Постанова № 21913247, 01.03.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/8699/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Авдєєнку Є.В.,

за участю:

представника позивача - Візір О.В.,

представників відповідача - Оринчина В.Г., Сухорукова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Божківський комбікормовий завод"до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської областіпро визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 жовтня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Божківський комбікормовий завод" (по тексту - позивач, ТОВ "Божківський комбікормовий завод")звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області ( по тексту - відповідач, Полтавська МДПІ)про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області №0000562301 від 19.09.2011, рішення № 2613/10/25-016 від 09.09.2011, прийнятого Державною податковою адміністрацією у Полтавській області та рішення № 3458/6/10-2115 від 11.10.2011, прийнятого Державною податковою адміністрацією України.

01 березня 2012 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду провадження у справі в частині визнання нечинними та скасування рішення № 2613/10/25-016 від 09.09.2011, прийнятого Державною податковою адміністрацією у Полтавській області та рішення № 3458/6/10-2115 від 11.10.2011, прийнятого Державною податковою адміністрацією України закрито.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем за наслідками перевірки спірне податкове повідомлення-рішення №0000562301 від 19.09.2011 є неправомірним, оскільки фактичними обставинами та належними доказами спростовуються виноски перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте в порядку, в межах повноважень та на підставах, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Закрите акціонерне товариство "Божківський комбікормовий завод" зареєстровано, 24.05.2002 Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, ідентифікаційний код 31908692. Товариство взято на облік в органах державної податкової служби, також являється платником податку на додану вартість з 30.05.202 за № 735, що не оспорюється сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Божківський комбікормовий завод" створене у формі товариства з обмеженою відповідальністю шляхом перетворення 11.08.2011 із Закритого акціонерного товариства "Божківський комбікормовий завод".

В період з 18.05.2011 по 30.05.2011 Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено позапланову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства "Божківський комбікормовий завод" по фінансово господарських відносинах з ТОВ "Маджестік" з питань повноти нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2009 по 31.12.2010, за наслідками якої складено акт № 519/23/31908692 від 06.06.2011.

Правомірність підстав та порядок проведення перевірки позивачем не оспорюється.

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем пункту 1.3, пункту 1.7., підпунктів 7.4.5, 7.4.4, пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 11334,00 грн. та завищено від'ємне значення податку на додану вартість в сумі 8060,00 грн.

На підставі акту перевірки Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією прийнято податкові повідомлення рішення:

№ 0000242301 від 25.06.2011 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 11334 грн. основний платіж та 2833,50 грн. штрафні (фінансові) санкції;

№ 0000422301 від 25.06.2011 про зменшення завищено від'ємне значення податку на додану вартість в сумі 8060,00 грн.

Позивач не погодився з повідомленням рішенням № 0000422301 від 25.06.2011 подав скаргу до Державної податкової адміністрації у Полтавській області.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 09.09.2011 про результати розгляду скарги, скасоване податкове повідомлення рішення № 0000422301 від 25.06.2011 про зменшення завищено від'ємне значення податку на додану вартість в сумі 8060,00 грн. та збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану варість на загальну суму 10075 грн. в тому числі основний платіж 8060 грн. та штрафна (фінансова) санкція 2015 грн. та зобовязано Полтавську МДПІ винести окреме податкове повідомлення - рішення.

Як наслідок 19.09.2011 Полтавською МДПІ винесено податкове повідомлення - рішення № 0000562301 яким збільшено позивачу суму грошового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 10075 грн. в тому числі основний платіж 8060 грн. та штрафна (фінансова) санкція 2015 грн.

За наслідками розгляду скарги ТОВ "Божківський комбікормовий завод" на податкові повідомлення рішення від 25.06.2011 № 0000242301, № 0000422301 та від 19.09.2011 № 0000562301 Державною податковою адміністрацією України, прийнято рішення від 11.10.2011 № 3458/6/10-2115, яким залишено без розгляду скарги платника податків.

Позивач не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями № 0000242301 від 25.06.2011 та № 0000562301 від 19.09.2011 та оскаржив їх до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 у справі № 2а-1670/8698/11 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Божківський комбікормовий завод" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської областіпро визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000242301 від 25.06.2011 року про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 11334 грн. основний платіж та 2833,5 грн. штрафні (фінансові) санкції; рішення ДПА у Полтавській області № 2612/10/25 - 016 від 09.09.2011 та рішення ДПА України № 3458/6/10 2115 від 11.10.2011 про результати розгляду скарг відмовлено.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення рішення № 000056230 від 19.09.2011 суд виходить з наступного.

Згідно із частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивачем до податкового кредиту в перевіряємому періоді включено суми податку на додану вартість (далі ПДВ) в розмірі 19394 грн., в тому числі в січні 2010 року - 10667 грн., в лютому 2010 року 667 грн. та березень 2010 року 8060 грн. на підставі податкової накладних 11503 від 15.01.2010, № 2506 від 25.01.2010, № 20903 від 09.02.2010 та № 30201 від 02.03.2010, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Маджестік" (код ЄДРПОУ 31908692, м. Дніпропетровськ, вул. Г.Сталінграду 157 А), що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами.

Перевіркою виявлено безпідставне збільшення податкового кредиту на підставі вказаних податкових накладних внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 19394 грн., втому числі в січні 2010 року - 10667 грн., в лютому 2010 року 667 грн. та березень 2010 року 8060 грн.

Податкова інспекція в обґрунтування вказаного висновку перевірки посилалась на те, що у ТОВ "Маджестік" відсутні трудові ресурси, основні фонди, виробничі активи, остання податкова звітність подана за 2009 рік, 11.10.2010 анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість, а тому операція із придбання товарів та послуг у такого контрагента було направлено на отримання вигоди внаслідок фіктивного формування податкового кредиту позивачем.

Суд погоджується з доводами податкового органу про безпідставність формування податкового кредиту з урахуванням наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту позивачем надано суду: договори, видаткові накладні, акт прийому виконаних послуг, акт здачі прийняття робіт податкові накладні.

Згідно із договором від 01.01.2010 поставки товару № 01/01/2010 ТОВ "Маджестік" (Постачальник) зобовязується передати у власність ЗАТ "Божківський комбікормовий завод" (Покупець) товар, а Покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених договором (пункт 1.1.).

Згідно із видатковою накладною № РН-0125/06 від 25.01.2010 постачається товар (кабель силовий 300 пог.м., лента норійна 180 кв.м, лента транспортерна 1,334 кв.м.) на суму 60000 грн. в т.ч. ПДВ 10000 грн.; видатковою накладною № РН-0302/01 від 02.03.2010 товар (лента транспортерна 268,666 кв.м.) на суму 48360 грн. в т.ч. ПДВ 8060 грн.;

Розділом 1 договору від 05.01.2010 про надання юридичних послуг за № 05/01/10 ТОВ "Маджестік" (Виконавець) зобовязується надати юридичні інформаційноконсультаційні послуги, а ЗАТ "Божківський комбікормовий завод" (Замовник) прийняти такі послуги та оплатити їх на умовах визначених даним договором.

Відповідно до актів № 0115/03 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 15.01.2010, ТОВ "Маджестік" надано юридичні послуги на загальну суму 4000 грн. в тому числі ПДВ 666,67 грн. та № 0209/03 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 09.02.2010, ТОВ " Маджестік" надано юридичні послуги на загальну суму 4000 грн. в тому числі ПДВ 666,67 грн;

Згідно із акту прийому виконаних послуг від 31.03.2010 ТОВ "Маджестік" (Виконавець) надав, а ЗАТ "Божківський комбікормовий завод" (Замовник) прийняв послуги, виконані у відповідності до договору №05/01/10 від 05.01.2010 всього на суму 4000 грн. в тому числі ПДВ 666,67 грн;

ТОВ "Маджестік" виписано, податкові накладні, які і стали підставою для формування податкового кредиту позивача:

за січень 2010 року: №12506 від 25.01.2010 на суму 60000 грн. в т.ч. ПДВ 10000 грн., № 11503 від 15.01.2010 на суму 4000 грн., в тому числі ПДВ 666,67 грн.,

за лютий 2010 року № 20903 від 09.02.2010 на суму 4000 грн., в тому числі ПДВ 666,67 грн.;

за березень 2010 року № 30201 від 02.03.2010 на суму 48360 грн. в т.ч. ПДВ 8060 грн.

Оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням № 0000562301 від 19.09.2011 збільшено позивачу суму грошового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 10075 грн. в тому числі основний платіж 8060 грн. та штрафна (фінансова) санкція 2015 грн.

Окрім перелічених, документів по операції з поставки товару позивач суду не представив, зокрема, суду не надано доказів транспортування товару від продавця до покупця, доказів розвантаження товару, складського обліку, копій довіреностей на одержання цінностей, журналу реєстрації довіреностей, враховуючі, що під час судового розгляду по справі неодноразово оголошувалась перерва для надання представнику позивача можливості представити всі докази на підтвердження вмотивованості позовних вимог.

Не надано також, доказів використання придбаного у ТОВ "Маджестік" товару у власній господарській діяльності позивача.

У відповідності до абзацу 1 пункту 1.4. статті 1 Закону №168/97ВР поставка товарів будь-які операції цивільно-правового характеру, які передбачають передачу прав власності на товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

З системного аналізу Закону №168/97ВР відмінними ознаками передачі майна є перехід права власності на майно та договірний характер відносин, в рамках яких здійснюється така передача.

За наведених обставин наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих підприємству податкових накладних, не є підставою для включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки податкові накладні виписані платником, який фактично не виступав продавцем товарів, зазначених в податкових накладних, не здійснював їх поставку та відвантаження, та, відповідно, не формував податкові зобовязання.

Судом також враховано посилання відповідача на відсутність у контрагента згідно з податковою звітністю власних та орендованих основних засобів, виробничого, транспортного та торгівельного обладнання

Ненадання позивачем для перевірки належних первинних бухгалтерських документів, які б вказували на правомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених ТОВ "Мажестік" свідчить про правильність висновків відповідача щодо заниження ЗАТ "Божківський комбікормовий завод" суми податку на додану вартість у розмірі 8060 грн.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Таким чином, Полтавською МДПІ правомірно прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000562301 від 19.09.2011, а тому позовні вимоги ТОВ "Божківський комбікормовий завод" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Божківський комбікормовий завод" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.09.2011 № 0000562301 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 06 березня 2012 року.

СуддяС.О. Удовіченко