилання відповідача на анулювання 22.09.2011 року свідоцтва платника ПДВ ПП "Анілді", судом до уваги не приймаються, оскільки анулювання здійснено після завершення фінансово-господарських взаємовідносин позивача із ПП "Анілді". З цієї причини суд не бере до уваги також посилання відповідача на незнаходження ПП "Анілді" за юридичною адресою, згідно довідки від 20.09.2011 року № 1817.

Таким чином, оскільки ПП "Анілді" на момент виникнення спірних правовідносин було зареєстроване як платник ПДВ у встановленому кодексом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем надано копію податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року від 19.10.2011 року № 15074, подану до податкового органу ПП "Анілді", у якій ПП "Анілді" задекларовані податкові зобов'язання по операціям у звітному періоді з платником податку покупцем ПрАТ "Атом" на загальну суму податку 93461,27 грн.

Суд зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем пунктів 198.1, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 30.12.2011 року № 0011652301/280 та № 0011642301/3680.

Що стосується позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача в частині складення акту перевірки, то суд вважає такі вимоги позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки зазначені дії відповідача не створили для позивача правових наслідків. Юридично значимі наслідки щодо визначення податкових зобовязань створюють складені податковим органом податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Атом"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 30.12.2011 року № 0011652301/280 та № 0011642301/3680.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Атом" витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 159 грн. 07 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06 березня 2012 року.

СуддяА.Б. Головко